Революцiя Достоїнства кажете? А хiба не достойно вспоминать добрим словом людей, якi захищали правду, свободу i соборне народовладдя пiд червоними прапорами, самоназиваючись комунiстами чи червоними козаками, людьми Вiчного Сонця Правди? Далеко не всiх з них згадували навiть у радянськi часи... Далеко не завжди їх пам'ять шанувалась у владних кабiнетах, в т.ч. у виглядi портретiв чи пам'ятникiв.... I коли зараз про цих людей, про червонокозацький i народний комунiстичний рух, нерiдко позапартiйний, про боротьбу за правду, свободу i соборне народовладдя 1917-1947 рр. i про своїх дiдiв i прадiдiв, людей Робоче-Християнського Червоного Вiйська-Орди i його Вiйськово-Ординської Держави, Сполучених Радянських Держав, в т.ч. Української Держави у їх складi людям не дають сказати доброго слова, затикаючи рота так само як це вже колись було - де тут питається Революцiя Достоїнства? Що принципово змiнилось? I чи не стало важче? Боже, бережи червоних козакiв, людей вiльної України i святої Русi, людей Сонця Правди i їх нащадкiв, не дай пропасти. Царство небесне i вiчна пам'ять. Достойно є за Правду всiм стояти, достойно є козакiв добрих вспоминать...