"... кожен з нас - в якiйсь мiрi красний козак, адже виступає за Правду, Правду Божу, Вiчну Правду Життя, Правду Бога-Христа, Правду Сонця Красного ... наскiльки я знаю цей пiдхiд якраз i лiг в основу красного революцiйного козацтва вiльної України i святої Русi XIX-XX ст. зокрема 1920х рр. iнша справа, що цим людям потiм заткнули рота, багатьох пострiляли i т.д.... непроста це штука бути красним козаком... це свого роду хрест вiд Бога, який не так легко часом буває нести...
... дядько Федось по моїй концепцiї якраз i родився в простiй українськiй, сiльськiй, радянськiй, православнiй, робоче-християнськiй i краснокозачiй родинi... у краснокозачому середовищi... з дитинства багато спiлкувався зi старими людьми, в т.ч. учасниками подiй 1914-1917, 1917-1920х, 1930х i 1940х рр.... i рiшив стать за Правду - так як вона йому була вiдкрита, вiн це називав другими словами - але суть та сама...
ти його цiлком можеш називати справжнiм українцем i нацiоналiстом розумiючи по сутi те саме... або воїном Христовим... адже концепцiя красного козацтва всеохопна i знаходить вiдгук в душi кожної людини...
цiкава його еволюцiя в мистецтвi - вiд соцреалiзму, через картини про козакiв в шароварах до авангардизму, Фрипульї i Безмежжя...
неiсповiдимi шляхи Господнi ... дивний Бог у святих своїх ... Господи, помилуй! Сонце Правди, спаси нас грiшних! Слава вiльнiй Українi i святiй Русi! ... Христова Фрипулья, спасай козакiв!"