Аннотация: Всякому Бог дав \\ Думи мої \\ Голова \\ Живе по свiтi... \\ Струмок дзюрчить \\ Чому кричав, як народився? \\ Нащо усе навкруг... \\ Хоч бачив рiзне \\ Як важко жити \\ Шлях \\ Даремно рiзного багато... \\ Просте життя \\ Нечасто їздив я на мерседесах \\ Поля \\ Не розумiю, як все розумiю \\ Гей, наливаймо \\ Кумовi \\ Спи \\ Чорти \\ Незбагненна нитка долi... \\ У кожного своя доля \\ Доля \\ Майбутнього нема... \\ Дитячi сни \\ Як умру, то поховайте \\ In memoriam
Всякому Бог дав i нрав, i права
Та не у кожного є голова.
Шапки та зачiски майже у всiх,
З розумом щоб - небагато таких.
Часто буває, живуть як трава,
Думать не хочуть, пуста голова.
Iншi знають, розмовляють,
Але ж розуму не мають.
Важко мiж дурнями бути тому,
Хто розмiрковує як та чому,
Хто навколо свiт вивчає
Та себе про все питає.
Розум тiльки той i має
Втямив хто, що мало знає.
Може вiн щось пояснити,
Хоче й далi зрозумiти.
Так вже влаштований
Свiт наш складний:
Той лиш розумний,
Хто зна, що дурний!
27/05/2003
Думи мої, де пропали?
Голова пустая...
Комусь горе було з вами,
Я ж - думок не маю.
Завжди знати все хотiв
I старанно вчився,
Та мало що розумiв,
Дурнем залишився.
Якби були думки гарнi,
Став би їх збирати,
Ну а потiм на паперi
Все змiг записати.
Тодi б знав що говорити,
Чому всiх навчати,
Не тинявся би по свiтi,
Був би коло хати.
Як думок своїх не маю,
Важко менi жити,
Адже зовсiм я не знаю,
Що та як робити.
Безталанна моя доля,
Голова пустая...
Як бур'ян я серед поля,
Думи де? Немає ...
18/04/2003 Голова
Завжди нам прикрi в'їдливi слова:
Нащо тобi потрiбна голова?
Та кожен вiдповiдь свою тут має,
Адже однакових на свiтi не буває.
Вiйськовим голова - честь вiддавати,
А акробатам - щоб на нiй стояти,
Учений всюди лисиною сяє,
Кудись усiх полiтик закликає.
Тужливо доктор голову схиляє,
Актор постiйно зачiски мiняє.
В футболi головою забивають,
А панi - капелюшки примiряють.
Хто пофарбований, хто кудрi завиває,
Або собi сто кiсок заплiтає.
То голять голови, то пiдстригають,
Iще перуки всi вживають.
Дикун свiй череп пiр'ям прикрашає,
Єврей завжди на тiм'я кiпу накладає.
У росiян - як щось - картуз скидають,
Натомiсть горцi без папахи не бувають.
Старi, що не скажи, так забувають,
Малеча - тiльки шишки набивають,
З похмiлля голова також страждає,
Або як жiнка нас за щось пиляє.
Тi - голову як зайве щось тримають,
А iншi - крутять та повсюдно пхають.
Ще голова щоб бачить, чути, та казать,
I - вкрай важливо - щоб харчi жувать.
Та кожен думать єю намагається,
Але нечасто тут усе складається:
Iдей нема, щоб якось роз'ясняти,
Нам голова - ногами керувати!
(з росiйської) 27/2/2020
Живе по свiтi всяка твар:
Собака, риба, чи комар.
I кожне далi хоче жить,
Щоб сонце бачить, воду пить.
Хто нору, хто гнiздо лаштує -
Нащадкiв до життя готує.
Гризуться, любляться, страждають,
Живуть нащо i не питають.
Росте й цвiте все навкруги:
Ось мох й дерева, там луги.
Насiння треба залишить,
Щоб навеснi знов зеленiть.
I люди хочуть довго жити,
Майбутнє бачить, щось зробити,
Коли дiтей у свiт пускають,
Про себе пам'ять залишають.
Змогли багато зразумiти,
Навколо себе все змiнити.
Тi моляться, тi свiт вивчають,
Але де цiль життя не знають...
17/11/2003
Струмок дзюрчить, кущi хитаються,
В калюжi сонце вiдбивається,
А зорi лиш вночi з'являються.
Де не поглянь, щось вiдбувається...
Метелик тут, там щось зривається,
Спiвають, або десь хтось лається,
То тиша, то щось починається:
Чомусь усе навкруг мiняється...
Чого наш свiт не заспокоїться?
Нащо все те, що в ньому коїться?
Адже вмить зникне та забудеться,
Щоб Час позначить лиш вiдбудеться...
23/09/2004
Чому кричав, як народився?
Про що стогнав, коли вмирав?
Навiщо вчився та трудився?
Нащо ти жив? Куди пропав?
Чому невпинно сонце свiтить?
Для чого в лiсi квiтка зацвiтає?
Нащо метiль, снiги-ж розтануть?
Все, що приходить, те минає.
Нащо комета промайнула в небi?
Зiрки чому мерехкотять в височинi?
Земля навiщо? Ну кому це треба?
Нащо я тут? Та й ви нащо менi?
Навiщо любим, потiм забуваєм?
Що про життя навколо уявляем?
Адже знання тi десь зникають,
Як все живе тут, зiтлiвають.
Усе, з'явившись, пропадає,
Слiдiв нiщо нiде не залишає,
Плин Часу все лиш визначає,
Летить наш свiт, куди не знає ...
(з росiйської) 10/12/2020
Нащо усе навкруг мiняється?
Куди зникає, де з'являється?
Якi закони все скеровують?
Куди вони свiт цей спрямовують?
Нащо питання задавати?
Для кого вiдповiдь давати?
Думки тут звiдки виникають?
I як вони на нас впливають?
Навiщо небо, сонце сяє,
Трава, та вiтер не вщухає?
Коли нащадкiв народили,
Куди їх далi напутили?
Однi до святостi звертають,
А iншi всi знання збирають,
Он той чаклує-заклинає:
Нiхто де iстина не знає.
Що далi, ми не уявляєм,
Працюєм, любимось, страждаєм...
Кудись ми Землю вже змiнили,
Та сенс життя не зрозумiли ...
(з росiйської) 7/6/2019
Хоч бачив рiзне - знаю мало:
Як та коли? Навiщо все, чому?
Куди, те що було, пропало?
Де правда? Вiрити кому?
Простих речей не уявляю
Добро та зло щоб розрiзнить...
Що далi? Де й коли сконаю?
Куди iти? Нащо ця мить?
За роком рiк - вiки проходять...
Що створено - усе зникає,
Лиш плине Час та Сонце сходить,
А сенс життя нiхто не знає...
10/04/2013
Як важко жити в цьому свiтi:
Тут мало можемо змiнити,
Та маємо за все вiдповiдати,
Добро чи зло - все нам приймати...
Злiтаєм вгору, вниз кидає,
То свiтло, то в пiтьмi щезаєм,
Нас вiтер наче пил розносить,
Хоч долi кращої всi просять...
Кудись нас вир подiй несе,
Здобутки, втрати - разом все...
Нi вiра, нi наука не рятує:
Де сенс? За рогом що чатує?
Не бiди й лиха всiх ламають:
А те, що сенс буття втрачають!
Нiхто й уяви тут не має -
За що вiн бореться, страждає.
Дано нам розум щоб пройти,
Прожити й знести всi негоди
Та до кiнця свiй хрест нести,
Щоб пiсля нас лишились сходи.
Так, складно жить: нащо - не знаєм,
Чого тут досягли й куди ми бредемо?
Якiсь повинностi справляєм...
Що вам залишим, як вiдiйдемо?
(з росiйської) 6/1/2020 Шлях
До Храму важко дiставатись,
Гора, де Храм стоїть, крута...
Та намагаємось пiднятись,
Всiм шлях, такий як у Христа.
Єднання додає нам сили,
Iнакше шлях не подолати...
Пройшли та дещо ми створили -
Тепер лишилось помирати...
Бо логiка життя нещадна:
Змогли нащадкiв привести,
То мiсця нам уже немає,
Потрiбно в небуття iти...
На змiну iншi вже з'явились,
Щоб той же шлях їм повторити:
Нашадкiв Вiчностi залишить
Та знову свiт кудись змiнити.
Що далi - то нiхто не знає:
За вiком iнший вiк iде,
Лиш Часу плин це позначає...
Нащо воно? Й куди веде?
(з росiйської) 28/5/2015
Даремно рiзного багато прочитав,
В усьому розбиратись намагався.
Адже мудрiшим, попри те, не став
Нiде до сутностi я не дiстався.
Що на паперi - спрощення життя,
Насправдi - все складнiше та бруднiше...
До того, що пройшло, немає вороття,
Папiр для вiчностi - з минулого афiша...
Де сенс зника - нiхто не розумiє,
Але-ж вперед ми мусимо iти
Та перед кожним жеврiє надiя:
Своє щось до нащадкiв донести...
25/05/ 2013 Просте життя
Як всi я рiс та що належить вчив,
То iспити складав, то тренувався,
Був в iнститутi, потiм вiдслужив ...
Завжди таким, як всi, я залишався.
Так, Кобзаря всього не прочитав -
Але про те нiтрохи не шкодую!
Що там поеми? Про Британiку не знав,
А пережив багато й гарно метикую...
I кварки, i геном менi наче туман,
До Баха з Пiкассо не привертався,
В науках та мистецтвах я профан.
Диплом, професiя - та неуком лишався...
Люблю футбол й рибалку, ще гриби...
Я зовсiм простий - нi пихи анi каламутi -
Йду навпростець, без сумнiву чи боротьби -
Хоть дрiбнуватий - не втрачаю-ж сутi!
Нiхто над кожним кроком не мiркує,
Хоча альтернативи всюди є...
Зусилля всяка справа потребує,
Та "розуму знання не додає"!
(з росiйської) 12/6/2020
Нечасто їздив я на мерседесах,
Хоча-б пошарпаних, але то клас...
Прожив я просто, без делiкатесiв:
Все їв. Пив оковиту, а коли i квас ..
Не захотiла доля посмiхатись,
Мочить або кидать людей не вмiв;
То й не вдалось менi прорватись,
До когось мiлiйон мiй полетiв...
I зовсiм щоб на днi не опинитися,
Бо за життя нiчого-ж не зiбрав,
Чимало довелось менi трудитися,
Допоки сили хоч якоїсь мав...
Тепер фiнал. Усе лишаю,
На пенсiю iду, вiдпочивати...
Хоч гiрко наближатися до краю,
Та всi повиннi шлях такий долати ...
(з росiйської) 15/8/2020 Поля
Коли куди автiвка мчить,
Чи серед хмар лiтак летить,
То якось можна зрозумiть:
Чого воно летить чи мчить?
Звичайно, важко говорить:
Де, що та як у них горить.
Та зрозумiло звiдки взялось -
Щось стиснулось та виривалось...
А як освiтлення вмикаєш,
Або ж трамвай по рейках йде,
То вже i гадки ти не маєш
Чому таке? Причини де?
Що тут? Лише магнiти й дроти,
Плакати "не торкайсь, бо вб'є",
Але ж нiякої роботи -
Лиш як увiмкнеш, сила є!
Ну звiдки все воно з'являється?
А потiм, то куди зникає?
Як вимкнув - то не залишається,
Дроти та й все... Руху-ж немає!
А телевiзор? Чудо тоже!
Нам розум тут не допоможе:
Коли почався де футбол,
Ти зразу вдома бачиш гол.
Як воно все передає?
Сигнал, й всереденi нас є?
Це гiрше нiж в кiно лякають,
Прибульцi й монстри де лiтають.
Щось нам у школi показали,
Магнiтами гвiздки тягали...
Та де воно? У цьому ж штука,
Про головне мовчить наука!
Багато про "поля" вам скажуть
I рiзнi дослiди покажуть,
Але коли щось й передбачать -
Нi уявити, нi побачить...
Слабий наш розум: хоч i зрозумiли,
Чому виходить так - не уявили...
Багато зараз iншого вивчаємо,
Але лиш крихти чiтко уявляємо.
(з росiйської) 28/11/2018
Не розумiю, як все розумiю:
Колись про щось й уяви не було,
А зараз вже i знаю й вмiю...
Чому й навiщо? Як прийшло?
Звичайно, що багато мiркував
Та все навколо намагався вчити.
A звiдки ж вiдповiдь я взяв?
Як змiг хоть щось тут зрозумiти?
Ведмедi як у чомусь знаються,
Птахи до гнiзд як повертаються,
Комп'ютер як розв'язувати вмiє?
Як все навколо розумiє?
Як головнi досягнення здiйснили:
Вогонь та атом, мову та число?
Як колесо або папiр створили?
Як все до "кубiк-Рубiку" дiйшло?
Нове з нiчого раптом виникає
I щось його вiд всього вiдрiзняє...
А потiм, то куди воно зникає?
Навiк нiде ж нiчого не буває...
(з росiйської) 21/11/2018
Гей, наливаймо! Та й випиваймо,
Повною чарку не залишаймо!
Пили i п'ємо, будемо пити,
Щоб веселiше, щоб легше жити!
Чарку пiднiмем, будьмо здоровi!
Знову наллємо, вип'ємо знову.
Вип'ємо куме, вип'ємо свате:
Будем веселi - станем багатi.
П'ємо горiлки, п'ємо наливки
Вiд понедiлка й до понедiлка.
Щоби i пиво завжди лилося,
Щоб нам хотiлось, щоби моглося!
Вип'єм на коней i на дорогу
Та забуваєм болi й тривоги.
Як гарно пити поки живемо,
То й в домовинi не зiгнiємо.
П'ють всi i кожен. Рiзнiї люди.
Щоби не думать, як далi буде.
Будемо пити, будем любити,
Хоч i не знаєм навiщо жити.
13/05/2009 Кумовi
Щось ти куме невеселий,
Чарки не бажаєш!
Чи що тобi заважає?
Настрою не маєш.
А мо дома негаразди,
Жiнка чи свекруха?
Або дiти виростають -
Вже нiхто й не слуха.
Мо начальство iздурiло,
Не дає й дихнути -
Так робота надоїла,
Гiрше нiж отрута.
Або чимось занедужав?
То йди до лiкарнi,
Може дохтур й допоможе,
Як таблетки гарнi.
Ще й погоднi катаклiзми:
Лiтня спека, лютая зима,
Вiтер, дощ, тумани виснуть -
А тому i настою катма.
Не бери все те до серця,
Ми ж статечнi люди....
Все приходить та проходить -
Якось завжди буде...
6/1/2019 Спи
День минув, то й гарно,
Спати вже пора:
Сонце десь пропало
Мiсяць визира..
Пташки не лiтають
Та звiрята сплять,
Трактори заснули:
Треба спочивать...
Вгамувались iграшки,
Зайчик хоче спати.
Нумо, умивайся
Та мерщiй лягати.
Всюди сплять всi дiти,
Нiч вже, треба спати.
Ну а завтра будем
Новий день вiтати.
(з росiйської) 28/8/2015 Чорти
Чортами нас усiх лякають,
А що воно - погано знають.
От хто вам скаже: як робить,
Нечисту силу щоб зустрiть?
Також нiхто не уявляє
Що справдi з нечистi буває,
А що лише якiсь чутки,
Або для остраху плiтки...
Дiйсно, вiдьом є багато,
Домовi живуть по хатах,
В темних хащах лiсовий,
А в болотi - водяний.
Ще русалок зустрiчали
Та про Вiя написали...
Десь по свiтi чаклуни,
Феї, джини, шайтани...
Може то лише казки,
В нас не водяться такi.
Але щось, напевне-ж є:
Теж нечисте, хоть своє.
I чому таке буває?
Нащо нас воно лякає?
Як рождається, вмирає?
Адже все, що є, зникає...
Зло тому пiтьма ховає,
Що добро наш свiт тримає.
Так в життi було i буде:
Зло й добро - завжди i всюди...
1/02/2006
Незбагненна нитка долi...
Почалась й урветься...
Куди ця стежина в полi?-
Нащо життя дається?
Iдемо шляхом до смертi,
Та вперед бажаєм:
Нащо ми невiдворотно
Тризну наближаєм?...
Стiйте! В небо подивiться,
Сонцю посмiхнiться...
У блуканнях цiль шукайте,
До добра звертайте...
Адже доля незворотна:
Смерть, як i народження -
Мить природного процесу -
Теж життя продовження...
(з росiйської) 2/2/2018
У кожного своя доля:
В когось шлях широкий,
Кому стежка серед поля,
А хто - в яр глибокий.
Куда ведуть тi дороги?
По Землi кружляють...
Iдуть усi, сильнi й вбогi,
А куди, не знають...
Солнце свiтить, чи дощ iде,
Вiтри налiтають,
Один бiжить, другий ледь йде -
Всi вперед бажають.
Он той швидко вгору лiзе,
Потiм вниз зiрветься,
Хтось поважно так крокує,
Нiде не спiткнеться.
А той ледве-ледве суне,
Жити сил не має,
Але ж довго-довго бреде,
Нiяк не сконає...
Як у нього путь скiнчиться
Нiхто теж не знає,
Коли довелось родиться
Кожен десь й сконає.
Батьки нас у путь послали,
Десь той шлях скiнчиться,
Що ми за життя зробили
Нащадкам лишиться.
6/08/2003 Майбутнього нема...
Зi мною те, що десь й колись було,
Як помилявся, або що не склалось.
Все пам'ятаю, що бур'яном поросло,
Але забув, що тут учора сталось...
Адже життя моє уже пройшло,
Нiчого в сьогоденнi не чекаю -
Тому й плекаю, що колись було
А що тепер, чи завтра - я не знаю...
Мене минуле в цiм життi трима,
Що буде - то не варто й знати:
Бо у старих майбутнього нема,
Лиш досвiд... Та куди його вiддати?
28/3/2017
Дитячi сни уже не пам'ятаю,
Кудись по свiтi, як усi, бреду
Та крихтами себе втрачаю,
Нiчого нового не жду.
Зробив, що мiг. Втомивсь блукати...
Куди, навiщо по життю iду?
Кiнець один... Недовго вже чекати,
Родивсь, прожив... А потiм вiдiйду.
Пройшло багато... Доброго й лихого.
Лишилось мало, далi тьмянi днi.
До всього звик. Тепер уже й до Бога,
Котрий дорогу вказує менi.
20/11/2008
Як умру, то поховайте,
Де мiсце знайдеться.
Не журiться, поминайте,
То й менi iкнетсься.
Та не довго я iкати
У трунi там буду,
Почну швидко зiтлiвати:
Не святi ж ми... Люди.
Буду тлiти в домовинi
Хоч не пив, трудився.
Усякого я вже бачив
Та дуже втомився.
А вас я тут залишаю,
Живiть поки сила.
Та найкращого бажаю,
Хоч всiх жде могила.
Оце тiльки я не знаю:
Що з душею буде?
Як не вознесуть до раю,
Що, пiде мiж люди?
Адже не такий я грiшний,
Щоб в пеклi горiти.
Може й вирiшить Всевишнiй
Тут душу лишити...
А iще не розумiю:
Що знаю, де дiти?
В домовинi ж непотрiбно
Щось знати та вмiти.
Дуже менi не хочеться
Щоб знання зiтлiли,
Треба людям все вiддати
Поки трохи сили.
Може таку думку маю,
Що й нiхто не знає...
Хочу щоби не пропала,
Коли я сконаю...
Та вже якось воно буде,
Ви ж до справ вертайтесь.
Як умру, то поховайте,
Теж у путь збирайтесь.
29/03/2003 In memoriam
Навiщо жив - не зрозумiв:
Був по свiтах, трудивсь, любив...
Чогось досяг, вже й сил не мав,
Де щезло все, що вiн лиш знав?
(з росiйської) 12/9/2014