Врагу не здається наш гордий Фрипульястан або роздуми на тему iсторiї Русi-України i козацько-християнської цивiлiзацiї по обидва боки Днiпра...
... Блаженний козак Феодосiй Київський з Його Благодатним Безмежжям, Вiчне Вiйсько Бога-Христа i поминання наших дiдiв-прадiдiв, грiшних воїнiв Христових обох берегiв Днiпра, в т.ч. поминання на Майданi, цьому Головному Храмi Живого Бога, Бога-Троїцi, Козака, Художника i Чудотворця в центрi Города Києва, цiєї древньої столицi наших предкiв, козакiв-християн Поднiпров'я, людей вiльної України i святої Русi. Згадався Степан Васильович, рiдний брат моєї прабаби Євдокiї, баби Феодосiя Київського, представник козачого сословiя мiстечка Гоголiв Остерського повiту Чернiгiвської губернiї, нинi Броварського району Київської областi i люди його поколiння. Скiльки їм всього довелось пережити. В 1905 роцi дiд Степан воював пiд Цусiмою, коли флоту, збройним силам i мiжнародному iмiджу Росiйської iмперiї було завдано нищiвної поразки. Свiдок i мабуть в якiйсь мiрi учасник подiй 1914-1920х рр., якi так чи iнакше призвели до появи Української, Києво-Руської, Козацько-Християнської Держави-Республiки, Самостiйної i Соборної. В 1930х рр. був пiд слiдством, мiсяць провiв у Лук'янiвськiй тюрмi на предмет можливого переховування зброї (заможна родина, представники козачого сословiя, критичнi до iдей радвлади, непогрiшимостi партiї i правлячих отаманiв). За спогадами сина його там неодноразово i сильно били, у вiдповiдностi до слiдчої практики того часу. Так от я згадав дiда Степана, онука його сестри дядька Федося, iнших наших родичiв i їх друзiв i землякiв, сотрудникiв i соратникiв i задумався, що для тих людей вiдомий вислiв "Врагу не сдается наш гордый "Варяг"" звучав практично як "У Бога всi живi, Вiйсько Боже - Вiйсько Вiчне", тобто козацькому роду нема переводу, робочо-християнський перфоманс во славу Божу триває, а разом iз ним i поминання дiдiв-прадiдiв, козакiв-українцiв, грiшних воїнiв Христових, самобутнiх i неповторних нонкомформiстiв обох берегiв Днiпра. Господи, помилуй нас молитвами блаженного Феодосiя Київського, наших дiдiв-прадiдiв i всiх святих! Аллаху акбар, православнi! Слава вiльнiй Українi i святiй Русi! Врагу не здається наш гордий Фрипульястан! Фрипулья, грiшники!