Аннотация: Дiвчина, колишня рабиня перетворилася на королеву, i очолює велику ескадру крилатих кораблiв, де воячки борються проти армiї оркiв, тролiв, гоблiнiв i вампiрiв. I попереду на неї чекають крутi пригоди.
ДIВЧИНА-КОРОЛЬОВА ПРОТИ ОРКIВ
АННОТАЦIЯ
Дiвчина, колишня рабиня перетворилася на королеву, i очолює велику ескадру крилатих кораблiв, де воячки борються проти армiї оркiв, тролiв, гоблiнiв i вампiрiв. I попереду на неї чекають крутi пригоди.
. РОЗДIЛ Љ 1.
Ось вона летить на крилатому кораблi. I за нею мчить цiла флотилiя рiзнокольорових, що отримали здатнiсть шляхетних птахiв, посудин. Ось це справдi чудова ескадра. Кораблi i розмiрами, i грацiєю, i розфарбуй воiстину казковi.
I вiтрила з рiзноманiтними, неповторними малюнками надуває могутнiй вiтер.
Еллiфа ж у розкiшному одязi, вся в дорогоцiнному каменi, на ногах туфлi з високим пiдбором, усипанi дiамантами, на головi корона, а в сильних, м'язистих руках дiвчинки меч.
Вона тепер справжня королева, проти якої не встоїть жодне вороже вiйсько.
I її вiйська на лiтаючих кораблях теж чудовi. Видно тут i людськi дiвчата, i ельфiйки, нiмфи, дрiади, самки тролiв i маленькi, але спритнi дiвчатка-хобiти зi своїми босими, дитячими нiжками. Чоловiкiв у дванадцять разiв менше. I причому практично всi вони хлопчики не старшi чотирнадцяти рокiв.
Ну що ж, якщо така команда виявилася, то чого тут заперечувати? Може, навiть навпаки, так набагато краще. Тим бiльше, бородатий чоловiк людського роду має дуже неприємний запах.
А точнiше сказати, тривiально смердять! А тут все набагато чистiше i красивiше. I хлопчики в шортиках з рельєфною мускулатурою, i з милими, але разом з тим мужнiми обличчями спiвають:
Вставай юний воїн великої країни,
Битися з ворогом дуже злiсним, кривавим.
Ми вiтчизнi всiм серцем вiрнi,
В iм'я великого дракона держави!
Ось це пiсня, вiд якої так радiсно на душi. А ось i з'явилася перша мета. Внизу досить великий загiн оркiв на великих цапах. Орки волохатi потворнi ведмедi в обладунках i червоно-коричневою вовною. У своїх лапах вони тримають мечi, шаблi, сокири, кийки.
Дiвчата та хлопчики з крилатих кораблiв почали натягувати тятиви лукiв. Красунi босими пальчиками нiжок також крутили барабани арбалетiв. I ось починається.
Еллiфа наказує:
- Вогонь вести найвлучнiшим, економити стрiли та болти!
Справдi, витрачати на орду оркiв запаси. I зверху посипався рiдкiсний, але влучний дощ iз разючих предметiв. Вони встромлялися в оркiв, i вибивали з них фонтанчики брудного кольору кровi. I потворнi ведмедi гинули у муках. У вiдповiдь вони тiльки лаялися.
Лучников у цьому загонi не було. I це одностороннє побиття.
Еллiфа навiть вiдчула в собi деяке збентеження, чи це не дуже жорстоко i нечесно? Втiм...
Хлопчик у шортах i алмазнiй коронi, що був поряд з нею, проворкував:
- Не соромтеся, велика! Зате ми не зазнаємо втрат!
Дiвчина-королева здивувалася:
- Ти що, вгадав мої думки?
Пацан, рокiв дванадцяти на вигляд, кивнув своєю симпатичною головою:
- Все написано на вашому чарiвному обличчi!
Еллiфа запитала з усмiшкою:
- А ти хто такий?
Хлопчик вiдповiв iз полюванням:
- Принц Едуарде!
Дiвчина засмiялася i пискнула:
- А чому босонiж, наче ти раб, а не принц?!
Юний сановник вiдповiв:
- Ось чому, дивись!
I хлопчик босими пальчиками пiдняв з пiдлоги i жбурнув бумеранг. Той полетiв униз зi швидкiстю реактивної ракети, зрiзав з ходу голови дюжинi оркiв i помчав назад. I це було так швидко, що важко встежити очима. Коли вiн повернувся, хлопчик-принц знову впiймав його своє босою ногою i пискнув:
- Тепер зрозумiла!?
Еллiфа засмiялася i заспiвала:
На вiйнi всi засоби хорошi,
Що ведуть до перемоги вiйсько вiрно...
Так борiться дiти вiд душi,
Не ведiть тiльки дуже погано!
Загiн оркiв, приблизно пiвтори тисячi бiйцiв на великих козлах, був перебитий. Частина рогатих скакунiв теж полегла, а частина розбiглася, втративши вершникiв.
Втрати серед войовниць та хлопчакiв були нульовi. Ну i зрозумiло, їх тривiально не було чим дiстати примiтивно озброєним ведмедям.
Едуард, цей хлопчик - принц в алмазнiй коронi, але в одних лише шортиках i босоногий, зазначив:
- Наступного разу буде складнiше. Орки, це ще пiвбiди. Гiрше якщо з ними виявляться вампiри та тролi!
Еллiфа поморщила обличчя, прочiрiкавши:
- Здивується видно свiт,
Преть на нас крутий вампiр.
Корчитиметься в пеклi -
I бовтатись на суку!
Хлопчик засмiявся i труснув засмаглою мускулистою нiжкою. Човенки у принца були прикрашенi браслетами з платини, i коштовними камiнчиками трьох кольорiв у виглядi гарного орнаменту. На руках у нього теж були прикраси у виглядi золотого годинника з циферблатами. А так, у нього оголений, з дуже рельєфною мускулатурою торс. I таке вiдчуття, що десь вона бачила такого надзвичайно м'язистого, навiть за мiрками ельфа, хлопчика небаченої краси. Так, щось знайоме є у ньому.
Але поки що Еллiфа згадати не могла.
Ну та гаразд. Вони на крилатих кораблях, що лiтають, мчить уперед, до своєї мрiї. I буде щось цiкаве попереду!
А ось у небi з'явився дракон. Вiн з'явився наче чортик, що вискочив з табакерки. Причому величезний, цiлих дванадцять голiв. Це, можна сказати, iмператор драконiв, всiм царям цар.
Але войовнички не стали впадати в панiку i прикрикнули на хлопчакiв, якi тривожно загомонiли.
Принц Едуард прочитав:
- Не турбуйтеся королева, це наш добрий союзник! Точнiше, королю!
Лiтаючi кораблi зависли у повiтрi. А дракон пiдлетiв до них. Величезний, мов авiалайнер, i кожне крило розмахом на сотню метрiв.
Причому луска дракона сяє сумiшшю золота, срiбла, платини та смарагдiв. Так, величний красень, нiчого не скажеш.
Ось його пащi розкрилися, видно щось говорити.
Еллiфа мимоволi заткнула собi вуха, побоюючись оглушливого гуркоту. Але голос величезної рептилiї несподiвано виявився м'яким i, можна сказати, жiночим.
- Я рада вiтати вас, прекраснi дiвчата та вiдважнi юнаки!
У вiдповiдь войовницi та юнi воїни хором крикнули:
- Слава володарцi Семирiччя!
Вже голоснiша велетенська самка-дракон, усiма дванадцятьма головами прогримiла:
- Героям слава!
Еллiфа посмiхнулася. Блискнули її зубки дарами моря.
Хлопчик-принц прошепотiв:
- Тепер, ви королева повиннi, щось заспiвати у вiдповiдь!
Дiвчина тупнув ногою у витонченому взуттi на високих пiдборах i запитала:
- А що заспiвати?
Едуард прочiрикав з посмiшкою:
- Щось героїчне!
Самка-дракон, почувши слова хлопчика, заперечила:
- Нi! Заспiвати повиннi всi дiвчата! Одразу i хором!
Хлопчик-принц заперечив:
- Чоловiки теж не залишаться осторонь!
Дванадцять голiв гримнули разом м'яким тоном, але оглушливо:
- Спiвайте хором, вiдважнi воїни!
I величезне вiйсько з дiвчат i хлопчикiв почало виконувати романс;
Ми, воїни прекрасної Ельфiї,
Країни великої, що пiдкорила цiлий свiт.
Поля росою алмазiв оросили,
Справляючи в боротьбi променистий бенкет!
Ми будемо у вiчнiй юностi, дiвчата,
Хлопчикам теж старiсть не загрожує.
А голосочок юних воїв дзвiнкий,
I наша дружба - мiцний монолiт!
Пiд оркiв дiвкам хоробрим не прогнутися,
Ведмiдь жорстокий не зжере людей.
Хоча противник, як iндик надувся,
Але жахливу гадину, убий!
Ми воїни вмiємо хоробро битися,
Союз булату, сталi та вогню...
Душа вогню, а не паяця,
I буде оркам строга пеня!
У Вiтчизнi нашiй буде мир та щастя,
Дiвчата та хлопчики на конi.
Нехай небо i Земля в їхнiй гордiй владi,
Не буде, знай, успiху Сатани!
Ми народженi, щоб казку зробити буллю,
I до зiрок далеких, знаю, полетимо...
А зло всесвiту обернеться пилом,
Над нами золотокрилий херувим!
Так, Бог полюбить у боротьбi серцем хоробрих,
Дiвчат i хлопчикiв, хто герой...
Пiд небом з алмазiв променистим,
Ти орка з плетеною мерзенною урою!
Так, буде свiт, повiрте, в цiлому свiтi,
Я вiрю, неодмiнно переможемо...
I процвiтатиме моя Ельфiя,
Адже кожен воїн iз джинном Аладдiн!
Ось вiйни вiдгримлять, настане щастя,
I буде все красиво, як у мрiї.
Розсiють хмари похмура негода,
А зло зникне, розчинивши у землi!
I ось тодi прийде спокiй i радiсть,
Вiдкриються простори вище зiрок.
I нiколи не буде людям старiсть,
Бо людина розумом зросла!
Пiсля чого з кораблiв стали вилiтати фонтани феєрверкiв! I це виявилося дуже барвистим тлом i видовищем. Яке просто зачаровує погляд i чарує.
Еллiфа вiдважила уклiн i посмiхнулася, її зуби, в який раз, блиснули, немов дзеркало, вiдобразивши сонячнi зайчики.
Пiсля чого дванадцятиголова самка-дракон махнула крилами i несподiвано зникла, наче її й не було.
Дiвчина-королева зiтхнула з подивом:
- Оце клас! Як вона робить?
Принц Едуард впевнено вiдповiв:
-Як? На те це цариця цариць! Але нам у боротьбi вона допомагати, на жаль, не буде!
Еллiфа з подивом запитала:
- А чому? Можливо, це скоротило б кiлькiсть втрат серед прекрасних дiвчат та хлопчикiв!
Юний воїн логiчно вiдповiв:
- Тодi нам не залишиться нi мiсця, нi часу для подвигiв! Потрiбно перемогти самим.
Дiвчина-королева погодилася i навiть заспiвала:
Ти чудово знаєш сам, свiт наповнений чудесами,
Тiльки цi дива люди можуть робити самi!
Хлопчики в шортах почали пiдскакувати i теж заводиться дедалi сильнiше, викручуючи свої рельєфнi фiгурки. Це виглядало дуже здорово.
Але попереду знову армiя оркiв. Цього разу вона величезна, i з ними ще й тролi. Так, це цiлий потiк тварин, якi махають палицями, сокирами, мечами, шаблями. Але є ще й лучники, i навiть iз арбалетами. Їм командують тролi, iстоти розвиненiшi, нiж орки.
Ну хто ще тут?
Поки вампiрiв не видно, i це на краще. Оскiльки кровососи, на додаток до всього, ще вмiють i лiтати. А це для крилатих кораблiв небезпечно.
Еллiфа прочирикала:
- Ми готовi битися з ворогом i вiдправимо противника на злам!
Пiсля чого войовниця розсмiялася. I її смiшки такi дзвiнкi та пронизливi.
Едуард зазначив:
- Воювати цiкаво! Хоча часом i досить боляче.
Хлопчик засмiявся.
Дiвчина-королева з посмiшкою запитала:
- А тобi що, реально було боляче?
Принц Едуард кивнув:
- Так, я якось потрапив у полон i менi вогнем засмажили босi п'яти.
Еллiфа подивилася на ноги дуже гарного хлопчика, вони в нього такi гострi милi, i невже пiдошву з витонченим вигином палив жаркий вогонь? Дiвчина вiдчула у собi розчулення.
Але її роздуми припинили пострiли з арбалетiв оркiв. Болти, якi викидали арбалети, були далекобiйнiшими, i потрапляли в днища кораблiв, вiдскакуючи вiд бронзового кiля. А один болт навiть потрапив хлопчику в пiдошву, i, схоже, серйозно поранив юного бiйця. Той упав, i полилася червона кров. Хлопчик закричав. Його дружки гукнули:
Частина оркiв була на козлах, але дехто на носорогах. Хоча нi, це не орки, а гоблiни. Бiльшi, i з вухами, як у кажана.
I в деяких iз них у лапах арбалети величезних розмiрiв. Нехай навiть вони й не надто скорострiльнi та точнi.
А ось з кораблiв мчать на волохатих ворогiв подарунки анiгiляцiї. Причому дiвчата при стрiльбi використовують босi пальчики нiг. I це чудово виглядає. Красивi воятки.
I фiгурки у них м'язистi. I все при дiлi. Немає таких дiвчат красивiше.
Еллiфа раптом вiдчула, що її стискують дорогi туфлi. Насправдi, куди краще боротися босонiж.
Ото навiть принц узяв i знову своєю дитячою ногою кинув бумеранг. I це також показує, що взуття лише заважає. Бумеранг пролетiв i влучив головами оркiв. I один троль теж втратив голову, яка покотилася, наче качан капусти.
Едуард хихикнув i прочiрикав:
- За новi перемоги! Слава Ельфiї!
Еллiфа у вiдповiдь взяла i скинула, нарештi, своє ненависне, нехай навiть дороге взуття. I її босi ноги буквально ожили. Дiвча-служниця пiднесла королевi цiлий мiшок з отруйними голками. I це дуже практична i разюча зброя.
Войовниця почала метати їх босими пальчиками, вражаючи оркiв. Виглядало подiбне дуже ефектно.
I з кораблiв на волохатих нелюдiв сипалися стрiли, арбалетнi болти, бумеранги та голки. I це виглядало чудово. А ще стали падати й бочки iз розрив травою.
Орки, тролi, гоблiни вiд цих ударiв змiшалися i кинулися тiкати. I воїнки стали їх переслiдувати.
Еллiфа проспiвала:
Ти їх не шкодуй,
Винищуй злих гадiв...
Як клопiв душi -
Бий, як тарганiв!
Хоча для тарганiв супротивники були, мабуть, великi. I це було фiгуральне побиття. Ось дiвчата, це найвищий i гарний клас. I сиплють дощем потоки анiгiляцiї та смертi.
Ось такi тут дiвчата та хлопчики симпатичнi та м'язистi.
Еллiфа метала босими пальчиками нiг голки та цвiрiнькання, скеля зубки:
- Ми смiливо в бiй пiдемо,
За справу миру...
Ворогiв усiх розiб'ємо,
У вогнi ефiру!
Ось проти подiбних дiвчат, що можуть сухопутнi тварюки? Та нiчого, по сутi!
Тут з'явилася знову вже знайома самка-дракон iз дванадцятьма головами. Яка вона величезна. Але орки, гоблiни, тролi вже бiжать. I зазнають колосальних втрат. I по них сиплють дедалi новi стрiли.
А хлопчик Едуард взяв i знову, як запустить презент анiгiляцiї. Його бумеранг - просто диво.
I голови зрiзає, наче волосся бритвою. I головне за раз не менше дюжини.
Еллiфа запитала хлопчика:
- А чому ти кидаєш не руками, а ногами?
Едуард вiдповiв iз посмiшкою:
- Тому, що ноги сильнiшi за руки! I кидок бiльш точний та ефективний.
Дiвча засмiялася i видала:
По прямiй бiжать дорiжцi,
Босi хлопчики нiжки.
Набридло до школи ходити -
Хочу орка мечем вразити!
Самка-дракон прогуркотiла своїм оглушливим голосом:
- На цей раз ви знову перемогли, i майже без втрат. Але випробування на цьому зовсiм не скiнчилися!
- Я готова до працi та оборони! I здатна боротися!
Самка-дракон проревела громовим голосом:
- На цей раз промiжна мiсiя, у тебе в тiлi ельфiйки! I не заперечуй!
Хлопчик-принц хихикнув i пiдморгнув:
- Ти в цьому випадку дiзнаєшся, що таке танк! Адже погодься, ти вперше подiбне слово чуєш?
Еллiфа згiдно кивнула:
- Так! Я навiть не знаю, що таке.
Едуард тупнув босою ногою i прочiрикав:
- Дiзнаєшся дiвчинко! I тобi це сподобається.
Дванадцятиголова самка-дракон клацнула хвостом, i вiдбулося миттєве перемiщення.
Еллiфа засвистiла, скелячи зубки:
- Це дуже здорово!
Чотири чудовi ельфiйки вийшли битися пiд Ельфiнградом на новiтньому "Дiкобразi". Це дiвчата з гострими вушками, але надзвичайно красивi до заслiплення.
Їх розрiзняє колiр волосся: червоний, зелений, синiй та помаранчевий. Причому, без будь-якої фарби, просто такий природний вiдтiнок. Дуже сексуальнi та в одному бiкiнi. Така ось фентезi-армiя. I виїжджає на велику дорогу битися iз численними оркшиськими танками.
I не холодно, незважаючи на те, що тiльки випав снiжок, чортiвням! Ельфiйка з червоним волоссям навела босими ногами зброю. Iнша, iз зеленим волоссям упiймала в прицiл оркiшистський танк i пальнула.
Снаряд пролетiв вiдстань у п'ять кiлометрiв i потрапив у ребро танка Т-60, радянська машина лопнула, розсипавшись у металеву потерть.
Дiвчата з породи ельфiв гаркнули в унiсон:
- Ми крутi воїни орла!
I знову вистрiлили, спрямовуючи ногами, гармати. I одночасно спiвали в лютi.
Червона воїнка, на яку перетворилася Еллiфа, заспiвала, стрiляючи:
-Нехай ...
Зелена краля пальнула по оркшиськiй машинi, продовжила:
Дiвчина колись спiвали, виглядали дуже смiшно, а будучи ельфами, стрiляли практично без промаху. Їхня краса вражала... Танк вiд пострiлiв нагрiвався. I засмагла шкiра ельфiв починала блищати вiд поту. Вродливi вони, слiв немає! I дуже сексуальнi.
Оркшиськi танки йдуть снiгом досить швидко. Вони майже всi легкi: найважчi тридцятьчетвiрки. I цi танки дiвчата почали обстрiлювати, коли вони пiдiйшли ближче. Оркшиськi машини також вiдповiдають, але з такої вiдстанi потрапити майже немає шансiв. А "Тигр" стоїть на мiсцi i красунi потрапляють дуже точно.