Мучить, катує, душу рве, крає,
Серце стискає, запалює гнiв
Думка нестерпна, якої не знаю:
"Як ти посмiв? Невже ти хотiв?"

Сили не маю кричати, благати.
Пустеля у грудях, пустеля в очах.
Я вже казала, що хочу за грати,
Хочу побути, як зранений птах.

Мучиш ти мене щодня, щохвилини.
Нащо ми друзi, а не вороги?
Я би хотiла спокiйної днини,
Щоб замолити за тебе грiхи.
19.12.03.