Аннотация: Та це все казка. Ось колись Сидiв на лекцiї. Моливсь. Моливсь, щоб пара закiнчилась I щоб клозета не закрилась. Сидiв мечтав. Та бульби в пузi. А тiтка все щось грузить, грузить. I тут вломивсь спокiйний дядько. Сказав: „Заминировали...”
ПОДОРОЖУЮЧА ЖАБА
Частина Перша
Умерти. Впасти. I не жить.
Звiзда в багажнику сидить.
Позатерпали ноги й руки.
З голодняку попухли вухи.
Гуркоче щось порожнiй шлунок.
Та де ж мiй ситний порятунок?!
...Немає бабцi з пирiжками.
I знов лишаюся з думками.
А в них одне лиш - стiл розкiшний!
Я їду вже, моя Опiшне!!!
Частина Друга
Умерти. Впасти. I не жить.
Тепер звiзда уже стоїть,
Бо повнiстю звiльнив сидушку.
I посадив туди подружку.
Була вона якась не певна,
Та я зробив це не даремно.
Бо жопа зовсiм занiмiла.
Аж два часа торохкотiли!!!
Стою. Мовчу. Втомились очi.
I все б гаразд, та сцяти хочу.
Стою. Терплю i не здаюсь.
О Боже, Харкiв, я вже мчусь!!!
Через сумки ступав поволi,
Щоб тут не гримнутись до болi.
Бо можна гахнутись аж так,
Шо люди взнають, що дурак.
Та я вхопився за сидiння.
Пiдняв сумеги. Як камiння!
Водiй автобуса. Гальмо.
I я не впав лицем в гамно.
Iду. Баули волочу.
Та джинси вже не обмочу,
Бо Надя, бачу, вже кукує.
Вона мене i порятує.
Стоїм. Трамвая все нема.
Та мочовик вже не зжима.
Пороспускали язики,
Шо позникали всi думки.
Трамвай приїхав. Сумку - в зуби.
Втягнули разом нiби-груди.
На лоба очi. Страх в серцях.
Погнали занiмать мiсця.
I нам так файно, та ось ба,
Залiзла ще одна юрба.
Мiшки i тачки. Все на ноги.
I не собi, а нам! О, боги!
Серед мiшкiв стояла баба.
Не баба, жiнка. Ну, незграба!!!
I щоб, як мавпа, не висiла,
На мене Надя пересiла.
Отак галопом по європам
В трамваї дригались двi жопи.
Частина Третя
Та це все казка. Ось колись
Сидiв на лекцiї. Моливсь.
Моливсь, щоб пара закiнчилась
I щоб клозета не закрилась.
Сидiв мечтав. Та бульби в пузi.
А тiтка все щось грузить, грузить.
I тут вломивсь спокiйний дядько.
Сказав: "Заминировали..."
Мiй шлунок, наче грiм у небi,
Двигтiв, а я кричав йому: "Не треба!
Бо "кафедра ЕТ" в прольотi.
Тут бомба десь. Ну, годi! Годi!"
Зi Свєтою лишили корпус.
Я ще й курнув, як той оболтус.
Сильнiше приломило срати.
Куди ж цей вклад менi вiддати?
В "МакДональдс", "Мандарин", додому?
Куди метнутися больному?
Подумав швидко i рiшив.
Маршрутку з Свєтою зловив.
Вмостився зручно i сиджу.
Мовчу собi i не жу-жу.
А ось уже й моя зупинка.
Я добiжу. Тут ще хвилинка.
Бiжу. Нiкого вже не бачу.
Лечу, щоб виконать задачу.
Я встиг. I долi не скорився.
Хоча й добряче заморився.
Частина Четверта
На дворi п'ятниця i ми
Юрбою вирвались з тюрми.
Рiшили в клубi вiдiрватись,
Як дикi конi, наплясатись.
Заполонили ми маршрутку,
Загомонiли не на шутку.
Не знали тiльки чи упустять,
Та все одно було не грузно.
Метро "Радянська"! Добрий вечiр!
Ми на трамвай йдемо, до речi.
Ха-ха! А вiн такий двойний!
Полiзли в цей! Зачєм другий?!
Проторохтiли лиш зупинку.
I не дихнув кондуктор в спинку.
Ми безкоштовно прокатнулись!
Гайда на двiр! I ми попхнулись.
Надiйка, Вiра, Катя, Юля!
Я мав привести їх на гулi.
Та сам дороги до ладу
Не знаю. Йду, куди iду.
Коротше, з горем по полам
Бригада наша клуб знайшла.
Туди зайшли, а там воно -
Шось мямлить, наче якийсь гом.
Висiли тремпеля без курток.
Побздикатись рiшили тута.
Та всiм хотiлось в туалєт.
Спросила Вєра, есть чи нєт.
Та гардiробщик, як цариця,
Сказав, що четвертак нам знадобиться.
Тож ми пiшли собi в кущi
Покапать гарно вiд душi.
До вiдкриття ще пiв часа.
Стоїмо. Куримо. Краса!
Три парубка проходять мимо.
Ми ж на вушному всi сидимо.
Так от один iз них i каже:
"трата-тата 1 ", руками маше.
Вони пройшли, а ми смiємось.
Оце сьогоднi вiдiрвемось!
Та ще чекати i чекати.
Отож, рiшили пiци впхати.
I щоб була вона пухка.
Купили трiшечки пивка.
Пiд'їли, випили. Чудово!
I рушили до клубу знову.
Заходим. Щастя так i пре,
Та тут менi аж стало зле.
Той странний мальчик нам сказав,
Щоб я йому п'ятнадцять дав,
А от з дiвчат аж по двадцятцi.
I це були уже не цяцi.
1Трата-тата - "Я говорю своей сестре: "Давай сходим в "Драйв-клуб", а она мне - "Ты что? Ты знаешь, что там собираются люди с нетрадиционной ориентацией!"..."