Історія козацтва-християнства Київської Русі-України, людей Бога-Христа, Вічного Сонця Правди і Його Вічного Війська, Війська Божого, Війська Красного, Робоче-Християнського як вона є: багато старих українських сільських людей, які вірили в Бога-Христа сумні події 1930х рр. (розкуркулення, голодовку, репресії) в Українській Республіці і Радянському Союзі сприймали як кару Божу за гріхи, в т.ч. за гріхи допущені в 1920х. При цьому цікаво, що в той час як одні вважали, що це кара людям за те, що в 1920х мало опиралися встановленню "безбожної" і "антихристової" радвлади, що допустили до влади партійних комуністів-більшовиків ("комуняки", "червоні", "москалі", "жиди", "іроди", "антихристи"), прихильників Леніна, Троцького і Сталіна, інші в цей самий час, що навпаки, це кара за те, що український народ не зумів вчасно зупинити іродів і душогубів, які боролися проти радвлади і наробили лиха невинним людям, погубили багато невинних людських душ, прихильників Денікіна, Скоропадського, Петлюри, Махна, "сільської отаманії" ("буржуї", "контра", "петлюри", "душогуби", "іроди", "антихристи"). При цьому і ті інші зазвичай погоджувались, що путі Господні неісповідимі, що Бог Суддя Справедливий, що Він карає за гріх і нагороджує за праведність, таким чином обороняючи Життя, Добро і Правду і поборюючи смерть, зло і кривду і що "Військо Боже - Військо Вічне..." Царство небесне і вічна пам'ять усім людям тої епохи в т.ч. простим трудовим і бойовим козакам-християнам Київської Русі-України з діда-прадіда ... Господи, помилуй!