Аннотация: 1.Ф.Котлер про сучасний ринок - В галузi стандартизованих споживчих товарiв концентрацiя дистриб"юцiї значно зросла. Канали розподiлення сконцентрованi в руках декiлькох дистриб"юторiв, якi мають велику владу.
МАРКЕТИНГ - ЯК ФIЛОСОФIЯ
1.Ф.Котлер про сучасний ринок
- В галузi стандартизованих споживчих товарiв концентрацiя дистриб'юцiї значно зросла. Канали розподiлення сконцентрованi в руках декiлькох дистриб'юторiв, якi мають велику владу.
- Вiдбувається скорочення кiлькостi конкурентiв при зростаннi кiлькостi торгових марок. Багатонацiональнi компанiї та корпорацiї захопили владу.
- Випуск нових брендiв коштує недорого. Динамiка випуску нових марок в даний час прискорюється. Час життя нових товарiв на ринку скоротився.
- Процес виробництва настiльки ефективний, що замiна виробу стає дешевше його ремонту. Це ще бiльше прискорює темп випуску нових товарiв.
- Цифровi технологiї спровокували революцiї на багатьох ринках.
- Зростання кiлькостi патентiв та товарних знакiв призвело до зростання конкурентностi ринкiв.
- Товарнi категорiї насиченi рiзновидностями.
- Ринки фрагментованi на малi нiшi, якi менш прибутковi.
- Рекламна насиченiсть дiйшла найвищих рiвнiв, а фрагментацiя засобiв iнформацiї затримує вихiд на ринок нових товарiв.
- Споживачi стали бiльш вибiрковими, вони дедалi частiше iгнорують комерцiйнi комунiкацiї. Єдиний шлях приваблення їх уваги - новизна.
(Котлер Ф. Маркетинг ХХI века. СПб, 2005г.)
Висновки:
- Товарний пiдхiд у свiтовому маркетингу на порозi кризи.
- Не все зазначене можна вiднести до українського маркетингу.
- Швидка замiна моделей на ринку комплектуючих веде до морального старiння ще досить нових товарiв, а вiдтак i до значного зростання цiн на ремонт останнiх.
- Модель ринкових вiдносин "товар - грошi - товар" не всiма українськими споживачами позитивно сприймається.
- У погонi за європейським (тобто свiтовим) "сiм'ю" замiнили "родиною".
2.Український маркетинг
- Товар - є послуга, тобто тiльки те може бути українським товаром, що несе послугу людинi, а час життя товару має дорiвнювати термiну необхiдностi в послузi. ("Маркетинг починається з аналiзу потреб, якi задовольняють товари i послуги" Ф.Котлер) Сучасний ринок - це суцiльна сфера послуг, тiльки на деяких промiжних етапах послуга замiнюється товаром. Однак в Українi всi працюють окремо: i виробничники, i маркетологи, i продавцi, всi пропонують свої послуги i хочуть за них вiдразу оплату. Першi, не знаючи ринкових потреб, пiд тягарем стандартизацiї не можуть розробити технiчне завдання (ТЗ) на новий товар, iншi, навпаки, не знають як. Третi, торгуючи iмпортними товарами, й зовсiм не ламають голову над українським виробництвом, пiдшукуючи в Iнтернетi шляхи задоволення потреб споживачiв. I хоча український споживач здебiльшого незаможнiй, йому пропонується переважно те, що дорожче (наче за вiдсутнiстю альтернативи).
- Свiт на порозi втрати довiри як рекламi, так i виробнику, незалежно вiд того, за якою товарною маркою вiн ховається, адже багаторiчний маркетинг привнiс в наше життя стiльки фальши та неприхованого обману, що навiть корифеї маркетингу заплуталися в путах власного блуду.
- Ринок України - це боротьба двох фiлософських поглядiв на товар, послугу i споживача, а в цiлому i на свiтоустрiй, державницькi засади, силу i слабкiсть грошей i капiталу.
- Криза в українськiй економiцi настала через слабкiсть власної вiри, через невмiння, а то i небажання мислити мозками замiсть мислення головою (в першому випадку людина мислить фiлософськи, в iншому - стереотипами).
- Цифра чи аналог? Колишнi полiвiнiловi платiвки начебто анахронiзм? Та це тiльки для неосвiчених. На сучасному лазерному програвачi з них вiдтворюється звук класу Hign-End. Наразi очiкується поява на ринку вiнiлових DVD-дискiв. Отже CD, як i цифрове вiдео - це ринкова примха для викачування грошей з недалекоглядних споживачiв. Ще й досi успiшно конкурують аналоговi та цифровi комп'ютери в залежностi вiд задач, що ними вирiшуються.
- Чому вчать маркетологiв? Переважно економiцi, а бажано викладати i загально-технiчнi знання, або, хоча б, вмiння обґрунтовано формулювати вимоги до нового товару. Саме за маркетинговими фiрмами, а їх в Українi стає дедалi бiльше, стоїть доля об'єднавчої роботи, як iнновацiйної, так i заощадливої, iнвестицiйної (через прибуткове вкладання накопичених в Українi та за її межами капiталiв).
- В Українi безодня iсторичних традицiй та наукової спадщини вiкiв, i, найголовнiша, козацька сiм'я, до якої ми маємо повернутися, через виховання в кращих традицiях минулого, перш за все учнiвської молодi, шляхом досконалого поєднання спiльного та окремого виховання. Чого вартує гiмназiйне навчання за програмою кадетських училищ у вiдсутностi виховання дисциплiни? Може краще всiх хлопчикiв в перiод з п'ятого по дев'ятий класи навчати в нахiмовських чи суворовських корпусах вiйськового типу, де поза звичайною шкiльною програмою викладаються танцi та музика, малювання та естетика, етика та iнше, дiвчаток же в цей час навчати за гiмназiйною програмою?
- Вже тепер варто розробити українську Програму мiського та сiльського градобудування, за якою збиралися б п'ятнадцятикiмнатнi квартири сiмей майбутнього з наданням житлових кредитiв iз правом спадщини.
- Вiйськовi технологiї цивiльному населенню. Колись могутня армiя України своїм озброєнням ще й досi є носiєм передових наукових розробок. Лише назви: кевлар, нанокерамiка, спецметалоконструкцiї, спецзалiзобетон - чого вартi? Все - зроблено в Українi. В той же час, нарощування обсягiв виробництва композитiв та спецтехнологiй дозволять суттєво їх здешевити та покращити стан наших виробництв, наших шляхiв, нашого будiвництва, наших транспортних засобiв, iншої продукцiї.
- Соцiальнi пiдприємства. На сучасних захiдних виробництвах дуже високий рiвень автоматизацiї та комп'ютеризацiї, де праця робiтникiв використовується на обслуговуваннi автоматики та на заключних операцiях регулювання, що значно знижує собiвартiсть. Такий рiвень роботизацiї українським пiдприємствам навряд чи потрiбний, особливо коли безлiч незайнятих рук. А ще велика кiлькiсть iнвалiдiв. Пiдприємства iнвалiдiв - невеличкi та досить специфiчнi. Iнша рiч коли на великому пiдприємствi мало не половина робiтникiв - iнвалiди. Сучаснi технологiї, якими здавна володiє Україна, дозволяють створити робочi мiсця для iнвалiдiв як в мехобробцi, так i в складальницькому виробництвi. Такi пiдприємства можуть створюватись по одному на область чи район i забезпечуватися першочерговими iнвестицiями.
- Ремонтопридатнiсть продукцiї українського виробника має вiдповiдати метi створення i шляхам збуту-продажу товару, та розповсюджуватись на всi товари довгочасного користування.
- Збут-продаж товарiв. Зазвичай збут товару має здiйснюватися шляхом прямого чи дистриб'ютивного продажу, в тому числi i з використанням електронного продажу з використанням Iнтернету. Та все ж дедалi частiше український споживач схиляє виробника до вiдвантаження продукцiї в обмiн за сплату щомiсячних (щоквартальних) вiдсоткiв доходу, переважно протягом всього термiну експлуатацiї товару.
- Цiноутворення переважно складається з собiвартостi, надбавки та ПДВ, але у випадку вiдвантаження за вiдсотки доходу цiна може бути збiльшена вдвiчi, чи навiть втричi пiд час визначення розмiру вiдсоткiв. На українському та країн СНД ринку слiд постiйно вiдшукувати методи зниження собiвартостi або вести ретельний облiк витрат.
- Гарантiя-сервiс - невiд'ємнi поняття. Переважна бiльшiсть українських виробничникiв прагне зменшити термiн гарантiї та дистанцiюватися вiд сервiсу, хоч ринок вимагає робити все з точнiстю до навпаки. Вихiд - в стажуваннi представникiв дистриб'ютора на пiдприємствi виробника та активна участь до кожного звернення з боку споживачiв.
- Безвихiдь виробничникiв - у несприйняттi бiльшiстю керiвництва пiдприємств маркетингових стратегiй, у мiркуваннях про великi обсяги виробництва при вiдривi вiд реальних шляхiв залучення капiталовкладень, особливо на державних пiдприємствах, у знецiненнi iнтелектуальної працi, недооцiнцi ролi iнновацiй.
- Нема кращої реклами, нiж гарний вiдгук споживача. Нема гiршого, нiж недовиконання умов поставки чи контракту, особливо коли споживач схильний до тебе.
- Український виробничник має мати тiсний контакт зi споживачами, приймати участь у семiнарах потенцiйних споживачiв, вести взаємне листування чи дiалоги, бути активним в розвитку плiдної спiвпрацi.
Висновки:
--
Українськi виробничi пiдприємства далекi вiд маркетингу, часто-густо вовтузяться на межi виживання, проїдаючи залишки основних фондiв, i фактично вiдiрванi вiд сучасних ринкових проблем та досi не оправилися вiд обвалу iмпортних товарiв.
--
Не всi пророцтва корифеїв маркетингу вiдповiдають дiйсностi.
--
Українськi ринковi партнери знаходяться у станi самоiзоляцiї, нiхто не наважиться взяти на себе участь створення справжньої компанiї по розробцi i впровадженню нових товарiв на iснуючих пiдприємствах iз залученням iнвестицiйних капiталовкладень.
--
Дуже низький рiвень iнновацiйної дiяльностi на пiдприємствах, знецiнено iнтелектуальну працю, нема фахiвцiв для чiткого вiдсiювання та пошуку привабливих iнновацiйних рiшень.
--
В керiвництвi вiтчизняних пiдприємств мало пiдготовлених топ-менеджерiв, здатних на засадах традицiйного маркетингу згуртувати та скоординувати роботу пiдроздiлiв i служб.
--
Ринкова етика досi ще не увiйшла в службову дiяльнiсть як рядових фахiвцiв, так i керiвництва.
--
Шлях вперед не в "латеральному" маркетингу чи "латеральному" мисленнi, а в фiлософському осмисленнi довколишнього середовища, широкiй iнновацiї i залученнi капiталовкладень.