Аннотация: Переклад українською мовою повісті В.Суворова "Змієїд"
Віктор Суворов
ЗМІЄЇД
Переклад здійснено за виданням:
Суворов, Виктор.
Змееед / Виктор Суворов. - М.: ООО ·Издательство ·Добрая
книгаЋ, 2012.
Перед початком Великої чистки в вищому керівництві
НКВС був 41 комісар Державної безпеки.
Звання генерального комісара ДБ дорівнювало званню
Маршала Радянського Союзу. Це звання тоді мала
лише одна людина. Ця особа була арештована і розстріляна.
Із семи комісарів ДБ 1-го рангу були
арештовані і розстріляні всі семеро.
Із тринадцяти комісарів ДБ 2-го рангу -
арештовані і розстріляні одинадцять, один отруєний
в кабінеті нового заступника очільника НКВС, який,
в свою чергу, через рік був арештований і розстріляний
уже в другій хвилі очищення.
Із двадцяти комісарів ДБ 3-го рангу
троє наклали на себе руки,
п"ятнадцять арештовані і розстріляні, один втік в Маньчжурію,
де пізніше був убитий японцями.
Із сорока одного комісара Державної безпеки,
які напередодні Великої чистки керували таємною
поліцією Радянського Союзу, 1937 і 1938 роки пережили
двоє. Після смерті Сталіна один з них був арештований і
розстріляний, другий арештований, під час слідства збожеволів
і помер в психіатричній клініці тюремного типу.
Пролог
- Виходить, за все своє життя ти не убив жодної людини?
- Так воно і виходить: жодної.
- Взагалі жодної?
- Та все якось не випадало.
- Ніколи-ніколи?
Зовсім хлопець зніяковів:
- Ніколи...
- Ну ти даєш! Тобі невдовзі двадцять один, а ти...
- Так життя складалося, що...
- А ти згадай. Може, в юності... Ну хоч одного... або, можливо, в дитинстві?
- Не вбивав.
- Навіщо ж тебе до нас прислали?
- Не знаю. Підписаний наказ до вас з"явитися, ось і з"явився. Начальству видніше.
- Ким же ти раніше був?
- Розвідником-спостерігачем по восьмий платформі Північного вокзалу.
Перекинулися поглядами виконавці, аж присвиснули: оце так кар"єра!
- Ти, хлопче, певно, з начальством дружиш: з розвідника-спостерігача та прямо в підручного виконавця в Лефортові! Такого злету до тебе ніхто не робив. Такий наказ міг підписати тільки сам Народний комісар товариш Ягода.
- Ось він самий і підписав.
- Хто ж тебе по службових сходах з такою швидкістю тягне?
- Не знаю, хто тягне. Чесне комсомольське, не знаю. Немає у мене блату. Безрідний я. З безпритульних. Знаєте в Болшеві колонію НКВС для босяків? Імені товариша Дзержинського. Так я звідти. Перекували, перевиховали, - і в розвідку. Два роки на десятій платформі спостерігачем працював, потім підвищили, на восьму перекинули. Рік я там відмотав, обіцяли на сьому платформу перевести за ударну працю, а тут раптом - бац: наказ - підручним виконавця...
- Тут щось не так. Так не буває. Щоб до таких висот дійти, люди все життя вправляються. І черга в нашу групу довша за Біломорсько-Балтійський канал. До нас заслужені люди просяться - не беремо... До нас виконавці з республіканських наркоматів рвуться, майстри з багаторічним стажем...
- А мене відразу до вас...
- Так може ми тебе в свій колектив не візьмемо, бевзя! На дідька ти нам?
- Так накажете і доповісти в секретаріат товариша Ягоди? Наказ ним особисто підписаний.
- Наказ - справа серйозна. Та тільки у нас колектив згуртований. Як не впишешся - витуримо. І товариш Ягода не допоможе. Сам від нас попросишся. У нас робота серйозна. Ми останню крапку в кожній справі ставимо. Тут метикувати доводиться. Давай-но ми тебе на кмітливість перевіримо. Готовий?
- Готовий.
- Дивись, перед виконанням треба зовсім точно впевнитися, що це саме той, хто тобі потрібен. Для цього клієнта до нас сюди заводять. Ось прямо в цей кабінет. Клієнт не знає, що його прямо зараз - того. Обстановочка у нас, як бачиш, приязна, навіть фіраночка на вікні. Я за столом сиджу. Справа переді мною. Гортаю сторінки. Ми тут ввічливості дотримуємося. Йому сісти пропоную. І питяннячка - про ім'я та по батькові та рік народження... А на столі у мене по праву руку - пачка ·КазбекуЋ і сірники. Що б ти по ліву руку поклав?
У стелю хлопець погляд метнув. Проте на стелі відповіді не виявилося. Подивився у вікно. Тільки й там нічого цікавого не виявив. Довелося метикувати самому. І він зрозумів: