Всiм вiтання! МИ завершили досить об'ємний матерiал нашої роботи Омофор. Iз загального огляду особистостi у лонi Омофору ми переходимо безпосередньо до розгляду особистостi у лонi людини.
Для початку подивимось яким чином утворюється iллюзiя Я. Нагадаємо енергетичну будову людини де присутнi три нижнiх, фiзичних чакор, та три верхнiх не тiлесних, ментальних чакор. Також не забудьмо про наявнiсть сердечної, серединної чакри, що є копiєю Омофору та є у постiйному зв'язку з ним. Ця четверта за номером чакра виходить на сцену багато пiзнiше, коли уже є досягненi баланс та гармонiя мiж усiма iншими. Отже, як ми знаємо з попереднього матерiалу - свiдомiсть не копiюється, вона делегується, також ми знаємо що iснує покривало забудття, що закриває доступ до попередньої пам'ятi. Таким чином новонароджена особистiсть має у своєму доступi лишень фiзичнi почуття трьох нижнiх чакор, та нiчого нетямить у верхнiй, ментально-духовнiй будовi тiла. Як наслiдок делегована свiдомiсть декларує: "Я єсьм - тiло!". От i утворилась iллюзiя Я, утворилась лялечка-марiонетка, адже духовнi структури нiкуди не подiлись i глибинна пам'ять також. На землi полюбляють вираз, "незнання законiв не звiльняє вiд вiдповiдальностi". Буде також справедливим зазначити по вiдношенню до духовноатi: "Вiдсутнiсть пам'ятi не дає уникнути наслiдкiв."
Ми розпочинаємо новий роздiл - лялечка. Якщо вам зручнiше марiонетка.
Отже - у мандри.
Виникає закономiрне запитання, навiщо потрiбне забудття, блокування памьятi. Це вiдбувається як наслiдок попереднього досвiду, попереднiй досвiд обтяжує людину у виборi нового у виборi росту, людина схильна повторюватись, тому знаючи свiй попереднiй досвiд вона буде прагнути повторити його знову включаючи помилки, а це у свою чергу обтяжує процесс навчання, процесс духовного росту. Тобто, коли людина буде здатна рости духовно незважаючи на попереднiй досвiд, альбо навiть опираючись на нього, тодi i потреба в завiсi забудття вiдпаде. Опирання на попереднiй досвiд i дасть еффект подiбний до змаху крил для злету у височiнь.
19 сiчня 2017. Водохреща!
Потрiбно звернути увагу яким чином вiдбувається роздiл, обгортання у лялечку матерiальностi. Шкарлупка утворюється за рахунок непорозумiння i тут ми повиннi зазначити що непорозумiння має лишень внутрiшню природу. Особистiсть у шкарлупцi нерозумiє свiтобудову, та зовнiшнiй споглядач який зумiв подолати барєр шкарлупки та побачити за матерiальним бiльше, прекрасно розумiє мотивацiю у шкарлупцi адже вiн ранiше також був таким. Зазначимо, так як неможливо назад повернутись у зародковий стан, також неможливо натягнути на себе лялечку забуддтя. Як ми уже стверджували, свiдомiсть не копiюється, також ми маємо другу характеристику - пiднята свiдомiсть на бiльш високий рiвень життя уже не може повернутись назад. Набувши деякого досвiду вiн уже назавжди з вами, там де не мiль i розбiйники незможуть його поцупити. Отже людина потрапляючи у стан забуддя, навiть не маючи пам'ятi про минулi втiлення, буде проявляти набутi якостi без найменшого розумiння причини.
Тобто, людина яка бачить свiт лишень матерiальними очима нiколи незрозумiє iнший, нематерiальний погляд. Робота по визволенню iз цiєї вязницi матерiальностi носить виключно внутрiшнiй характер. Допомога ззовнi можлива лишень при внутрiшньому запитi. При повному розумiннi всiх внутрiшнiх процессiв нам залишається роль спостерiгача, та все-ж... Все знаходиться пiд покровом Омофору i Омофор завжди готовий вас прийняти. Ми прекрасно розумiємо ту прiрву яка пролягла, та бажаємо вам урозумiти - ми вас безмежно Любимо.
I це так є.
2 Лютого 2017
Для того щоб продовжити нашу подорiж стежками Омофору, нам потрiбно усвiдомити вираз "все i вся". Часто ми його вживаємо для узагальнення сказанного у всеохоплюючу обгортку, альбо у оболонку. Отже, кожена особистiсть обгортається подiбно Омофору у свою особисту оболонку-лялечку де "все i вся" приймає iндивiдуальний характер i таким чином все що є усвiдомлено, прийнято як свою власну думку, миттєво стає iстиною в останнiй iнстанцiї, альбо "всiм i вся" особистостi. Таким чином, шлях iз матерiального свiтоприйняття до духовного, а далi до всеосяжного балансу та гармонiї, до Любовi, цей шлях пролягає лишень iз середини на зовнi. Нiхто, МИ пiдкреслюємо, нiхто не в змозi переконати вас у будь-чому, лишень ваш внутрiшнiй, особистий вибiр. З цього кута зору вираз "ви є вашою думкою про себе" набуває остаточного змiсту.
Тут ми стикаємось з дилемою, адже свiдомiсть неможливо скопiювати, лишень делегувати. Тобто, думка про себе є єдиною i конечною, без будь-якої альтернативи. Вiдчуття тепла та холоду у тiлi вiдбувається у наслiдок рiзницi температур, а як бути з думкою яка є єдиною i конечною, як її оцiнити? Тут на допомогу виходить копiя. Думка копiюється у золотий запас та створюються умови для прожиття цiєї думки, випробовування її шляхом делегування свiдомостi у рiзноманiтнi копiї. Уявiть собi що ви творите музичну композицiю, у вас є думка... Тепер ви розкладаєте музику на рiзнi партитури, для рiзноманiтних iнструментiв та програєте їх по черзi. У даному випадку ключевим є вираз "по черзi", у цьому вам допомагає час, час має особливiсть пропускати лишень одну подiю. Таким чином коли усi подiї, iнстументи, вiдiграли свою партiю, весь твiр звучить одночасно приносячи слухачу гармонiю та баланс альбо нi. Таким чином думка про самого себе пiдсилюється чи послабляється, штовхаючи до внесення корректив, нових думок iтд.
Все це може виглядати далеким вiд повсягденностi, та придивiться уважнiше як бiльш складне ви роздiляли на простiше, вивчали, усвiдомлювали, i лишень згодом це переходило у вашу власнiсть, у досвiд, i зрештую тим ким ви є. Думка про самих себе набувала остаточного завершення ставши досвiдом, набувши баланс та гармонiю мiж джерелом та виконавцем.
9 Лютого 2017
Потрiбно ще раз зупинитись на переходi вiд життя у шкарлупцi до життя вiдкритого, коли пробуджуєтся внутрiшнiй Ангел та розправляє крила. Поки iснує шкарлупка, до тiєї пори крила є складенi, до тiєї пори весь свiт бачиться як множиннiсть одиноких шкарлупок. Коли окови Я покидають людину i вона розкриває крила усе стає єдиним небокраєм де обмеження лишень у самiй людинi. Свiт являє собою єдине цiле у якому кожен має свiй унiкальний та неповторний вiзерунок-мелодiю. Тепер уважно! Коли людина живе у шкарлупцi, то у неї чорно-бiле бачення свiту через важiль добра та зла. У кольорах немає добрих та злих, палiтра не сумiсна з однобокiстю, музичний твiр неможливо уявити без нотної палiтри.
Доки у вас присутнє добро та зло ви ще в повзунках :) Баланс та гармонiя - ось вашi крила! Ростiмо!
9 березня 2017
Наступне що потрiбно усвiдомити - у станi МИ немає краще та гiрше, а є лишень Майстри... Кожен Майстер знає свою справу та робить її так як нiхто iнший, нiхто iнший не в змозi зробити справу краще Майстра. Майстри можуть допомогати iншим, тим що лишень розпочали свiй шлях до майстерностi, тим що ще не усвiдомлюють зерно майстра у собi. Отже, те що є в угiддях Майстра - це є його унiкальна справа, з якою нiхто не у змозi справитись краще самого майстра. По його прояву ви пiзнаєте його, по лишень йому притаманному поступу. Майстер може приймати рiзноманiтнi форми проявлення та по унiкальностi та неповторностi ви пiзнаєте його. Майстри нiколи не конкурують вони завжди спiвпрацюють, допомагають один одному i роблять це у великiй радостi, у Любовi. Коли вони дiляться своєю територiєю, вони набувають. По мiрi того як вони передають свої обовязки iншим вони набувають нових, вони ростуть. У них немає потреби володiти будь-чим, адже їхня майстернiсть i є їх володiння. Як ми уже говорили вище, у них немає негативного вимiру, є лишень урок та успiшне примiнення вивченого, освоєнного. Їх територiя - те на що вони здатнi, а не те де вони є.
I це так є.
10 березня 2017
Наступне що потрiбно усвiдомити це змiна взаємовiдносин з тим що людина нарiкає Богом. Змiна якраз i заключається у тому що старий погляд на джерело усього сущого все бiльш та бiльш розпадається пiд вагою своєї примiтивностi. Стає зрозумiлим що джерело усього сущого неможливо видiлти у окрему особу, неможливо описати чи зрозумiти, ним можливо лишень бути, бути Любовiю та пропускати творящi еманацiї крiзь себе подiбно яко призма розщiпляє свiтло на складовi, можливо бути лишень складовою. майстерною складовою. Чи може Творець обмежувати себе у однiй особi, так ви-ж також обмеженi у однiй особi для прояву своєї майстерностi, але так як i ви маєте iллюзiю особистостi, так i ця iллюзiя. Всi мойстри є єдинi, вони єдинi пiд покривалом Майстра Любовi. Ми всi можемо робити рiзнi речi та покривало Любовi, покривало Омофору, приводить усе у баланс та гармонiю.
Є, було, i буде. Те що знаходиться поза часом i простором, те що є ним, бо з нього усе вийшло, i те що вернеться у нього. Чи якщо вам зручнiше у неї, адже народження у нас асоцiюється з жiночим началом. Там де iснує єднiсть, немає роздiлу.
Iз Любовi iдемо - Любов у собi несемо та її випромiнюємо - у Любов повертаємось.
Зерно Майстра принесли - плiд породiльний, Майстер рожденний - по балансi та гармонiї пiзнаєте нас!
I це так є.
11 березня 2017
Ми пiдiйшли до етапiв розвитку свiдомостi.
На першому, початковому етапi, присутня елементарна зародкова свiдомiсть. Вона виникає як-би нi-з чого. Батьки пiдходять до дитини i кажуть що вана є уже тим чи iншим реальним персонажем. До того людина жила у мальовничому свiтi фантазiї i питання усвiдомлення взагалi не iснувало, i тут раптом виникає постать дорослого, з невiдомого свiту, та сповiщає що ти є частиною цього свiту. Таким чином у свiт iллюзiї вноситься ще одна iллюцiя, iллюзiя особистостi, iллюзiя "Я". Точнiсiнько як дитинi кажуть що вона є космонавтом, лiкарем, олiмпiйским чемпiоном так i з iллюзорним "Я", воно дається дитинi як те чого не iснує, та потенцiйно може вiдбутись. Так само як дитина входить у процесс дорослiшання та усвiдомлення що все набагато складнiше i потрiбна праця над собою, так i процесс усвiдомлення. З батькiвських обiймiв, де дитина є центром всесвiту, вона потрапляє у дорослий свiт, де iснує багато батькiв та дiтей, свiдомiсть потрапляє у свiт многобожжя. Сили якi керують всесвiтом бачаться яко розрiзненнi, могучi, та велитеньскої надлюдської природи. З центру всесвiту буревiї дорослiшання кидають у стан пiщинки свiтового океану де часами бушиють шторми невiдомої природи. Далi наступає новий етап, рано чи пiзно усе починає набувати взаємозв'язкiв, за хаосом починає проглядатись порядок, за розрiзненним многобожжям вимальовується постать Творця. Вiдбувається колосальний зсув свiдомостi, речi перестають мати хаотичний прояв. Саме усвiдомлення того що ти можеш бачити i усвiдомлювати усе це просто переповнює все єство благоволiнням. Ти бачиш яко досконало усе сотворено Творцем i ти є частиною усього цього i ти можеш це усвiдомлювати.
Наступний етап, порiг на якому стоїть людство. Особистiсть остаточно прощається з дитячою iллюзорнiстю "Я" i тут наступає дуже цiкавий момент. Коли пелена iллюзорностi спадає, починає проступати нова реальнiсть. Коли дитину надiляли iллюзорним свiтосприйняттям виявилось що данний пiдхiд мав у собi реальне зерно. Iде усвiдомлення того що речi не просто вiдбуваються по волi Творця, а в злагодi, в балансi та гармонiї з усiм довколишнiм. I тепер увага! Коли свiдомiсть сягає стану балансу та гармонiї, вона стає провiдником волi творця, стає його часткою подiбно перiоду многобожжя, та тепер яко частинкою тих сил що ширяють всесвiтом, тих сил що i є тiлом Творця.
I це так є.
13 березня 2017
Ми пiдiйшли до дуже важливого моменту усвiдомлення. Якщо ви звернули увагу ми часто вживаємо у ролi займенника "МИ", там де можна було-б вжити "Я". До цiєї незрочуностi по ходу прочитання тексту звикається, а з часом i навпаки данний момент сприймається яко натуральна та невiдємна частина дiйсностi, рiвносяж i поняття Омофору. Отже, подiбна незручнiсть виникає i при переходi вiд особистого свiтосприйняття, де iснує Я i все iнше, та до омофорського, ангельского, де є МИ i всеь свiт пiд Омофором. Якщо у першому випадку поняття творця отримувало дуже почесну та все-ж зовнiшню форму, то з усвiдомлення омофору i усвiдомлення Творця набуває нових форм. Творець втрачає ознаки чужерiдностi, присутностi поза, у далекому невiдомому просторi та формi. Вiн стає поруч, у всьому i завжди, адже Омофор покриває усе i вся. Повнiстю зникають будь якi таємницi, усе є завжди роспiстертим на долонi. Змiст хибного дiйства набуває повнiстю iншого наповнення, воно стає повчальним. Iснує лишень наука i успiх.
Потрiбно також додати що i погляд на життя, та все що є у життi, змiнюється. Все сприймається яко запозичене, як тимчасово довiрене, окрiм одного - досвiду. Отже все, тiло, долю, прийдеться повертати з детальним описом того що вiдбулося, повертати самому собi, але уже станi повної втрати Я, у станi МИ. Iншими словами - на себе неможливо накласти руки. Актора на сценi неможливо убити, акт убивства може вiдбуватись лишень по вiдношенню до персонажа, до iллюзорної частки. Iллюзiю неможливо вбити її набувають чи позбавляються в залежностi вiд потреби та обставин.
14 березня 2017
Для того щоб продовжити нашу подорiж стежками Омофору нам потрiбно зробити невеликий вiдступ, а власне поглянути на пройдене. Ми зупинимось на останнiх положеннях. Вiдносини з Творящим началом що подiбно джерелу б'є у грудях неупинним серцебитттям - майстер є провiдником Творця, провiдником Любовi. Це супроводжується кардинальною змiною погляду на свiтобудову добро-зло. Ось тут i потрiбно уважно, крок за кроком зрозумiти рiзницю. У системi добро-зло все вилоаштовується у чорнобiлому зображеннi. Подав бiдному - добре. не подав - погано. Бачиться лишень результат, без особливих деталей. А тепер уважно, запитання: "Подаючи одному, у кого ви забираєте?" Ви завжди пропускаєте потоки через себе, будь-то грошi, їжа, увага, час та все iнше. У вас не безмежний гаманець, та дiєте ви часами так нiби усi вашi ресурси належать вам та постiйно поновлюються. Ви дуже розчаровуєтесь коли реальнiсть не сходиться з химерою. Так, це примiтивне свiтосприйняття потрiбне для пробудження свiдомостi, та милицi потрiбнi лишень на етапi пiдтримки, а коли iстота готова та прагне у злет, то милицi будуть лишень у завадi. Та все-ж, будьмо вдячнi що коли нам були потрiбнi милицi вони були люб'язно нам данi - низький уклiн! А далi не барiмося - ростiмо! Нашi ресурси так яко i милицi данi нам, чи якщо зручнiше проходять крiзь нас, а процесс поновлення носить не хаотичний, а цiлком зрозумiлий та закономiрний характер, i вiн залежить вiд позицiї, потреб майстра. Даючи одному майстер забирає у iншого. Якщо ви придiлили увагу одному ви забрали можливiсть придiлити її iншому. Майстер постiйно балансує помiж рiзноманiттям життєвих викликiв, приймаючи незворотнi рiшення. У майстра немає помилок вiн альбо успiшно втiлює свiй досвiд, альбо чергова хиба з точки зору стороннього спостерiгача є уроком майстру. Вiн сприймає будь-який виклик з смiливо пiднятим поглядом, наповненним радiстю нового. У майстра немає вiдкинутого матерiалу, все рано чи пiзно все стає досвiдом, у майстра немає темних плям, вся територiя рано чи пiзно покриється його Омофором.
Виникає запитання, яким чином все це вiдбувається. Ми уже оповiдали про крила майстра - баланс та гармонiя. Але яко справедливо ви можете зазначити у свiтi iснує колосальна масса речей потребуючих балансу та гармонiї. Таким чином, ми пiдiйшли до ще одного iнструменту майстра, рiзець майстра обробляє реальнiсть у потрiбному мiсцi в потрiбний час та у потрiбний спосiб. Вiн не лишень майстер часу, простору та форми, але i майстер синхронностi. Розлучiть складовi подiї народження дитини i нова особистiсть не засяє у свiтi, обiйми батькiв пройдуть крiзь порожнечу, падаючий не знайде краєчок скелi за який можна зачепитись в останню мить... чи знайде?... Так Омофор iснує чи нi? Пробачте за нетактовне запитання: "Ви бачите Омофор, чи потупились у землю?" Вознiсши свiй повляд у небеса уже неможливо заперечити їх. Ви можете, та повиннi, мати свiй погляд та заперечення очевидного... Дарує вам наступний урок :) адже Омофор обгортає вас безмежною Любовiю де i в якiй ситуацiї ви-б не були.
I це так є.
23 березня 2017
Ми пiдiйшли до дуже важливого моменту. Якщо ви звернули увагу iнформацiя у рiзний час сприймається по рiзному. Можна все це списати на обставини, а можна уважнiше придивитись та побачити рiзнi рiвнi свiдомостi. Звернiть увагу, зовнiшнi, фiзичнi обставини незмiннi, та сприймається все по рiзному в залежностi вiд внутрiшнього стану свiдомостi. Тепер подивiмось що є мiрилом стану свiдомостi, адже яко ми зазначили вище, зовнiшнi чинники не можуть бути iндикаторами.
Зробiмо невеличкий вiдступ. Древнє плем'я аборигенiв не бачило зв'язку помiж статевим актом та народженням дитини. Не те що вони не були в змозi полiчити дев'ять мiсяцiв, їм було цього непотрiбно, томущо свiдомiсть неохоплювала бiльшого. Свiдомiсть як вантажiвка, може завантажити лишень визначену кiлькiсть вантажу усвiдомлення. Подивiться уважнiше на дiтей, їх свiдомiсть охоплює незначний промiжок часу, лялечка поволi учить їх зв'язку помiж причиною та наслiдком. Тобто що вiдбувається, ми маємо деяке коло, рамку у часi, яку в статi сприйняти свiдомiсть, а те що знаходиться поза випадає з поля зору свiдомостi. Отже, те що знаходиться у полi зору свiдомостi може об'єднуватись з iншими подiями i таким чином налаштовується причинно- наслiдковий зв'язок. Вiдповiдно подiї якi знаходяться поза небокраєм бачення сприймаються з подивовом, як випадковiсть, як деякий дарунок долi. Тут важливу складову вiдiграє емоцiя, коли раптом щось вiдбувається, то подiя супроводжується неабияким всплеском емоцiйної енергетики. I навпаки коли iде очiкувана подiя, то вона не несе емоцiйних перенавантажень та зривiв, i вiдповiдно енергетичний стан знаходиться у зонi здоров'я.
Таким чином розширяючи свiй стан свiдомостi ви рано чи пiзно наштовхнетесь на обмеження лялечки. Якою корисною не була оболонка лялечки, та при ростi свiдомостi ви наштовхуєтесь на обмежуючий кордон. По правдi кажучи ця межа i була для допомоги вам у ростi, та успiх учня не у тому що вiн знову та знову повертається за ту-ж саму парту, а у переходi на наступний рiвень - усвiдомлення Омофору, рiвень свiдомостi МИ!
I на остаток. Дуже часто людина задається питанням впливу на фiзичну матерiю. Особливо це стосується здоров'я. Наприклад вирваний зуб, чи його не можна наростити знову, вiдповiдь: "Так, можна. Але, перед тим як нарощувати зуба, наростiть свiдомiсть!". I що цiкаво, пiднявши рiвень усвiдомлення i багато iнших проблем, якi потребували нарощення, уже немає, адже бачачи причинно-наслiдковий зв'язок ми починаємо працювати з причиною, а не бути жертвою наслiдку. Ключовим для усвiдомлення у попередньому реченнi - є МИ.