присвячено Орловськiй



                  САМОГУБСТВО АКТОРКИ


(За твором Владислава Реймонта про життя Янки Орловської)



  ...В очах напiвзгаслих  
                         остання надiя
I думка остання 
                у глибинi тлiє,
В зiницях з"явились 
                    вiдблиски тривоги
Та очi заплющились. Все...
                           На пiдлогу 
Упала дiвчина у муках, у болi...
Та нi, це не гра 
                 у гримованiй ролi.
Це сталось 
           насправдi, 
                      не в снi, наяву.
Якщо ти заплачеш, тебе я пойму...

         (ред. - або:       ...чиясь чорна мрiя ...
                     якщо ти заплачеш, тебе зрозумiю...)

Мерзотникiв погляди так глузували,
Образливi жарти 
                у серце штрикали,
I душу втоптали 
                в образливий жарт.
Той натовп тваринний 
                    розчавив 
                            ТАЛАНТ... 

Ох, Янка, нащо народилась
                         на свiт?..
Пiдрубанi крила...
       Зламали 
             Полiт.



           ***