Пересичанский Юрий Михайлович : другие произведения.

Козацька балада

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

Мені б тільки лист передать воєводі.
Коня у галопі я ледь не загнав.
Хто ж знав, що у замку при самому вході
Зустрінусь я з нею. О Боже, хто ж знав?

Я степом летів, щоб устигнуть до ночі,
Допоки в палаці горіли вогні,
Та вдома господаря я не заскочив - 
Пан граф воєвода вертався з війни,

Чекали повернення пана під ранок, 
Мене ж зустрічала дружина його,
Дівча молоде, мов пташатко підранок,
Чекала на ранок мов лиха свого.

В очах тих сумних, немов небо під вечір,
Життя її я, як в листі, прочитав:
За нелюба видали, мрії про втечу,
Огида, коли старигань пригортав.

Задовгих зізнань ми не потребували,
На двох нам достало лиш декількох слів:
"Кохаю навіки", "кохана", "коханий" -
О ніч неймовірного здійснення снів!

Прихід воєводи під ранок сурмили,
Із пані покоїв я вислизнув ледь.
Вже вдень я на Січ знов летів, образ милий
У серці леліяв - навіки цей лет.

Зустріли заздравно мене побратими,
Піднесення пінного келих кружляв:
Брати запорожці, я в тому не винен,
Що серед бенкету хміль смутку пройняв.

О, пані графине, з тих пір я у битву,
Як в шлюбну ту ніч, наречена де - смерть,
Кидавсь - та не те, щоб у битві не згинув - 
Подряпини жодної... Хто ж береже

Від куль, ятаганів мене серед бою?
Я знаю, графине, твоїх молитов
Це захист - побрались ми наче з тобою,
І не розірвати по смерть наших доль.

То що ж, коли доля вже так наказала - 
Від неї нікуди, нехай буде так,
Раз не оминути - піднімем забрала:
Чи пан, чи пропав - така доля, козак!

І поряд зі мною мої побратими - 
Ми викрадемо із недолі гнізда,
Тебе, моя суджена пані графине,
І буде душа в нас на двох лиш одна.

Я серед пишноти козацького степу
На березі слави й могуті Дніпра
Збудую наш дім - нехай носить лелека
У затишок наш хлопчаків і дівчат.

Не бійся, графине, ніхто не образить,
Бо в нас тут ні хлопа, ні пана нема - 
Ставав кожен рівним і вільним відразу,
Хто тільки на землю козацьку ступав!

І все буде так, як нам заповідала
Та ніч, як в обіймах намріялось нам.
Побачиш, пишнот не зрівняти заграви
Із блиском оман, що судились панам.

Мені б тільки лист передать воєводі.
Коня у галопі я ледь не загнав.
Хто ж знав, що у замку при самому вході
Я з нею зустрінусь. О Боже, хто ж знав?

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"