Свичка : другие произведения.

Чекання тишi

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оценка: 7.00*3  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    это мое первое маленькое произведение. точнее первое законченное) возможно и последнее... смахивает на мемуары. если у кого-то будут трудности с украинским языком - переведу;) само произведение - какой-то поток сознания на границе с сюрреализмом... не оч оптимистичное.
  аааааа!!!!! тишi! усе що я прагну - тiльки тишi!!! ну будласочка, коте, вдосталь нявчати...так скигливо нявчати, наче тебе тут не годують, наче я тобi щось винна у цю хвилину... зараз я розiб'ю телевiзор, бо вiн почав скиглити разом з котом... звук рiже менi мiзки. Вiн мене роздратував. Одягаю навушники. Всеодно!... шипiння проводу з задоволенням приєднується до суспiльного скиглення. Так - суспiльного, бо скиглящi вже згрунтувалися у справжне суспiльство, зi своїми правами та обов'язками. Музику слухати взагалi неможливо.
  
  На ранок прокидаюся з пiском в головi. Вночi снилося море, кривавий небосхил та великi риби пiд ногами. Цiкавий сон, тут вiн правий, я вже не боюся залишитись сама посереденi великого водного простору без надiй на майбутнє. Ви запитуєте, хто такий вiн? Вiн - це той, хто не повернувся у море, а прокинувся разом зi мною. Ми з ним будемо разом деякий час. Його звати... я не знаю як його звати. Можете звати його Вереснем, бо вiн з'явився саме тодi.
  Сьогоднi спрага та втома злилися в одне почуття. Це почуття антонiм до комфорту. На першiй парi сидiла, на другiй - думала... нiчого не вийшло з такого вчення. Мабудь вчитися потрiбно стоячи. А ще треба заборонити менi думати. I ось Вересень заборонив. "Дякую тобi..." - остання думка. Бiльше не думаю - дiю з велення серця. Так я сиджу прямо, посмiхаючись Вересню, а вiн посмiхається до мене. Так посидiли, пiшли...
  Ввечерi було багато подiй: сонце зайшло, настала темрява - насправдi багато подiй якщо вiдчути це шкiрою. Цi подiї витiснiли все iнше... так я загубила Вересня. Точнiше якось вiн захотiв пiти однiєю дорогою, ми пiшли, а потiм, обертаючись я його не знайшла...як i дорогу. Тож повернутися я не зможу.
  Цiкаво. Просто по-дитячому цiкаво: що буде далi? Мене так весело з цього! З того, шо я не знаю свого майбутнього. Хай буде як буде - щкоди з того я не вiдчуваю. Цiкаво-цiкаво-цiкавезно! Навколо так лячно! Це насправдi дуже смiшно! гарно так...тихо...тиииххооо...
Оценка: 7.00*3  Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"