Любов моя як геро§н 
Менi приносе ейффорiю 
А пiсля не§ в сердцi бiль 
I залишає в ньому дiру 
Любов моя неначе сон 
Прокинувшись i не згадаєш 
Що там було у тому снi 
За мить одну лиш забуваєш 
Любов моя неначе казка 
У нiй я принц а ти коханка 
I в казцi цiй є два кiнця 
Якiй є мiй не знаю я 
Любов моя як сине море 
То сине тепле то бурi в ньому 
I в ньому ти як корабель 
Не знаєщ ти чи попливеш 
Любов моя як бочка меду 
Iз дьогтьом в ньому 
Як цього треба