Душа розірвана ... Болить...
Немає спокою та сну...
Думки заплутались... Горить
Бажання випити весну!
Я навіжений? Ні? Бажання,-
Звичайна річ? Омана? Гріх?
Я п"ю весну! Я п"ю кохання!
Весна моя? Весна для всіх?
Так! Сонце лагідне! Лоскоче...
Дражнить... Вже, - сходить... Не засну!
Я хочу! Так! Чи кожен хоче
До каплі випити весну?
Я п"ю весну... Хмільний... Веселий...
Вар"ят? Пияк? Як визнають?
Десь у містах, а десь у селах
Весну вар"яти п"ють і п"ють.
І я... Весна... Ось келих... Лий!
Твій хміль, - спокуса! Прокидаюсь!
Весна моя! Весна, - я твій!
Я п"ю тебе, грішу, не каюсь...
Так солодко... П"ю хміль, весну...
Ти лий в мій келих знов та знов...
Позбав мене думок і сну...
Весна п"янить... П"янить любов!
Я п"ю! Нехай! П"янкий цей час...
Це, - час весни! Вона владує!
Весна! Для мене і для вас...
Чому весна мене турбує,
Смішить, бентежить небуття?
Я п"ю весну... Так... Необачно...
І ллється... Меж нема... Життя...
Я п"ю... Хмільний...Ось, - так! Пробачте!
Весна! Народження! Роджає
Секрет... Не пізнане... Люблю
Нове... Таємне... Що? Не знаю...
Весна Тебе пізнаю!
Я п"ю Тебе!
Я п"ю!
Я п"ю