Не вiрю я всьому цьому у такому викладi. I багато чому iншому теж не вiрю. А вiрю у Бога-Христа, а також поважаю життєвий досвiд наших дiдiв-прадiдiв i ще свого дядька Федося (Тетянича), українського народного козака-характерника, святого, фiлософа i художника, який у 1970-1980х рр. разом з Олесем Бердником i багатьма iншими українськими видатними людьми проголосив курс на Безмежжя. Так от - всi хто пише про "генiяльнi плани" тих чи iнших правлячих отаманiв (якi щось там будують, руйнують, знову будують) забувають про силу i велич простого, непоказного, народного, козацького, робоче-християнського комунального народовладдя орiєнтованого на Безмежжя, народовладдя для всiх, а не лише для обраних, народовладдя в чомусь грiшних, а в чомусь вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, народовладдя пiд всiма гаслами i прапорами, яке крок за кроком перемеле усiх, хто стоятиме на його шляху. I правих i винуватих. Не треба забувати про народовладдя як таке. I про Вiчне Боже Вiйсько, яке захищає Правду у будь-яких ситуацiях. Господи, помилуй! Божа Орда - душогубам бiда. Христова Фрипулья, спасай козакiв!