Люди Благодатного Безмежжя: Якiв Павлович Бублик (1905-1999) - простий сiльський вчитель з села Капустинцi Яготинського району Київської областi, далекий родич Феодосiя Тетянича, з того поколiння українських вчителiв, якi учили Феодосiя Тетянича i його однолiткiв, людей його поколiння, передавали їм власний життєвий досвiд i бачення життя, як могли i умiли розказували про Вiчне Життя, Добро i Правду, про Вiчнiсть i Безмежжя, про вiльну Україну i святу Русь, про справжнiх красних, трудових i бойових козакiв, вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, про справжнiй комунiзм i нацiоналiзм, про чеснiсть i поряднiсть, про життя, iсторiю i неосяжне духовне наслiддя власного народу i всього людства Степу Безкрайнього i Землi Пiднебесної, про непросте життя суспiльства i вiчну як саме життя боротьбу за правду, свободу i комунальне народовладдя пiд рiзними гаслами i прапорами ... Царство небесне i вiчна пам'ять дiду Якову i всiм людям його поколiння, в тому числi справжнiм українським радянським народним вчителям. Боже, бережи козакiв, не дай пропасти! Безмежжя, Безмежжя, творяй чудеса!