"Де два українцi - там три гетьмани". Особисто менi бiльше подобається це прислiв'я у iншому, бiльш глобальному виглядi - "всi козаки - отамани", тобто українець це рiзновид козака, а гетьман - рiзновид отамана. Така теза прямо випливає з поняття "козака" у смислi "вiльна людина по волi Божiй". Iсторiя пiдказує, що Київська Русь-Україна процвiтає тодi, коли у нас панують любов, мир i злагода, тобто коли всi козаки-отамани в цiлому одностайнi щодо шляхiв вирiшення найважливiших поточних питань гуртожитку. I ми знаємо, що такi перiоди у нас були. Козакам-отаманам рано чи пiзно надоїдає чубитись i вони сiдають у коло i доходять згоди. Не будемо забувати, що кожен з нас, людей-козакiв, отаман свого щастя. Боже, бережи козакiв!