Эдуардович Руслан : другие произведения.

Как по лезвию. Книга 2

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
  • Аннотация:
    де ельфи поневолили людей i зробили їх кормовою магiчною базою. Лiдер загону, прийнявши титул короля i iм'я Вальдура з Арвенстарського, вирiшує вступити в нерiвний бiй i органiзувати повстання проти панування ельфiв. У своїй боротьбi король Вальдур, крiм використання нових вiйськових технологiй, спирається також на релiгiю, вiру в людського бога Манiту, що має об"єднати всiх послiдовникiв. Заснувавши перше незалежне мiсто людей i давши йому назву Пандора, король з невеликим загоном вiдправляється в мiсто Торхольм на пошуки iнформацiї та можливих союзникiв.
  РОЗДIЛ ПЕРШИЙ
  
  "Стрiла летить i вдаряє тiло на смерть,
  Залiзний меч у бою i обладунки, i плоть рубає.
  Але речi мiцнiшi за сталевi вiстря:
  А це вiра в Манiту, в товаришiв, у себе! "
  
  Минув один день. Дивно, але це обiйшлося без iнцидентiв i аварiй. Потiм другий. Слiдом третiй. Минув тиждень, i наприкiнцi другого тижня король скликав свою Велику раду.
  
  - Отак так, - звичайно почав зi слiв-паразити володар навколишнiх земель. - Ми побудували дерев"яне мiстечко. Не всi будiвлi зведенi, але наявне населення повнiстю забезпечене дахом над головою. Тут все спокiйно. Далi - знарядь вдосталь, а новi кують про запас. У нас ще є великi запаси алхiмiчних речовин, виготовлено пристойну кiлькiсть вибухiвки. Їй, до речi, якщо хто й забув, то назву дають: "акрит". Але щодо запасiв їжi ми маємо упередження. Картопля, буряк, соняшник, гарбуз та горох - цi врожаї нам вдалося вiдновити за допомогою чаклунства, але не будемо знiмати їх урожай, за рахунок чого можна буде урiзноманiтнити стiл. Цей процес можна було значно прискорити завдяки магiї землi та живої води. Але магiя нам ще мало вiдома, а живу воду дiстати не вдалося, лiсовi фургони не йдуть на контакт. Ми також можемо вирощувати перець, крiп, помiдори та огiрки. Але тут потрiбна жива вода, без неї процес оздоровлення цих плодiв не може здiйснюватися. У лiсi разом з перевертнями цiлодобово стежать за всiма пiдозрiлими перемiщеннями. По периметру всього нашого пiвострова i пасовища по той бiк руїн побудованi сторожовi вежi. всi пiдозрiлi рухи контролюються цiлодобово. По периметру всього нашого пiвострова i пасовища по той бiк руїн побудованi сторожовi вежi. всi пiдозрiлi перемiщення контролюються цiлодобово. По периметру всього нашого пiвострова i пасовища по той бiк руїн побудованi сторожовi вежi.
  
  Влад перевiв подих. Незважаючи на труднощi, вони зробили досить багато. I це пiдбадьорювало. Тепер настав час поговорити про проблеми та плани.
  - Перше, що треба зробити, - це подумати, як нам бути з пасовищем. Прямого нормального спiлкування з ним немає. Через велику кiлькiсть агресивної земноводної фауни ходити по мостах неможливо. Заклинювання їх "акритом" не дало очiкуваних результатiв. Цi тварини розмножуються швидше, нiж їх вбивають. Це означає, що необхiдно або використовувати пiдземнi галереї, або розбирати старовинний щебiнь. Подумайте.
  
  "По-друге, нам потрiбнi поселенцi та вiйська. Для них їх виготовляють вдома. Треба думати, як залучити їх сюди, на громадських засадах, а також повернути назад усiх селян, якi зараз у вiйськових походах.
  
  - По-третє, нам потрiбне справжнє мiсто. Кам'яне мiсто. З високими неприступними стiнами i вежами.
  
  З цими словами в Радi пiднявся галас. Король знову розсунув горизонти своїх проектiв до неймовiрних меж. Вже є село. Вiн добре укрiплений, є будинки. А тепер кинути все i побудувати кам"яне мiсто? Знову робота?!
  - Спокiйно! Тихо, тихо, друзi мої! Будiвництво кам"яного мiста поки лише в проектах. Спочатку ми затвердимо план мiста, потiм створимо ресурсну та робочу базу, i лише пiсля цього приступимо до будiвництва кам"яної фортецi. Будуватимемо на "царськiй горi". Поки що побудувати неможливо - гiрка практично засипана i має осiсти. Але спочатку нам потрiбнi фермери.
  
  - Навiщо нам орачi, вождь?! - вигукнув Скарвi. - Ми - село вправних ковалiв!
  
  - Бо взимку станемо селом голодних сракiв! Мудрий Скарвi! I ми вже не село i не село, а мiсто, хоч i маленьке. Весна скоро закiнчиться, не встигнемо сiяти - тупо не буде що їсти. До речi, сiль нам теж знадобиться. Солити взимку те, що ще не виростили!
  
  Влад оглянув присутнiх полум"яним поглядом фанатичного змовника.
  
  - I останнє! Наша зброя не годиться! Це все потрiбно переробити!
  
  - ЩО?!! - кричали, схоплюючись з мiсць, усi чеснi люди, що складалися з начальникiв будiвельних бригад i найкращих ковалiв. - Наша зброя марна?!
  Село ковалiв смертельно образилося вiд такої заяви. Король, звичайно, молодець i все таке, але поставити пiд сумнiв репутацiю кращих ковалiв семи королiвств - цього вони не могли дозволити нiкому. Iнгвар iнстинктивно зробив крок до короля, щоб прикрити його своїм тiлом на випадок замаху на його життя. Охоронцi схопили мечi. ПЕРЕХОДИТЕ НА DREAME.com
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"