Cтоiть бабуся бiля хати,
Розбили хату руськiї солдати.
Не плаче бабця, бо таке є диво,
Серед руїн тих грубка уцiлiла!

Зiбрала дрова, грубку  розтопила,
Оладкiв напекла та чаю заварила.
В тiм чаї є чебрець i м'ята,
Сама ще влiтку насушила.

Отак сидiла бiля грубки тихо,
Молилася, у ВеликдЕнь таке є диво!
Розбили хату руськiї солдати,
Серед руїн тих грубка уцiлiла!