Аннотация: Ось знову принцеса-ельфiйка у походi на крилатих кораблях. I їй доводиться мати справу з рiзними ворогами. I вампiрами, i навiть iз легендарним Змiєм Гориничем.
ПРИНЦЕСА-ЕЛЬФIЙКА та ЗМIЙ-ГОРИНИЧ
АННОТАЦIЯ
Ось знову принцеса-ельфiйка у походi на крилатих кораблях. I їй доводиться мати справу з рiзними ворогами. I вампiрами, i навiть iз легендарним Змiєм Гориничем.
. РОЗДIЛ Љ 1
Ось вона знову зi своєю армiєю з крилатих кораблiв, з екiпажами з ледве прикритих прикрасами та вузькими смужками тканин, голоногих дiвчат. I єдиний чоловiк, на вигляд хлопчик рокiв дванадцяти-тринадцяти принц Едуард. У найяснiшої особи весь одяг однi лише шорти. Але на свiтловолосiй головi принца вiнок з каменiв, що сяють яскравiше алмазiв, а на кiсточках босих нiг i зап'ястях, сильних iз кулаками, що випирають кiсточками, золотi з камiнцями браслети.
А ось перед нею завис вампiр iз чарiвною паличкою в руках. Одягнений вiн дуже цивiльно, i в чоботях, а на головi цилiндр. Обличчя блiде, а з рота стирчать довгi, але тонкi iкла.
Минулого разу вони розлучилися на найцiкавiшому мiсцi. А зараз слiдує продовження.
Вампiр, що має титул, сказав:
- Перше моє таке запитання: - Чому засох кокос?
Еллiфа, яка єдина була в цiй гламурнiй армiї у дорогоцiнному взуттi та розкiшному одязi, вiдповiла з посмiшкою:
- Дух дощовий не дорiс, тому засох кокос!
Вампiр засмикав своєю чарiвною паличкою. Дiвчата-войовницi взяли його на прицiл, навiвши заводнi арбалети з болтами та луки зi стрiлами.
Їхнi м'язистi тiла дуже апетитно виглядали.
Вампiр здригнувся, його бiле обличчя вiд досади посинiло. I вiн прошипiв:
- Швидко ти вiдповiла!
Еллiфа, гордо випрямивши табiр, вiдповiла:
- Миттю - дає перемогу!
Вампiр хихiкнув i зазначив:
- У вас така чудова команда. Стiльки дiвчат, i вони так пахнуть!
Справдi, сильно пахло пахощами, ароматами дорогих парфумiв, чистими, мускулистими тiлами здорових та юних дiвчат. I вiд цього буквально паморочилося в головi.
Еллiфа строгим тоном вимовила:
- Ти нам зуби не замовляй! Давай сюди другу загадку!
Хлопчик-принц Едiк метнув босими пальцями нiг маленьку голку, i та пробила одразу чотири мухи, перекрутилася i повернулася назад до юного воїна.
Пацан-термiнатор заспiвав:
- Жарти убiк, вампiр,
А iнакше буде труна...
Сплячем i влаштуємо бенкет,
Щоб монстр з батогом здох!
Еллiфа засмiялася, пiдморгнула хлопчику i прочирикала:
- Ну чому,
Вампiр навiв на нас тугу!
Хлопчик-принц буркнув i помiтив:
- Гаразд! Я маю вiдчуття, що нам тривiально зуби замовляють. А вампiр просто хоче виграти час!
Кровосос-сановник помiтив:
- Не я став пiснi розводити, а ви! Хоч мiг би i заспiвати сам!
Еллiфа розреготалася i вiдзначила, виблискуючи, як алмазами зубками:
- З цим не посперечаєшся! Що Диявол тут, i Диявол там!
Еллiфа жорстко сказала:
- Досить цих пiсень! Давай наступну загадку та швидше!
Вампiр прошипiл, вискалив зуби i ричав:
- Загадка номер два: - Де мешкає Сатана!
Еллiфа посмiхнулася i запитала:
- А хто цей Сатана?
Хлопчик-принц впевнено вiдповiв:
- Це той, кого вважають дiаметральною протилежнiстю Всевишньому, i точнiше, Створчому початку Мегагiпервсесвiту. Свого роду те, що руйнiвне в нашому та iнших свiтобудовах. - Юний шибеник-войовник клацнув босими пальцями засмаглих нiг i додав. - Є ще й iншi версiї - мовляв, це загиблий ангел. Типу того, що найсильнiший i найдосконалiший з ангелiв узяв i запишався, i пiшов проти Всевишнього Бога. Є iншi версiї. Мовляв, як Сатана, це покiрний слуга Всевишнього i виконує функцiї ката. Або, навiть типу того, що Диявол є головою лiберальної опозицiї проти консерватора i деспота Бога.
Вампiр прогарчав, його iкла подовжилися:
- Досить балакати. Давай вiдповiдь!
Еллiфа хихикнула i заспiвала:
У мене проста вiдповiдь -
Егоїзм джерело бiд!
В егоїзмi Сатана -
Плiд вiн нашого розуму!
Дiвчата у вiдповiдь заляскали своїми босими, з рожевими пiдошвами, витонченими, гострими, спокусливими ногами. Ось це гарнi войовницi.
Едiк прочiрикав з милою посмiшкою:
Люди гинуть за метал, за метал!
Люди гинуть за метал, за метал!
Сатана там править бал!
Сатана там править бал!
Еллiфа похитала головою:
- А чому Сатана править бал там, а не тут? Адже зло iснує у всiх свiтах та планетах.
Хлопчик-принц кивнув своєю свiтлою, трохи золотистою головою:
- Правильно! Хоча, є й рiзнi рiвнi добра та зла! Так само i їх розподiл по свiту. На деяких планетах, точнiше, зоряних iмперiях реально панує рай. I там космiчний комунiзм.
Еллiфа розтягнувши червонi губи в посмiшцi i, блиснувши зубами, пробуркотiла:
- А що таке комунiзм?
Едуард пояснив:
- Комунiзм - це типу Едему, або Вiрiя, але не створеного Богами, а здобутого в результатi розвитку науки та технологiй!
Дiвчина-корольова засмiялася i прочирикала:
- Велич ельфiв визнала планета,
Ударом меча розбитий Оркшинiзм...
Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту
I вiйсько дiвчат йде в комунiзм!
Красунi знову заляпали своїми босими, гострими, витонченими нiжками. I вiд цього ходили справжнiсiнькi хвилi, якi пiднiмалися, наче цунамi.
Едiк прочiрикав, вискалив зубки:
На просторах Батькiвщини чудової,
Гартуючись у битвi та працi...
Ми побудуємо незабаром рай небесний,
Щоб люди не потребували!
Дiвчата захихотiли, i їхнi голоси були такi гарнi та переливистi. Немов грав оркестр iз найвишуканiшими та передовими музичними iнструментами!
Еллiфа хруснула кiсточками кулака i прошипiла:
- Ну, а тепер давай свою третю, останню загадку вампiр! I ми правитимемо казковою країною!
Вампiр огризнувся i проревiв:
- Дуже ти багато хочеш! Усього три куплети прочитати i правити цiлою державою! Нi, ви воюватимете. Я передумав!
Едуард, хлопчик-принц, весело заспiвав:
- Ми мирнi люди, але наш бронепоїзд,
На паливi кваркiв встиг розiгнатися.
За свiтле завтра ми битимемося -
Дiвчата швидше пiшли цiлуватися!
Еллiфа буркнула:
- Не смiшно! Ти хочеш, щоб ми вас убивали?
Вампiр вiдповiв:
- I ми вас теж убиватимемо!
Едiк пискнув:
- А ми це також можемо! I круто робити! I вбивати оркiв!
Дiвчата-войовницi прочирикали хором:
- Якщо ти нам даси наказ, ми всiємо його стрiлами, як їжачка голками!
Дiвчина-королева вiдповiла з посмiшкою:
- Послiв не вбивають! Лети до своїх i передай їм:
- Хто з мечем прийде до нас, той вiд меча i загине!
Вампiр кивнув i вiдзначив:
- За кiлька годин тi з вас, хто залишиться живим, заздритиме мертвим!
I махнувши чарiвною паличкою, засвiтився, наче метеорит, i рвонув, залишаючи димовий шлейф.
Хлопчик-принц пiдскочив i з ентузiазмом проворкував:
Вiдгуркотiли розриви,
Скiнчилась благодать!
Досить показувати спини -
Час ворогiв убивати!
Еллiфа переклала з однiєї руки в iншу меч i вiдзначила:
- Пора б i менi переодягнутися. У цьому розкiшному вбраннi я виглядаю надто незграбно, а дороге взуття заважатиме використовувати ноги в процесi заклинання.
Едiк, з усмiшкою вiчного хлопчика, який, при цьому, дуже досвiдчений, кивнув i вiдповiв:
- Так, це справдi не порядок!
Юний воїн труснув своєю босою ногою, на мiзинцi блиснув перстень. I щось сказав Едуард.
Пахнуло спалахом блiц. I Еллiфа змiнилася. Тепер вона була босонога, але на кожному пальчику сяяло по перстню, крiм вузької смужки на грудях i стегнах, все мускулисте, засмагле тiло голе, крiм браслетiв на руках i кiсточках. На головi залишився вiнок, нiби зiтканий iз зiрок. А в однiй руцi у дiвчини меч, в iншiй чарiвна паличка.
Грива iз сусального золота майорить за вiтром, зуби виблискують перлами, очi горять сумiшшю смарагду та сапфiру, м'язи дуже рельєфнi та виразнi колишуться, немов бриж на водi. А на лобi також горить зiрка.
Ось це справдi краля - вищий сорт.
Едiк, насилу стримуючи смiшки, сказав:
За морем царiвна є,
Що не можна око вiдповiсти...
Смарагдовi очi,
I iз золота коса...
Мiсяць пiд косою блищить -
А на лобi зiрка горить!
А сама то велична,
Описати, i слiв мало,
Якщо говорити,
Струмок ключем дзвенить!
Еллiфа труснула мечем i чарiвною паличкою. Хлопчик-принц знову застосував чари, цього разу чарiвною паличкою. I щось блиснуло на її кiнчику.
I за плечима красунi-королеви виникла дуже просунута сумiш арбалета та кулемета. Оце була зброя.
Едiк вигукнув:
- Шварценеггер у бiкiнi та самка-варвар!
Еллiфа посмiхнулася i запитала:
- А хто такий Шварценеггер?
Хлопчик-принц iз посмiшкою вiдповiв:
- Це такий хлопець, який мiг би тобi скласти гiдну пару!
Дiвчина-королева, хихикнула, заспiвала:
У нас територiї мало,
Грала сумно гiтара.
Можу отримати чоловiка задарма,
Та тiльки Шварц-варвар не пара!
Едiк з посмiшкою промовив:
- Так, на жаль, у цьому планi ... Хоча Арнi сама чарiвнiсть!
Одна з дiвчат-войовниць пiдказала:
- Геракла їй потрiбна!
Еллiфа розсмiялася i вiдзначила:
- Ви менi цiлий виводок чоловiкiв на сваталi. А я собi краще виберу чоловiка сама!
Едiк запитав iз посмiшкою:
- За коханням, чи за розрахунком?
Дiвчина-корольова впевнено вiдповiла:
- По любовi!
Едiк помiтив цiлком серйозним тоном:
- А хiба iнтереси iмперiї не передусiм?
Еллiфа зiтхнувши вiдповiла:
- Так, а що я не господиня собi?
Хлопчик-принц вiдповiв суворим тоном:
- Нi! Принцеса i навiть королева - це лише почесна рабиня!
Еллiфа у вiдповiдь заспiвала:
Може краще жити у селi,
Нам законом забороняється кохати...
Принцес має один звичай стародавнiй.
За розрахунком треба замiж виходити!
I дiвчисько-королева почало пiдскакувати, i разом з нею iншi голоногi та фiгуристi, мускулистi воїнки:
А я не хочу, не хочу за розрахунком,
А я за коханням, за коханням хочу...
Свободу, свободу, менi дайте свободу,
Я птахом нагору полечу!
Я буду парити над планетою орлицею,
I оркiв кiгтями волохатих ганяти...
I реально всесвiту царицею -
Прийде для кохання благодать!
Але спiвати далi було вже нiколи. Попереду в небi з'явився перший супротивник - дуже великий, триголовий Змiй-Горинич.
Чим вiн вiдрiзняється вiд дракона? На перший погляд, рiзниця невелика. Але Змiй-Горинич важчий, бiльший i вгодований, нiж звичайний дракон. I з ним битися непросто. I вогню вiн може виливати значно бiльше, нiж звичайний крилатий представник цього виду.
Ось зараз його пащi розкрилися i вiн, як лупе вогненним потоком прямо з дистанцiї.
Еллiфа та Едiк разом струснули артефактами, i виверження з пащ дракона повернулося i обрушилося на самого монстра.
Змiй Горинич отримав своє вогняне мерсi i прогарчав:
- Ось поганi дiвчатка! На вас покарання чекає!
Едiк вiдповiдно кивнув:
- Для тебе вони не подарунок. Але битися тобi доведеться з однiєю.
Змiй Горинич проревiв:
- Подайте менi на шашлик вашу королеву!
Хлопчик-принц кивнув:
- Мерсi! Ваша черга Еллiфа!
Дiвчина-монарх прочирикала:
Люто рвуться в битву ельфiйки,
Кожна вiрить у правду гаряче!
Змiй Горинич у вiдповiдь заспiвав:
А менi будь-яке море, море по колiно,
А менi будь-якi гори до плеча!
Еллiфа у вiдповiдь пiдскочила i зависла у повiтрi. Едiк кивнув:
- Правильно! Ти можеш лiтати. Атакуй супротивника i рiж йому голову!
Дiвчина-маркiза праворуч вiд королеви поправила:
- Три голови!
Едiк засмiявся i прошипiв:
- А якщо три в одному?
Еллiфа крутнулася i зачепила плечем щоглу свого крилатого флагмана i боляче забилася.
Охнувши, красуня прочирикала:
- Так, звичайно, благодать,
Навчилася я лiтати.
Як побачу щось, хвать -
I цокати!
Едiк посмiхнувся i помiтив:
- У тебе немає досвiду боротися у повiтрi. Але нiчого, я думаю, ти навчишся!
Еллiфа хихикнула i заспiвала:
- Битимуся я пристойно,
Вражаючи змiя в око.
I вчиться на вiдмiнно,
Показавши пристойний клас!
Ось дiвчата наїжачилися своїми луками та арбалетами, i навiть гарпунними гарматами.
Хлопчик-принц впевнено сказав:
- Нi, зi змiєм Гориничем ти повинна битися вiч-на-вiч!
Еллiфа вишкiрилася i пiднялася в повiтря, i там буквально зависла i закрутилася дзиґою.
Едiк сам пiдскочив, i опинився поряд iз нею. Схопив дiвчисько за босу ногу i крикнув:
- Думай про добре!
Еллiфа засмiялася. I нога вислизнула з рук хлопчика. Дiвчина-королева заспiвала:
Робити те, що зовсiм не належить -
Це солодше, нiж навiть морозиво!
Едiк посмiхнувся i пискнув:
- Давай, у бiй красуня! У тебе все вийде!
Еллiфа проревела:
- Ти менi не тикай! Я таки королева, а ти принц!
Хлопчик-термiнатор хихикнув i вiдповiв:
- Якби ти знала, скiльки менi рокiв, то жахнулася б!
У вiдповiдь, дiвчина-королева проспiвала:
Хоч голова моя сива,
Зими менi нема чого лякатися.
Не тiльки сум, мої роки,
Мої роки моє багатство!
Едiк впевнено заявив:
- Твоє волосся нiколи не посивiє, ти будеш вiчно молодий, вiчно босий!
Еллiфа розреготалася i показала пацану-зiрванцю мову.
Змiй Горинич проревiв:
- Чи скоро ви там? А тяжко таку тушу, як мою, у повiтрi тримати!
Едiк знову прочитав:
Спробуй здолати такого злодiя,
Є, щоправда, гiпербластер на руках.
Я вiрю, що перелом настане скоро,
Горинич, ти не сховаєшся в горах!
Еллiфа розреготалася в черговий раз, у неї був дуже грайливий настрiй. Але що ж у бiй, то в бiй. Не на забiй таки!