Можна сп'янiти вiд аромату полум'я. Я намгаюсь опиратись та сил майже немає.Ховаючись вiд запаморочень пiд товстою ковдрою, чую шепiт свiчки. Вона нашептує менi твоє iм'я. Знову й знову.
"Нi! Будь-ласка, не треба!"- закликаю я. Але вона невблаганна.
Ще трохи i я вже не зможу опиратись... Комок пiдступає до горла. Стiкаючи по щоках, сльози обпалюють обличчя.Пiдхожу до вiкна. За склом тихо(щоб нiхто не почув) падає снiг.Я вiдкрiваю вiкно й пускаю нiч до кiмнати.
Полум'я вже мовчить. Та слiв не треба. Мене не спинити. Нечутно я стаю на пiдвiконня. Снiг огортає мене прохолодою.
Тиша... Чутно лише шурхотiння крил за спиною. Окидаю кiмнату поглядом. увiрвавшись крiзь вiкно, вiтер одним подихом загасив полум'я. Його мiсiю виконано.
Видихаючи останнi сумнiви, я вiдлiтаю.
Надi мною чорне небо. Зiрок не видно та їх i не треба. Навкруги мiл'ярди малих та все ж так само холодних зiрок.
Внизу мiсто... Де - iнде ще (або вже) горять поодинокi вiкна. Земля й дерева вкритi бiлою ковдрою та вони не сплять. Я чую як вони розмовляють.. Було б дуже цiкаво до них прєднатись.. Але краще iншим разом. Я набираю швидкостi. Лiворуч. Два квартали прямо. Три праворуч. Ще раз праворуч. Двадцять метрiв. Я приземлююсь бiля твого будинку. ступаючи по м'якому снiгу, наближаюсь до твого вiкна.Через вiдкриту кватирку я залiтаю до кiмнати.
Ти спиш. Тихо, щоб не розбудити тебе, сiдаю на лiжко бiля тебе. Я так люблю дивитись як ти спиш. Твоє лице таке спокiйне. Я нiжно проводжу рукою по твоєму волоссю. Я так хочу щоб ти знав, що для мене немає нiкого цiннiшого за тебе.
Ось ти посмiхаєшся.
Я вiддала б все що завгодно - лише б ти завжди посмiхався.
Наближається свiтанок. Менi дуже скоро вiдлiтати. Я пiдправляю твою ковдру, тобi так буде теплiше. За вiкном спiвають пташки.Я намагаюсь iх прогнати,щоб ти не прокинувся. Але без успiху.
Сонце встає з-за горизонту.
Менi треба йти.
Та я не можу пiти не поцiлувавши тебе... Лише один раз.
Перший промiнь сонця зазирнув у твоє вiкно й освiтив твоє обличчя.Ти прокинувся саме тiєї митi коли я почала розчинятись в свiтлi сонця.
Ти гадатимеш ,що я тобi привидiлась. Й не помiтиш маленького слiду цiлунка на щоцi.
Голосно дзвенить будильник. Сонце яскраво свiтить в моє вiкно. Ковдра все ще пахне снiгом.