На пам'ять дiдiв-прадiдiв, а особливо дiда Якова з Капустинець:

Взмолився Богу я колись, щоб Вiн менi помiг,
Щоб в горi втiшив Вiн мене i вiд бiди зберiг...
I чудо сталося тодi, згадався старий дiд,
Що я колись з ним розмовляв, тому багато лiт

Той дiд, що пережив вiйну, що в голод уцiлiв,
Як мiг утiшив вiн мене i у бiдi зiгрiв...
I вже не страшно жить менi, бо знаю дещо я,
Що з Богом всi мої дiди, козацькая сiм'я...