Казки i легенди козакiв-християн Поднiпров'я 20 ст., людей Бога-Христа, Вiчного Сонця Правди, Вiйська Вiчного i Безмежжя Благодатного, грiшних, але вiльних по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй. Обставини народження київського козака, художника, фiлософа, святого i чудотворця Федора Тетянича досить загадковi i знаковi. За сiмейною легендою батько i мати зачали його у 1941 роцi, коли батько ненадовго забiг додому до дружини, їдучи з одного фронту на iнший. Мати виношувала його коли навколо гула вiйна. Народився Федiр в рiдному селi пiд час гiтлерiвської окупацiї в 1942 роцi. Коли вiн був маленьким в їх хату влучила бомба. В подальшому життя малого козаченяти неодноразово було у небезпецi. Таке враження, наче невидимi злi сили намагалися зашкодити появi i розвитку цiєї дитини, яка мала вирости i сказати свiтовi своє неповторне, благодатне i чудесне "Ф"! В малому вiцi у Федора була пошкоджена нога, що вплинуло на все його подальше життя, завдало йому чимало страждань, тiлесних i душевних, але врештi решт загартувало випробуваннями його i життєрадiсний i волелюбний характер. Розказують також, що в дитинствi один священник спираючись на якiсь вiдомi лише йому ознаки напророчив дитинi славне майбутнє перед лицем Божим... Таке враження, що Бог вiв Федора вiд народження i до самої смертi по життю через усi негаразди i перешкоди, оберiгав i направляв, незважаючи на усi напади бiсiв i злих сил, якi намагалися завадити чудесному прояву Великої Благодатi Божої ... Неiсповiдимi шляхи Господнi, Його Вiйська i Його людей... Господи, помилуй! Мати Божа i всi святi, молiть Бога за нас грiшних! Вiйсько Боже - Вiйсько Вiчне! Козацькому роду нема переводу! Фрипулья!