Мамо, чому сидите i терзаєте душу свою? 
Так, можливо ви не знаєте, як живеться в раю. 
Але хто-зна, дитина хворiє, давно? 
I останнi хвилини мрiє, що життя, як кино. 
Вiн не хоче будити вас, неня, тому... 
Бо хвороба, як жменя - рот закрила йому. 
I лише надiя каже: "Пусте. 
Скоро жнець поруч ляже i грiхи всi просте." 
Лежа, дитина видужає може... 
Якщо лiка чужая йому допоможе. 
Але головне, мамо - не сумуйте i пам'ятайте: 
Своє життя не руйнуйте i прощавайте!