Жагучий бiль, пекучий i нестерпний,
I кожен рiк, i кожен день пiдряд.
Що за один надумав словом "пекло" 
Назвати той вiдомий Дантiв "ад"?
Нi, то не "ад",то пекло. Боже правий!
Де ще знайти такi обличчя, де?
Тут - конi, що чекають переправи,
Не знаючи, що там їх зрада жде.
Тут - вершники з очима арлекiнiв,
Тут - пристрастi мiж вовком та ягням.
Тут оживають Брейгеля картини.
I називають весь цей свiт життям.
А я його люблю...Я не звiрiю,
Мов божевiльна. Нi, я - просто я.
Iду, не залишаючи надiю,
Щоб увiрватись до нового дня...