Трох Федор : другие произведения.

Порожнеча

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Чого я хочу від життя? \\ Доля \\ Мудрогелі хуторянські \\ Були роки \\ Пройдуть роки \\ Минають дні \\ Чи є душа? \\ Як важко жити \\ Полковнику давно не пишуть \\ Самотність \\ На межі \\ Журба та туга \\ Роки \\ До старих \\ Прірва \\ Недовго там... \\ Час плине... \\ Нема нічого \\ Порожнеча



Чого я хочу від життя?
Про що безсоння, каяття?
Для себе що? Для всіх навколо?
Для вітру, що повіяв долом? 

Щоб сонце хочу, дощик лив,
Щасливо щоби кожний жив,
Собі  я спокою шукаю, 
Для близьких успіхів бажаю.

Та разних ще дрібниць жадаю,
Собі й усім. Хоча я знаю,
Що швидко все те відійде,
Життя-ж - як йшло, так і піде.

Свою мету потрібно мати,
Щоби хоч чого забажати.
Нащо живу дізнатись хочу
У довгі та безсонні ночі...
(з російської)  15/11/2019

Доля Доле наша незбагненна - родились й помремо, Нащо ми на світі цьому як трава живемо? Чи дітей вже ми зростили? Куди спрямували? Чи де сади посадили? Чи дім збудували? Доле наша кострубата - вік проіснували... Що тут доброго зробили? А що зруйнували? Що про нас колись згадають? Вам що залишаєм? Про нащадків ми нічого і не уявляєм... Доле, доле невблаганна чом сенсу не маєш, Не даєш знайти нам шляху, знов кудись штовхаєш? Чом надії наші щезли? Воля чом зникає? Наші пристрасті чи болі що тут визначає? Час невпинний та байдужий все навкруг міняє, Звідки взялись, куди йдемо - те ніхто не знає. Десь по світі долі наші наздогад блукають, Труд щоденний, горе й радість нас не оминають... 28/4/2019

Мудрогелі хуторянські, нащо ми тут живемо? Зрозуміли щось? Зробили? А тепер куди йдемо? Поле й річки отруїли, землю всю занапастили, У містах он не дихнути... Як нащадкам потім бути? Й зверхники у нас погані - хоч все обіцяють - Як не дурні то ледащі, лиш гонор всі мають... Чомусь хочуть нас навчати, що й самі не знають, Все керують та торгують - людність обдирають... За кордоном, десь за морем, вже нове зробили: Різні гаджети, смартфони, аж на Марс злетіли... Та напастей й там багато, краще жить не стали: Кризи, війни й терористи їх тепер дістали... Ми ще Землю нагріваєм - а погоду це псує, То йде повінь, то посуха, вже і крига розтає! Навіть клімата змінили, хоч не всі це зрозуміли: Катаклізма наступає, кожен тяжко постраждає... Ну а далі буде гірше, бо комп'ютер думать став: Грає в шахи, шоферує, навіть вірші вже писав! Розум штучний уже зможе і робити, й планувати... Ми вже будем непотрібні. Тільки споживати. А іще погано нам, що комп'ютер той не сам - В мережу вони єднаються, керувати намагаються. Як мережа та все взнає - місця тут для нас немає! В рай чи в пекло нас замкнуть - та без цілі не живуть... Од тих лих як вберегтися? Куди йти не знаєм... Ніколи ж так не траплялось, ну а зараз маєм! Звісно, якось завжди буде... Не раз бідували... Якщо наперед не думать, оминем навали! 2/3/2020

Були роки "покою золотого": Жили в страху, без віри та надії, Пів-віку так, але лишилися собою Й плекали на щось краще мрїї... Все те пройшло, вже змін діждали: Та далі вийшло як завжди - Втрачаємо і те, що мали, Тепер чекаємо ще гіршої біди. Нема шляху нам в цей непевний час, Попереду пітьма та буря не стихає, Громи та блискавиці... Що чекає нас? Де знов покой, того ніхто не знає... Коли нещасть навала накриває, Не метушись, тепіти вчись. Борись, трудись, то все й минає Та буде потім краще ніж колись... 7/1/2021

Пройдуть роки - мене забудуть, Століття - що зробили ми - зітруть. Народи теж тисячоліттями не будуть, Одна за одною епохи відійдуть ... Земля розтане у безодні темній, А потім й сонце десь там пропаде ... Куди, навіщо світ наш зникне? І що в заміну сущого прийде? На прямі й прокляті запитання Відповідей так ніхто й не знає - Ні наука, молитви чи заклинання - Сенсу чи мети цей світ не має... (з російської) 8/2/2018

Минають дні, та місяці, та роки ... Що сталось, чи не скалось - пропадає, Невпинний час рахує наші кроки, А попереду що - ніхто не знає... Надія згасла. Вже пропала Віра. Пішла й Любов. А чи вона була? Майбутне нам тепер химера, Те що пройшло - пітьма або імла... Де тіні предків залишились? Нащо нащадків ми плекаєм? Нікому знати не судилось - Куди нам шлях, чого бажаєм.... Минулі перемоги й втрати, Все зникне у хаосі змін. Навіщо нам чогось бажати? Мир - порожнеча, лиш міраж та тлін. Життя - не боротьба. Все пропадає, Фінал уже відомий нам: Кудись в космосі наш світ зникає, Десь зірка нова запалає там... (з російської) 4/3/2019

Чи є Душа? Чи то химера? Що наше его? Де воно? Пропали десь надія й віра, Ми - лиш бажання та лайно... А де Господь? У що ми вірим? І як до того нам дійти? Як грішникам убогим й сірим Дістатись світлої мети? Що є Мораль? Де ті закони? Як зло та бруд перемогти? Навколо сльози та прокльони... Чи правду зможемо знайти? Нащо знання нам про Природу? Прогрес до прірви наближає... Занапастили землю й воду, Куди іти ніхто не знає! Усе лиш мить... Де Вічність тая? Нащо живем? Куди нам путь? Немає цілі й сил немає, Але всі без упину йдуть... 27/1/2018

Як важко жити в цьому світі: Тут мало можемо змінити, Та маємо за все відповідати, Добро чи зло - все нам приймати... Злітаєм вгору, вниз кидає, То світло, то в пітьмі щезаєм, Нас вітер наче пил розносить, Хоч долі кращої всі просять... Кудись нас вир подій несе, Здобутки, втрати - разом все... Ні віра, ні наука не рятує: Де сенс? За рогом що чатує? Не біди й лиха всіх ламають: А те, що сенс буття втрачають! Ніхто й уяви тут не має - За що він бореться, страждає. Дано нам розум щоб пройти, Прожити й знести всі негоди Та до кінця свій хрест нести, Щоб після нас лишились сходи. Так, складно жить: нащо - не знаєм, Чого тут досягли й куди ми бредемо? Якісь повинності справляєм... Що вам залишим, як відійдемо? (з російської) 6/1/2020

Полковнику давно не пишуть, Один у тиші... Він повільно йде. Життя пройшло... Його не чують І не чека ніхто й ніде... Про нього зараз не згадають: Хто крокував з ним - відійшли. Лиш часткою історії вважають: Тим, що розтануло в імлі. Як і колись, розмірено ступає, Буденні справи зазвичай веде, По-своєму усе сприймає Чека, коли у вирій відійде. Він - то минуле. Та за ним епоха, Ті, що на світ нас привели. Усе мовчить... Лиш погляда суворо, Щоб ми про них забути не могли. (з російської) 2/20/2021

Самотність Як ти рождавсь, то був не сам, У кожного-ж є мати... Жив із людьми, та далі нам На самоті вмирати. Коли вже на межі стоїш, Усе й усіх лишаєш - Ніхто не допоможе там, У вічність крок ти робиш сам. Скінчиться круговерть життя, Ми щезнем, прийде небуття... Нащадки спомин збережуть, За нами вслід й вони підуть... Закон один всьому та всім - Малим, дорослим чи старим, Чужим чи рідним, ворогам - Останній крок ступаєш сам. 12/11/2019

На межі У вирій багатьох вже проводжали, Немає їх: спалили й закопали... Тепер чекаєм свій останній час, Нащадки проведуть туди і нас. Віджили тут, усе вже відбулося, А зараз риску маєм підвести: Що вийшло, що десь не вдалося, Де помилялись, чи не досягли мети. Ми на границі. Залишилось трохи... Хоча іще продовжуємо жити, Але скінчиться скоро ця дорога, Для інших треба шлях звільнити. Ми на межі. Немає вороття, Що створено - вам залишаєм... Чи за гріхи знайдемо каяття? Куди йдемо? Нащо зникаєм? (з російської) 23/3/2020

Журба та туга знову налягли... Відчужено спостерігаю: Ті відлітають, з ким життя пройшли. Усе життя! З початку аж краю ... Відходять всі... Давно з ким був, Кого любив, кого забув... Ще з кимось вчора размовляв, Ну а назавтра - поховав ... Природу не дано змінити, Що терміни ці призначає: За ними і мені летіти... Куди йдемо? Ніхто не знає... Про нас і пам'ять пропаде, Що зроблено - те зникне вмить. Нащо ця круговерть іде? Родились... Вмремо... Час лиш мчить... (з російської) 22/3/2020

Роки Де-ж ті двадцять або сорок, Як роки летять... Все приходить та проходить, Ось вже й шістдесят. Начебто і не змінився, Як в дитинстві жив... Та старим враз опинився - Досвід є, а сили розгубив... Все що міг, то зробив, Змін нових не чекаю, Якось жив, та й прожив, Може щось й залишаю... Час невпинний все змітає, Вже до краю йдем ... А ніхто не розуміє Нащо тут живем? Знов нічого не буває, Нам шляху назад немає, Почалось та десь щезає - Мчать роки, життя минає... (з російської) 22/12/2020

До старих Для чого далі жить бажаєм? Куди іти тепер не знаєм, Безбарвно дивимось, мовчим... Навіщо на межі стоїм? Все, що могли, уже зробили: Родили, збудували й посадили. Побачить наслідки лишається, То кожен за життя й чіпляється... Як діти світ тепер сприймаємо, Хоча нове тут не приймаємо. Цінуємо лише усталене роками, Минулі дні завжди із нами... Ми на життя вже не впливаєм, Все, що навколо, вам лишаєм: Втомились, треба шлях скінчити, Час настає у вирій відлетіти... (з російської) 12/3/2020

Прірва Уже прийшла пора прощатись, Хоча життя навкруг вирує. Але до кого нам звертатись? Ніхто і крик наш не почує. Постала прірва перед нами, Куди усе живе щезає: Ведуть у інший світ дороги І звідти вороття немає. Спливає час де щось робили, Вже розумієм - треба відійти. Але допоки залишились сили, Тут прагнемо примарної мети.... 17/11/2016

Недовго там музики грали, На цвинтарі ж не танцювали - Лиш голосили й сумували, Коли могилку засипали. Той, що тепер в труні лежав, Як всі, з пелюшок починав. А потім всяке бачив й знав, Свій шлах уже відкрокував. Тепер як лист засохлий став, Малим як квітка виглядав. Такая доля кожного чекає: Прийшов, пожив ... І відлітає... (з російської) 15/5/2020

Час плине... Помру. A далі буде обрядово: Недбало вбраний, чад свічний, Труну несуть сумною чредою, Земля завалить місце упокою. Могильний камінь покриває, В річниці перші пом'януть, Примарами минуле десь зникає, Хто пам'ятав, теж відійдуть. А потім цвинтар ярмаркою стане, Що за життя створили, пропаде, Кудись все щезне, десь розтане, Як мить в історії наш вік пройде... Нове щось на заміну виникає, Та кращого нема ніде... Нащо отак життя кружляє? Час плине і до краю нас веде... (з російської) 17/3/2020

Нема нічого Немає Бога на Землі, У небі теж його немає... Тут люди, є малі й старі, Що у майбутнє їх штовхає? Немає й нечисті ніякої ніде, Хоч нас багато що лякає - По світі ж різнеє живе - Випадок шлях всім визначає. Нема краси, й гармонії немає: Лиш числа, факти та процеси, Закони - міф, а логіка щезає, Вирує лиш хаос, панують інтереси. Та час байдужий - всіх вперед жене, Кудись йдемо. До доброго чи злого? Нащо живем? Адже усе мине, Як придивись - навкруг нема нічого! 27/6/2022

Порожнеча Я один... Лиш шлях кудись - Чи до грішного, чи до святого - Темрява навкруг та тихо скрізь... Вічність це... Хоча нема нічого! Я один... А поряд ще мільйони: Вир із тиші й гомону людського, Війни, технології, закони... Ta за всім ніде нема нічого! Я один ... Бо і сім'я і друзі - Все що коло мене дорогого - Пропадають десь по тій дорозі. Поряд не лишається нікого! Я один... Дорога увірветься, Iншим труд, і напасті, й любов... То нащо нам це життя дається? Невідомо... Порожнеча знов!... (з російської) 27/4/2017


 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"