Гiрська музика.

Мiй день у горах дiйшов до кiнця
Пiзнiм вечором сходить зоря
I хоче сказати, що йти пора
Але глибоко в темрявi зелених тiней
Є голос далекий i кличе мене
Зостатися в горах зелених, квiтучих
На кручах високих гiрського хребта
Не знаю чому я стою i чекаю
I слухаю темряву тиху, нiчну 
I хочу почути найменшого звуку
I чую я стук... мого серця стук
Цей стук розливається в темрявi ночi
I чую я музику тиху, гiрську
Ця музика тиха, спокiйна i нiжна
Як шелест трави яскравої ночi
Як дзвiн кришталю в гiрському струмку
Так  i ця музика чиста й прозора.
Спiвають цi гори кожної ночi
I чути їх пiсню вже тисячу рокiв
Спiвають вони всю нiч до свiтанку
До сонця яскравого сходу на небо
I знаю тепер, що як тiльки самотньо
Стає у людини на серцi й в душi 
Потрiбно прийти у гори далекi
Прийти та послухати пiсню гiрську
I пiсня долине до самого серця
I в душу загляне, як сонце ззахмари 
Виходить щоразу пiсля дощу.