Рось Анна : другие произведения.

Мураха та його друзі

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Українська версія збірки казок "Муравьишка и его друзья". Збірник містить у собі одинадцять казок для дітей від трьох до десяти років. Герої казок - працьовитий мурашка, весела бабка, цвіркун-музикант і хрущик. Від казки до казки ви дізнаєтеся про цікаві пригоди друзів, а ще про те, чому мурашок називають санітарами лісу, хто купається в мурашниках, де можна знайти лісову парасольку, кого пасуть мурахи на фермі, що друзі подарували цвіркуну на день народження і багато іншого. А ще у книжці купа яскравих ілюстрацій від автора. Герої казки чекають своїх читачів. Казка читається - малюк розвивається.


   Ганна Рось
  

Мураха та його друзі

  
   Вертоліт для мурахи
  
   Летіла якось бабка, милувалася луговими квітами. Побачила вона ромашки, вирішила відпочити. Сіла вона на ромашку, вітерець ромашку колише, а бабка катається. Гой-да, гой-да. Добре!
   Летів повз хрущик.
   - Гей, бабка, - кличе, - давай політаємо!
   - Ні, - каже бабка, - краще йди сюди, будемо на ромашках гойдатися, дивись як: гой-да, гой-да.
   - Ух ти! - каже жук.
  
   Сів він на другу ромашку, вітерець дме, ромашки колишуться, а бабці і хрущику весело. Гой-да, гой-да.
  
   0x01 graphic
   Повз по стежці мураха, а на спині у нього лежала гілочка.
   - Гей, Мурашик, повзи до нас, - закричав хрущ, - будемо кататися на ромашках!
   - Та коли мені кататися, у мене роботи багато, - відмовився мураха.
   - Що ти все працюєш та працюєш, - сказала бабка, - перепочинь трошки. А ходімо пити березовий сік! - запропонувала бабка.
  
   Жарко було мурасі. Поклав він гілочку на травичку, витер лоба.
   - Соку випити можна, - погодився Мурашик.
   - Я знаю, де сік, всі за мною, - скомандувала бабка і полетіла.
  
   Хрущ полетів за нею, а мураха повз по землі. Бабка сіла на гілочку берези.
   - Сюди, повзи сюди, - кликала вона мураху.
  
   Мурашка повз все вище і вище на березу, поки не опинився на гілці, де його вже чекали бабка і жук. Хрущ простягнув мурашкові наповнений смачним березовим соком листок із загнутими краями.
   - Пий, Мурашик, ми вже напилися, дуж-же смачно! - хвалив жук.
  
   Мурашка випив сік залпом. Сік був дійсно дуже смачним, солодким і прохолодним.
   Раптово величезна тінь закрила сонячні промені. Бабка і жук швидко полетіли з берези, а маленький мураха сховався між гілок. Це дятел прилетів на березу і постукав своїм дзьобом. Дятел відчував, що мураха десь близько. Він висунув довгий язик і намагався захопити мурашку між гілок. Мураха дуже злякався. Він шукав щілину, куди можна забитися від страшного дятла.
   0x01 graphic
   - Тримайся, Мурашик, - крикнув хрущ, - зараз ми що-небудь придумаємо, щоб врятувати тебе!
   - Як же його зняти з дерева? - переживала бабка. - Може, попросити павучка сплести нитку, по якій Мурашик міг би спуститися? - запропонувала вона.
   - В нас немає часу! - крикнув жук. - Стривай, я ж-ж здається, придумав!
  
   Бабка здивовано дивилася на жука.
   - Допоможи мені, - скомандував жук і полетів до клену.
  
   Під кленом лежало багато насіння. Хрущ знайшов підходяще насіннячко і крикнув:
   - Ти з одного боку, я з іншого, полетіли!
  
   Бабка та жук вхопилися за насіння і понесли його до гілки, де ховався мураха.
   - Мурашик, сідай на вертоліт, - кричав жук, - лети!
  
   Мурашка обхопив лапками насіння клена. Насіннячко закрутилося, як пропелер гвинтокрила і, обертаючись, почало опускатися на землю.
   - Ура, ура, - кричали бабка та жук, - вертоліт приземлився! Ура!
   0x01 graphic
   А дятел, не знайшовши мурашки, полетів на інше дерево шукати жучків.
  
   Маленькі друзі сиділи під ромашками і весело розмовляли:
   - Я так злякалася, - казала бабка, - я думала, дятел тебе з'їсть.
   - А ти хоробрий, - хвалив жук, - ти відмінно сховався від ворога і не побоявся полетіти на вертольоті.
   - Друзі, спасибі вам за допомогу, без вас я б не впорався, - дякував мураха.
   - А, може, ще соку? - запитала бабка.
  
   Всі дружно засміялися.
   - Давайте іншим разом, мені вже пора працювати, - відповів мурашка, - а вертоліт я візьму собі на пам'ять і навчу інших мурах, як треба літати.
   - Я придумав, - підскочив жук, - залиш мені вертоліт, ми відкриємо вертолітну школу для мурашок. Стрекотуха, будеш мені допомагати?
   - Ні, - відмовилася бабка, - я відкрию атракціон з катання на ромашках! Це так чудово!
   - Вам би все розважатися, - сказав мураха, - піду я працювати.
   - Заходь на гойдалки! - запрошувала бабка.
   - Приходь політати! - кликав хрущ.
  
   Мурашка взяв свою гілочку і поповз далі. А бабка і жук довго каталися на ромашках, які розгойдувалися на вітрі. Гой-да, гой-да. Друзі мріяли. Гой-да, гой-да. Добре!

Прогулянка на хмаринках

  
   Повз якось мурашка до свого мурашника. На спині тримав великий соковитий листочок. Почув мураха стрекотіння цвіркуна, зупинився, поклав листочок.
   - Це ти, Мурашик, - запитав цвіркун, - що несеш?
   - Несу частування для своїх братів, - відповів мурашка.
   - Відпочинь, послухай, я нову музику склав, - попросив цвіркун і взяв в руки свою скрипочку.
   - Тр, тр-тр, цр-цр, цуіть, - грав цвіркун, - ц, ц, цуіть!
  
   - Добра твоя музика, - похвалив мурашка, - така мелодійна!
   - Ля-ля-і, у-лю, а-ля, - почули раптом друзі.
   0x01 graphic
   Вони підняли голови і побачили, як летить бабка.
   - А-ля, у-лю, мі-соль, соль-ля, - продовжувала співати бабка, наближаючись до них.
   - Чого така весела, Стрекотуха? - запитав цвіркун.
   - А я, а я літала в хмарках! - співала бабка.
   - А які вони, хмарки? - запитав мураха.
   - Вони такі чудові! - хвалила бабка. - Вони схожі на ранковий туман. Можна стрибати з крапельки на крапельку. Так весело!
  
   Очі у мурашки загорілися. Він представив багато-багато кульок з водою.
   - Що замислився? - запитав цвіркун, дивлячись на замріяного мураху. - Ходімо зі мною.
  
   Цвіркун пострибав у бік сусідньої галявини, мурашка поклав свій листок на спину і поповз слідом за цвіркуном. А бабка полетіла слідом за ними, щоб спостерігати, що ж придумав цвіркун.
  
   На сусідній галявині росла велика-превелика тополя, а під нею на траві лежали цілі хмари легкого, як пух, повітряного насіння тополі.
   - Підемо гуляти по хмарах! - запросив цвіркун.
  
   Мурашка залишив свій листочок і поповз на гору білого м'якого насіння.
   - Давай стрибати, як на батуті, - запропонував цвіркун.
  
   Мурашка заліз на білу кулю і вони із цвіркуном почали стрибати, хто вище. Вище стрибати виходило чомусь у цвіркуна. Звичайно, адже у нього такі довгі ніжки. Але мурашка нітрохи не ображався. Йому просто було весело.
   - А можна, і я, - попросилась бабка.
   0x01 graphic
   Вона підлетіла до білої кулі і вони втрьох по черзі підстрибували і весело сміялися.
   - Цр-цр, цуіть, - кричав цвіркун.
   - Мі-соль, соль-ля, - співала бабка.
  
   - Чого галасуєте? - раптом почули друзі.
   - Ми стрибаємо на повітряному батуті! - сказав мурашка хрущику, - стрибай з нами, - запросив він.
   - Із задоволенням! - сказав жук і приєднався до компанії.
  
   - Ж-ж-ж, - гудів жук щоразу, коли підстрибував угору.
   - А давайте кататися з гірки! - знову запропонував цвіркун.
  
   Друзі полізли на найбільшу пухову хмарку і почали скочуватися по пологому схилу. Вони лягали на спину, ковзали по гірці і скочувалися, весело сміючись. А цвіркун коли котився по гірці, то впав на батут, відскочив від нього і знову опинився на вершині гори. Він це зробив так майстерно, як справжній акробат.
  
   Подув вітерець. Від вітру нове насіння відривалося з гілок тополі. Завдяки пучку волосків, вони парили в повітрі і спускалися на траву.
   - Дивіться, тополиний дощик, - сказав мурашка, - ловіть крапельки!
  
   Всі кинулися ловити пухнасте насіння тополі.
   - А у мене більше! - кричала бабка.
   - Ні, у мене, - гудів жук.
  
   Награвшись досхочу, друзі втомилися.
   - Давайте відпочивати, - запропонував цвіркун.
   - Так це ж зручні матрацики, тут можна спати, - підтримала його бабка.
   - Відпочивайте, а я пригощу вас зеленим соком, - сказав мурашка і поповз за своїм соковитим зеленим листком.
   0x01 graphic
   Коли всі напилися соку і добряче відпочили, мурашка сказав:
   - Чудова подорож по хмарах, спасибі тобі, цвіркун.
   - Я і сам не очікував, що буде так весело, - відповів цвіркун.
   - Ця подорож не гірше моєї ранкової прогулянки по хмарах, - сказала бабка, обмахуючись крильцями, як віялом.
   - На-ж-жаль, ви заморились. Але мені ду-ж-же сподобалося! - похвалив жук.
   - А мені було ду-ж-же весело, - сказав мураха і усі голосно засміялися.
  
   Лісові парасольки
  
   Одного разу мураха запросив друзів у ліс, на галявину, де росла солодка лісова суниця. Нещодавно він з братами ходив на цю галявину за солодкими смачними ягодами, а сьогодні він вирішив запросити сюди друзів.
   Коли цвіркун побачив кущ суниці, всипаний ягідками, ніби червоними ліхтариками, він був у захваті. Адже він ніколи раніше не бачив і не пробував лісової суниці.
   - Пригощайтеся, - запросив мурашка.
   Друзі оточили один кущик і вибрали собі по ягідці.
   - Аромат незвичайний! - сказала бабка. - Просто хочеться співати від щастя. А-ля, у-лю, мі-соль, соль-ля! - заспівала вона.
  
   Повна версія на АНДРОНУМІ
   https://andronum.com/product/ros-ganna-muraha-ta-yogo-druzi/
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"