Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Адамiвський курiнь. 1. Самостiйнiсть

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Початок...
   I. 1990-1998. ПЕРIОД САМОСТIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
   ...Нова соцiальна верства - козацтво, яка вiдродилась як опозицiя, як виклик iснуючiй системi, як нова елiта, що небезпiдставно претендує на роль полiтичного лiдера i владу...
  
  
  1-Й ЕТАП. СIЧЕНЬ 1990 - ГРУДЕНЬ 1993. П"ЯТЬ КОЗАКIВ.
  
  ЛИСТIВКА-КОЗАКIВКА
  Прочитай та передай товаришу!
  
   "Брати козаки (якi ще не знають, або не пам"ятають, що вони козаки)! Нам випадає шлях вспомнити в собi козацтво аби стати козаком, бо не бути їм не можемо, не повиннi ми. Батькiвщина-Мати кличе нас, кличе нас Свята Покрова! Вступайте до лав козацтва! Органiзовуйте козацькi осередки! Шукайте козакiв-побратимiв в других осередках - об"єднуйтесь, у спiльнiй дiяльностi наша сила!
   Слава Українi! Слава козакам!" (1)
  
  
  1. СIЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 1990. КИЇВ КОЗАЦЬКИЙ.
  
   ...З початку сiчня по кiнець березня 1990 року я навчався на стацiонарних курсах резерву керiвних кадрiв освiти в Центральному iнститутi удосконалення учителiв (м. Київ). Лекцiї, семiнари, написання та захист курсових, публiкацiї в центральнiй педагогiчнiй пресi, практика в кращих школах столицi УРСР (керiвниками практики були легендарний Є.Березняк - майор Вихор, заступник мiнiстра освiти УРСР В.Максименко) - все це тема для окремих споминiв; а тодi... я в Києвi побачив козакiв...
   ... На Українi було неспокiйно: КПРС втрачала вплив, Пленум ЦК КПРС вимушений був пiти на вiдмiну ст. 6 Конституцiї СРСР (керiвна i спрямовуюча роль КПРС у суспiльствi); Народний Рух за перебудову стрiмко радикалiзувався; мiтинги, демонстрацiї (ОМОН в лютому ще чiпав митiнгуючих, в березнi вже стояв спокiйно); 21 сiчня - Ланцюг соборностi вiд Києва до Львова - вiдзначення роковин злуки УНР i ЗУНР (i я в ньому стояв), далi - передвиборчi баталiї, вибори до Верховної Ради України та мiсцевих Рад народних депутатiв. Курсанти ЦIУУ голосували за мiсцем навчання в iнститутi; в бiльшостi - за Л.Скорик; я пройшов в депутати Адамiвської сiльської Ради.
  Київ жив передчуттям великих перемiн - подув (повiяв) вiтер перемiн. Я чув, як хтось iз викладачiв-киян сказав: "Ось i прикраса-лiпка над входом головпоштамту звалилася. Будуть змiни". Помер перший секретар ЦК КПУ В.Щербицький. Хрещатиком йшла процесiя, ми - курсанти, керiвники практики - стояли на площi Жовтневої революцiї бiля пам"ятника Ленiна й В.Максименко сказав: "Значення Щербицького в нашiй iсторiї велике...". (В.Щербицький - прихильник централiзованої партiйно-державної тоталiтарної влади, суворої пiдпорядкованостi республiк центру, орiєнтацiї економiки УРСР на союзний народногосподарський комплекс. Займав угодовську позицiю щодо русифiкацiї України в галузi освiти, культури, видавничої справи).
  Ситуацiя в країнi особливо загострилася: спад в економiцi; валовий суспiльний продукт суттєво знизився; нацiональний доход зменшився; грошовi доходи населення зросли, що спричинило небувалий тиск на товарний ринок. Пiд впливом наростаючої кризовостi у полiтичного керiвництва СРСР починають з"являтися думки щодо запровадження надзвичайних умов, надзвичайних тимчасових заходiв, що на практицi означало вiдтягування, а за деякими напрямками i згортання реформ. Багатьох налякав розмах дiяльностi демократичних народних рухiв ("розгул демократiї"), полiтичнi цiлi яких у стрижневих питаннях стали розходитися з iнтересами владної елiти.
  Пiсля занять мчав на Хрещатик (до головпоштамту): бiля фонтану вiдбувалися словеснi баталiї мiж сторонниками та противниками комунiстiв (там я побачив наших шестидесятникiв - В.Чорновола, Л.Лук"яненка, М.Гориня, В.Яворiвського, I.Драча, Д.Павличка); дивився; слухав, слухав, слухав й тверезiв, тверезiв, тверезiв...
  
  ПАРТБАРИН
  
  Партбарин
  получит в срок
  с приставкой "спец" (высокое уменье!):
  жену, балетные манеры, "поплавок", отличия, паек, здоровье,
  партбилет и мненья.
  И мнением себя избавит от сомненья -
  под льготы базу подведет...
  Для (До) блеску полысеет, колхознику загнет,
  а сельського учителя согнет и пнет...
  Зарвется
  и
  в срок получит...
  Срок?
  Читатель,
  Вас рифма подведет.
  Звезду и бюст!
  
  Хотя, от нас сие зависит...
  
  
  
  ВОЛЯ И БОГ
  
  Мы
  много лет "учили жить" народ -
  дурили.
  Пришел расплаты час -
  дерьмом нас обложили
  и КПСС судили.
  
  "Не знали мы,
  не ведали!"
  Ха-ха.
  Да в нас
  прогнили даже потроха!
  "Вперед, робяты,
  скопом в дерьмокрады!
  Котлетки с рисом жри -
  и больше не греши...
  Спеши
  замаливать грехи!
  Бог добр, туды Его сюды...
  Всегда мы веровали в Божью благодать...
  И за собой не ведаем вины,
  а в КПСС вступали только за чины,
  ее такую мать...".
  
  По всей стране и стон и плач -
  мы судьи все -
  и жертва и палач -
  и потому -
  я сам себя сужу -
  и к высшей мере присужу -
  к раскаянью...
  
   За натурою я романтик; дiйснiсть завжди iдеалiзував; не бачив (а, можливо, й не хотiв бачити багна тоталiтаризму); жив у своєму свiтовi, свiтовi Червоних вiтрил...
   ...В КПРС вступив в Ленiнградї на 19-му роцi життя (мав рекомендацiї вiд керiвництва школи, де працював учителем музики перед армiєю); вступив осознано й вважав себе iдейним комунiстом. В армiї був командиром вiддiлення, заступником командира взводу. Пiсля армiї пройшов школу iнструктора з комсомолу полiтвiддiлу, заступника командира частини (БУРВА - батарея управлiння ракетних вiйськ та артилерiї) з полiтроботи кадрованої дивiзiї (мiсце дислокування - мiсто Бiлгород-Днiстровський), голови первинної профспiлкової органiзацiї, секретаря партiйної органiзацiї та члена парткому об"єднання санаторно-курортних установ Молдрадпрофу смт. Сергiївка (до речi, дружина Ступака О.Т. тодi була головним бухгалтером райкому партiї й нещодавно казала, що пам"ятає мене самим молодим секретарем первинної парторганiзацiї), а в березнi того київського року менi було 37 i вже 7 рокiв тому Тимофєєв В.Я. пройшов курс молодого директора...
   ...В Києвi сiчня 1990 року я читав, в лютому слухав, в березнi почав питати. А питати я почав хлопцiв, що одягненi були в сценiчнi козацькi костюми, мали папаху, люльку, шаблю, нагайку, вуса та оселедцi...
   Прадiд мiй - отаман-некрасовець, дiд - козак-характерник, батько - син козачий, полковник Радянської Армiї, а я... ось тут й заговорили гени козацькi. Хлопцi посмiялися й (тепер я знаю - це був Д.Сагайдак iз товаришами) вiдповiли так: "На, москалику, листiвку-козакiвку - читай!". На жаль, оригiнал не зберiгся. Хтось iз тернопiльчан-курсантiв випросив її у мене. Але текст я переписав; потiм переробив для наших умов (тодi вважав, що козаки жили й живуть лише на Дунаї, а в Бiлгород-Днiстровському районi їх немає).
   На жаль, подальшi контакти iз київськими козаками не вiдбулися - почалася пiдготовка до випускних екзаменiв (28 березня), захист "малих дипломних" (я тодi вже друкувався, навчався в аспiрантурi); заступник Мiнiстра освiти В.Максименко обiцяв допомогти iз друкуванням великої статтi з проблем виховання (я її гарячкувато правив), а ще й вибори 23.03.1990 в Адамiвцi голови сiльської ради (мене, як депутата, телеграмою просили приїхати - я їздив на вибори) - все це на деякий час вiдвернуло мою увагу вiд Хрещатика, а коли в кiнцi березня декiлька разiв поспiль ходив туди - (завiдуючий кафедрою ЦIУУ В.Маслов за моєю заявою продовжив менi ще на 3 доби термiн перебування в гуртожитку - для роботи над статтею) - вже козакiв не бачив...
   В Києвi я багато фотографував, вiдкрив для себе М.Булгакова, Андрiїв узвiз...
  ИЗВОЗ
  
  Завтра -
  последняя декада марта.
  Мне предстоит пройти
  маршрут длиною в три рассвета
  и через лето
  к осени прийти...
  
  Шестой этаж.
  Под нами - Покровский монастырь.
  Испуганные лики смиренных монахинь.
  В окно по воскресеньям
  колоколов трезвон -
  сигнал...
  К почтамту мчимся
  Где митинг,
  СНУМ, ОМОН.
  Гримить Дмитро Павличко,
  Покаявся Бочар,
  i чарiвна паличка -
  Звертання "пан Гончар"...
  Кричат:
  "Коммуну до гiляки!"
  И вот без драки
  Попали в забияки.
  В национальные герои...
  
  Когда народ захотел другой жизни -
  он вышел на улицы и его не могли "успокоить"
  ни МВД, ни КГБ, ни ОМОН, ни армия...
  Значит, дело не в большевиках...
  Дело в народе...
  Обманутый хотел быть обманутым...
  Сейчас не хочет...
  Потом -
  обманут другие...
  
  Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит. Идет ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своем, и возвращается ветер на круги свои. Экклезиаст.
  
  I. КОЛЕЧКО.
  
  Взлетаю по ступенькам -
  пятидесятая.
  Направо - Аcademia -
  аудитория тридцатая.
  
  Звонок...
  Утих резерв...
  Звучат наук куранты...
  Почти доктор учильных наук внушает курсантам:
  "Обучение - это общенье
  (записать определенье спешу),
  где познаньем происходит управленье
  (посмотрел... я уткнулся в конспект... я в конспекте поэму пишу...),
  общественно-исторического опыта усвоенья.
  (все внимают... вещает лектор... я ему ничего не скажу...
  Промолчу...).
  
  Тут декан
  ковырнул ржавым ломиком юмора
  (блеск традиций застольного Рюмера):
  "Он один поднимает экран!"
  Смех резерва послышался громкий.
  (Как воспримешь ты юмор столь "тонкий"?
  Я в смятеньи смотрю на Мишка -
  Он страдальчески хмурит брови...)
  Поднимаюсь с Петраркой вровень!
  Счастлив я...
  
  Спуcкаюсь по ступенькам -
  пятидесятая,
  вверху осталась
  Academia -
  аудитория тридцатая.
  
  
  II. TABULA RASA.
  
  Я окунулся в Неизбежность,
  я спрятал в Ней свои шаги.
  Моя стареющая Нежность,
  начни читать меня, начни!
  
  Твоя любовь - самоотдача...
  И счастлив я, в конце-концов,
  что, счастья от других не пряча,
  услышал светлый тихий зов.
  
  Моя стареющая Повесть,
  ты не отступишь от лица...
  И прочитать твою холодность
  никто не сможет до конца.
  
  Я разглядел - и ты не скроешь,
  не можешь скрыть, как март, Светла,
  моя стареющая Повесть,
  ты - без начала и конца...
  
  Они идут, твои страницы,
  они идут, и ты жива.
  У них - задумчивые лица,
  в них нет начала, нет конца...
  
  Они тревожны, как сомненья,
  как трепет тела, как слова...
  Моя стареющая повесть,
  Как март, Светла. Как март, Светла...
  
  III. ЛЕПЕСТОК.
  
  Дом
  зашторенными окнами
  взглянул.
  Из окон гул:
  нечистой силы бал
  хлестнул девятый вал.
  
  Здесь
  Мастер
  жил.
  
  Любил
  он
  Маргариту.
  
  Я замедляю шаги...
  В дверях - Бегемот:
  "Поди! Поди!
  Ему не нужен ты.
  Гонимый и больной
  нашел покой
  ваш Мастер
  не у вас!.."
  
  Беда пришла,
  коль на защиту Мастера
  от нас
  нечистой силы рать
  пришлося звать
  чистейшей Маргарите...
  
  Завтра -
  последняя суббота марта.
  Прошел я
  маршрут длиною в три рассвета
  и через лето
   к осени пришел...
  
  
  2. КВIТЕНЬ-ТРАВЕНЬ 1990. ПРОФОРIЄНТАЦIЯ Й ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ КОЗАЧАТ.
  
   На III з"їздi народних депутатiв СРСР М.Горбачова обирають президентом Радянського Союзу.
   У Верховнiй Радi України утворилася парламентська бiльшiсть та парламентська опозицiя (I.Юхновський, О.Ємець, Д.Павличко, Л.Танюк, В.Яворiвський). Першим головою українського парламенту було обрано В.Iвашка, який до цього (замiнивши В.Щербицького), очолював ЦК Компартiї України. З iнiцiативи Демократичного блоку було прийнято Декларацiю про державний суверенiтет України.
   На той час я був пошукачем наукового степеня кандидата педагогiчних наук при кафедрi педагогiки Одеського державного унiверситету (перший мiй науковий керiвник - завiдуючий кафедрою педагогiки професор Iван Iванович Кобиляцький помер й мене передали, разом iз змiною теми моєї дисертацiї, його наступницi - доценту Олександрi Миколаївнi Якубовськiй (померла в 2006 роцi) - дружинi директора Одеської радпартшколи (Якубовський Олексiй Петрович); потiм директор радпартшколи, вже у часи Незалежної України, став ректором Одеської фiлiї Академiї державного управлiння при Президентовi України; й тодi вже вiн, за порадою ректора Академiї Лугового, ще раз змiнив тему моєї дисертацiї - "Виховна робота державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської, селищної ради) iз населенням").
   Тодi ж тема моєї дисертацiї тодi була пов"язана iз трудовим вихованням та профорiєнтацiєю, вже пройшли публiкацiї в ЗМI: "Вошли в ассоциацию" ("Школа и производство", Москва), "Учнiвська молодь - селу" ("Радянська школа", Київ), "Предлагаю програму вывода сельской школы из кризиса" ("Педагогическая инициатива", Одеса), у мiсцевiй газетi "Советское Приднестровье", дiяла в школi налагоджена система суспiльно-корисної виробничої працi, але щось менi муляло душу - не було високої iдеї, яка б запалювала серця юнi. Крiм того, я отримав листа вiд "класика закордонного бiзнесу" - З.Тенненбойма (автора книги "Прагматизацiя освiти", Швецiя-Осло, 1991), який, прочитавши мої опуси в радянських центральних ЗМI, вирiшив дати директоровi школи декiлька порад по налагодженню роботи шкiльних кооперативiв, але зауважив: "В сучасну епоху процвiтають тi регiони, в яких процвiтають виробничi фiрми. Виробничi ж фiрми (базовi пiдприємства, шефи - розрядка моя) процвiтають, якщо дiти й пiдлiтки (пiдшефної школи - розрядка моя) вже в шкiльнi роки отримують соцiальний досвiд життя духом й дисциплiною виробничої фiрми". Далi вiн пише: "Хлоп"ята та дiвчата, юнаки та юнки навчального закладу повиннi мати своє прибуткове виробництво, яке вони отримали в дар вiд сусiдньої фiрми (шефiв - розрядка моя). Не можна дiтям дарувати безпосередньо грошi, цукерки, працю дорослих, це дiтям не на користь; їм треба дарувати доступнi дитячiй працi госпрозрахунково-локальнi частини вже налагоджених виробництв i хай (паралельно навчанню) учнi там працюють й заробляють i на ремонт, i на прикрашення i на збагачення свого навчального закладу i на кишеньковi витрати i на доплату кращим вчителям i на туристичнi поїздки"...
   У нас було своє прибутково-локальне виробництво (частина свинотоварного комплексу асоцiацiї кооперативiв - вирощували ремонтне поголiв"я свиней - майбутнiх свиноматок); на ньому у нас був iдеальний порядок: середньодобовий прирiст ваги свинки становив 650 г.!; в асоцiацiї iм. Шевченка - 248 г.?). Була в районнiй газетi стаття на цю тему "Урок для родителей"; в статтi ставилося питання: "Як же так сталося, що дiти зробили урок батькам?". Головi асоцiацiї (Бурлай М.I.) прийшлося давати пояснення; вiн сказав так: "Ми на це питання намагалися вiдповiсти на партiйних зборах. Думки були рiзнi. Але я особисто вважаю, що справа у вiдмiнно органiзованiй роботi по уходу за поголiв"ям. Дiти - молодцi. Нам у них треба багато чому навчитися". Завiдуючий фермою (Охременко Ф.О. - вже покiйний) сказав: "У дiтей нiчого не пропадало. Все, що можливо, вони несли на ферму. На пришкiльнiй дiлянцi вирощували буряк, кормовi гарбузи; поросяткам перепадало кожен день снопик свiжого сiна. Крiм того, слiдкували за тим, щоб сильнiшi поросята не заважали слабкiшим; цих слабкiших пiдкормлювали"... Хто заважав дорослим так робити? Але на цьому грунтi з нами вже восени 1993 року не продовжили контракт... Своєрiдна конкуренцiя...
  
  УПРАВЛЕНИЕ ПРОФОРИЕНТАЦИЕЙ В СЕЛЬСЬКОЙ ШКОЛЕ.
  Из опыта работы директора школы.
  
   Профессиональная ориентация в общеобразовательной школе - это подготовка учащихся к труду и оказание им помощи в сознательном выборе профессии. Для реализации задач профориентации необходима глубоко разработанная система управления, которая снизила бы роль стихийного фактора. Но управление, отмечала Н.К.Крупская, должно рассматриваться у нас "не по-спецовски", не под углом зрения пригодности человека к той или иной профессии или специальности, а "... с точки зрения всестороннего развития человека" (Крупская Н.К. Пед. Соч. М. 1963, т.11 - с.542).
   В данной статье сделана попытка обобщить накопленный опыт управления профориентацией в Адамовской НСШ и базовом хозяйстве - ассоциации кооперативов им.Т.Г.Шевченко (1984-1990) и указать возможные пути дальнейшей работы в этом направлении.
   Причины обращения коллективов школы и базового хозяйства к данной проблеме в 1984 году следующие:
   1. Низкая рентабельность хозяйства, как следствие - низкие заработки колхозников, нищая школа.
   2. Неналаженые быт и культурный досуг тружеников со всеми вытекающими отсюда последствиями.
   3. Текучесть кадров в хозяйстве, школе, на объектах культури.
   Перед коллективами школы и базового хозяйства были поставлены следующие задачи:
   1. Приобщить учащихся к традициям крестьянства (через общий с крестьянами труд - общественно-полезный и производительный), чтобы школьники осознали и усвоили крестьянское отношение к труду, своему коллективу, товарищам и свойственные трудовому человеку нравственные качества.
   2. Обеспечить себя местными кадрами.
   3. Переломить тенденцию обнищания хозяйства и оттока трудовых ресурсов.
   4. Прийти в результате работы к ситуации конкуренции на места в трудовых коллективах и престижности труда в сельськохозяйственном производстве для выпускников нашей школы.
   Был создан совет профориентации, который занялся координацией работы педагогов и трудовых коллективов. В результате работы сложился следующий механизм управления профориентацией:
  
  Схема 1. Механизм управления профориентацией.
  
   I. Информационное обеспечение.
   II. Планирование.
   III. Координация.
   IV. Контроль (учет) и коррекция.
   V. Организация.
  
   Профпросвещение
   Совет Развитие интересов и склонностей Ученик
   профориентации Профконсультация
   Профадаптация
  
   I. Информационное обеспечение - получение информации о состоянии процесса профориентации. Мы накапливаем следующую информацию:
   - профессиональные намерения учащихся школы;
   - потребность народного хозяйства, медицинского обслуживания, образования, культуры и науки района, области в кадрах;
   - возможность приема абитуриентов в профессиональные учебные заведения;
   - осуществление профессиональних намерений выпускников школы.
   II. Планирование. План совместной профориентационной работы школы и базового хозяйства включает следующие направления работы:
   - деятельность совета по профориентации;
   - профессиональная ориентация в учебном процессе;
   - внеклассная работа с учащимися по профориентации;
   - совместная работа с базовым хозяйством;
   - организация ОППТ;
   - совместная работа с профессиональними учебными заведениями;
   - деятельность школьной библиотеки по профориентации.
   III. Координацию профориентационной работы внутри школы и ассоциации, между школой, ассоциацией и учебными заведениями осуществляет совет профориентации.
  Схема 2. Координация профориентационной работы.
  
  СОВЕТ ПРОФОРИЕНТАЦИИ
  
  Планирование профориентационной работы
  Методическая работа
  Проведение совместных заседаний УЧЕБНЫЕ
  ШКОЛА Совместные мероприятия по профориентации ЗАВЕДЕНИЯ
  Организация ОППТ 5-9 кл.
  Организация инд. работы с учащимися АССОЦИАЦИЯ
  Трудоустройство учащихся
  Отчеты по работе
  
   IV. Контроль (учет) и коррекция проводится с целью внесения необходимых коррективов в процесс профориентации, совершенствования ее содержания, методов, форм управления.
   V. Организация профориентации - это система, состоящая из следующих компонентов: профпросвещения, развития интересов и склонностей, профконсультации, профадаптации.
   Профессиональное просвещение. Мы формируем у школьников:
   - знания о социально-экономических и психофизиологических особенностях профессий; об условиях выбора одной из них;
   - положительное отношение к профессиональной деятельности;
   - мотивированные профессиональные намерения.
   Профконсультация. В этом направлении мы проводим следующую работу:
   - информируем школьников о каналах трудоустройства, требованиях к приему на работу и учебу, возможностях освоения различных профессий, сроках подготовки, системе оплаты труда, перспективах профессионального роста;
   - изучаем личность учащегося, его интересы, склонности, способности с целью выявления их соответствия избираемой профессии;
   - корректируем выбор профессии учащимися; проводим его переориентацию (если необходимо) на другую профессию;
   - выявляем состояние здоровья школьника, его психофизиологические качества.
   Особое внимание мы уделили развитию интересов и склонностей и профадаптации и дали возможность ученику:
   - проявить познавательную деятельность, направленную на развитие взаимоотношений с людьми, обществом;
   - приспособиться к сельськохозяйственному производству, новому социальному окружению, условиям труда и особенностям конкретной специальности.
   В процессе производительного труда ученики производят продукцию, несут полную ответственность за ее количество и качество и получают зарплату.
   К.Маркс и Ф.Энгельс показали воспитательное воздействие труда на человека. Они утверждали, что труд - достояние человека, условие его жизни и всестороннего развития. Идею соединения обучения с производительным трудом К.Маркс и Ф.Энгельс обосновали положением о том, что такое соединение выступает важным средством подготовки всесторонне развитой личности. "При разумном общественном строе каждый ребенок с 9-летнего возраста должен стать производительным работником так же, как и каждый трудоспособный взрослый человек, должен подчиняться общему закону природы, а именно: чтобы есть, он должен работать, и работать не только головой, но и руками" (Маркс, Энгельс, т.16 с.194).У нас сложилась следующая структура ОППТ:
  
  Схема 3. Структура ОППТ.
  
  1. Работы для школы. 1-9 кл.
  2. Охрана природы. 1-9 кл.
  3. Сбор вторсырья. 3-9 кл.
  4. Работы по благоустройству. 5-9 кл.
  5. Труд в сельском хозяйстве. 5-9 кл.
  6. Труд в сфере обслуживания. 8-9 кл.
  7. Промышленное производство (проект). 8-9 кл.
  
  Педагогические требования, которыми мы руководствуемся в организации ОППТ:
  - разъяснение учащимся и их родителям целей и задач ОППТ, педагогический анализ всех успехов, трудностей и неудач;
  - создание нормальных условий для работы и отдыха учащихся. Вовлечение их в общественно-политическую (создание музея села), культурно-массовую (выступление школьной агитбригады, участие школьников в объединеном хоре, драматическом кружке, танцевальном коллективе при Доме культуры) и спортивную (матчи по футболу, баскетболу, волейболу между сборными командами ассоциации и школы, в составе которой ученики и учителя) работу;
  - сочетание моральных и материальных стимулов (лучших учащихся-производственников ассоциация награждает ценными подарками, бесплатными туристическими путевками, грамотами);
  - предоставление широкой инициативы самим учащимся, развитие принципа демократизма в УПБ.
  
  Работы для школы (1-9 кл.): уборка классных комнат, кабинетов и мастерских, уход за растениями в школьных помещениях, за участком школы, изготовление и ремонт учебного оборудования и наглядных пособий, инструмента, сельскохозяйственного инвентаря, участие в оснащении учебных кабинетов, мастерских, спортивной, географической площадки, в ремонте школьной мебели и хозяйственного инвентаря, в ремонте школы, мастерских, работы на школьном учебно-опытном участке, уход за садом, выращивание продукции для столовой, цветочно-декоративных растений, кормовых культур, сельськохозяйственное опытничество.
  Охрана природы (1-9 кл.): работа звеньев "зеленых патрулей" по выявлению и проведению борьбы с вредителями сельскохозяйственных культур и зеленых насаждений; выращивание посадочного материала деревьев и кустарников; создание семенного фонда цветов для закладки цветников; сбережение зеленых насаждений, которые заложены в прошлые годы, уход за ними; внутреннее и внешнее озеление школы, ферм, полевого стана, гражданских учреждений; охрана и привлечение диких полезных птиц, поделка кормушек и гнездовий; выявление и охрана памятников природы, редких деревьев, кустов, цветов, участков лекарственных растений; охрана редких и полезных для нашей местности животных; сбор семян плодовых и декоративных деревьев и кустарников, лекарственного сырья; очистка и посадка полезащитных насаждений.
  Сбор вторсырья (3-9 кл.): сбор макулатуры и металлолома.
  Работы по благоустройству (5-9 кл.): помощь в поддержке чистоты улиц, парка.
  Труд в сельском хозяйстве (5-9 кл.): работа школьного кооператива в составе ассоциации кооперативов - уборка урожая, уход за посевами, выращивание домашней птицы и молодняка сельскохозяйственных животных, работа на животноводческих фермах по кормлению животных и уходу за ними.
  Труд в сфере обслуживания (8-9 кл.): работа в торговле, в общественном питании, в связи, коммунальном хозяйстве.
  Промышленное производство (мастерские - проект - 8-9 кл.): создание компьютерного центра ассоциации и обучение на его основе кооператоров, школьников, управлению производством, маркетингу, менеджменту; автоматизация основных процессов на производственных участках ассоциации и др. (там где это сейчас возможно).
  
  В 1988 году базовое хозяйство было преобразовано в ассоциацию кооперативов им. Т.Г.Шевченко со следующей структурой:
  
  Схема 4. Структура ассоциации кооперативов.
  
  Мозговой центр
  Тракторная бригада - зерно-мясо - СТФ, МТФ
  Молоко Коптильный цех, Колбасный цех
  корма - Тракторная бригада
  "Пищевик"
  овощи - Консервный цех
  Промыслы
  Пасека, Звероферма
  Школьный кооператив, Теплицы
  АТП
  "Бытовик"
  ДК, База отдыха, "Досуг"
  ЖБК, Кирпичный цех
  Внеш. торг. связи, Банк
  Коммерческий центр
  
  В соответствии с новыми условиями взаимодействия школы и базовим хозяйством изменилась и структура управления профориентацией. Она сейчас такова:
  
  
  Схема 5. Структура управления профориентацией.
  
  Председатель ассоциации -
  председатель СПО
  Директор школы -
  зам. председателя СПО
  Завуч Специалисты ассоциации
  Организатор ОППТ Член комиссии содействия семье и школе
  Уч. труда Член родительского комитета
  Шк. библиотекарь Член депутатской комиссии по образованию
  Ст. вож. Медик
  
  
  
  СОВЕТ ПРОФОРИЕНТАЦИИ
  
  Классоводы Классные руководители Председатели кооперативов
   Учителя-предметники
  
  Классы 1-4 Классы 5-9
  Ученик Ученик Кооператор
  
  Деятельность школьника по ознакомлению Деятельность школьника по
  с миром труда и выбором профессии. выбору и освоению профессии.
  
   Совет профориентации объединяет, координирует и направляет усилия педагогического и трудовых колективов на качественное улучшение профессиональной ориентации учащихся. Совет:
   - формирует сознательное отношение к труду, установку на готовность трудиться в сфере материального производства;
   - формирует активную жизненную позицию у профориентаторов-общественников, стремление к овладению научными основами организации профориентационной работы;
   - координирует работу по профориентации школы, базового хозяйства, профессиональными учебными заведениями, учреждениями культуры, профориентаторов-общественников;
   - планирует профориентационную работу;
   - осуществляет контроль за проведением профориентационной работы.
  
   Итоги совместной работы школы и ассоциации по профориентации следующие:
   1. Обеспечили себя кадрами как в школе и объектах культуры и здравоохранения, так и в ассоциации.
   2. Переломлена тенденция обнищания хозяйства и школы и оттока рабочих рук. Доходы ассоциации в 1988 году составили 1,2 млн. руб, в 1989 году - 1,5 млн. руб. За счет ассоциации застроена улица Молодежная, закольцованы дороги с асфальтовым покрытием по селам ассоциации, идет строительство детского комбината, пристройки к школе, в перспективе - газификация сел.
   Укрепляется материальная база школы. В 1989 году ассоциация кооперативов выделила 20 тис. руб. на приобретение мебели, ТСО, спорткомплекса, достройку помещений в школе. В 1990 году выделено 25 тис. руб. на приобретение компьютерного класса.
   3. Добились ситуации конкурса на рабочие места в кооперативах.
  
   Теперь мы вступаем в этап совершенствования нашей работы, ставя перед собой следующие задачи:
   1. Формирование крестьянина-философа, с почтением и любовью относящегося к земле-кормилице, понимающего, что "труд - отец богатства, а земля - его мать" и через производительный труд - формирование личности.
   2. Совершенствование планирования и координации профориентационной работы, включение в районную систему профориентации.
   3. Совершенствование структуры и механизма управления, где насущные задачи:
   - совершенствование профориентационной работы с детьми, ориентирующимися на профессии, не связанные с сельскохозяйственным производством;
   - совершенствование работы с талантливыми детьми.
   Совершенствование вышеуказанных аспектов управления позволит повысить эффективность профориентационной работы с учащимися в новых условиях работы села и позволит сделать еще один шаг к ситуации, когда школа становится учебным цехом базового хозяйства.
  
   Я вважав (та й дотепер вважаю), що праця селянина повинна давати крила людинi (хоча вона й важка, й непродуктивна, й ще щось...), й формувати людину-селянина-философа - КОЗАКА, з його неповторним свiтосприйманням та свiтотворенням, з його особливим ставленням до природи, до Матiнки-Землi, до Батькiвщини, до людей, взагалi до iдеї особистої свободи...
  
  
  3. ЧЕРВЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 1990. ЛЕНIНГРАД-ПЕТЕРБУРГ, НАРВА-IВАН-МIСТО. КАЗАКИ.
  
   В кiнцi 80-х рр. ХХ ст. я здiйснив декiлька маршрутних поїздок до хлопцiв, з якими проходив службу в лавах Радянської Армiї: серпень 1988 - Григораш Леонiд - саксофон, Онищук Федiр - тромбон, Ковальчук Юрiй - гiтара (Одеса та Одеська область), липень 1998 - Хохiя Томазi - труба (Кавказ), Тагiєв Аслан - ударнi (Чечня), Петров Володимир - контрабас (Вологоград).
  КАВКАЗ
  
  Из города
  тропинкой на Машук взбежал.
  Присел...
  Эльбрус сереброглавый
  сурово глянул...
  Середина лета
  прохладой
  овевает тело...
  Головокружение
  от близости к гению...
  
  Странный человек
  за спиной,
  давно ушедший, но
  живой.
  Как я,
  в родной стране -
  изгой.
  В стране воров и пьяниц...
  Где все стараются найти в тебе
  изъянец
  и
  в грязь втоптать
  за то, что не такой...
  
  Ладонь -
  сухая -
  на плече.
  И гневный шепот
  (ветра ропот?):
  "Я не отмщен...
  Под сению закона -
  лжецы -
  у трона.
  В стране разбойный маскерад...
  Сорви с них маски!"
  
  "Я - не борец.
  Я духом слаб.
  Я, наконец,
  подлец! - учитель я!
  Я врал...
  Мне в ад пора..."
  
  "Уймись!
  Не ной...
  Черед идти на битву твой...
  Иди..."
  
  И я пошел...
  
  Червень 1990 - Рубльов Леонiд - гiтара, Гудiмов Сергiй - гiтара, клавiшнi, Шмонiн Олександр - вокал, Iванов Євген - вокал (Нарва, Ленiнград). Заходив до своїх улюблених майстрiв слова: Ф.М.Достоєвського, О.С.Пушкiна, О.О.Блока...
  
  GROSE PITER
  
  Летом,
  бронзоволицый
  от южного солнца
  я
  бреду под питерским дождем.
  
  Незваным
  ворвался к Федору Михайловичу.
  Анна-берегиня
  просила недолго гостить:
  болен...
  Уходя,
  слышал, как бушевал он:
  "Бесы,
  бесы правят Россией!"...
  Оставалось немного до двадцать восьмого января...
  
  Александра Сергеевича
  видел спешащим на Черную речку...
  Не знала Наталья Николаевна, что
  оставалось немного до двадцать девятого января...
  
  Александра Александровича
  встретил у дома.
  Тихо ходил он берегом канала:
  в ссоре с Любовью Дмитриевной.
  Мы помолчали,
  глядя на желтые кувшинки...
  Оставалось немного до седьмого августа...
  
  Вышел к Медному на коне
  и подумал:
  "Ну почему, ну почему я
  не смог остановить их?!"
  Кто остановит нас,
  Grose Piter?
  И
  можно ли
  остановить ROK?
  
  Перебуваючи в гостях у Рубльова (вiн мав фермерське господарство на болотах мiж Нарвою та Нарвою-Йиесуу), я пройшовся чистесеньким естонським мiстом Нарвою та заляпаним багнюкою, засмiченим росiйським Iван-мiстом. Прибалтам козаки не потрiбнi, вони мають рицарiв, а ось росiянам-українцям вони потрiбнi - хоча б елементарний порядок навести...
   У цей перiод дедалi органiзованiшим i широкомасштабнiшим стає робiтничий рух: страйки, мiтинги - вимоги щодо вiдставки дiючого уряду та створення уряду нацiональної довiри, деполiтизацiї правоохоронних органiв, виведення парткомiв з пiдприємств, нацiоналiзацiя майна КПРС. Непослiдовне, половинчасте реформування народного господарства, невмiння партiї вести полiтичну боротьбу в умовах конкурентностi, втрата партiйним керiвництвом контролю за процесом перебудови зумовлювали посилення антикомунiстичних настроїв у суспiльствi та появу руйнiвних процесiв у самiй партiї.
   На червень 1990 року приходиться створення спiлки козакiв Росiї отаманом Олександром Гавриловичем Мартиновим. Спiлка козакiв Росiї має й дитячi козацькi пiдроздiли. Ось таборування одного з таких пiдроздiлiв я бачив в Iван-городi в червнi 1990 року. Зробив декiлька фотознiмкiв, а потiм ще довго стояв у воротах фортецi й дивився як молодi росiйськi казаки (були вони в одностроях, над табором майорiв трьохколiрний прапор Росiйської iмперiї) розбивають намети, розпалюють багаття та iн. Такий щем огорнув душу... Я чомусь тодi вважав, що козаки можуть бути тiльки десь там, у великих мiстах, у столицях...
   Пiсля маршрутної поїздки до Нарви-Ленiнграду я декiлька мiсяцiв працював над документом, що повинен був започаткувати в виховнiй системi нашої школи елементи козацького виховання. На жаль, цей проект тодi не вдалося реалiзувати.
  
  
  
  
  ВИХОВАННЯ ФIЗИЧНО ТА МОРАЛЬНО ЗДОРОВОГО ПОКОЛIННЯ
  НА ТРАДИЦIЯХ КОЗАЦЬКОЇ ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ.
  ПРОЕКТ.
  Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу.
  
  Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi загальнолюдським - дитинча має частiше зазирати у вiчнiсть - саме школа стоїть у витокiв духовностi суспiльства.
  Iсторичнi умови буття породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
  Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
  В сучасних умовах погiршення фiзичного та психiчного здоров"я молодi, вiдходу суспiльства вiд основ природовiдповiдного життя, необхiдно повернутися обличчям до надбання наших предкiв-козакiв - системи виховання всебiчно розвиненої особистостi молодого козака. В основу навчально-виховного процесу школи такого типу необхiдно покласти проблему "Школа козацького виховання - основа становлення особистостi козака-лицаря".
  Система виховної роботи школи такого типу базується на iдеях козацтва. Дiяльнiсть усiх джерел органiзованого впливу на виховний процес у школi спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв i традицiй, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собi кращi людськi риси козака-патрiота.
  Козацька система виховання:
  - наймудрiша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генiєм народу;
  - найавторитетнiша, бо її iстиннiсть пiдтверджена багатовiковою масовою практикою;
  - найiдейнiше, бо вона базується на заповiдях народної моралi, нацiлена на формування справжньої людини;
  - найпрогресивнiша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за свiтло знань, за перемогу Добра над Злом;
  - найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох вiкiв сумлiнно працюють мiльйони вихователiв.
  Народнi традицiї, звичаї та обряди об"єднують минуле i майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнiвська молодь убирає в себе фiлософський, психологiчний, iдейно-моральний i естетичний змiст, у неї формується козацька самобутнiсть, творче ставлення до дiйсностi...
  Головна мета школи козацького виховання - формування в родинi, школi i в громадському життi козака-лицаря, палкого патрiота, мужнього громадянина, захисника рiдної землi з яскраво вираженою свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
  Основнi завдання школи козацького виховання:
  - плекати фiзично загартованих, iз мiцним здоров"ям, дужих тiлом i духом козакiв i козачок;
  - формувати у пiдростаючого поколiння високi козацькi якостi, шляхетнiсть, моральнi чесноти, почуття милосердя;
  - виховувати силу волi i силу духу, мужнiсть i звитягу, умiння боротися зi злом i перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;
  - плекати вiру, надiю, любов, готовнiсть творити добро i красоту в собi i в довкiллi;
  - формувати здатнiсть до альтруїзму, гармонiйного поєднання особистих, iндивiдуальних i загальнодержавних потреб та iнтересiв, вiдчувати себе невiд"ємною складовою частиною цiлого i вiчного - козацтва;
  - виховувати у пiдростаючих поколiнь козацький характер, свiтогляд, iсторичну пам"ять i свiдомiсть;
  - готувати молодь до активної творчостi, участi в розвитку культури, духовностi;
  виховувати господарiв рiдної землi, творцiв держави, її захисникiв вiд ворожої агресiї, експансiї;
  - сприяти оволодiнню молоддю вiйськово-спортивним мистецтвом козакiв, формуванню в неї, з урахуванням сучасних свiтових здобуткiв в галузi науки, культури i технiки, творчих умiнь продовження полiтичних, державних, економiчних, мистецьких i вiйськових традицiй козацтва.
  
  Цикли та напрямки виховання в козацькiй школi.
   Цикли Напрямки
  I КУЛЬТУРА
  ТIЛО-ВИХОВАННЯ 1 Козацька система здоров"я.
  Формування у молодого козака мiцного здоров"я, загартованостi тiла й духу, умiння досягати перемоги.
   2 Козацька вiйськова справа.
  Вiдродження вiйськово-спортивного мистецтва козакiв: верхової їзди, стрiльби з лука, володiння списом, шаблею, iншими видами зброї, подолання природних перешкод, керування човном, рiзних видiв боротьби та протиборств.
  II ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Козацький родовiд.
  Органiзацiя дослiджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних цiнностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.
   4 Козацькi традицiї.
  Вiдродження прогресивних козацьких традицiй, служiння Батькiвщинi корисними справами.
   5 Козацька iсторiя та культура.
  Пiзнання iсторiї козацтва, досягнутих ними прiоритетiв - iдейних, полiтичних, наукових, культурних та iн.
  Вiдродження козацьких мистецьких традицiй: гуртового спiву, танцю, дотепного влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної медицини, астрономiї, агрономiї, метеорологiї, кулiнарiї.
   6 Козацька духовнiсть.
  Формування високої моралi, сили волi i сили духу; оволодiння основами козацької фiлософiї, iдеологiї, психологiї, характеру i свiтогляду.
   7 Козацьке самоврядування.
  Вiдродження моделi козацького самоврядування - Кола (Кругу) - де отаман - лише перший серед рiвних (безпосередня участь у прийняттi рiшень, але й персональна вiдповiдальнiсть за їх втiлення в життя).
  
  
  4. ЖОВТЕНЬ 1990. МУРАВЛЬОВКА - ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦI ПОКРОВА. НАША ПЕРША КОЗАЦЬКА РАДА
  (КОЗАКИ - ТИМОФЄЄВ В.Я., ГУЦАН В.Т., ГОНЧАРОВ В.Я.).
  
   Поляризацiя i конфронтацiя полiтичних сил у республiцi наростала, сягнувши пiку в осiнньому протистояннi опозицiї та влади: 100-тисячна манiфестацiя у Києвi, голодування студентiв з 24 мiст України (вимоги - вiдставка уряду В.Масола, надання Декларацiї про державний суверенiтет України конституцiйної сили, оголошення нових виборiв до Верховної Ради на багатопартiйнiй основi, заборонення вiдбування вiйськової служби громадянами України за її межами, нацiоналiзацiя майна КПРС та ВЛКСМ на територiї республiки).
   Вiдбувалася радикалiзацiя РУХу; на своєму II з"їздi вiн суттєво змiнив полiтичнi орiєнтири (Вiд народного руху за перебудову - до народного руху за вiдродження суверенiтету України). Чiтко визначилася розстановка нових полiтичних партiй України: на правому фланзi - Українська християнсько-демократична партiя (УХДП), Українська Народно-Демократична партiя (УНДП), Українська Республiканська партiя (УРП), у центрi - Українська селянсько-демократична партiя (УСДП), Партiя зелених України (ПЗУ), Партiя демократичного вiдродження України (ПДВУ), на лiвому фланзi - Спiлка трудящих України за соцiалiстичну перебудову (СТУ). КПУ налiчувала 3 млн. осiб, а 95% депутатiв Верховної Ради УРСР на момент їхнього обрання були комунiстами.
   Тодi ж через Петра Чернишука до мене потрапили два важливих документа - Звернення Генеральної канцелярiї Українського козацтва та Клятва Українського козака на вiрнiсть Українi.
  
  ЗВЕРНЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КАНЦЕЛЯРIЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  "ДЕ ВИ, ОНУКИ МОЇ?"
  
  Нащадки славних лицарiв України - козакiв, де подiлась вiдвага i воля ваша? Невже забули, чиї ж ви онуки? Забули, як дерли прадiди вашi китайку на онучi? Злазьте з печi, вiдривайтесь вiд спiдниць, досить боки вiдлежувати! Згадайте славу козацьку! Пора Українi служить!
   Ми, нащадки козацького роду, пiднялись з колiн i заявили про себе на I Всеукраїнськiй Великiй козацькiй Радi у вереснi 1990 року.
   Вiдтворене Українське козацтво є правонаступником козацтва України i охоплює своєю дiяльнiстю всю територiю України. Сучасне Українське козацтво - це сотнi куренiв, кошiв по всiй Українi. Це найщирiшi почуття вiльного братерства. Це збереження iсторичної спадщини народу. Це виховання патрiотiв i гарт завтрашнiх воїнiв Української армiї. Це вiдновлення народних ремесел, впровадження екологiчно чистих виробництв, фермерства.
   Козацтво - це душа України, її Надiя, оберiг i майбутнє!
   Вступайте в Українське козацтво! Хто в душi залишився козаком, того козацтво України з радiстю прийме до своїх лав.
  
  
  
  КЛЯТВА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАКА НА ВIРНIСТЬ УКРАЇНI
  
   Перед Богом нашим Всевишнiм, Перед Святою Покровою, перед Українським народом, iм"ям моєї Матерi i Батька, святою землею нашою клянусь, що готовий вiддати Життя, захищаючи споконвiчну свободу народу нашого рiдного, дiдiвськi вiковi порядки i звичаї, Самостiйну Україну.
   Присягаю, що буду стояти на смерть за свободу i незалежнiсть України, недоторканiсть її кордонiв i до останнього подиху служити їй.
   Якщо я порушу цю клятву, то нехай не прийме моє тiло Свята Українська земля i буду я проклятий моїм народом во вiки вiкiв.
   Слава Українi! Слава Українському Козацтву!
  
   ...Чотири рази на рiк я намагався обов"язково приїхати до батькiв в Муравльовку Iзмаїльського району, що на Одещинi: 3 березня (День народження мами), 30 квiтня -13 травня (День народження батька), на Пасху та на Покрова (храмове свято села - козацької станицi). В цей рiк храмове свято готувалося з розмахом - центр старообрядства-липованства та некрасiвського козацтва на пiвднi України святкував ювiлей. Бесiди 14 жовтня цього року iз земляками надихнули мене почати збiр документiв та матерiалiв з iсторiї некрасiвцiв. Iсторiєю Муравльовки в свiй час цiкавився батько - Тимофєєв Якiв Семенович - офiцер Радянської Армiї, вчитель iсторiї, директор школи, голова сiльради. Був у нього синiй зошит, в якому занотовував батько цiкавi факти з життя муравльовцiв. Зошит цей перейшов йому вiд одного з перших директорiв школи, а далi - мандрував по селу - вiд парторга (Чирва В.В.) до голови сiльради (Назаров I.Н.). Батько багато матерiалу зiбрав з iсторiї Iзмаїльського району; вiн - один з авторiв тому "Iсторiя мiст i сiл України. Одеська область".
  
  ПРАДЕД ЕФРЕМ
  
  В тысяча девятьсот двадцать пятом, по весне
  прадед Ефрем
  (муравель-казак-липованин)
  землю передал сыновьям-крестьянам
  оставив кантер, сад марабелек,
  плантацию новака, бабайки, гундер, куючку, матулу и вентеря,
  шашку и шапку казацкую...
  
  Было прадеду тогда пятьдесят...
  
  К заутрене дед возвращался с лимана
  (лиман снабжал рыбаков без обмана):
  рыбешка к макачке, на юшку, на продаж
  (в те годы ее продавали "за что дашь").
  Шаран на засолку.
  За леи - обновку.
  Бабка меняла чилим за гутули.
  Дед штопал матулы.
  
  К обеду
  полили клетку картошки:
  кирганского Антошки
  дулап
  воду давал.
  
  Прадед по плесам ставил вентеря,
  (дед с ним спорил, но зря:
  подул горяк -
  рыбацкий ветряк -
  завтра будет рыба
  к обеду).
  Комары в камышах зудели весь день,
  Собака хавалась в тень...
  
  Лягушки заквакали...
  
  Время вечери...
  Крестились на образа размеренно.
  Ели-пили умеренно.
  Хлеб из печи -
  молитву речи.
  Борщ в чугунке на гарнушке,
  юшка,
  манджя, мундера из печки, маканка, макачка
  (помидор, перец, краснопера иль щучка),
  шаран, саламур, рак,
  неразбавленный новак
  и песня про казака,
  который скакал через долину.
  (Юный дед корчит потешную мину
  и прадед дает ему "леща").
  
  Гришка, Ларька, Яшка и Грунька на печи пищат:
  "Напрасно ты, казак, стремишься,
  Напрасно мучаешь коня.
  Тебе казачка изменила
  Другому сердце отдала..."
  
  Темно...
  Спят...
  
  Прабабка кладет пред иконой поклоны:
  "Господи, помирать скоро
  мне.
  Прости рабу Божию - дай легкую смерть -
  как бабке Фросе...
  
  Храни Ефрема:
  он по правде жил, не греша.
  Бездельников не любил,
  бездельников не растил...
  Господи, храни Ефрема..."
  
  Прадед прожил еще тридцать лет...
  
  В неделю прадед, кряхтя,
  лез за образа:
  там хранил
  заветные книги.
  
  Читал вслух из Житий святых, из Псалтыря, пел из Восьмигласов да казацкие песни,
  а потом писал в Часослове, карандаш мусоля:
  "Лета 1923 у Тимофея Бахмутова Настасья народилась,
  Светлана Федорова и Аверя Тимофеев венчались,
  преставилась раба Божия Анна Давыдова,
  седни туман зело густ был,
  рыба вяло шля
  в вентеря,
  апосля обедни
  солнце с кругами на небе,
  видать, к землипотрясениям..."
  
  Вот так жил прадед Ефрем и не мучили его мысли
  о жизни смысле...
  Он просто жил...
  
  
  ПРАДЕД ДАВЫД
  
  Как должен жить казак,
  возрожденный к свету и счастью?
  
  Душу - Богу!
  Жизнь - Отчизне!
  Серце - людям!
  Честь - никому!
  
  Станичное устройство: управа с канцелярией,
  казацкое училище
  да местный гарнизон.
  Хозяйственные будни: земля под пашню, выпас,
  под огороды, садики, под виноград "новак";
  лиман, где всем ватагам
  определить по плесу,
   всем улицам - кирганы
  и - под полив - дулап.
  
  Высокое - духовное -
  Храм Божий -
  староверовский;
  Игнатия Заветы:
  честь-воля
  казака.
  
  Семья:
  бабуля, матушка
  (отец погиб в турецкую),
  детей охапка - пятеро,
  а женка - половчаночка...
  
  И праздник наш -
  казацкий,
  осенний - звонко-сабельный,
  где атаман пред обчеством должон держать отчет...
  
  Январь, год восемнадцатый...
  Три сотни регулярных
   на пять
   казацких
   шашек...
  
  Нашел в архивах:
  "Расстрелян за вооруженное сопротивление румынским войскам...
  Население же Муравлевки-Дирекю в назидание перепорото плетьми"...
  
  Безбоязненно, красиво, стремительно -
  жил прадед Давыд -
  атаман станицы Муравлянки -
  казак-муравель...
  
   Перша наша Козацька Рада. Повертаючись з Муравльовки (а тодi було два шляхи: 1. Вночi на потяг до станцiї Дзiнiлор й вранцi в Бiлгородi-Днiстровському, далi в обiд - автобусом в Адамiвку. 2. Вночi на транзитний автобус Суворове-Одеса й вранцi в Бiлгородi-Днiстровському, далi автобусом в Адамiвку), я розговорився в автобусi на Адамiвку iз Гуцаном Валерiєм; розповiв йому про Покрову в Муравльовцi, про некрасiвських, київських, iвангородських козакiв; про вiдозву Генеральної канцелярiї. Через декiлька днiв вiн до мене приїхав iз Гончаровим Вiктором. Ми тодi довго розмовляли (засiдання вiдбувалося у мене в гаражi), пили молоде вино "Магарач", їли хлiб iз бринзою... й вирiшили створити козацький осередок. Розподiлили ролi: Гуцан В. невдовзi мiняв постiйну роботу в автопарцi в мiстi на пiдприємницькi харчi, мав змогу вiльно пересуватись й взяв на себе обов"язок зв"язатися iз київськими (або, якщо вони є, одеськими) козаками; Гончаров В., що знав бiльшiсть працiвникiв колгоспу, повинен був "залучати до справи тих, хто спiвчуває козацтву"; я повинен був вiдпрацювати програмний документ нашого осередку. Жорсткi строки ми не встановлювали; кожен працював в охотку...
   Тодi ж козак Тимофєєв почав працювати над Скасками Казака-Некрасовца.
  
  
  5. ЛИСТОПАД 1990- КВIТЕНЬ 1991. СКАСКИ КАЗАКА-НЕКРАСОВЦА.
  
   Важливою вiхою став референдум. Намагаючись обмежитися косметичними змiнами, противники реформ добилися того, щоб на референдум питання про майбутню долю країни було винесене в такому формулюваннi: "Чи вважаєте Ви необхiдним збереження Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк як оновленої федерацiї рiвноправних суверенних республiк, у якiй повною мiрою гарантуватимуться права i свободи людини будь-якої нацiональностi?" Український парламент вирiшив занести до бюлетенiв додаткове питання: "Чи згоднi Ви з тим, що Україна має бути в складi Союзу радянських суверенних держав на засадах Декларацiї про державний суверенiтет України?" На перше питання "так" вiдповiли бiльше 70%, на друге бiльше 80% громадян, що взяли участь у референдумi.
   В Донбасi знову вибухає страйк; заворушення прокотилися по країнi, у ходi яких висувалися як економiчнi, так i полiтичнi вимоги.
   Заворушення сприяли активiзацiї президента СРСР. М.Горбачов провiв у Ново-Огарьово (пiд Москвою) зустрiч з керiвниками РСФСР, України, Бiлорусiї, Узбекистану, Казахстану, Азербайджану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменистану, яка стала спробою спiльного пошуку компромiсної формули нового Союзного Договору. Але центр не встигав за подiями...
   Гуцан В. десь навеснi встановив зв"язки iз одеськими козаками - Костянтином Янченком, Iгорем Власюком, Iваном Кобилкою, В"ячеславом Лашкевичем, Леонiдом Безклубим, Леонiдом Тимчуком, Сергiєм Iвашовим, Володимиром Насипайко (отаман - Леонiд Безклубий)...
  
  СКАСКИ КАЗАКА-НЕКРАСОВЦА
  Народ желает казаками быть...
  
  Девиз казаков: честь, слава, верность, православие; любовь к Отечеству и - целомудрие.
  
   Как жили и должны жить казаки, возрожденные к свету и счастью? Точно так же, как преодолевать пропасть по тонкому качающемуся канату - БЕЗБОЯЗНЕННО, КРАСИВО, СТРЕМИТЕЛЬНО И - ЭЛЕГАНТНО.
   В чем тайна казачества? В богатырской силе. Вдохновенной стихийной жажде вольносты и красоты. И удивительной непогрешимой уверенности в том, что у казаков - все красиво. Песни. Танцы. Одежда. Походка, еле касающаяся земли. Конь. Его убранство. Посадка в седле - небрежная, свидетельство высокого искусства всадника, цепкая, нападающая. Звон шпор, вкрадчивый, стремительно-соблазнительный. Гордый орлиный взгляд. Фуражечка, на голове чудом держащаяся, заломленная набекрень, из-под которой вьется чубчик кучерявый, развеваясь, вьется по ветру. Что не казачье - то некрасиво. Свирепая жестокость к недругам и святая нежность ко всему сущему. Неизбывная память об ушедших, любовь к Отечеству и беспрекословное послушание старшим. Гонимые, преследуемые всеми царями и всеми пришельцами с Востока, Юга и Запада, но не покоряющиеся. Правдивые, отчаянно храбрые и терпимые ко всем религиям и нациям. Красота. Удаль. Мощь. Христианство. Вера в воскресение из мертвых - вот вдохновляющая сила казаков. Ничего подобного история не знала. Казачество - это рыцарская элита человечества. Оно могло народиться только в казачьем крае, колыбели и спасителе всех народов мира.
   Казачий быт исторически слагался под впечатлением троякого рода условий - военной обстановки, хозяйственной деятельности и семейно-общественного уклада. Каждая из этих групп явлений имела определенное значение и свои особенности. Война требовала разрушений и жертв, хозяйство - производительного труда и экономического роста, а семейно-общественные формы жизни - духовного творчества и общественных устоев. Казак попеременно был то воином и жертвою, то рабочим и хозяином, то семьянином и общественным деятелем.
  
  СКАСКА 1. КОНДРАТИЙ БУЛАВИН.
  
   Отряд под командованием князя Юрия Долгорукого прибыл на Дон для поимки и возвращения прежним хозяевам беглых крестьян. Но ведь с "Дона выдачи нет!" Казаки строжайше блюли этот закон и чуточку даже бравировали им: ты, мол, царь-государь, правь в Белокаменной, а мы, казаки, - на вольном Дону. Свободные. Дерзкие. Весельчаки. Задиры. Гордящиеся отчаянной храбростью своей. И недовольство царскими притеснениями среди казаков накапливалось давно, но непосредственным толчком к восстанию послужило деяние высокопоставленного карателя, который приказывал "провинившиеся" станицы выжигать огнем, бить казаков кнутом, резать губы и носы... Казаки возмутились и подняли бунт, который возглавил атаман станицы Бахмутской сорокасемилетний Кондратий Булавин. Во все концы Войска Донского он разослал "прелестные письма", призывая "атаманов-молодцов, дорожных охотников, воров и разбойников с ним погулять, по чисту полю красно походить, сладко попить и поесть, на добрых конях поездить". 9 октября 1707 года у реки Айдары в Шульгинском городке Булавин со своими "атаманами-молодцами" окружил царский карательный отряд и полностью уничтожил. А самого князя Юрия Долгорукого затолкал в мешок и бросил в воду. Но вскоре тут же, на реке Айдаре, Булавин потерпел поражение от войск атамана Войска Донского Лукьяна Максимова. Булавин скрылся в Запорожской Сечи, откуда с весны 1708 года начал организовывать новые отряды голытьбы для похода на Дон. 1 мая захватил Черкасск, предал смерти атамана Лукьяна Максимова и пять приближенных старшин. 9 мая на Круге Булавин избран войсковым атаманом. А 7 июля богатые казаки во главе с атаманом Ильей Зерщиковым напали на курень, где находился Булавин, захватили и убили его. Петр I послал на подавление восстания князя Василия Долгорукого (родного брата Юрия) с таким наказом: "Жечь городки без остатку, а людей рубить, и заводчиков на колеса и колья, ибо сия сарынь кроме жесточе не может быть унята". 7 тысяч казаков было уничтожено. Много дней и ночей по Дону плыли виселицы с казненными казаками...
  
  СКАСКА 2. ИГНАТ-КАЗАКИ.
  
   Предки некрасовцев - донские казаки принимали активное участие в булавинском восстании. И после того как сам К.А.Булавин был убит, антифеодальная борьба крепостных крестьян, работных людей и голутвенного (бедного) казачества не прекратилась. Ею руководил бывший атаман Есауловской станицы Игнат Федорович Некрасов. В конце 1708 года карательные войска под командованием князя В.В.Долгорукого нанесли поражение восставшим. Чтобы спасти людей от поголовного уничтожения, Игнат Некраса увел булавинцев на Кубань (до 1774 года Кубань была под властью турок - Крымское ханство) - 15 тысяч воинов, а с семьями 65-70 тысяч человек.
   Слава о храбрых степных рыцарях, казаках, в то время была известна далеко за пределами Дона и Днепра. Среди природных воинов тюркских и монгольских племен, населявших юг нынешних России и Украины, Крым и Кавказ, имя казака было окружено легендой. Крымские татары хорошо знали казаков - часто с ними воевали, но и часто были кунаками, и когда Некраса с горстью своих соратников, отбиваясь от многочисленной армии Долгорукого, вошел в пределы Крымского ханства, то был встречен с почестями.
   Казакам отвели лучшие земли по Кубани. Барон Тотт: "Эта нация эмигрировала из России и жила на Кубани. Ее возглавлял некий Игнат, более дороживший своей бородой, чем свободой. Он ушел к хану со своей многочисленной свитой, чтобы избежать жестокостей Петра Первого. Татары находили сходство в словах: инат - настойчивый, упрямый по-татарски и Игнат - христианское имя, откуда и получилось прозвище Игнат-Казак, так за ними и оставшееся. Казаки сохранили христианство, а их знамена были украшены крестами. Они ели свинину и возили в поход засушенные окорока и всюду их выставляли, чтобы наглядно подчеркнуть магометанам, что они своей вере не изменили".
  
  
  СКАСКА 3. МЫ ЦАРЯ ПЕРЕЖИЛИ.
  
   Мы, некрасовцы, много горя видели. А наши предки, не приведи Господь, сколько натерпелись от царизма. Царица Катярина свое войско посылала разорять наши станицы. Сколько годов ее полковники розоряли да убивали нас, некрасовцев! Нельзя было больше оставатися. Вот и надумали уходить. А тут войско царицы окружило нас. Собрат ночью вiйсько Игнат да повел всех. Уходили молчком, никто не гутарил, слова громко сказать не смел. Женщины, дети, старики под охраной, кто вброд, кто на каюках через плавни и Кубань шли. Шли так-то до Черного моря, по плавням, камышам, а следом за казаками шло войско царицы. Ночью огня не жгли, чтоб не могли заметить казакох войска Катярины. Если дите какое заплачет, то матери приказывали бросить дите в воду. Женщины не хотели того делать, закрывали рты младенцам, а они задыхались, умирали, так мертвых младенцех и несли с собой. Были такие женщины, которые не топили своих детей и не закрывали рты младенцам, когда они кричали, так таких женщин топили с детьми, чтобы не выдать криком наших. Много народу потопло в плавнях Кубани. Что поделаешь?! Нельзя было выдавать всех из-за младенца. Царица тогда побила б все наше Войско Кубанское. Многие матери с ума сошли, когда детей бросали в воду и топили. Пришли наши на Черное море, тут корабли Игнат приготовил. Сели на корабли, побегли по морю. Тогда все войско проклятие послало царице. А пуще казакох женщины Катярину и ее мужа - царя Ероху проклинали. Все землю прикусили - клятву дали, чтоб не возвертаться в Расею до царя и цариц.
   На море наших шторма застигла. Много народа погибло. Кто пошел за Игнатом-сударем, тот живой остался. А кто за его братьями - все погибли. А мы - царя вот пережили, потому что наши предки держались Игнатия Некрасы.
  
  СКАСКА 4. КРУГ.
  
   На майдане управление было свое, так повелось от Игната. Всему голова - Круг. На Круг ходили все казаки. Исполнится парню 18 годов - он казак, должон ходить на Круг. Сходятся все казаки. Первым приходит атаман, за ним - старики, а потом казаки. Атаман посреди майдана сидит на стуле, старики вокруг него на скамеечках. Женатые казаки становятся в круг наперед, а за ними бурлаки, а за бурлаками женщины. Женщины тоже ходили на круг, только они дела не решали. Круг выбирал войскового атамана, есаула на один год. Выберут их, они правят станицей, а чтоб решать какое дело, атаман без Круга не мог. Идут казаки в поход - собирается Круг, на нем выбирают походного атамана, полковников, есаула и другие чины. Походным атаманом, полковником избирался казак, когда ему исполнится 40 лет, а есаулом - в 30 лет мог быть казак. В войсковые атаманы моложе 50 лет не выбирали. Атаман без Круга ничего не делал. Приговорит круг, атаман исполняет. Круг собрать мог только атаман, без его слова никто не имел "правов" кликать на Круг. Вот только если атаман Войска поступил не по совести, не по закону, изменил слову Игната, тогда любой казак мог собрать Круг. Такой Круг назывался "Игнатовым кругом" (Кругом справедливого суда над атаманом), на нем учили атамана, а могли и сверзить его. Вдарит казак в колокол, соберутся казаки, женщины - все прибегали на такой Круг и атамана приводили. Какой казак в колокол звонил, выходил посередь Круга и гутарил, что атаман завет нарушил или измену учинил Войску. Выслухают его, а потом Круг шуметь начинает, кричат разное на атамана, ругают его. Выйдет в Круг почтенный старик, спросит: "Атаманы-молодцы, все славное Войско! Виноват атаман?" Все кричат: "Виноват!" - "Что будем делать, атаманы-молодцы?" - "Поучать!" - все кричат и шапки бросают вверх. Тогда старик гутарит: "Аминь!". Скажет так старик, значит, Круг приговорил. После того он подходит до атамана, забирает у него насеку, гутарит: "Круг приговорил поучать тебя, атаман".
   Подходят до атамана охочие казаки, разденут его, положат на землю, дадут ему плетей 30, а то и 50 - сколько Круг скажет. После учения атаман должон одеться, поклониться Кругу на все четыре стороны, потом сказать: "Спаси, Христос, что поучили, атаманы-молодцы! Простите меня, господа казаки, неразумного." Когда Круг прощает, то кричат: "Бог простит! Бог простит! Не греши боле!" Как круг простит, тот старик, что отбирал насеку, возвернет ее атаману. Возьмет атаман насеку, тут все казаки, что на Кругу бывают, валятся ему в ноги, просят: "Прости нас, господин атаман, что поучали". Атаман всегда должон отвечать: "Бог простит! Бог простит!" Не ответит так - его еще раз Круг учить будет. После учения атаман правит Кругом. Другой раз он не станет неправду делать, а сделает - его поучат да сверзят. А то еще Круг может и не простить.
  А непрощенного Кругом мог убить каждый, потому что он бунтовщик, идет супротив Войска, заветов Игната. Вперед всего на Кругу решали войсковое дело. Ну, к примеру, куда поедут казаки рыбу ловить, сколько Войско должно платить налога, какого старика поставить учителем, дьяком или в попы, кому из сирот помочь. Как Круг все дела Войска решит, тогда начинают слушать жалобы, суд творить. Есаул докладывает Кругу, в чем провинился казак или казачка. Атаман после есаула спрашивает: "Атаманы-молодцы, как рассудите дело? - Называет по имени-отчеству виноватого. - Наказывать или простить?" Когда Круг посчитает виноватым, так кричат: "Наказать!", "Поучить!". А если Круг признает невиноватым или вина малая, то кричат: "Простить!", "Помиловать!" Виноватого учат. Малая вина - плетей десять, двадцать. Скажут старики, сколько плетей, есаул докладывает Кругу. Примет Круг, тогда виноватого наказывают. Бьют охотники, атаман смотрит, чтобы били все по праву, по одному месту два удара не делали, а то можно покалечить казака. За большую повинность по 50, а то и по 100 плетей давали. По стольку давали за измену мужа жене. Дадут 100 ударов, перенесет, так живой будет. За измену жены, ее "в куль, да в воду". За большее преступление перед Войском, ну, к примеру, убил кто кого, такого убивали без суда. А кто хотел убить, с ножом бросался, такого на месте артельно били. Выживет - на Круг ведут. Приведут, Круг его выдает тому, на кого он покушение делал. Обиженный, бывало, привяжет виноватого за свой палец ниткой и домой ведет. Оборвет виноватый нитку, его бьют все до смерти. Кому головой выдают, он хозяин: хочет - простит, хочет - убьет виновного. Что хочет, то и делает. Приведет домой, нитку привяжет до забора, а сам уходит в хату. В это время приходят родные виноватого. Они несут подарки, вино, разное угощение, просят, молят, уговаривают обиженного. Ну, он долго не соглашается, а потом прощает. Простит, тогда виноватый такой же казак, как все, его пальцем никто не тронет. А кто украл у кого что, его за такое дело плетьми до смерти бьют.
  
  СКАСКА. 5. СМЕРТЬ ИГНАТА.
  
   Гутарили люди, что царица Катярина хотела замуж пойти за Игната Федоровича Некрасу, а он не хотел ее за себя брать. Катярина-то была царицей, а Игнат - атаманом. Разных мнений они были. Игнату не понравилось, что Катярина народ притесняла, казакох казнила, жить на Дону не разрешала людям, что от притеснений бежали, за веру тоже притеснение делала. А Катярине не нравилось, что Игнат-сударь автономию держит, людей до себя принимает. Вот раз на пиру царица гутарит Игнату: "Не возьмешь меня замуж - я на тебя войной пойду!" Игнат утешил ее, а себе на уме держит другое мнение. Призвал он до себя казакох, что за ними шли, да сказал: "Кто со мной, тот и мой!" Казаки слово дали. Тогда он им приказ дал: "Готовьтесь!" Катярина на радостях, что Игнат утешил ее, созвала пир. Ну, пир идет. Все пьют, гуляют. Игнат царицу поит. Кончился пир.
   Некраса остался с царицей вдвох. Уложил ее спать, а сам казакох призвал, спрашивает их: "Готовы?" - "Готовы", - отвечают казаки. - "Раз готовы, пойдем на Кубань". Утром встала Катярина, пытает: "А когда венчаться будем?" - "Не будем венчаться, - отвечает Некраса. - Не могу свое мнение менять. Слово казакам дал". - "Не будешь?" - "Нет!" - "Воевать будем!"
  Началось. Царица войско свое собрала да на Игната пошла. А Игнат Некраса погрузил всех на корабли и побег по Дону. Переправились через Дон, пошел на Кубань. Пришел, а царица следом. Игнат переправился через Кубань. Царица подошла с войском до берега, а Игнат стал на другом. Навели они друг на друга пушки, палят. Сорок дней так-то бились. У царицы войско все прибывает и прибывает. А тут салтан с войском прибег, стал на границе. Нет хода дальше Игнату на Кубань. Собрал Игнат Круг и спрашивает: "Атаманы-молодцы, что будем делать? Салтан дальше не пускает, а Катярина тоже с войском стоит". Круг зашумел: "Тут останемся!" Остались! Некраса на Лабе крепость построил, станицы. Стали жить. Катярина со своим не уходит, знай палит да палит в казакох через Кубань. Вот Некраса тогда придумал. Зарядил пушку, навел на царицу, встал под пушку. А когда за пушкой человек стоит, думает стрелять, то ругаться нехорошим словом нельзя. Закон такой. Встал Игнат за пушку да заругался: "На вот тебе... мать твою!.. Я тебя сейчас сыму с белого света!.." Сказал да стрельнул. А царица в это время тоже стрельнула. Ядро в Игната-сударя попало и убило его. Не заругайся он, Катярине никогда бы не убить Некрасы, он тайную силу имел. А как заругался, чародейную силу потерял. Забыл об таком деле Игнат-батюшка!"
  
  СКАСКА 6. ЗАПОВЕДИ Г.СКОВОРОДЫ ВЗРАСТИВШЕМУ ЕГО КАЗАЧЕСТВУ.
  
  Сродность к воинству.
  
  "И воином кто рожден, дерзай, вооружайся! С природою скоро научишься! Защищай земледельчество и купечество от внутренних грабителей и внешних неприятелей. Тут твое счастие и увеселение. Береги звание, как око. Что слаще природному воину, как воинское дело? Закалывать обиду, защищать страждущую и безоружную невинность, заступать общества основание - правду - сей есть его пресладкий завтрак, обед и ужин. Не бойся: с Богом легко тебе будет нести голод, жажду, холод, жар, бессонницу, кровокаплющие раны и самый страх смертный и гораздо легче, нежели без него, противное ему, да уразумеешь, сколь сильная природа. Сие воинское горе с Богом тебе будет во сто раз приятнее рангов и доходов твоих. Ранг носить может всяк, но дело действительное делает один тот, кто природный. Дело и без ранга дело, но ранг без дела ничто, а дело без Бога. Если ж, звание Божие презрев, пойдешь вслед своих прихотей и посторонних советов, не забудь проститься навек со всем утешением, хотя бы ты схоронился в роге изобилия, и, боясь умереть телом, станешь всеминутно терпеть душевную смерть".
   "Не понимаю, к чему иметь меч, если не то сечь, на что он выкован. И не разумею, к чему носить тело, если щадить, на то терять, к чему кто им одет".
   "Кто влечет к магниту сталь? Кто устремляет дорожный пламень вверх? Сей есть Бог наш, всеми царствующий и всем все домостоящий".
  
  Сродность к землепашеству.
  
   "Слава Богу! Ты к сему родился затем, что иные к иному; а они рождены к другому потому, что ты к сему. Божие сие царство есть: не спорь же. Прибирайся пахать землю, заготовлять пищу для людей и скотов, водить стада или пчел, или что твой Господь повелит. Не бойся самый в делании твоем труд будет для тебя сладчайший, нежели благовонный воздух, чистые вод потоки, птиц пение, нежели и самые трудов твоих плоды. Сего ожидает от тебя отечество твое. Если же не повинуешься Господу, знай¸что грусть загрызет душу твою среди золоченых палат и заплачешь¸ вспомнив поля зеленые. Рано скажешь: "Когда тот день пройдет?.." А вечером скажешь: "Когда тот рассвет будет?.."
   "Сие - то есть жить в телесном изобилии, а лишиться душевного утешения, иметь Господа своего, висящего над очагами твоими и не покрывающего, будто гнездо и птенцов своих, но бьющего по сердечным зеницам, как орел оленя, сидящий на рогах его..."
  
  СКАСКА 7. ЧТО ТАКОЕ КАЗАЧЕСТВО?
  
   Что такое казачество, спрашиваешь ты меня, внучек? Просто так, в один миг, не расскажешь... Нет, не только лампасы и лихость, и не алой черкески сукно, что свободными складками льется, серебром отливая и чернью, и на сонце горя газырями... Нет, не крымских барашков папаха, не нагайка с мудреною вязкой, что подчас под горячую руку по спине непокорной гуляет. Не седло с дорогою насечкой и не дедовской шашки каленый, вострый, иссиня-серый клинок, не отцова щербатая пика и не дедов чекмень темно-синий...
   Это все - только внешнее, внучек, и не раз оно в жизни менялось, приходя и в веках исчезая... Не пойми меня накривь, голуба, - есть и в этом особая прелесть, и беречь это надо с любовью. Но не в этом вся суть - как в орехе золоченом, что с елки свисает: не одна ведь на нем позолота, ведь ее соскрести и не в шутку; ну, а суть-то в зерне, в сердцевине, в том, что кроется под скорлупою. Так и здесь: соскреби позолоту, загляни-ка на дно, да поглубже, и внимательно, взглядом орлиным, приглянись-ка, родной, к сердцевине. Что ж отыщешь ты в недрах глубоких, что нутро тебе скажет в ответ? А ответит оно тебе словом, словом легким, как сон, как пушинка, но которое трудно дается, разве только трудами да кровью. Это слово - СВОБОДА, за это наши древние пращуры бились и своею соленою кровью напоили ковыльные степи. Вот за чем, за какою заморской, красоты неописанной, Птицей устромлялись на Дикое Поле от жестокого гнета крестьяне, из походов далеких драгуны, из Литвы недовольные шляхтой, от мурзы узкоглазый татарин... Вот за что казаки умирали, заслоняя своею же грудью, а о жизни своей и не мысля... Вот что гнало людей на чужину, где над небом сиял полумесяц, - на турецкую вел на сторонку свое войсько Некрасов Игнатий - за полками полки да обозы, все за той же заморскою Птицей... И еще своим виглядом орлиным ты отыщешь заветное слово - СПРАВЕДЛИВОСТЬ. Не к сердцу ль казачьему приросло оно, слилось, застыло? Произвол - незнакомое слово... СПРАВЕДЛИВО, ПО ПРАВДЕ, ПО-БОЖЬИ - так решали присудом народным, так по совести дело рядили... Против Кривды стеной восставали, поднимался Степан да Кондратий - не за прибыль, не личное благо, а за Правду, за общее дело! Так вставали зловещею тучей... сатанисты, так потом, от стыда заалевшись, с головою, опущенной долу, принимали колючую Правду от Бояна в плененной столице... И хотя уберечь не сумели, передав чужакам на рассправу, но в душе-то казачьей, я верю, заодно были все с Митрофаном...
   Слово ВЕРНОСТЬ кровавою нитью пронизало историю нашу. Слово ВЕРНОСТЬ спиною широкой подпирало державные стены. Не отцы ль наши шарили пикой по степям на далеких границах? Не одиннадцать разве дубовых, в медь окованных, было ворот - у князей по далеким границам? Кто держал там бессменную стражу? Русь от ворога оборонял? Верность крепкая, верность до гроба, но... и сами ее ожидали. И уж если вставала щетиной наша грива - так видно недаром...
  
   Це лише деякi Скаски. Взагалi їх бiльше...
  
  
  
  6. ТРАВЕНЬ 1991. ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ НАШОГО ОСЕРЕДКУ.
  
   Вiдмова М.Гобачова пiдтримати проект переходу до ринку, пiдготовлений комiсiєю Шаталiна-Явлiнського, кривавi подiї у Вiльнюсi засвiдчили наростаючу схильнiсть горбачовського керiвництва до союзу з консерваторами. На IV з"їздi народних депутатiв СРСР намiтився поворот вiд демократiї до полiтики "мiцної руки". Команду Горбачова покинули Е.Шеварнадзе та О.Яковлев. Ускладнила ситуацiю замiна Голови Ради Мiнiстрiв СРСР М.Рижкова на прем"єр-мiнiстра В.Павлова. Спад виробництва, темпи грошової емiсiї посилювали соцiальне напруження в суспiльствi. На тлi тотального спаду основних економiчних показникiв зростають грошовi доходи населення України. Проте їх поглинала iнфляцiя.
   Петро Чернишук передав нам Програму, Звернення Українського Чорноморського козацтва та адресу офiсу одеських козакiв (отаман - Л.Безклубий).
   Збори Чорноморського козацького товариства проходили тодi кожний четвер о 19.00 за адресою - м.Одеса, вул.Пастера 9, Український театр (в примiщеннi театру ляльок), товариство Української мови "Пiвденна громада". В Одесу декiлька разiв їздив я, декiлька разiв - Гуцан В.
  
  ПРОГРАМА-ЗВЕРНЕННЯ
  УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА
  27.04.1991
  
   Одесити, будьте хазяями - Українським народом, а не "унiкальною общностю". Унiкальною тiльки тим, що її унiкально мордують "вiтцi мiста" (отцы города) в усi вiки.
   1. Українi - таможню, власнi грошi, свою армiю - негайно!
   2. Уряд - який би рiшуче вiдстоював iнтереси трудящої iнтелiгенцiї, селянства, робiтникiв, армiї трудящих.
   3. Вибори в трудових колективах, серед фермерства та в iнших установах, обранням виборщикiв, а не в "номенклатурно-торгашеских" округах злодiйської партдиректорiї. Скрiзь по Українi старий менеджмент повинен бути змiнений. Геть партноменклатурно-пiкейнi жилети!
   4. Згiдно козацького Звичаю - зброю трудовим сiм"ям, як вiковiчну українську традицiю, запозичену пiзнiше iншими народами. Як гарантiя проти сучасного та майбутнього тоталiтаризму.
   5. Козацтво за конституцiйний контроль народної конституцiї України, а не за владу. I присягне тiльки їй, а не уряду. Конституцiї єдиної, незалежної України - бути!
   6. Негайний 4-ох рiчний мораторiй на будь-яке переселення Москвою людей на Україну.
   7. Геть антинародний закон на пiдвищення цiн! Все майно, земля негайно рiвноакцiєво, без викупу - народу. Народу, який є незалежно вiд нацiональностi, народом України.
   8. Все, що номенклатура монополiєю торгiвлi хапонула за останнi 5 рокiв у нас - повернути дiтям з дитбудинкiв, чорнобильцям, iнвалiдам, престарiлим, шахтарським сiм"ям, дiтям одиноких матерiв.
   9. Люд сам, як власник, повинен вирiшувати, як йому хазяйнувати. Артiльно з конкурсним пери одичним переобранням менеджменту, чи осiбно (фермерськi сiм"ї).
   Геть 100% держзамовлення! Грошi трударю, а не посереднику!
   Ринок трударям-власникам!
   Єднайтеся в козацтвi. Захищайте власнiсть вiд злодiїв. Берiть тим самим Україну пiд захист. Не давайте поширюватися геноциду, спрямованому на знищення українства на своїй власнiй землi.
   Захистить майбутнє дiтей наших, козаки! Воля, а чи смерть!
  
   Од козацтва рукою наказний Л.Безклубий.
  
  
  ПРОГРАМА УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА. ПРОЕКТ
  (Одещина, Пiвдень України, в розвиток Декларацiї незалежної й єдиної України) 01.05.1991
  
   1. Створювати козацькi громади по селах-станицях Чорноморського козацтва (паланки) потягом люду, ту землю плекаючих та на нiй живущих.
   2. Козак, праця його, й заступництво землi тiєї, здобутку рук його - захищається волею його, козацькою волею гордої й незалежної людини.
   3. Козацтво має на метi вирiшувати сходом-колом вiдвiд землi, контролювати угiддя мисливськi, зони вiдпочинку. Бази на їх територiях мають обслуговувати їх i дiтей їхнiх, чи бути закритi.
   4. Пiдприємства на територiях козацьких паланок мають надавати кошти в станичну Раду на вiдшкодування забрудненостi земель.
   5. Разом iз Загальноукраїнським козацтвом добиватись вiдновлення права мати сiм"ям козакiв, якi увiйшли в реєстр паланковий - зброю. Як паланка, що входить до Українського Чорноморського козацтва.
   6. Кольори козацького строю (одягу) на свята, згiдно запорiзько-чорноморської традицiї - чорно-жовтi.
   7. Боротися проти московсько-обласного 100% держзамовлення.
   8. Протистояти порушенню мораторiю на заселення Пiвдня України в межах своєї паланки неукраїнськими сiм"ями. Не створювати тим самим мiжнацiонального напруження в умовах продовжуючого неправого перерозподiлу власностi Українського народу.
   9. Вважати всiх, хто прописаний на Українi, незалежно вiд нацiональностi, оборонцем майна України та її громадянином.
   10. Розвивати пiдсобнi пiдприємства приватно-козацького чи артiльного рiвнопаєвого козацького господарювання з перевиборнiстю перiодично адмiнiстрацiї артiлi на конкурснiй основi.
   11. Самим, спираючись на мiське козацтво, переробляти й реалiзувати продукцiю по договiрним цiнам.
   12. Виходити на спiльнi пiдприємства, пiдсобнi з трудовими колективами, де є робочий контроль.
   13. Збирати бiблiотеку iсторiї козацтва в своїй паланцi.
   14. Засновувати лiтнi оздоровчi козацькi вiйськово-трудовi табори-Сiчi для молодi, спiльно з городовим Чорноморським козацтвом, з метою вiдродження традицiй i духовностi українського козацтва. Козака гордої непокори совiстi од повоювання основи майбутньої здорової козацької сiм"ї та громади в паланцi.
   15. Створювати козацькi музеї iсторiї села-станицi та його побуту.
   16. Започаткувати духовно-хазяйськi зв"язки з iншими успiшно дiючими козацькими господарствами.
   17. Створити при паланках ансамбль хорунжих-джур, якi опанували б кiнний стрiй та його бойову традицiю "Гопак" (вольтажировка бою бiля возiв), старовинний нацiональний рукопаш козакiв українських "Спас", двоголосий козацький спiв й малиб, виїзд на представництво та на свято гостей вшановувати згiдно звичаю.
   18. Виходити на регiональнi державно-хазяйськi рiвнi з метою повноцiнного функцiонування козацької громади.
   19. Боротися проти приниження українства на пiвднi та фактичного перетворення його на людсько-сировинний придаток зонально-номенклатурного менеджменту прозахiдно-схiдної орiєнтацiї московського центру.
   20. Вiдновити кургани, заборонивши розкопки. Поставити, як колись, фiгури Землi-Матерi України з заповiтним стосом в руках. Впорядкувати занедбанi козацькi могили на старих кладовищах сiл-станиць.
   На своїй землi є один тiльки грiх - робити зле добрим людям та бути бiдним.
   Нехай сприяє та хранить нас Покрова пресвятої Богородицi, заступниця козацька. Множить зусилля Братства нашого, овiянi тисячолiтнiм звичаєм народу України.
  
   Наказний отаман Л.Безклубий (помер 27.01.2008)
  
   Друга наша Козацька Рада. Програмний документ нашого осередку був готовий вже в серединi травня. Ми - три В (Тимофєєв В., Гончаров В., Гуцан В.) зiбралися у мене, щоб обговорити текст. Вiдразу ж домовилися, що наступне засiдання проведемо в Авидiвцi у Гончарова В. (й далi - по черзi - Адамiвка, Авидiвка, Благодатне). Програмний документ - так сказано: це був рукопис з двох сторiнок, у якому засвiдченi мета iснування нашого осередку, завдання, якi ми переслiдуємо в нашiй козацькiй дiяльностi й методи цiєї дiяльностi; вказанi були напрямки роботи й додавалися декiлька пунктiв заходiв.
  
  ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.
  
  Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу.
  1 Мета
  iснування
  Адамiвського
  козацького
  осередку. Вiдродження козацької справи в її сучасному варiантi; популяризацiя звичаїв, традицiй та життєвих принципiв козакiв.
  2 Завдання,
  якi
  переслiдує
  Адамiвський
  козацький
  осередок
  в своїй
  дiяльностi.
  Методи
  дiяльностi. 1. Вiдродження нацiонального козацького духу, створення структур, якi разом iз державою працювали б над розбудовою стабiльного, безпечного, соцiального суспiльства.
  2. Виховання наступних поколiнь в дусi козацького лицарства, вiдданостi рiдному народовi; вiдродження козацьких лицарських традицiй в справi вiйськово-патрiотичного виховання молодi.
  3. Пiдтримка козацького вiдродження на Заднiстров"ї - iсторичнiй батькiвщинi Чорноморського (Кубанського) козацтва.
  4. Створення Сiчей як осередкiв розвитку козацьких форм господарства та таборового вишколу молодi.
  5. Охорона та захист навколишнього середовища.
  Методи:
  Використання технологiй козацького навчання i виховання, якi спрямованi на пробудження козацького свiтосприймання. Надання допомоги в опрацюваннi i органiзацiї власної системи змiцнення здоров"я.
  Створення умов з метою утвердження гiдностi особистостi козака та козачки.
  Застосування технологiй козацької етнознавчої роботи.
  Ознайомлення з архiвними матерiалами, вивчення стародрукiв; органiзацiя дослiдницьких пошукiв.
  Формування готовностi козакiв до захисту держави.
  Надання козаку та козачцi наукової i методичної допомоги в справi органiзацiї самонавчання, самоосвiти, самовиховання, у формуваннi козацьких поглядiв, переконань та iдеалiв.
  3 Напрямки
  роботи та
  заходи. 1. Козацька система здоров"я. Розробка та впровадження в практику життя козакiв козацької системи здоров"я.
  2. Козацька вiйськова справа. Оволодiння козаками сучасної вiйськової спецiальностi; практичнi знання в галузi володiння iсторичною зброєю козакiв.
  3.Козацький родовiд. Вивчення козаками свого родоводу.
  4. Козацькi традицiї. Впровадження в практику повсякденного життя козакiв iсторичних традицiй.
  5. Козацька iсторiя та культура. Вивчення козаками iсторiї козацтва та культурних надбань.
  6. Козацька духовнiсть. Впровадження в практику роботи козацького осередку надбань козацької духовностi (мораль, мистецтво, релiгiя).
  7. Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених). (2)
  
  
  7. ЧЕРВЕНЬ-ЛИПЕНЬ 1991. РЕСПУБЛIКАНСЬКА ЕКСПЕДИЦIЯ.
  
   В Києвi вiдбувся Установчий з"їзд Всеукраїнської органiзацiї солiдарностi трудящих (ВОСТ), на якому, поряд з економiчними, були висунутi й полiтичнi вимоги: вихiд України iз складу СРСР, розпуск КПРС, припинення урядом УРСР усiх фiнансових вiдрахувань до центру, розпуск Верховної Ради УРСР...
   В школу надiйшло положення про Республiканську туристсько-краєзнавчу експедицiю "Козацькими шляхами". На його основi я пiдготував наказ по школi, ознайомив класоводiв, класних керiвникiв, вихователiв та учителiв й почалася робота...
  
   ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕСПУБЛIКАНСЬКУ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧУ ЕКСПЕДИЦIЮ "КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ".
  Iнформацiйний збiрник Мiнiстерства народної освiти УРСР, 1991, Љ12, червень.
  
   В ознаменування 500-рiччя українського козацтва Мiнiстерство народної освiти УРСР, Спiлка пiонерських органiзацiй України, Республiканська станцiя юних туристiв Мiнiстерства народної освiти УРСР та дитяча газета "Перемена" оголошують Республiканську туристсько-краєзнавчу експедицiю "Козацькими шляхами", яка буде проходити в рамках руху учнiвської молодi України за збереження i примноження традицiй, звичаїв, обрядiв народу "Моя земля - земля моїх батькiв".
  
  Мета i основнi завдання експедицiї.
   Республiканська туристсько-краєзнавча експедицiя "Козацькими шляхами" проводиться з метою активiзацiї краєзнавчої роботи серед школярiв та учнiвської молодi в республiцi; залученнi пiонерських та iнших об"єднань дiтей та учнiвської молодi до вивчення iсторичного минулого українського народу; виховання в учнiв патрiотичних та iнтернацiональних почуттiв; виявлення та пропагування пам"яток, пов"язаних з iсторiєю українського козацтва.
  
  Час i мiсце проведення.
   Експедицiя триває з березня 1991 року по березень 1992 року. Туристськi походи та подорожi, iншi пошуковi заходи проводяться на територiї України та за її межами
  Учасники.
   До участi в експедицiї запрошуються учнi, загони, дитячi та юнацькi об"єднання, котрi щиро зацiкавленi в дослiдженнi та вивченнi козацької спадщини. Пошуковi похiднi групи утворюються в загальноосвiтнiх школах, професiйно-технiчних училищах, позашкiльних установах, пiонерських, iнших дитячих та юнацьких органiзацiях.
  Маршрути експедицiї.
  Маршрут "Сторiнки козацької слави".
   Коли, де, чому виникли першi козацькi поселення, укрiплення? Чим займалися козаки, хто i чому становив ядро козацького вiйська? Хто очолював козацьке вiйсько в рiзнi роки? Як склалася їх доля? Чим вiдзначилось козацтво у боротьбi з iноземними поневолювачами? Як було органiзовано козацьке вiйсько?
  
  Маршрут "Побут та традицiї козацтва".
   Що i як використовували козаки в повсякденному життi? Якi в них були зброя i вiйськове спорядження? Як будувались козацькi укрiплення? Як шанували своїх героїв, плекали iсторiю козацтва? Хто i як донiс до нас вiдомостi про українських козакiв i їх правду?
  Маршрут "Козацькi забави".
   Якi пiснi, думи, балади, легенди, приказки та прислiв"я складенi про козакiв? Якi вiйськовi пiснi спiвали в козацькому вiйську? Як вони проводили свiй вiльний час, гартували волю i мужнiсть, оволодiвали вiйськовою майстернiстю?
   На цi та iншi питання учасники експедицiї знайдуть вiдповiдi пiд час своєї пошукової дiяльностi.
   Iдучи маршрутами експедицiї, учасники проводять походи по мiсцевостям, пов"язаних з козацтвом; самостiйно розробляють i описують туристськi маршрути по Українi, де пролягали козацькi шляхи; обстежують iсторичнi мiсця, пов"язанi з дiяльнiстю козакiв на Українi (о.Хортиця, мiсця боїв, козацьких рад, поселень, могил тощо); збирають уснi перекази про часи козаччини, матерiали, якi розкривають духовне життя наших славних предкiв, етнографiчнi особливостi народiв, що мешкають на Українi; записують самобутнi козацькi пiснi, розповiдi, думи, легенди, прислiв"я, казки, обряди, сказання козакiв; вивчають iсторiю створення лiтературних, художнiх творiв про козакiв.
  
  Пiдведення пiдсумкiв i нагородження.
   Матерiали пошукової дiяльностi експедицiйних загонiв поповнюють експозицiї шкiльних або мiсцевих краєзнавчих музеїв, сприяють створенню нових експозицiй.
   Для пiдведення пiдсумкiв участi у туристсько-краєзнавчiй експедицiї в редакцiю республiканської газети "Перемена" надсилаються донесення про виконану роботу. Звiти та донесення пишуться у довiльнiй формi, по можливостi iлюструються малюнками, фотографiями. Звiти приймаються до 1 квiтня 1992 року.
   На основi звiтiв та донесень пiдводяться пiдсумки i визначаються групи-переможцi.
   Переможцi нагороджуються безкоштовними путiвками в Республiканський табiр юних туристiв (Закарпатська область) влiтку 1992 року, грамотами Мiнiстерства народної освiти УРСР та дипломами Республiканської станцiї юних туристiв Мiнiстерства народної освiти УРСР.
   Представники загонiв, що взяли найбiльш активну участь в експедицiї, будуть запрошенi Спiлкою пiонерських органiзацiй України до участi у пiдсумковому зборi на легендарнiй Хортицi влiтку 1992 року.
   Органiзацiйне та методичне керiвництво експедицiї здiйснюють мiськi, обласнi та Республiканська станцiя юних туристiв.
  
  НАКАЗ Љ47
  по Адамiвськiй восьмирiчнiй школi
  вiд 12 червня 1991 року
  "Про участь колективу школи в Республiканськiй туристсько-краєзнавчiй експедицiї "Козацькими шляхами"
  
   "Згiдно Положення про Республiканську туристсько-краєзнавчу експедицiю "Козацькими шляхами"
   НАКАЗУЮ:
  1. В ознаменування 500-рiччя українського козацтва колективу школи взяти активну участь у Республiканськiй туристсько-краєзнавчiй експедицiї "Козацькими шляхами", яка проходить в рамках руху учнiвської молодi України за збереження i примноження традицiй, звичаїв, обрядiв народу "Моя земля - земля моїх батькiв" та направлена на активiзацiю краєзнавчої роботи серед школярiв та учнiвської молодi в республiцi; залучення пiонерських та iнших об"єднань дiтей та учнiвської молодi до вивчення iсторичного минулого українського народу; виховання в учнiв патрiотичних та iнтернацiональних почуттiв; виявлення та пропагування пам"яток, пов"язаних з iсторiєю українського козацтва.
  2. Заступнику директора школи з навчально-виховної роботи Лавриненко П.М. розробити та затвердити основнi заходи - пошукова дiяльнiсть: походи по мiсцевостям, пов"язаних з козацтвом; туристськi маршрути по Українi, де пролягали козацькi шляхи; iсторичнi мiсця, пов"язанi з дiяльнiстю козакiв на Українi (о.Хортиця, мiсця боїв, козацьких рад, поселень, могил тощо); уснi перекази про часи козаччини, матерiали, якi розкривають духовне життя наших славних предкiв, етнографiчнi особливостi народiв, що мешкають на Українi; самобутнi козацькi пiснi, розповiдi, думи, легенди, прислiв"я, казки, обряди, сказання козакiв.
   3. Затвердити перелiк основних маршрутiв експедицiї:
  А. "Сторiнки козацької слави" - загiн 8 класу. Вiдповiдальний - класний керiвник.
   Коли, де, чому виникли першi козацькi поселення, укрiплення? Чим займалися козаки, хто i чому становив ядро козацького вiйська? Хто очолював козацьке вiйсько в рiзнi роки? Як склалася їх доля? Чим вiдзначилось козацтво у боротьбi з iноземними поневолювачами? Як було органiзовано козацьке вiйсько?
  Б. "Побут та традицiї козацтва" - загiн 7 класу. Вiдповiдальний - класний керiвник.
   Що i як використовували козаки в повсякденному життi? Якi в них були зброя i вiйськове спорядження? Як будувались козацькi укрiплення? Як шанували своїх героїв, плекали iсторiю козацтва? Хто i як донiс до нас вiдомостi про українських козакiв i їх правду?
  В. "Козацькi забави" - загiн 6 класу. Вiдповiдальний класний керiвник.
   Якi пiснi, думи, балади, легенди, приказки та прислiв"я складенi про козакiв? Якi вiйськовi пiснi спiвали в козацькому вiйську? Як вони проводили свiй вiльний час, гартували волю i мужнiсть, оволодiвали вiйськовою майстернiстю?
   4. Експедицiю завершити 1 березня 1992 року. Звiти загони здають до 10 березня 1992 року заступнику директора з навчально-виховної роботи.
   5. Пiдсумковий звiт заступником директора з навчально-виховної роботи здається в редакцiю республiканської газети "Перемена" до 1 квiтня 1991 року.
  
  Директор школи В.Я.Тимофєєв". (3)
  
   Гуцан В. привiз з Одеси Статут УЧПГК (отаман - Л.Безклубий). Назву УЧК одеськi козаки змiнили на УЧПГК. Ми почали працювати над статутом нашого осередку.
  
  СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО
  ПОДУНАЙ-ГУЛЯЙПIЛЬСЬКОГО КОЗАЦТВА (ТОВАРИСТВА)
  в м. Одесi та Одеськiй областi
  
  1. Головнi засади.
  
   1.1. Українське Чорноморське Подунай-Гуляйпiльське козацтво в м. Одесi та в Одеськiй областi (далi - УЧПГК, або Товариство) є добровiльною, самодiяльною, самоконтрольованою регiональною громадською органiзацiєю, яка реалiзує громадсько-культурнi, нацiональнi та економiчнi права i свободи її членiв.
   1.2. УЧПГК є спадкоємцем Чорноморського козацького вiйська-лицарського ордену, що iснував протягом 1787-1791 рокiв у Пiвнiчно-Захiдному Причорномор"ї України i спирається на пракозацькi традицiї, започаткованi з 1245 року.
   Товариство у своїй дiяльностi керується Звичаєм українського козацтва, що викладено у цьому Статутi, законодавством УССР та, враховуючи мiжнароднi правовi норми, демократичний напрямок котрим, свого часу дав Звичай українського запорiзького козацтва, скупи Вкраїнської.
   1.3. УЧПГК має на метi вiдродження традицiй i духу українського козацтва серед українства Одеси, Одеської областi та Пiвдня України, сприяння нацiональному вiдродженню України, виховання нацiональної гiдностi у юнацтва, вiдновлення суверенiтету України.
   1.4. Для реалiзацiї поставленої мети i виконання своїх завдань УЧАГК, як юридична особа, здiйснює iсторично-пошукову, культурно-просвiтню, господарсько-виробничу, виробничу, видавничу та iншу дiяльнiсть.
  
  2. Будова Товариства.
  
   2.1. Головною управою УЧПГК є Козацьке Коло, яке збирається раз на рiк, обирає Старшинську (Малу) Раду та дає наказ отамановi на перiод обрання. Мала Рада продовж року є виконавчим i розпорядчим органом Товариства i збирається не рiдше разу на тиждень.
   2.2.1. До Малої Ради входять: отаман, вiйськовий осавул, суддя, писар, пiдскарбiй та хорунжий. Обираються на рiк, 22 грудня. Отаман нi за яких обставин не може бути обраний на наступний термiн, навiть незначним старшиною Тiльки через рiк Звичай дозволяє те чинити. Дозволяється використовувати бувшу старшину радниками (вiйськовими товаришами). Одмовитися вiд того вони не можуть.
   2.2.2. Отаман та пiдскарбiй вiдають фiнансовими справами УЧПГК, а решта Малої Ради, згiдно Звичаю, контролює цю їхню дiяльнiсть (тобто є ревiзiйною комiсiєю Товариства). За рiчний стан фiнансiв Мала Рада (старшина) звiтує перед Козацьким Колом.
   2.2.3. З окремих питань, посеред року, може бути скликана Загальна Рада за iнiцiативним звертанням 10 чоловiк Товариства (не має значення, козакiв, кандидатiв чи джур) до Старшинської Ради. Старшина не має права вiдмовити у скликаннi Загальної Ради.
   Рекомендацiї Загальної Ради для Старшинської не є обов"язковими, але старшина несе вiдповiдальнiсть перед Колом за дiї, чиненi пiсля Загальної Ради.
   Все майно Українського Чорноморського Подунай-Гуляйпiльського козацтва є власнiстю у рiвнiй мiрi всiх членiв (козакiв) УЧПГК згiдно Реєстру, незалежно вiд термiну освячення на козака.
   2.3. Товариство подiляється на Паланки. До Товариства можуть бути долученi Паланки на правах автономiї.
  
  3. Членство у Товариствi. Права та обов"язки членiв УЧПГК.
  
   3.1. Чоловiки з 18 рокiв, якi проживають на Пiвднi України, подiляють головнi засади Статуту, додержуються козацького Звичаю, та юнаки з 16,5 рокiв, - можуть стати членами (козаками) Товариства пiсля пiвторарiчного випробувального термiну, а до того першi є кандидатами, а другi - джурами.
   3.2. Висвячення на козакiв вiдбувається пiд час Кола. По тому прiзвище козака заноситься до Реєстру. До числа кандидатiв та джур УЧПГК зараховує отаман. Справами кандидатiв вiдає вiйськовий осавул, а юнацтва - хорунжий. Отаман своїм рiшенням представляє кандидатiв та джур до посвяти в козаки.
   Дiти та дружина козака, пiсля посвяти його та занесення в Реєстр, набувають козацького стану продовж всього часу перебування козака в Товариствi.
   3.3. Козаки (члени Товариства) можуть обирати i бути обраними до старшини, можуть претендувати на вiдповiдну частину майна Товариства, а також мають право на "Привiлей козацького родоводу".
   3.4. Кандидати в козаки (неповнолiтнi) та джури (юнацтво) у рiвнiй мiрi з козаками користуються усiм майном Товариства, мають рiвне з козаками право приймати участь в усiй дiяльностi УЧПГК i рiвне право голосу при виборах старшини та розв"язаннi iнших питань.
   Кандидати та джури не мають права бути обраними до Старшинської ради та претендувати на частку майна Товариства.
   3.5. Козаки, кандидати та джури повиннi приймати участь у реалiзацiї завдань УЧПГК, а також спiлкуватися мiж собою у козацькому гуртi не рiдше нiж двiчi на тиждень.
   3.6. Членство та кандидатство у Товариствi припиняється:
   а) за особистим бажанням (чи переривається за потребою);
   б) при втратi козацької гiдностi, несплатi внескiв та неспiлкуваннi з козацькою громадою;
   в) при порушеннi козацького Звичаю козаком, кандидатом, джурою. Таке питання може бути порушене Характерною Радою, отаманом за розглядом Вiйськового суддi перед Загальною Радою.
   Питання про припинення (чи перерву) членства, а також про вiдшкодування частки майна козаковi, що залишає Товариство також вирiшується Загальною Радою.
   3.7. Може бути обрана Характерна Рада (старикiв), яка за порушення Звичаю скасовує отамана (Чорною Радою) будь-коли подовж року.
  
  4. Деякi повноваження органiв УЧПГК. Порядок змiни та доповнень Статуту.
  
   4.1. До повноважень Загальної Ради входить розгляд пропозицiй Малої Ради, зокрема про дообрання чи переобрання одного iз старшин.
   4.2. Мала Рада приймає рiшення за згодою, керуючись наказом Кола отаману на рiк, данiм козацьким Звичаєм, власним сумлiнням, здоровим глуздом та чинним Статутом.
   При незгодi вирiшальне слово за отаманом, як чинником делегованої волi Кола.
   4.3. Змiна, або доповнення Статуту можуть бути схваленi лише Колом. Чинний Статут приймається Загальною Радою.
   Коло веде козак, що заслугував шану i довiр"я на протязi року й обраний на те дiйство на початку Кола.
   Старшина, що переобирається, своїх повноважень на Колi вже не має, а також позбавляється права голосу на цьому Колi.
   4.4. Отаман на перiод його повноважень (протягом року) є законним представником УЧПГК i виступає вiд його iменi без довiреностi.
  
  5. Кошти Товариства.
  
   5.1. Товариство є колективним власником усього свого майна, в тому числi готiвкових i безготiвкових грошових коштiв.
   5.2. Кошти Товариства складаються:
   - з внескiв членiв, кандидатiв та джур;
   - з одрахувань вiд виробничо-комерцiйної, видавницької та iншої госпрозрахункової дiяльностi;
   - з пожертвувань вiд громадян та органiзацiй України, а також iноземних громадян, органiзацiй, фiрм.
  5.3. Козаки, кандидати та джури сплачують внески щомiсячно в розмiрi, встановленому Малою Радою на рiк. З квiтня 1991 року внесок становить 2 карбованцi на рiк з козака, кандидата, джури.
  5.4. Розпорядником коштiв Товариства є отаман з пiдскарбiєм. Фiнансовi операцiї розпорядники узгоджують iз Старшинською Радою.
  5.5. У випадку скасування Українського Чорноморського Подунай-Гуляйпiльського козацтва, майно Товариства пiдлягає розподiловi лiквiдацiйною комiсiєю помiж козаками, незалежно вiд дня посвяти (занесення в реєстр).
  
  6. Припинення дiяльностi УЧПГК.
  
   6.1. Дiяльнiсть Товариства може бути припинено:
   - за рiшенням Козацького Кола;
   6.2. Офiцiйна дiяльнiсть УЧПГК може бути припинена:
   - за Постановою Верховної Ради Української Радянської Соцiалiстичної Республiки.
   Схвалений Загальною Радою УЧПГК 27 червня 1991 року.
   Юридична адреса УЧПГК (тимчасова) м. Одеса, вул. Пастера 15, Янченко К.А.
  
  
  8. СЕРПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1991. ПУТЧ.
  
  Влiтку до Бiлгорода-Днiстровського завiтав голова Дворянського зiбрання пiвдня України свiтлiйший князь Володимир Владиславович Аргутинський-Долгорукий.
  За благословенням керiвництвом мiста (адмiнiстративного - мер В.Артеменко, духовного - благочинний Ф.Абрамов) на засiданнi, де зiбралися небайдужi до долi Батькiвщини люди, було прийнято рiшення про заснування Бiлгород-Днiстровського осередку елiтарного Благородного зiбрання, обрано оргкомiтет...
   А в цей час в СРСР... Значну загрозу для противникiв реформ становило призначене на 20 серпня 1991 року пiдписання нового Союзного Договору, який передбачав федеративнi засади державного устрою. За цих обставин вони вирiшили вдатися до полiтичного реваншу, здiйснивши 19-21 серпня 1991 року державний переворот. Момент був переломним i це чудово розумiли протидiючi сили. Демократичним силам вдалося не тiльки встояти, а й за пiдтримки народних мас перемогти заколотникiв. Цi подiї зумовили суттєвi змiни в державному i суспiльному життi країни, надзвичайно посиливши вiдцентровi тенденцiї в СРСР. За цих умов прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 року Акту про незалежнiсть було цiлком закономiрним. Зважаючи на обставини, президiя Верховної Ради за короткий час прийняла принципово важливi постанови: про департизацiю державних органiв, установ та органiзацiй; про власнiсть Компартiї України та КПРС на територiї України; про припинення дiяльностi КПУ. Цi рiшення стали свiдченням краху перебудови в СРСР, розвалу Радянського Союзу.
   ...В днi перед початком путчу я доопрацьовував основнi документи шкiльної органiзацiї українських пiонерiв (Джура), готувався до традицiйної серпневої районної та шкiльної педагогiчних рад...
   В день путчу був у школi. Перед початком навчального року, як завжди, пiдготовка до тарифiкацiї, розподiл донавантаження, прийом на роботу "нових" учителiв, господарськi турботи. Дивились iз завгоспом паркан; бiжить Катющева Тамара Валентинiвна (учитель математики): "В Москвi переворот!". Було морально й фiзично погано, розумiв - це кiнець комунiстичному режиму. Що далi?
   19 число - це день отримання вчителями зарплатнi. Пiсля обiду поїхав в город; отримав на вчителiв грошi, привiз в Адамiвку, роздав. Тiльки й розмов було про ГКЧП...
  
  ОСНОВНI ДОКУМЕНТИ ПРО КОЗАЦЬКУ ШКОЛУ "ДЖУРА".
  "Шаблями нашi предки володiли краще, нiж пером, тому в iсторiї згадки про героїчнi дiяння українцiв залишили iноземцi, але хай краще пишуть вони про нашi звитяги, анiж ми про їхнi...
  
  1. Козацька школа. Концепцiя.
  
   Щоб стабiльно прогресувати у своєму розвитку, а не тiльки вижити, людство має зробити iстотнi кроки вiд технократичної цивiлiзацiї до гуманiстичної; вiд культури споживання до культури творення; вiд владного творення (агресiя, насильство тощо) до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинне - це поступ народного (фiзичного, душевного, духовного), у нас воно - козацьке; й тому саме в контекстi розв"язання глобальних проблем людства, освiти, людини козацьким повинно бути навчання-виховання. Iншими словами, загальноосвiтня школа має бути перетворена на таку iнституцiю, яка б готувала не тiльки грамотну, а й культурну, народно зорiєнтовану та духовно розвинену людину.
   Основним чинником соцiальної зрiлостi особи є зокрема козацька духовнiсть. Найкращi умови для органiзованого плекання козацької (лицарської) духовностi може надати школа й сiм"я, далi виробничий колектив та громада.
   Основна проблема школи козацької (лицарської) духовностi - полягає в тому, щоб за допомогою системи навчально-виховного впливу домогтися вiдтворення вiдповiдностi мiж теоретичною моделлю виховання козака та її практичним втiленням в життя - формування громадянина-лицаря-козака.
   Освiтньо-виховний iдеал школи такого типу - особистiсть козака-лицаря, мудрого i волелюбного громадянина з народною свiдомiстю, гуманними цiнностями, культурою мислення i перспективами духовного самовдосконалення.
   Завдання школи такого типу:
   1. Народна свiдомiсть як причетнiсть особи до непересiчностi спiльноти козакiв-лицарiв.
   2. Людинолюбна спрямованiсть i позитивне сприйняття людини людиною (козака козаком).
   3. Культура поведiнки як кодекс вчинку, еталон нормотворення козака.
   4. Духовне життя - як внутрiшнiй розвиток (вiра, надiя, любов) лицаря.
   5. Мудрiсть козацька як поєднання в особистостi народностi, здiбностей, моралi i духовно-естетичної розвиненостi.
   Практичне значення школи такого типу - поява саморозвивального зразкового козацького навчально-виховного закладу, який збагатить освiтянську ниву досвiдом лицарського виховання та стане наочним зразком нової сучасної школи.
  
  2. Iдеалiзацiя.
  
   Прiоритетним завданням козацької системи виховання є формування в молодi iдеалiв - найважливiших компонентiв духовностi особистостi. В сучасних умовах необхiдно за iдеал обирати людей, якi вiдстоювали свободу, захищали гiднiсть i честь, по-лицарськи служили рiднiй батькiвщинi - були iдеалом лицарського служiння - П.Сагайдачний, I.Сiрко, Б.Хмельницький, Т.Шевченко (курiнний отаман Петербургського Кошу козацтва), М.Драгоманов, В.Вернадський, М.Грушевський.
   Народ споконвiку культував лицарський дух; на лицарських традицiях формувалася елiта нацiї, яка боролося за свободу народу. Коли в значнiй частинi наших спiввiтчизникiв занепадав дух, не вистачало сили волi, бракувало вiри в свої сили i можливостi перемоги над ворогом, тодi iсторична необхiднiсть породжувала українське козацтво.
   Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу.
  
  3. Спiввiдношення виховання-навчання. Народне (козацьке) виховання.
  
   Наше завдання - вiдновити iсторичну козацьку пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати i саму себе, i своє гiдне життя.
   Освiта - це специфiчна галузь суспiльного життя, найважливiша передумова вирiшення основних завдань суспiльства, формування кадрiв для економiки, державного i полiтичного устрою, для усiх сфер розвитку суспiльства. На основi освiти формується i всебiчно розвивається особистiсть, її основнi якостi.
   Рiвень освiти - мiрило рiвня квалiфiкацiї i культури будь-якого суспiльства, важливий показник прогресивностi його розвитку. Найважливiшою закономiрнiстю розвитку системи освiти є єднiсть його структурних елементiв: навчання i виховання. В системi освiти виховання вiдiграє провiдну роль, а навчання є тiльки засiб виховання. Навчання, вiдiрване вiд виховання i без опори на нього розвиває тiльки розум, накопичує знання i не може дати позитивних результатiв. Лише поєднання навчання i виховання особистостi формує у неї навички самостiйного мислення i оволодiння культурою мислення, розвиває i змiцнює всi духовнi здiбностi i її характер, формує свiтогляд особистостi, її моральнi норми i соцiальну позицiю.
   Козаки створили самобутню i ефективну систему освiти i виховання - козацьку - втiлення якої в життя забезпечує виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян.
  
  4. Цикли та напрямки козацького виховання в шкiльнiй органiзацiї "Джура".
  
   Цикли Напрямки
  I Культура тiловиховання 1 Козацька система здоров"я
   2 Козацька вiйськова справа
  II Духовна культура 3 Козацький родовiд
   4 Козацькi традицiї
   5 Козацька iсторiя та культура
   6 Козацька духовнiсть
   7 Козацьке самоврядування
  
  5. Основнi заходи.
  
   Пошукова дiяльнiсть: походи по мiсцевостям, пов"язаних з козацтвом; туристськi маршрути по Українi, де пролягали козацькi шляхи; iсторичнi мiсця, пов"язанi з дiяльнiстю козакiв на Українi (о.Хортиця, мiсця боїв, козацьких рад, поселень, могил тощо); уснi перекази про часи козаччини, матерiали, якi розкривають духовне життя наших славних предкiв, етнографiчнi особливостi народiв, що мешкають на Українi; самобутнi козацькi пiснi, розповiдi, думи, легенди, прислiв"я, казки, обряди, сказання козакiв.
  1. "Сторiнки козацької слави".
   Коли, де, чому виникли першi козацькi поселення, укрiплення? Чим займалися козаки, хто i чому становив ядро козацького вiйська? Хто очолював козацьке вiйсько в рiзнi роки? Як склалася їх доля? Чим вiдзначилось козацтво у боротьбi з iноземними поневолювачами? Як було органiзовано козацьке вiйсько?
  2. "Побут та традицiї козацтва".
   Що i як використовували козаки в повсякденному життi? Якi в них були зброя i вiйськове спорядження? Як будувались козацькi укрiплення? Як шанували своїх героїв, плекали iсторiю козацтва? Хто i як донiс до нас вiдомостi про українських козакiв i їх правду?
  3. "Козацькi забави".
   Якi пiснi, думи, балади, легенди, приказки та прислiв"я складенi про козакiв? Якi вiйськовi пiснi спiвали в козацькому вiйську? Як вони проводили свiй вiльний час, гартували волю i мужнiсть, оволодiвали вiйськовою майстернiстю?" (4)
  
  
  Третя наша Козацька Рада почалася дещо нервово в Авидiвцi у Гончарова В.: дружина Вiктора, вважаючи, що ми прийшли "сообразить на троих", "поперла" на нас; мiж нею та хазяїном вийшла перепалка й ми перебралися на вулицю. Я зачитав текст положення про дитячу шкiльну органiзацiю "Джура" та оголосив проект козацького iнформацiйного вiсника. Прийняли ми їх до виконання троголосно. Вирiшили надалi збиратися в Адамiвцi у школi.
  
  
  
  ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКИЙ IНФОРМАЦIЙНИЙ ВIСНИК.
  
   1. Козацький iнформацiйний вiсник Адамiвського Козацького Осередку (далi Вiсник) - є рукописний (друкований) орган осередку неформальної органiзацiї козакiв, що мешкають та здiйснюють козацьку дiяльнiсть на територiї Адамiвської сiльської ради. Вiн являє собою лист аркушу альбомного формату А4 з текстом на обох сторiнках.
   2. Назва органу:
  Козацький iнформацiйний вiсник.
  Адамiвський Козацький Осередок.
  Љ 1 ЖОВТЕНЬ 1991
   3. Вiсник видається нерегулярно (по мiрi необхiдностi), але не рiдше одного разу за пiврiччя.
   3. Структура Вiсника:
   А. Новини Адамiвського Козацького Осередку.
   Б. Новини козаччини на Одещини, в країнi.
   В. Новини козаччини за кордоном.
   Г. Iсторiя козацтва.
   4. Всi члени Адамiвського Козацького Осередку повиннi хоча би раз в рiк надавати матерiали до Вiсника для друку.
   5. Кошти на виготовлення чергового Вiсника беруться з каси Адамiвського Козацького Осередку (АКО) у кiлькостi, що визначається редактором Вiсника та затверджуються Радою АКО.
  
  Були прийнятi Закони "Про громадянство України" (жовтень), "Про державний кордон України" (листопад).
  1 грудня вiдбувся Всеукраїнський референдум. Понад 90% громадян, якi взяли в ньому участь, висловилися за незалежнiсть України; водночас було обрано Президента республiки - Л.Кравчука (61% голосiв).
   Появу на полiтичнiй картi свiту незалежної України зумовила низка чинникiв. Зовнiшнi чинники: поразка соцiалiстичного табору в "холоднiй вiйнi", порушення свiтового балансу сил у зв"язку з розпадом соцiалiстичної системи; помiтне погiршення соцiально-економiчної та полiтичної ситуацiї в СРСР; втрата центром контролю за подiями на мiсцях; синхронне посилення вiдцентрових тенденцiй у союзних республiках; поразка путчу, тимчасова деморалiзацiя консервативних сил; намагання Росiї зберегти домiнуючу роль у пiсляпутчовий перiод. Внутрiшнi чинники: iснування в Українi системи формально легiтимних органiв державного управлiння; бажання київської номенклатури звiльнитися з-пiд опiки центру; певна стабiльнiсть українського товарного ринку; активiзацiя нацiонал-демократичного крила полiтичних сил республiки; пiсляпутчеве посилення вiдцентрових настроїв у суспiльнiй думцi; дотримання полiтичного нейтралiтету армiйськими формуваннями, небажання правоохоронних органiв виступити проти власного народу; багатовiкова боротьба народу за створення власної незалежної держави.
   На початковому етапi державотворення в Українi перебiг цього процесу значною мiрою визначали такi чинники: непiдготовленiсть українського суспiльства до державотворчих дiй; успадкована вiд колишнього СРСР деформована структура народногосподарського комплексу; значний, але незбалансований природно-ресурсний потенцiал; недосконала органiзацiя державної влади в республiцi; незавершенiсть розподiлу функцiй мiж законодавчою, виконавчою i судовою гiлками влади; певне дистанцiювання Заходу пiсля формального визнання незалежностi України.
   22.12.1991 року в Одесi вiдбулося Коло Українського Чорноморського козацтва (Громади); отаман - Л.Безклубий. Вiд Адамiвського осередку козацтва були В.Тимофєєв та В.Гуцан. В програмi: 1.Посвята козакiв на Святiй могилi (Усатове). 2.Коло Української Чорноморської козацької Громади. 3.Покладання квiтiв на мiсце поховання козакiв-Чорноморцiв, визволителiв мiста вiд турецьких загарбникiв. 4.Святковий концерт. Новим отаманом УЧПГК обрали В.Лашкевича.
  
  
  9. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1992. ДЖУРА.
  
   Низкою постанов Верховна Рада затвердила державним гiмном мелодiю М.Вербицького "Ще не вмерла Україна", синьо-жовте знамено - державним прапором, а тризуб - малим гербом України.
   З метою виходу з рубльової зони на територiї республiки було започатковано обiг купонiв багаторазового використання.
   Розгорнувся процес реструктурування Збройних сил України: зменшення чисельностi вiйськ, суттєве скорочення озброєнь.
   Продовжувалася розбудова досить стрункої i зваженої системи управлiння, проте майже з самого початку свого функцiонування вона стала давати збої. Механiзм влади або ж пробуксовував при прийняттi рiшень, або гальмував практику реформування, або не забезпечував належного соцiального захисту населення, або самоусувався вiд керiвництва господарськими процесами. Внаслiдок цього замiсть цивiлiзованого i демократичного розподiлу влад виникло двовладдя, а згодом три центри влади - Президент, Верховна Рада та Уряд.
   Найслабкiшою ланкою в трикутнику протистояння центрiв влади був уряд, який не мав достатньої самостiйностi та свободи дiй, але в критичнi моменти перетворювався на головного винуватця; ставав своєрiдним полiтичним громовiдводом для зняття соцiального напруження. Верховна Рада 12 скликання (весна 1990 - весна 1994) за час свого функцiонування змiнила чотири уряди - В.Масола (травень-жовтень 1990), В.Фокiна (листопад 1990-жовтень 1992), Л.Кучми (жовтень1992-вересень 1993), Л.Кравчука-Ю.Звягiльського (вересень 1993-червень 1994).
   Жорстке протистояння лягло в основу вiдносин мiж Президентом i Верховною Радою. Український парламент, надавши Президентовi значнi повноваження для практичного державотворення, одразу почав їх обмежувати.
   Протистояння Президент - Верховна Рада мало мiсце не тiльки в центрi, а у регiонах, де воно набуло форми конфлiкту мiж мiсцевими радами та органами мiсцевої державної адмiнiстрацiї. Останнi були створенi навеснi 1992 року вiдповiдно до Закону України "Про представника Президента України" та Положення "Про мiсцеву державну адмiнiстрацiю", затвердженого Указом Президента України. В Бiлгород-Днiстровському районi на цю посаду було призначено М.С.Адирова.
   Отже, на початковому етапi державотворення в процесi розбудови та становлення владних структур визрiла криза, яка виявилася в низцi негативних тенденцiй: у цей час не вдалося ефективно i зважено здiйснити розподiл владних повноважень; роздвоєнiсть виконавчої гiлки влади (Президент - уряд) надзвичайно ускладнювала управлiння i заважала працювати; загальна невизначенiсть у розподiлi владних функцiй i повноважень зумовлювала тотальну безвiдповiдальнiсть на всiх рiвнях; послiдовна протидiя Верховної Ради не дала змоги створити сильну виконавчу владу, необхiдну в умовах перехiдного перiоду.
   Бiлгород-Днiстровський райвиконком зареєстрував господарчий кооператив "Рюрик" (керiвник князь Аргутинський-Долгорукий) при Дворянському зiбраннi пiвдня України. "Дворяне й крестьяне" отримали за рiшенням сесiї 74 гектарiв землi (на землях колгоспу "Знамя Ленiна") й розпочали господарювати. Прибуток, якi вони отримають, повинен буде пiти на будiвництво Дому престарiлих...
  Вiд одеситiв (отаман - В.Лашкевич) отримали Статут УК (Українського козацтва)...
   В 1991/1992 навчальному роцi (у зв"язку iз подiями, що тепер називаються ГКЧП) ми почали працювати над створенням шкiльної української пiонерської дитячої органiзацiї, яка поступово повинна була трансформуватися в патрiотичну дитячу органiзацiю "Джура" (з елементами козацького виховання). На жаль, процес ефективної трансформацiї не було завершено у звязку iз моїм переходом на посаду голови Адамiвської сiльської ради. Але це буде лише в 1993 роцi, а поки що ми, педагогiчний колектив, працюємо над установчими документами, атрибутикою майбутньої української пiонерської "Джури"...
   Було вирiшено, що "джурята" будуть носити синьо-жовтi галстуки (один з тих перших галстукiв ще до сьогоднi є у мене - висить разом iз козацьким загоновим прапорцем на стiнi мого робочого кабiнету в райдержадмiнiстрацiї-райрадi). Пошила цi галстуки класовод класу, який вступав до "Джури", Даниленко Юлiя Семенiвна (вже покiйна). Був розроблений текст урочистої обiцянки українського пiонера-"джури" й в травнi 1992 року нашiм першiм українським пiонерам-"джурятам" перед традицiйним вогнищем на стадiонi було пов"язано жовто-синi галстуки (Вронська Мар"яна, Коваль Олександр, Iгнат Лариса, Бiляєв Сергiй...).
  На Четвертiй нашiй Козацькiй Радi (проводили її в школi) затвердили положення про шкiльну органiзацiю "Джура".
  ...Народна мудрость говорить: якщо хочеш прожити 50 рокiв - саджай сад, 100 роков - будуй будинок, 1000 роков - виховай сина. Тому народ, що бажає зберегти себе в iсторiї, повинен пiклуватися про виховання своїх синiв, пiдкрiплюючи це виховання матерiальною базою: тим же садом, колодязем, будинком...
  Початок 90-х роков ХХ столiття: розпад Союзу, крушiння правлячої iдеологiчноi машини.
  Тепер уявiть собi наше становище, керiвникiв шкiл, в тi роки: кадри побiгли зi школи, фiнансування пiшло з мiсцевих бюджетiв, ми намагаємось налагодити хоча б якусь виховну роботу в школi, причому на голому ентузiазмi, без навiть моральної пiдтримки з боку, бо, мабуть, лише у школi люди розумiли, що починаємо втрачати цiле поколiння.
  У школi в тi роки почали платити за класне керiвництво копiйки, вiдмiнили педагогiчний стаж старшої пiонерської вожатої - педагогу, який бiльше за iнших працював з дiтьми, оголосили школу поза полiтикою (i поза державою також).
  Опам"ятавшись вiд шоку (iдеологiчного; фiнансового - iнфляцiя, зниження реального рiвня зарплати, затримка з виплатою зарплати на пiвроку), педагоги почали шукати альтернативнi форми виховної роботи: альтернативнi комунiстичним, бо якщо держава вiдмовилася вiд комунiстичної iдеологiї, то i державна школа не мала права її сповiдати: в iншому випадку вчитель зобов"язаний був покинути державну школу - ми ж хотiли в школi працювати.
  В країнах демократiї iснує цiлiсна система формування лiдерiв рiзного рангу. Ця система не обходиться без дитячих органiзацiй - лiдер виростає тут, подальше вiн лише шлiфується. Така сама система iснувала в СРСР: жовтенята - пiонери - комсомольцi - комунiсти.
  Необхiднiсть в наших умовах такої системи розумiємо i ми, педагоги Адамiвської школи, i тому намагаємось створити дитячу органiзацiю - як символ її - жовто-блакитний нацiонал-пiонерський-"джурятський" галстук.
   Вiдбувається земельна реформа: колгоспник повинен стати господарем землi - i вiн стане ним - i як тепер може почувати себе на селi пiонерська органiзацiя, яка все-таки асоцiюється з iдеологiчною платформою комунiстiв, що заперечують приватну власнiсть на землю, а таких, що вiдмовились би вiд землi на селi, не виявилося! Тому пiонерська органiзацiя в масштабах країни тихо вмерла.
  Це усвiдомило педагогiчне керiвництво - лiквiдувало посаду пiонерської вожатої i ввело посаду педагога-органiзатора.
  Але дитяча органiзацiя в школi повинна бути - вважає педагогiчний колектив Адамiвської школи i тому, розглядаючи на засiданнi педагогiчної ради питання про стан навчально-виховної роботи у школi, ми звернули увагу на виховний потенцiал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честi, Кодекс лицарської духовностi та Заповiдi милосердя. До речi, молодiжна органiзацiя Українського козацтва - "Сiч" - була в цi роки єдиною альтернативою СПОУ (пiонерам). Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молодi - молодих громадян України, козакiв, яке в народi збереглось як розумiння козацького духу, того особливого соцiального положення українського козацтва в суспiльствi, яке служило опорою народу i державi протягом вiкiв - й ми за основу виховання молодi в нашiй громадi обрали козацьку педагогiку (з тексту виступу директора Адамiвської школи на сесiїї сiльської ради).
  11 травня 1992 року директор Адамiвської восьмирiчної школи Тимофєєв В.Я. направив Подання до Адамiвської сiльської ради такого змiсту: "На теренах незалежної України поширюєься нацiональне Вiдродження: функцiонують нацiонально налаштованi громадськi органiзацiї - РУХ, Вiльне козацтво України; створюються товариства, якi пропагують вiдродження нацiональних традицiй, зокрема, товариства, якi об"єднують дiтей та молодь.
  Наш педагогiчний колектив та свiдомi, нацiонально налаштованi батьки вважають, що українська Адамiвська неповна середня школа не повинна стояти осторонь вiд нацiонального Вiдродження i має приймати активну участь у цьому процесi.
  У школi працює дитяча козацька органiзацiя у складi учнiв 7,8 класiв. Згiдно iз Статутом Всеукраїнської дитячої незалежної органiзацiї "Джура", прошу зареєструвати Адамiвський осередок Всеукраїнської дитячої незалежної органiзацiї "Джура", який буде дiяти на територiї Адамiвської сiльської ради.
  Мета дiяльностi органiзацiї - виховання нацiонально-налаштованих українцiв, громадян незалежної України.
  Статут мiсцевого осередку дитячої органiзацiї "Джура" додаєм".
  Вiдповiдь сiльської ради вiд 25.07.1992 року не забарилась: "В ответ на ваше обращение сообщаем, что Всеукраинская детская независимая организация "Джура" в Министерстве юстиции Украины не зарегистрирована и поэтому в регистрации Адамовского осередку этой организации вам отказано: письмо юридического отдела Белгород-Днестровского районного совета Љ153 от 19.07.1992 года".
  
  ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШКIЛЬНУ ТА КЛАСНУ КОЗАЦЬКУ ОРГАНIЗАЦIЮ УКРАЇНСЬКИХ ПIОНЕРIВ "ДЖУРА"
  
  Козацька шкiльна органiзацiя - масова самодiяльна козацька органiзацiя дiтей, пiдлiткiв та юнi, змiна й резерв Адамiвського Осередку Козацтва.
  За дорученням Адамiвського Осередку Козацтва повсякденною дiяльнiстю козацької шкiльної органiзацiї керує представник Адамiвського Осередку Козацтва в особi керiвника школи.
  Козацько-лицарське виховання козацька шкiльна органiзацiя здiйснює в тiснiй єдностi зi школою, у спiвдружностi з сiм"єю, разом з профспiлковими, творчими, спортивними, оборонними та iншими громадськими органiзацiями й державними установами.
  Головнi завдання козацької шкiльної органiзацiї - формування в родинi, школi i громадському життi козака-лицаря, палкого патрiота, мужнього громадянина Української держави, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
  Козацька шкiльна органiзацiя виховує в дiтей любов до знань i вiдповiдальне ставлення до навчання, прищеплює iнтерес до науки й технiки, культури й мистецтва, сприяє їхньому всебiчному розвитковi. Козацька шкiльна органiзацiя виховує в козачатах, джурах, молодих козаках громадську активнiсть i колективiзм, вирощує їх свiдомими патрiотами України, чесними, смiливими, здоровими й життєрадiсними.
  Дiяльнiсть козацької шкiльної органiзацiї визначається такими головними принципами:
  - суспiльно-полiтичною спрямованiстю у формi нацiонально-свiдомого ставлення до рiдної Неньки-України;
  - добровiльнiстю вступу до органiзацiї й активною участю в її справах;
  - самодiяльнiстю козачат, джур та молодих козакiв у поєднаннi з педагогiчним керiвництвом;
  - врахуванням вiкових та iндивiдуальних особливостей;
  - романтикою, зацiкавленiстю, грою в козацькому життi;
  - безперервнiстю й систематичнiстю в дiяльностi козацької шкiльної органiзацiї.
  Головнi завдання органiзацiї, її вимоги до кожного козачати, джури та молодого козака вiдтворено в Девiзi, Урочистiй обiцянцi та Законах шкiльної козацької органiзацiї.
  
  1. Девiз, Урочиста обiцянка, Закони, символiка та ритуали.
  
  Девiз козацької шкiльної органiзацiї.
  На заклик: "Слава козаку!" - козача, джура, молодий козак вiдповiдає: "Слава Українi!"
  Урочиста обiцянка кандидата до лав шкiльної козацької органiзацiї.
  "Я, (прiзвище, iм"я), вступаючи до лав шкiльної козацької органiзацiї , перед лицем своїх товаришiв урочисто обiцяю: гаряче любити свою Батькiвщину; жити, вчитись i боротись за процвiтання Неньки-України; завжди виконувати Закони шкiльної козацької органiзацiї".
  Закони, за якими живе козацька шкiльна органiзацiя.
  Люби свою Батькiвщину, материнську мову, Неньку Україну. Шануй вiру i звичаї свого народу.
  Май свою нацiональну i людську гiднiсть, будь готовим захищати слабших, турбуватися про молодших.
  Шляхетно стався до дiвчинки, жiнки, матерi, бабусi; оберiгай їх честь i гiднiсть.
  Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставникiв.
  Будь вiрним українськiй нацiональнiй iдеї, принципам української нацiональної моралi i духовностi.
  Вiдстоюй повну свободу i незалежнiсть особистостi, народу, держави.
  Крiпи свiй характер i волю, будь терплячим i дисциплiнованим.
  Будь хоробрим i вiдважним, мужнiм i невтомним.
  Понад усе цiнуй козацьку честь.
  Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких i лихих.
  Будь ревним охоронцем рiдної природи.
  Бережи традицiї Адамiвського Осередку Козацтва, охороняй пам"ятки iсторiї i культури свого народу.
  Символiка та ритуали.
  Козацька шкiльна органiзацiя має прапор прямокутної форми розмiрами 2:1 (на однiй сторонi полотнища - по центру - бiлий мальтiйський хрест, оторочений золотавою стрiчкою; на другiй сторонi - емблема козацької шкiльної органiзацiї з девiзом), загони - такого ж характеру загоновi прапорцi.
  Кожний козача, джура та молодий козак носить козацькi вiдзнаки - шеврон Адамiвського Осередку Козацтва, значок (нагрудний знак) козацької шкiльної органiзацiї, молодi козаки - шеврони з вiдзнаками.
  Рукостискання та салют - дружнє козацьке вiтання. Салютом вiтають козакiв, козацький та вiйськовий стрiй.
  У днi святкування козацьких свят та в iншi державнi свята козацька шкiльна органiзацiя виходить разом iз дорослими на демонстрацiї, урочисто вiдзначають козацькими парадами й походами, лiнiйками й вогнищами, зборами й мiтингами цi знаменнi подiї.
  Кожний загiн та курiнь борються за право носити iм"я уславленого козацького ватажка, гетьмана, кошового, чиє життя - приклад для дiтей.
  Члени козацької шкiльної органiзацiї мають єдину форму - бiлу сорочку та темнi штани для хлопцiв (бiлу сорочку та темну юбку для дiвчат) iз козацькими вiдзнаками.
  ***
  До козацької шкiльної органiзацiї приймаються дiти у вiцi вiд 10 рокiв i можуть перебувати у нiй до 15 рокiв.
  Питання про прийом до козацької шкiльної органiзацiї вирiшується на зборi загону в iндивiдуальному порядку вiдкритим голосуванням. Бiля Державного Прапору України та Загонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обiцянку, старший джура вручає йому козацьку вiдзнаку - значок, шеврон. Козацька шкiльна органiзацiя заохочує членiв, рої, загони, куренi за успiхи у навчаннi, працi i громадськiй роботi - Почесними грамотами рад козацьких органiзацiй, заносять до Книги пошани козацьких органiзацiй.
  До козачат, джур, молодих козакiв, якi порушили Закони, застосовують стягнення: обговорення на зборi рою, загону, куреню, зауваження, догану або попередження i, як крайнiй засiб, виключення з органiзацiї.
  
  2. Структура козацької шкiльної органiзацiї.
  
  Шкiльний курiнь є основою шкiльної козацької органiзацiї.
  Дурень складається iз класних загонiв, загони - з роїв.
  Для органiзацiї рiзнобiчної роботи з козачатами, джурами та молодими козаками курiнь може створювати рiзноманiтнi козацькi об"єднання: клуби, козацькi штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти та iн.
  Шкiльний курiнь.
  Найвищий орган куреню - козацьке коло. Вона вирiшує i органiзовує найважливiшi козацькi справи.
  Курiнне козацьке коло вiдкритим голосуванням обирає колективний орган козацького самоврядування - курiнну козацьку раду, кiлькiстю не менше трьох чоловiк, на чолi з отаманом. До ради куреню можуть бути обранi дiйснi козаки.
  Рада куреню керує роботою козацьких шкiльних загонiв, козацьких застав, постiйних i тимчасових об"єднань козачат, джур та молодих козакiв за мiсцем проживання, секцiй та клубiв, органiзовує життя в зонах козацької дiї, проводить вибори й навчання козацького активу, дає рекомендацiї для вступу до Адамiвського Осередку Козацтва; готує i проводить огляди й змагання, загальнi збори й лiнiйки, конкурси i рейди, зльоти i свята, мiтинги, недiльники, походи та екскурсiї.
  Класний загiн.
  Козацький класний загiн створюють в куренi, який нараховує не менше як 20 козачат. Загiн, як правило, об"єднує козачат, якi навчаються в одному класi.
  За рiшенням ради куреню козацькi загони можуть створюватися за мiсцем проживання козачат. Цi загони входять до складу куреню, працюють пiд керiвництвом ради куреню.
  Загiн домагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й скрiзь був вiрний Девiзовi, виконував Урочисту обiцянку та Закони, сумлiнно вчився, брав активну участь у життi загону, а також клубу чи об"єднання за iнтересами.
  Найвищий орган загону - коло. На колi козачата, джури й молодi козаки колективно вирiшують справи загону й роїв, обирають раду загону, приймають у козачата, рекомендують гiдних до Адамiвського Осередку Козацтва.
  Раду загону на чолi з отаманом обирають вiдкритим голосуванням на колi загону.
  Рада загону - органiзатор життя загону, вона формує рої, планує роботу загону, створює редколегiю загонової газети, дає i перевiряє козацькi доручення.
  Рої формуються у складi 5-8 чоловiк за принципом дружби, товаришування, спiльних iнтересiв дiтей.
  У рої козачата оволодiвають рiзноманiтними вмiннями й навичками, вчаться самостiйно проводити козацькi справи, колективно працювати i цiкаво вiдпочивати. Рой обирає ройового.
  Козаченята.
  Виховання козаченят є одним з найважливiших доручень Адамiвського Осередку Козацтва козацькiй шкiльнiй органiзацiї.
  Козацький шкiльний загiн - колективний наставник козаченят, вiн направляє до козаченят виховникiв i органiзаторiв роботи за iнтересами.
  Рада куреню створює штаб роботи з козаченятами.
  Козацькi куренi i класнi загони створюють козаченятський стан в 1-4 класах для пiдготовки молодших школярiв до вступу в козацьку органiзацiю. Козачата допомагають козаченятам добре вчитися, жити в дружбi й працювати в колективi, привчають їх виконувати правила козаченят. Козаченятський стан подiляється на застави. В кожнiй заставi 5-6 козаченят. Стан та застава мають прапорцi.
  Правила козаченят.
  Шануй i маму i тата, завжди працюй завзято. Люби рiдну країну, що зветься Україна. Турбуйся про молодших, жiноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним i правдивим i рiдну Батькiвщину завжди захищай.
  За волю, за вiру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпека чатує навколо, та друзiв своїх я не зраджу нiколи. А недруги нашi нехай пам"ятають - у чеснiм бою козаки не втiкають. Чи горе навколо, чи радiсть буяє, козак добрим людям завжди помагає.
  
  3. Керiвництво шкiльною козацькою органiзацiєю.
  
  Для здiйснення практичної дiяльностi шкiльної козацької органiзацiї Адамiвський Осередок Козацтва створює раду шкiльної козацької органiзацiї, яка керує дiяльнiстю козацької шкiльної органiзацiї.
  Повсякденне керiвництво козацькою шкiльною органiзацiєю, залучення й об"єднання зусиль широкої громадськостi у вихованнi козачат, джур та молодих козакiв - вiдповiдальний i почесний обов"язок Адамiвського Осередку Козацтва.
  
  СТАТУТ
  Адамiвського осередку дитячої органiзацiї "Джура"
  
  I. Загальнi положення.
  
   1. Дитяча органiзацiя нацiонально-духовного вiдродження Українського козацтва є основною позакласною формою оборонно-масової роботи, початкової вiйськової та фiзичної пiдготовки, iдейно-полiтичного, морально-психологiчного та нацiонально-духовного виховання учнiвської молодi за мiсцем проживання.
   2. Дитяча органiзацiя "Джура" Українського козацтва (Адамiвський осередок) є добровiльною, незалежною, позапартiйною громадською органiзацiєю, яка здiйснює свою дiяльнiсть згiдно з Конституцiєю України i чинним законодавством України.
   3. Дитяча органiзацiя є iсторико-патрiотичною органiзацiєю, створення для об"єднання дiтей з метою їх виконання в дусi традицiй i звичаїв Українського козацтва.
  II. Мета, основнi завдання.
  
  1. Метою дiяльностi органiзацiї є:
   - виховання в дiтей глибоких i твердих нацiонально-патрiотичних переконань, пiдготовка молодi до творчої працi, до вiйськової служби та захисту своєї Батькiвщини України шляхом залучення широкого загалу молодi до оборонно-масової та вiйськово-спортивної роботи;
  - формування i виховання у молодi високих морально-психологiчних та морально-бойових якостей: мужностi, смiливостi, рiшучостi, вiдваги, стiйкостi, наполегливостi, дисциплiнованостi i iнiцiативностi на теренах вiдновлених нацiональних козацьких педагогiчних традицiй;
  - виховання духовно та фiзично розвиненого юного поколiння суверенної України на iсторично сформованих засадах козацького свiтогляду та способу життя;
  - виховання нових поколiнь України в дусi вiдданостi Батькiвщини та її народу на основi вiдродження нацiональних i загальнолюдських духовних i моральних цiнностей.
  2. Завданнями органiзацiї є:
  - виховання в дiтей iсторичної свiдомостi, активної громадської позицiї, нацiональної гiдностi i самосвiдомостi, любовi до своєї Батькiвщини-України, готовностi захищати свiй рiдний край;
  - опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних iнструментах, козацького танцю, козацьких пiсень i дум, вивчення козацького живопису, розпису й опорядження козацьких церков i житла, звичаїв i ритуалiв, традицiй, свят;
  - оволодiння художнiми промислами, козацькими способами життя й господарювання на землi, в саду, на пасiцi, у тваринництвi та iнше;
  - переймання козацьких забав та вiйськових iгор, традицiйних козацьких видiв фiзичної культури та спорту, зокрема рiзних видiв єдиноборств, верхової їзди, бойового танцю "Гопак" та багатьох iнших, з метою гартування козацького духу й тiла;
  - осягання секретiв козацької кухнi, козацької медицини, знахарства;
  - змiцнення та розвиток дружби мiж дiтьми та юнацтвом рiзних регiонiв України.
  
  III. Членство в органiзацiї.
  
   1. Членом органiзацiї може стати кожен хлопчик та дiвчинка вiком вiд 6 до 18 рокiв (зваживши на те, що виховуватися дiвчатка i хлопчики будуть за окремими програмами), якi люблять Україну, хочуть добре знати її iсторiю та культуру, давнє минуле, якi подiляють iдеали Українського козацтва i вимоги цього Положення.
   2. Прийом до органiзацiї здiйснює первинний осередок-курiнь на загальному зiбраннi за згодою батькiв та пiсля проходження певного курсу козацької пiдготовки i знайомства з заповiдями, їх правами та обов"язками, деякi знання з iсторiї козакiв, iмена їх героїв тощо.
   3. Припинення членства в органiзацiї вiдбувається добровiльно або за ухвалою куреню, як покарання за несумiснi з цим статутом дiї.
   4. Члени органiзацiї дiляться на козачат (хлопчики) та лель (дiвчатка) вiком 6-10 рокiв, джур (хлопцi) та дан (дiвчата) вiком 10-15 рокiв, молодих козакiв (хлопцi) та берегинь (дiвчата) вiком 15-18 рокiв.
  IV. Права i обов"язки членiв органiзацiї.
  
  1. Член органiзацiї має право:
  - вирiшального голосу при розглядi будь-яких питань;
  - обирати i бути обраним до козацької старшини всiх рiвнiв;
  - брати участь в усiх заходах органiзацiї;
  - виносити на розгляд козацької громади будь-якi питання;
  - критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства;
  - звертатися з заявами, скаргами до будь-якого вищого органу;
  - одержувати будь-яку iнформацiю про дiяльнiсть своєї органiзацiї та її окремих осiб, вимагати звiту й дострокового переобрання в разi потреби.
  2. Член органiзацiї зобов"язаний:
  - бути патрiотом своєї Батькiвщини, готувати себе до захисту вiльної, соборної i демократичної України;
  - признавати Статут i дотримуватися його вимог;
  - брати активну участь в роботi органiзацiї;
  - зразково навчатися, пройти певний курс пiдготовки з питань козацької науки;
  - брати активну участь в роботi органiзацiї;
  - невтомно працювати над вдосконаленням себе як людини i козака;
  - постiйно бути органiзованим i iнiцiативним, швидко i точно виконувати накази козацької старшини, мати охайний зовнiшнiй вигляд, суворо дотримуватися дисциплiни i правопорядку;
  - свято дотримуватися кодексу лицарської честi;
  - бути принциповим i вимогливим з питань збереження навколишнього середовища, приймати активну участь в заходах щодо його збереження". (5)
  
  ПРОГРАМА
  дiяльностi дитячої органiзацiї нацiонально-духовного вiдродження "Джура" Адамiвського осередку.
  
  "Козачата, джури, молодi козаки.
  
  1. "Мiй рiдний край". Вивчення iсторiї рiдного краю.
  2. "Гей ви, хлопцi, славнi запорожцi". Вивчення iсторiї Запорозького козацтва.
  3. "Духовнi цiнностi Запорозьких козакiв".
  4. "Козацькому роду нема переводу" Вiдродження вiйськово-спортивного мистецтва Українського козацтва.
  5. "Козацькими стежками". Туристично-краєзнавча робота.
  6. "Вiд козацьких забав до олiмпiйських вершин".
  7. "Вiдмiнним навчанням, пiдготовкою до захисту Батькiвщини продовжимо подвиг батькiв".
  8. "Слава козацька не вмре, не загине". Вiдродження народних мистецьких традицiй.
  
  Лелi, дани, берегинi.
  
  1. "Хата моя, бiла хата"...
  2. "Рiдна мати моя, ти ночей не доспала"... Пiснi моєї мами.
  3. "Ой у лузi червона калина"...
  4. "I на тим рушничковi"... Навчання жiночої майстерностi.
  5. "До глибин народної медицини". (6)
  
  Вiд одеситiв (отаман - В.Лашкевич - помер у 2001) отримали Програму УЧПГК.
  
  ПРОГРАМА
  УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО ПОДУНАЙ-ГУЛЯЙПIЛЬСЬКОГО КОЗАЦТВА.
  
   Трударi Одещини - Ви господарi землi своєї, заводiв, фабрик та комунальної власностi. Все загальнонародне повинно бути роздiлено порiвну мiж громадянами Незалежної України без викупу. Рiвнi стартовi умови в ринковому змаганнi! Антинародну владу Одещини - у вiдставку! Колишнi партапаратнi дiячi повиннi бути замiненi. Хай не мiтять у капiталiсти, яких обзивали падалью загниваючою. Козаччина - Ваш захист. В козацькiм способi життя та господарювання порятунок українства та Української держави. Так жили предки нашi тисячолiття. Українство мiста Одеси та областi єднайтесь в козацтвi! В гуртi славнiм тiм лицарським.
   1. Уряд України повинен бути захисником трудящих вiд мафiї паразитiв, ряди яких зросли значно за часи бiльшовицької "Перестройки"-обдиралiвки.
   2. Адмiнiстрацiя в трудових колективах та серед фермерства повинна обиратися волею колективу, а не в "номенклатурно-торгашеських" округах злодiйської партдиректорiї. Геть хапуг вiд загальнонародного добра!
   3. Чорноморське козацтво за контроль Конституцiї України i присягне їй, а не уряду комунiсто-демократiв, якi б"ються мiж собою за панування над трударями.
   4. Уряд України хай поверне українцiв додому, а не нiмцями заселює землi нашi.
   5. Згiдно козацького Звичаю - зброю трудовим сiм"ям, як вiковiчну традицiю українського народу, як гарантiю проти сучасного та майбутнього тоталiтаризму.
   6. Все те, що партноменклатура монополiєю влади хапонула в нас за останнi 7 рокiв i до того, повернути дiтям дитбудинкiв, чорнобильцям, iнвалiдам, престарiлим.
   7. Створювати Чорноморськi козацькi Громади на Одещинi потягом люду трудящого.
   8. Козак, праця його й заступництво землi тiєї, здобутку рук його - захищається волею його, козацькою волею гордої, незалежної людини.
   9. Самим, спiвпрацюючи з городовим козацтвом, реалiзовувати сiльгосппродукцiю.
   10. Засновувати лiтнi оздоровчi козацькi вiйськово-трудовi табори-Сiчi.
   11. Створювати музеї козацької слави. Збирати бiблiотеки по iсторiї козаччини.
   12. Виходити на державно-хазяйськi рiвнi, з метою повноцiнного функцiонування козацької Громади. Спиратися в тому на Всеукраїнське козацтво.
   13. Боротися проти приниження українства на Пiвднi України та фактичного перетворення його на людсько-сировинний придаток товарно-брокерського менеджменту.
   14. Вiдновити святi Кургани землi нашої, заборонивши розкопки. Поставити, як коли фiгури Землi-Матерi України з Заповiтним Стосом в руках. Впорядкувати занедбанi козацькi могили на кладовищах сiл-станиць.
   15. Кольорi козацького Строю (одягу) на свята, згiдно Запорiзько-Чорноморської традицiї, чорно-жовтi.
   16. Створити при Паланках ансамбль хорунжих-джур, якi опанували б кiнний стрiй та його бойову традицiю Гопак (вольтажировка бiля возiв), старовинний нацiональний рукопаш Спас, двоголосий козацький спiв та малиб, виїзд на представництво та на свята, гостей вшановувати згiдно звичаю.
   Ринок трударям-власникам!
   На своїй землi є один тiльки грiх - робити зле добрим людям та бути бiдним.
   Нехай сприяє та хранить нас Покрова Пресвятої Богородицi нашої, овiянi тисячолiтнiм Звичаєм народу України.
  
   02.03.1992 р. Отаман УЧПГК Лашкевич В.
  Збори Українського Чорноморського козацтва: м. Одеса вул. Пастера 15, Український театр, ТУМ "Пiвденна Громада" - кожний четвер з 19 до 21. Адреса для листiв: м.Одеса вул. Ген.Петрова 15 кв.11, Власюку Iгору.
  
  
  10. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1992. КЛЕЙНОДИ.
  
   21.08.1992 року вiдбулася 17 сесiя Адамiвської сiльської ради ХХI скликання, яка розглянула питання "Про органiзацiю роботи з нацiонального виховання у Адамiвськiй неповнiй середнiй школi".
   Рiшення сесiї:
   "Заслухавши та обговоривши доповiдь директора Адамiвської неповної середньої школи Тимофєєва Валерiя Яковича, сесiя вiдмiчає, що педагогiчним колективом школи проводиться потрiбна робота з виховання нацiонально-свiдомих громадян незалежної України.
   Створена дитяча громадська органiзацiя "Джура" (українськi пiонери), яка працює на засадах виховання громадянина України, патрiота, захисника Вiтчизни.
   Ведеться велика вiйськово-патрiотична, спортивно-туристська робота, у якiй задiяно бiльшiсть школярiв середнього та старшого вiку. Роботу цю проводять вчителi Галицький С.П., Галицька Н.П., Буравицька Р.М., Катющев Є.М., Потужна В.О. та директор школи офiцер запасу Тимофєєв В.Я.
   Налагоджено зв'язок iз штабом дивiзiї та частинами, якi дислокованi на Софiївському танкодромi. Проведено зустрiчi з воїнами, якi є шефами школи, з школярами проводять на полiгонi збори, проводиться "Зарниця". Шкiльна збiрна iз спортивного туризму вже кiлька рокiв займає призовi мiсця на районних змаганнях, належним чином ведеться спортивна робота.
   Але є й недолiки: план роботи дитячої органiзацiї "Джура" поверховий, не вiдповiдає у повнiй мiрi завданням її роботи, здебiльшого має декларативний характер, у виховнiй роботi школи нацiональне виховання iснує само по собi, воно не є органiчною складовою шкiльної системи виховання, вiдiрване вiд найбiльш цiкавих форм виховання: вiйськово-спортивного та спортивно-туристського...
   У зв"язку з цим сесiя Љ17 Адамiвської сiльської ради ХХI скликання вiд 21 серпня 1992 року ВИРIШИЛА:
   1. Розробити Положення про нацiональне виховання учнiв Адамiвської неповної середньої школи. До 01.01.1993 року. Вiдп. директор школи Тимофєєв В.Я.
   2. Привести план виховної роботи школи та класних керiвникiв у вiдповiднiсть iз Положенням про нацiональне виховання школярiв України. До 01.01.1993 року. Директор школи.
   3. У планах та практичнiй роботi звернути особливу увагу на нацiонально-патрiотичне виховання в процесi проведення найбiльш цiкавих форм виховання: вiйськово-спортивного та туристсько-спортивного. Постiйно. Педколектив.
   4. У серпнi 1993 року у порядку контролю заслухати питання нацiонального виховання учнiв Адамiвської неповної середньої школи на сесiї Адамiвської сiльської ради. Вiдп. директор школи, голова сiльської ради".
  5 вересня 1992 року на Софiївському полiгонi на Малому козацькому колi було засновано Дунайське козацтво (потiм воно отримало назву Заднiстрове земляцтво). Засновники органiзацiї - офiцери Київської (Бiлгород-Днiстровської) 180 дивiзiї - Ю.Ломовцев, Ю.Корнєв, Некрасов, Пронiн, Г.Антонов, Ю.Харчук, М.Слепухiн. Отаманом обрано Кучера Володимира Вiкторовича. В ЗМI пройшов ряд публiкацiй на цю тему.
   Вiд одеситiв (отаман - В.Лашкевич) отримали опис Козацьких Клейнодiв та 14-рiк.
  
  
  ЧОТИРНАДЦЯТИРIК
  (козацький звичаєвий кодекс)
  
   Народ кожен пильнується оком Господнiм. Грiхи нашi гноблять нащадкiв наших. Справою Божою єсть посполiтеє дiло козацьке за вiру Христову, за волю та рiдну землю. Корогви нашi - то тiнь Покрови Богородицi. Доля народу - козацька доля. Коли супостати рабують народ - встають козаки за долю батькiв, жiнок та дiтей своїх. Юдиним та фарисеям не панувати на нашiй землi. Праведне дiло для рук козацьких. Не купiмося на новi пiдманки, бо за ласою слiдом - нове ярмо.
  
  ЗАВIТИ
  
   1. Починай справу з молитвою Божою та iменем Божим. Не злися, коли щось не вийшло. Мабуть до дiла готовий не був. Споможеш, як будеш готовим до найтяжчого. Проси у Бога i дасть тобi силу, коли справа угодна для Бога. Нема на свiтi такого, щоб не корилося праведним людям.
   2. Євангелiю вiруй, а не попам. Мiж Богом та козаком посередник один - Христос, а заступниця нашому роду - Богородицi Покрова.
   3. Не обiцяй i не клянися. Бо людина - то трiска в потоцi життя. Не все залежить вiд наших бажань. Краще вiр справi, анiж словам.
   4. Перед Богом всi люди рiвнi. Не гноби нi татарина, анi ляха i сам також не гнись. Корися в походi Старшинi та козацькiй громадi, бо ця покора для тебе ярмо, а скупинi - то є заручина волi.
   5. У козака сила лише в своїй землi. В чужому краї є сила лиш проти полону.
   6. Лишнього не хапай. Не всяке добро на добре. Всього на свiтi з"їсти не вдасться, - то ж бо тримайся посту. В походах посту немає.
   7. Коли просять, - помагай, - i коли не просять, а треба. Не вiдказуй навiть ворогам.
   8. Родину свою шануй, бо то твоя втiха та рай на землi. Нема на свiтi притулку, окрiм сiм"ї.
   9. Козак має зброю пильнувати, як око своє. I ще бiльше. Здоровiє другим коротити можеш тiльки тодi, коли честi твоїй рятунку нема. Коли ж честь свою ставиш вище громади, - складай свою зброю.
   10. Як не можеш козаковi вiдрядити зi справи рiвно з своєю долею, тодi козака наймитом не займай. Бо справа не пiде на лад i совiсть свою загубиш.
   11. Умiй слухати. Слухай все до кiнця. Отамана не перебивай. Гаси дратування та злiсть. Мовчання вiд розуму. Втрачай слова, як найдорожчий скарб.
   12. Заповiт iз чужого досвiду.
   13. Заповiт iз набитих гуль.
   14. Пам"ятай: один вiрний шлях на землi - терпiння. Найвеличнiшi перемоги на свiтi - це перемоги над власним "Я". (7)
  
  
   На П"ятiй нашiй Козацькiй Радi затвердили основну атрибутику Адамiвського Осередку Козацтва.
  
  
  ОСНОВНА АТРИБУТИКА (КЛЕЙНОДИ) АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.
  
  I. ПРАПОР.
  
   Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської хвилi (розмiрами довжини до ширини 2:1). На однiй сторонi Мальтiйський бiлий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою; на другiй сторонi - нашитий напис - Адамiвський Осередок Козацтва. Полотнище закрiплене на дерев"яному держаку довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.
  
  II. ХОРУГВА.
  
   Символ Адамiвського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище (довжина до ширини - 1,5:1) кольору морської хвилi, оторочене золотисто-жовтою стрiчкою, на дерев"яному держаку з перекладиною. На лицьовiй сторонi - Мальтiйський бiлий хрест, по периметру напис - Адамiвський Осередок Козацтва.
  
  III. БУНЧУК.
  
   Знак Стану отамана. Виготовлений з кiнського волосу. Має чотири частини (пряди - Адамiвський стан, Авидiвський стан, Благодатненський стан, Софiївський стан) та мiдне навершиє iз хрестом.
  
  IV. КОМИШИНА.
  
   Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закiнчується прапорцем, що подiбний до прапору Адамiвського Осередку Козацтва, але вп"ятеро менший.
  
  V. ШЕВРОН.
  
   Нарукавний знак козака. На лiвому рукавi - загальнокозацький, на правому - осередковий. Осередковий являє собою Мальтiйський щит кольору морської хвилi, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, по центру - Мальтiйський бiлий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, по периметру напис - Адамiвський Осередок Козацтва. Нижче шеврону - прямокутний шеврончик кольору морської хвилi, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, з написом "Адамiвський стан", "Авидiвський стан", "Благодатненський стан", "Софiївiський стан". (8)
  
  
  
  
  11. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1993. КОЗАЦЬКЕ ТIЛОДУХОВИХОВАННЯ.
  
   Невдоволення народних мас дiяльнiстю Президента та Верховної Ради невпинно наростало i досягло свого пiку в червнi 1993 року. Пiд тиском шахтарських страйкiв було прийнято рiшення про проведення 26 вересня цього ж року референдуму з питань довiри Президентовi та Верховнiй Радi.
  Вiд одеситiв отримали Козацькi Заповiдi (отаман - Iгор Власюк).
  
  КОЗАЦЬКI ЗАПОВIДI.
  
   Козацтво - братерство людей, об"єднане особливим станом душi та моралi. Козаки - народ, має свою культуру, iсторiю та пам'ять. Славне минуле Козацтва, справи та заповiти предкiв, дають нам право з гордiстю сказати: "Слава тебе, Господи, що ми козаки!" У козацтвi спiльне завжди було вище вiд особистого. Козаки завжди служили рiднiй землi - Святiй Українi Русi, своєму Народовi та своєї Державi. Козаки! Ми - нащадки та наступники першопроходцiв Українських Козакiв минулих епох.
   1. ЧЕСТЬ ТА ДОБРЕ IМ"Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧЕ ЖИТТЯ. Бережи честь з молоду. Достойнiсть зберiгати в будь-який обставини. Май волю визнати свої помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи iнших, не принижуй себе. Не заздри iншим та не тримай зла в серцi своєму. Не будь занадто гордим; та навiть в згадках не допускай, що ти вище iнших козакiв. Нiкого не навчай звисока, подивись для початку на себе. Бажай добра iншим, але без лестi. Май широку душу. Удари долi зустрiчай стiйко. Вчинивши ганебну справу, май силу волi приймати крайнє рiшення.
   2. КОЗАКI ВСI РIВНI В ПРАВАХ, ПАМ"ЯТАЙ: "НЕМА НI КНЯЗЯ, НI РАБА, А УСПIХ БОЖИЙ!" Козаки рiвнi як в правах, так i в вiдповiдальностi за свої справи, незалежно вiд суспiльного стану, освiти чи минулих заслуг. Рiшення, прийнятi на Радi - закон для всiх. Козаку нiхто не має права забрати його слова, окрiм командира в строю. Любий козак може бути обраний на любу посаду. Для збереження єдностi Козацтва козак не повинен бути в полiтичних партiях.
   3. ПО ТОБI СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО ТА НАРОД ТВIЙ. Не допускай паршивих справ та утримуй вiд них iнших. Будь чесним та правдивим, не бiйся постраждати за Правду. Нехай не зваджують тебе нi користь, нi хабарництво. Уникай нецензурних слiв. Пам"ятай: паршивi слова ще в ХIII ст. придумали вороги нашого народу для приниження наших Матерiв та Вiри. Будь прикладом в своєму життi, захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти слабому духом та тiлом. Не пiддавайся згубним пристрастям. Не захоплюйся спиртним, тютюном не на користь тобi, нi оточуючим.
   4. СЛУЖИ ВIРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ ЗЛОДIЯМ. Козацтво своєю головною цiллю бачить служiння народу та Батькiвщинi задля їхнього благополуччя, а не своїй користi та славi. Козак за це готовий пролити кров свою, та не учинити собi сорому та подiбного йому!
   5. ТРИМАЙ СЛОВО, СЛОВО КОЗАКА ДОРОГЕ. Козак! Пам"ятай, що кожне твоє слово - це слово твого народу, слово Козацтва. Сказавши слово - не впiймаєш. Говори, та не промовляйся, бо просто сказане не просто слухають. Стiйкiсть честi в словi.
   6. ШАНУЙ СТАРIЙШИН, ПОВАЖАЙ СТАРIСТЬ. Пам"ятай! Без згоди старiйшин нi одне важливе рiшення Отамана не може бути виконано. Влада старiйшин - не вiд сили, а вiд авторитета та мудростi. Прислухайся до слiв бувалих i уникнеш багато помилок. Кожного старiшого вважай своїм Батьком, а стару козачку - Матiр"ю.
   7. ТРИМАЙСЯ ВIРИ ПРЕДКIВ, РОБИ ВСЕ ПО ЗВИЧАЯМ СВОГО НАРОДУ. Якщо сумнiви торкнулися твоєї душi i ти не знаєш, як дiяти, - дiй по звичаю свого народу та Вiрi предкiв. Пам"ятай! Козацький звичай завжди скрiпляв сiм"ю та все Козацтво.
   8. САМ ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧИ. Так було завжди у козакiв. Взаємодопомога - основа козацького братерства. Як ти глянеш в очi матерi товариша, якого мiг спасти, а не спас?!
   9. ЛЮБИ ТРУД. НЕ БУДЬ БЕЗДIЛЬНИК. Кожний козак має робити все, щоб його сiм"я та вiн жили в достатку, але не тягни руку з криком "Дай!" Живи своєю працею. Презирай лiнощi. Кожна справа має "горiти" в твоїх руках.
   10. БЕРЕЖИ СВОЮ СIМ"Ю, СЛУЖИ ЇЙ ПРИКЛАДОМ. Сiм"я - святиня шлюбу. Нiхто не має права вмiшуватися у сiм"ю без її прохання. Сiм"я - основа козацького товариства. Голова сiм"ї - Батько, з нього питають за все. Батько! Добийся в сiм"ї авторитету та взаємопорозумiння. Виховуй своїх дiтей чесними, смiливими, добрими, чутливими, безкомпромiсними в боротьбi зi злом, вiдданими Батькiвщинi. Виховай їх козаками. Дай дiтям вiдповiдну освiту. Козак має оберiгати жiнку, захищати її честь та гiднiсть. Цим ти забезпечиш майбутнє свого роду. Козак не має права втручатись в жiночi справи. Поважай своїх батькiв.
   КОЗАКОМ ПОТРIБНО НАРОДИТИСЬ! КОЗАКОМ ПОТРIБНО СТАТИ! КОЗАКОМ ПОТРIБНО БУТИ!" (9)
  
  На Шостiй нашiй Козацькiй Радi затвердили Положення про Козацьке Тiлодуховиховання.
  
  
  КОЗАЦЬКЕ ТIЛОДУХОВИХОВАННЯ - ОСНОВА ФIЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО ЗДОРОВ"Я НАЦIЇ
  
  "Козак був здоровий, вiльний вiд хвороб, в сто рокiв тiльки в силу брався. Тому жив i весело, i довго". Д.Яворницький.
  
   У козакiв виховання юнакiв - майбутнiх воїнiв - було пiдпорядковане фiзичному розвитковi та загартуваннi. Козаки досить ефективно вмiли використовувати оздоровчi сили природи та гiгiєнiчнi фактори для оздоровлення i загартування людей. Пiд впливом регулярних дiй зовнiшнього середовища (сонця, повiтря, води) вiдбувалося поступове пристосування органiзму до змiн, що сприяло профiлактицi рiзноманiтних захворювань, змiцненню здоров"я та повноцiнному довголiттю.
   Все в їх життi характеризувалося рiзноманiтнiстю, збалансованiстю та повноцiннiстю i разом з тим простотою та помiрнiстю: сонце, повiтря, вода, їжа, народна медицина та iн. Взагалi козаки дивились на простоту i помiрнiсть як на одну з важливих i необхiдних умов перемог в боротьбi з ворогами: тiльки той, хто перемiг себе, свої надлишковi потреби, спроможний перемогти недруга. Головна ознака козацтва - простота, рiзноманiтнiсть i помiрнiсть - забезпечувала високу працездатнiсть i мiцне здоров"я.
   Таким чином, систематичне виконання фiзичних вправ разом з ефективною системою загартування (фiзичного та психiчного) виховали той тип козакiв, якi легко переносили спрагу та голод, спеку та холод i були надiйними захисниками народу...
   В школi є сенс згрупувати напрямки цього типу виховання (Система здоров"я: фiзична культура, система козацького тiловиховання, основи здоров"я; Вiйськова справа: козацьке вiйськове мистецтво, початкова вiйськова пiдготовка; Козацький родовiд; Козацькi традицiї; Козацька культура) в цикли - Культура тiловиховання та Духовна козацька культура задля ефективного використання потенцiалу козацького способу життя.
  
  Цикли та напрямки козацького тiлодуховиховання
   Цикли Напрямки
  I Культура тiловиховання 1 Система здоров"я:
   1. Фiзична культура
   2. Система козацького тiловиховання
   3. Основи здоров"я
   2 Вiйськова справа:
   1. Козацьке вiйськове мистецтво
   2. Початкова вiйськова пiдготовка
  II Духовна козацька культура 3 Козацький родовiд
   4 Козацькi традицiї
   5 Козацька культура
  
  Напрямки, форми роботи з козацького тiлодуховиховання
  Напрямки
  
  
  
  
  
  
  
  
  Вiковi групи Форми I II II IV
   Режим працi та вiдпочинку; ведення здорового способу життя; рацiональне харчування Систематичне заняття фiзкультурою та спортом Загарту-
  вання: сонце, повiтря, вода Психотренiнг: козацьке характерництво
  Козачата Класна Фiзична культура та основи здоров"я. Природознавство.
   Позакласна Козацьке здоров"я. Спортивнi гуртки.
   Позашкiльна Клуб "Сiч". Козацьке таборування.
  Джури Класна Фiзична культура та основи здоров"я. Бiологiя.
   Позакласна Козацьке здоров"я. Козацьке вiйськове мистецтво. Спортивнi гуртки.
   Позашкiльна Клуб "Сiч". Козацьке таборування.
  Молодики Класна Фiзична культура та основи здоро"вя. Бiологiя.
   Позакласна Козацьке здоров"я. Початкова вiйськова пiдготовка. Спортивнi гуртки.
   Позашкiльна Клуб "Сiч". Козацьке таборування.
  
  А. КОЗАЧАТА / УЧНI 1-4 КЛАСIВ /
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ:
  
  1. Система здоров'я. Здоровий спосiб життя. 2. Козацька вiйсьќкова справа. Вiйськово - патрiотичне виховання.
  Беруть участь у бесiдах про значення занять фiзичними вправами i прогулянок на повiтрi для змiцнення свого здоров"я, про те, як готуватися до працi й захисту Батькiвщини "Турбота про здоров"я людини", "Щоб бути до працi готовим, треба бути завжди здоровим", "Кожний знає, що режим необхiдний всiм", "Козачата - чистi, охайнi хлоп'ята".
  Виконують вправи основного комплексу гiмнастики; учаться шикуќватися, танцювати; виконують вправи для правильної постави; зайќмаються рухливими iграми, лижною пiдготовкою, бiгають на ковзанах; пiзнають правила iгри та елементи спортивної етики; учаться погоджено колективно дiяти. Проводять нескладнi спортивнi змагання /"Веселi старти"/, берусь участь у деяких загальношкiльних спортивних змаганнях, у простих воєнiзованих iграх /"Сокiл"/; у секцiї загальќної фiзичної пiдготовки, спортивних секцiях школи i позашкiльних установ. Здiйснюють прогулянки, екскурсiї, одно-триденнi туристќськi походи по рiдному краю. Опановують елементарнi туристськi наќвички i беруть участь у змаганнi з основ туристської технiки /"Коќзацьке таборування" - укладання рюкзака, розкидання намету, подоќлання перешкод/. Привчаються тримати в чистотi свою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тiла; привчаються рацiонально користуватися сонцем, повiтрям, водою; закрiплюють знання та навички гiгiєни i санiтарiї; привчаються тримати в чистотi й порядќку мiсця своїх спортивних занять.
  Самостiйне складають режим дня i контролюють його виконання, стежать за чистотою та порядком у примiщеннях; регулярно пiд керiвќництвом старших займаються ранковою гiмнастикою, а в промiжках мiж навчальними заняттями i в процесi виконання домашнiх завдань - проќводять фiзкультхвилинки. Виконують обов"язки чергових по класу. Органiзовують i проводять нескладнi змагання-конкурси по спорту й туризму. Виконують обов'язки фiзоргiв, капiтанiв команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають учителевi в прогулянках i походах по рiдному краю.
  Засуджують порушення занять фiзичною культурою, випадки невикоќнання правил санiтарiї та гiгiєни в школi, вдома, у дворi, на спорќтивних майданчиках; засуджують недбале ставлення до спортивного iнќвентаря та обладнання.
  В процесi урокiв i позакласних заходiв учнi 1-4 класiв знайомляться з прикладами з життя, працi й боротьби козакiв за своє визволення, за змiцнення i захист України.
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне виќховання.
  Привчаються виконувати Правила для учнiв 1-4 класiв, Правила коќзачат, Кодекс буття козакiв. Вчаться додержувати моральних принциќпiв i правил; беруть участь у бесiдах на моральнi теми: "Про ставќлення до Батькiвщини i рiзних народiв", "Про ставлення до працi, люќдей працi", "Про товариство i дружбу", "Про колективiзм", "Про добќроту, чуйнiсть i скромнiсть", "Про чеснiсть i вмiння додержувати слова", "Про справедливiсть", "Про ставлення до старших, молодших i ровесникiв", "Про непримиреннiсть до зла i байдужостi".
  Дiзнаються про рiдний край, про життя дiтей України та iнших краќїн. Беруть участь у бесiдах про нашу Батькiвщину, про повагу до всiх нацiональностей: "Ми ростемо, росте країна", "Кожний день i кожний час країна думає про нас" та iн.
   Зустрiчаються з ветеранами вiйни i працi. Проводять екскурсiї по рiдному краю, виконують завдання шкiльного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють фiльми про героїв вiйни, про видатних учеќних i людей працi. Проводять збори й ранки : "Про нашу Батькiвщину", "Жити - Батькiвщинi служити". Органiзовують конкурси, виставки виќробiв, фотографiй, малюнкiв "Тобi, країно рiдна", читають казки, загадки, прислiв"я народiв рiзних країн. Беруть участь у шкiльних святах.
  Поглиблюють уявлення про колективiзм. Читають статтi, твори хуќдожньої лiтератури про справдi товариськi стосунки в дитячих колектиќвах i розповiдають про них на зборах. Учаться самостiйно проводити збори, колективнi iгри; намiчають план роботи на кiлька днiв, на тиждень, дбають про спiльнi iнтереси колективу, виявляють iнiцiативу, вiдповiдальнiсть за доручену справу, стараються не пiдвести свiй клас, загiн. Вчаться дiяти i працювати спiльно, робити макети, вигоќтовляти аплiкацiї, матерiал для. лiчби, навчальнi посiбники, iграшќки для дитячого садка; беруть участь у збираннi макулатури. Виявляќють взаємну вимогливiсть i повагу один до одного.
  Дiстають першi уявлення про гуманнi вiдносини людей у суспiльствi, читають i обговорюють оповiдання про доброту, доброзичливiсть, справедливiсть. Намагаються доброзичливо i чуйно ставитися до людей, справедливо оцiнювати свої вчинки i вчинки товаришiв, подавати поќсильну допомогу навколишнiм. У мiру своїх сил допомагають сїм"ям ветеранiв вiйни та працi, проводять волонтерську роботу. Дбають про молодших братiв i сестер, грають з ними, вiдводять їх у дитячий саќдок. Читають казки, показують фiльми дiтям дитячого садка, органiзовують для них концерти художньої самодiяльностi, показують п"єси в тiньовому та ляльковому театрах.
  Органiзовують роботу "книжкової лiкарнi" в класнiй та шкiльнiй бiблiотеках, у бiблiотецi дитячого садка. Уважно ставляться до батьќкiв, допомагають їм у домашнiх справах. Готують саморобнi подарунки батькам до свят.
  Учаться складати розпорядок дня i неухильно його виконувати, правильно використовувати свiй вiльний час.
  Учаться додержувати порядку, дисциплiни, органiзованостi в школi, вдома, в громадських мiсцях. Проводять iгри-заняття з правил дорожќнього руху: "Знай правила дорожнього руху, як таблицю множення", " Ми - пасажири", "Як поводитися на вулицi", "Мiй шлях до школи", " Дорожнi знаки i покажчики".
  Дiстають першi уявлення про взаємозв"язок зовнiшньої i внутрiшќньої культури. Засвоюють правила ввiчливостi, точностi, акуратносќтi, охайностi. Беруть участь у заняттях з культури поведiнки: "Чаќрiвнi слова", "Поважай свiй i чужий час", "Друзi Мойдодира", "Охайќнiсть та акуратнiсть в одязi", "Як поводитися в театрi й кiно", "Ми йдемо в гостi", "Як ми проводимо перерви". Органiзовують пiд керiвництвом джур, учителiв заняття-iгри: "Екскурсiя по школi", "Подорож по мiсту чемних", "Прогулянка по алеї дбайливих". Учаться приязно вiтатися з учителями, працiвниками школи, знайомими, тоќваришами, виявляти ввiчливiсть i увагу до навколишнiх. Засвоюють правила культури поведiнки в школi, на вулицi, в громадських мiсцях.
  Учаться долати труднощi у процесi засвоєння нових знань, виконанќня домашнiх завдань, трудових i громадських доручень, не втрачати надiї при невдачах. Прагнуть переборювати свої примхи, впертiсть, капризи, лiнощi, поєднувати особистi iнтереси з iнтересами, справаќми колективу. Учаться розумiти справжнiй змiст понять "можна" ї "не можна", "треба" i "не хочу", виконувати важку, нецiкаву, але потрiбќну для колективу роботу, а також виявляти настирливiсть у змаганнях, оглядах, спiвпереживати радiсть перемоги i гiркоту невдач.
  Хлопчики й дiвчатка засвоюють позитивний досвiд дружнiх, поважлиќвих стосункiв у школi й поза школою, учаться переборювати скованiсть i настороженiсть у спiлкуваннi, допомагають одне одному; разом вiдќзначають днi народження, поздоровляють iз святом; дiстають початкоќвi уявлення про моральнi вiдносини членiв сiм"ї, беруть участь у беќсiдах про сiм"ю, про мам i тат, бабусь та дiдусiв: "Сiм'я, в якiй я живу","Як ми проводимо вихiдний день", i т.п.; дбайливо ставлятьќся до своїх батькiв i членiв сiм"ї.
  Читають у газетах, книжках оповiдання, вiршi про конкретнi приклади непримиренностi в боротьбi з порушеннями правил поведiнки, норм дружќби i товариськостi. Учаться розумiти змiст i виступати на зборах проти наклепництва, жадiбностi, забiякуватостi. Учаться не обходити поганi вчинки товаришiв, брати посильну участь в удосконаленнi дiйсностi.
  
  5. Козацька культура. Художньо - естетичне виховання.
  Учаться помiчати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу шкiльного примiщення, на рослини, якi прикрашають школу, розглядають картини й виставки творчiх робiт учнiв. На екскурсiях учаться помiчати красу мiського й сiльського пейзажiв, спостерiгаќють за виглядом i забарвленням неба в рiзнi години, в рiзнi пори року, а також за рiзним станом погоди. Вивчають вiршi про природу i працю, вчаться розумiти поетичнi образи, виразнiсть означень i iнтонацiй, намагаються використати їх у власнiй мовi.
  Беруть участь у бесiдах про прочитанi книжки, теле i кiнофiльми. Здобувають початковi знання про спектаклi, теле i кiнофiльми як твоќри мистецтва. Знайомляться з кращими творами образотворчого мистецќтва в музеях i на виставках; по репродукцiях, дiапозитивах, записах. Слухають записи музичних творiв. Колективно переглядають кiно i теќлефiльми, слайди, репродукцiї про рiдний край, про тварин, школу, ровесникiв, про працю дiтей.
  Дають загальнi емоцiйнi оцiнки художнiм творам; iлюструють проќчитанi книжки, побаченi спектаклi й фiльми, прослуханi музичнi твори. Розповiдають про свої найцiкавiшi "зустрiчi з музикою". Знайомляться з пам"ятниками культури i народного мистецтва, з мiсцевими майстрами-умiльцями прикладного мистецтва, спостерiгають за їх робоќтою. Шефствують над пам"ятниками культури поблизу школи.
  Малюють на вiльнi теми, на музичних заняттях розучують пiснi, зайќмаються хореографiєю, беруть участь в iграх-танцях, у рольових iгќрах-виставах; у художнiх i музичних школах розвивають свої здiбностi. Розучують пiснi й танцi, виступають на ранках, у шефiв, у дитячих садках i сiмейних вечорах з читанням вiршiв, iнсценiровками байок, шарад, епiзодiв з казок i художнiх творiв. Майструють iграшки з приќродного матерiалу /жолудiв, качанiв кукурудзи, горiхiв, шишок та iн./, картону , пластилiну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплiќкацiї, займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Iз пап"є-машє виготовляють персонажiв, роблять прикраси до новорiчної ялинки та iнших свят. Випробовують свої сили в створеннi казок, написаннi вiршiв.
  У класi, коридорах, удома i на вулицi пiдтримують чистоту й поряќдок. Беруть участь у художньому оформленнi примiщень. Гарно оформляќють зошити, суперобкладинки пiдручникiв i книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощують квiти, розводять квiтники. Скромно й акуратно вдягаються, звертають увагу на охайнiсть одягу. Беруть участь у бесiдах: "Гарнi i негарнi вчинки", "Чим гарнi люди навколо нас", "Наш дiм" та iн.
  Аналiзують гарнi i негарнi вчинки. Переглядають i обговорюють маќлюнки, карикатури, фiльми, де висмiюються неохайнiсть i нечепурнiсть зовнiшнього вигляду школярiв. Учаться помiчати недолiки в поведiнцi, зовнiшньому виглядi негативних героїв казок, байок, оповiдань та iнќших художнiх творiв.
  
  Б. ДЖУРИ / УЧНI 5 - 6 КЛАСIВ/
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  I. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя.
  Розширюють свої уявлення про значення фiзичної культури, спорту, туризму в життi, працi та захисту Батькiвщини. Органiзовують i проводять змагання та свята спорту й туризму, бесiди про фiзичний розвиток i загартування органiзму: "Твоє здоров"я - багатство Батькiвщини", "Спорт у життi видатних людей", "Сонце, повiтря i вода - нашi крацi друзi", "Туризм - кращий вiдпочинок джур та дан", "Роби зарядку кожќний день - зникнуть утома, млявiсть, лiнь". Дiзнаються iз газет, журќналiв, радiо й телебачення про змагання, про визначнi досягнення спортсменiв. Переглядають та обговорюють фiльми на спортивнi теми. Колективно вiдвiдують спортивнi змагання. Читають популярну лiтераќтуру про спорт, туризм, про загартування органiзму, про вiдомих спортсменiв.
  Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гiгiєќни та громадської санiтарiї; роблять ранкову гiмнастику, проводять загартувальнi процедури. Займаються гiмнастикою, легкою атлетикою, спортивними iграми, лижною пiдготовкою. Прагнуть одержати спортивнi розряди. Закрiплюють навички правильних постав, дихання, рухiв; учаться виконувати гiмнастичнi, акробатичнi, стройовi й танцювальнi вправи, освоюють технiку легкоатлетичних видiв спорту /бiг, стрибки, метання/, технiку пересування на лижах, технiку iгрових видiв спорќту. Беруть участь у виутрiшкiльних змаганнях та спартакiадах /Старќти надiй/. Виступають за спортивну честь школи на районних, мiських, обласних змаганнях. Регулярно вiдвiдують спортивнi секцiї школи i позашкiльних установ, секцiї загальної фiзичної пiдготовки. Тренуќють дворовi команди i секцiї на приз "Золота шайба", "Шкiряний м'яч", "Бiлий човен", "Веселi старти" та iн. Готуються до туристських походiв, учаться виконувати в них обов"язки членiв групи, загону, дбайливо ставитися до природи. Здiйснюють походи вихiдного дня та багатоденнi походи по рiдному краю. Навчаються орiєнтуватися на мiсцевостi, розбивати бiвуак, готувати їжу; регулярно навчаються в шкiльному туќристському гуртку або туристському гуртку при Центрi дитячої творчостi, станцiї юних туристiв; учаться надавати першу медичну допомоќгу. Органiзовують i проводять туристськi зльоти школи, змагання по туристськiй технiкi та орiєнтуванню на мiсцевостi, козацькi таборуќвання. Учаться вести краєзнавчу, пошукову роботу. Органiзовують конќкурси та змагання гри "Сокiл" i беруть в них участь. Допомагають в органiзацiї, пiдготовцi та проведеннi рiзних спортивних заходiв, у проведеннi рухливих iгор з молодшими школярами, виконують обов"язки капiтанiв команд, помiчникiв тренерiв, командирiв груп, спортивних суддiв, членiв бюро секцiй, спортивних i туристських гурткiв; обов'язќки вiдповiдальних за iнвентар та обладнання, за спортивнi споруди; працюють фiзоргами i туроргами класiв.
  Не порушують занять фiзичною культурою, спортом i туризмiом, праќвил санiтарiї та гiгiєни в школi, вдома, у дворi, на спортивних майќданчиках, чистотi та порядку на мiсцях спортивних занять, в одязi та iнвентарi.
  
  2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
  Беруть участь у роботi пошукових загонiв; вивчають життя i дiяльќнiсть героя, чиє iм"я носить загiн, проводять збори на тему: "Що значить любити Батькiвщину", "В дружнiй сiм"ї", " Дорогою подвигiв батькiв" та iн. Органiзовують ранки i свята "Пам'ятай тих, хто леќгендою овiяний", "Про мужнiсть юних". Проводять уроки мужностi. Оформляють альбоми, стенди, виставки "Нашi земляки - герої", "Край мiй? моя ти Батькiвщина", "Пам'ятай їхнi iмена", "Природа наiогj краю", "Наше листування". Шефствують над вулицями, якi носять iмена героїв, борцiв за свободу i незалежнiсть. Листуються iз школярами других краiн. Дивляться та обговорюють патрiотичнi фiльми. Провоќдять збори на теми "3 чого починається Батькiвщина", "Про любов великих людей до своєї Батькiвщини".
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне виховання.
  Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних вiдносин людей; беруть участь у бесiдах "Про дисциплiну працi", "Про безкоќрисливiсть вчинку", "Вiдданiсть та взаємна вимогливiсть у дружбi", "Про принциповiсть та щирiсть", "Про силу колективної думки", "Боротьба з брехнею та обманом", "Непримиреннiсть до вiдхилень вiд моральних норм колективу", "Працювати на совiсть", "Точнiсть, ре-тельнiсть i результативнiсть працi". Учаться на дiлi бути вiрними своєму слову, обiцянкам, зобов"язанням. Розширюють свої знання про Україну, про її героїв, учаться наслiдувати їх приклад. Проймаються почуттям любовi до рiдної природи, до народу України. Знайомляться з найважливiшими фактами та подiями з iсторiї Батькiвщини, дiзнаютьќся про традицiї народу в минулому i тепер, беруть участь у суспiльќно кориснiй працi на допомогу школi , мiсту /селу/, рiдному краю.
  Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють iнiцiативу, самостiйнiсть, творчiсть. Знайомляться з головќними завданнями загальношкiльного колективу на семестр та канiкули. Планують завдання, справи класу, загону. Беруть участь у розвiдуваннi корисних справ для школи, мiста, кооперативу. Знайомляться з подвиќгами героїв, роботою кращих учнiв, привчаються наслiдувати їхнiй приклад. Набувають умiння наказати товаришевi i пiдкоритися йому в трудових справах, громадськiй роботi, вчаться правильно реагувати на зауваження та оцiнки громадської думки загону, класу. Розподiляють громадськi доручення мiж усiма членами колективу, систематично обговорюють самозвiти про їх виконання. Обговорюють матерiали газет, журнаќлiв, творiв художньої лiтератури, дивляться фiльми на теми "Важко одному - пiд силу загону", "Чесно жити - народу служити". В суспiльно кориснiй дiяльностi вчаться надати допомогу товаришу i прийняти iї.
  Поглиблюють уявлення про гуманнi вiдносини людей у суспiльствi. Допомагають учителям у роботi з козачатами. Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчаться робити добрi вчинки i справи "по секрету". Проводять збори "Я там, де потрiбнiший людям", "Ти не один на свїтi", "Мої батьки i я". Уважно ставляться до рiдних, пiкќлуються про них. Закрiплюють i розширюють набутi в молодших класах навички шанобливого ставлення до батькiв i старших, поваги до ровесникiв. Привчаються оцiнювати свої вчинки i вчинки товаришiв по совiстi i справедливостi. Ведуть роботу розвiдникiв корисних копаќлин. Поздоровляють мешканцiв мiкрорайону школи, ветеранiв зi святаќми. Вступають у шкiльне товариство ЮДПД. Беруть участь в охоронi природи, зелених насаджень, птахiв. Стають членами товариства охоќрони природи. Беруть участь у роботi шкiльного лiсництва.
  Усвiдомлюють необхiднiсть дисциплiни i самодисциплiни як єдностi старанностi й iнiцiативи, пiдлеглостi й самостiйностi. Додержують правил поведiнки в шкалi, вдома, на вулицi, в громадських мiсцях, у таборi. Виконують доручення колективу на совiсть. Дивляться та обговорюють кiнофiльми, передачi про правила поведiнки в громадсьќких мiсцях, правила дорожнього руху. Створюють iгротеки настiльних iгор з правил дорожнього руху.
   Поглиблюють уявлення про єднiсть зовнiшньої i внутрiшньої культури поведiнки. Закрiплюють навички ввiчливого поводження з молодшими i старшими, умiння уважно слухати, ввiчливо слухати, вiдповiдати, не перебивати iнших пiд час розмови, не гарячитися, вiдстоючи свою точку зору. Стежать за правiльнiстю мови, добиваються її виразносќтi. Дбають про свiй зовнiшнiй вигляд. Тримають у чистотi та охайностi свою шкiльну форму i верхнiй одяг. Допомагають молодшим оволодiвати навичками культурної поведiнки. Навчають малюкiв, молодших братiв та сестер правил культурної поведiнки. Стежать за поведiнкою молодших у квартирi, у дворi, на вулицi, в кiнотеатрi. Створюють наочнi посiбники з правил культурної поведiнки.
  Дiстають першi уявлення про прийоми самовиховання, про складання особистої програми самовиховання. Оформляють куточки пiд девiзом "Тим, хто працює над собою", "Станемо кращими", добирають оповiдання про те, як працювали над собою великi люди, поради щодо самовиховання. Стараються об"єктивно оцiнювати свої сильнi сторони, бачити недолiќки i знаходити шляхи їх усунення, прислухатися до зауважень товаришiв i дорослих. Проводять збори "Вони були першими", "Будьмо гiдними iменi героя", "Герої серед нас", "Про мене i про тебе", "Я i мої справи", "Боротися i шукати, знайти i не здаватись". Мобiлiзують свої вольовi зусилля на подолання труднощiв в оволодiннi знаннями, навичками громадської роботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесникiв, вiдвертати товариша вiд негiдних дiй та вчинку. Виступаќють на захист справедливостi, захищають слабших, молодших за вiком, учаться приймати самостiйнi рiшення в складних умовах, у громадськiй роботi, колективних iграх.
  Розширюють та закрiплюють позитивний досвiд спiлкування мiж хлопќчиками й дiвчатками в навчаннi, громадськiй роботi, творчостi, вiдќпочинку, спортi, переборюють негативiзм, скованiсть i настороженiсть у спiлкуваннi з ровесниками iншої статi; активно беруть участь у пiдготовцi та проведеннi бесiд про дружбу i товариство мiж хлопчиќками й дiвчатками "Хлоп'ятка - дiвчатка, дiвчатка - хлоп"ятка, нам всiм подружитися час", органiзовують колективний перегляд i обгоќворення кiнофiльмiв та спектаклiв для дiтей; шефствують над молодќшими, допомагають вихователям дитячих садкiв, грають з малюками, пiклуються про них; розширюють знання та уявлення прео моральний iдеал сiм"ї, про значення для дiтей i батькiв мiцної, дружньої, щасливої сiм'ї, про сiмейнi ролi чоловiка й жiнки, про наступнiсть поколiнь; чуйне ставляться до рiдних i близьких.
  Беруть участь у класних i козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у дитячому колективi; обговорюють випадки недодержання Правил для учнiв, невиконання Законiв козачат. Допомагають товаришам уникнути недолiкiв у поведiнцi, подолати нерiшучiсть, пасивќнiсть, сором'язливiсть, дратливiсть, прагнуть зрозумiти, розiбратися в причинах та мотивах вчинкiв ровесникiв. Випускають сатиричнi стiнќнi газети та бюлетнi "Не проходьте мимо", "Їжачок", "Колючка" та iн. Обговорюють фiльми i спектаклi, матерiали газет, в яких засуджуються бездушнiсть, упертiсть, прагнення до удаваного геройства, показної активностi, спроба протиставити себе колективу. Учаться самокритичностi, об'єктивностi в оцiнцi заслуг i недолiкiв товаришiв та своїх особисќтих.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
  Пiзнають красу рiдного краю, привчаються самостiйно бачити прекрасќне на екскурсiях та в походах, роблять зарисовки, фотознiмки. Знайќомлячись з художнiми творами, з оповiданнями з iсторiї України про самовiддану працю народу, засвоюють поняття про прекрасне в життi й працi. Звертають увагу на оформлення мiста, сучасного селища, села. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсiях на виробництво.
  Читають i обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну лiтературу про рiзнi види мистецтва. Колекцiонують художнi листiвки, репродукцiї, значки, марки. Знайомляться за оригiналами, кiно, телеќфiльмами, репродукцiями i фотографiями з творчiстю видатних художќникiв, скульпторiв, архитекторiв. Добирають репродукцiї для урокiв та бесiд, для шкiльної картинної галереї. Слухають розповiдi про мистецтво, музичнi передачi по радiо, телебаченнi; вiдвiдують театќри, кiно, концерти, музичнi вечори для школярiв, художнi музеї, виставки, архитектурнi та скульптурнi нам"ятки, музейнi заповiдники. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсiях, переглянутi спектаклi, кiно i телефiльми, прослуханi концерти. Знайќомляться з творами сучасних письменникiв, поетiв, художникiв, музиќкантiв рiдного краю, з працями творчих колективiв, випускають стiнќнi газети, присвяченi їхнiй творчостi. Вивчають пам"ятники iсторiї та культури рiдного краю i охороняють їх.
  Вивчають напам"ять вiршi, уривки з прозових та драматичних твоќрiв. Працюють у гуртках малювання, лiплення, прикладного мистецтва, фото i кiнолюбителiв, художнього читання, в шкiльних оркестрах, у рiзних колективах художньої самодiяльностi; беруть участь у тижнi музики, кiно, театру, в дитячих художнiх виставках, у загальношкiльних конкурсах на краще виконання пiсень i танцiв; загонових пiснi, вiрша, оповiдання; виступають у спектаклях лялькового та тiньового театрiв. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на теми лiтературних i музичних творiв; знайомляться з графiчним оформленням книжок, зi шрифтовими працями; застосовують здобутi знання пiд час оформлення стiнгазет, класних куточкiв, тематичних альбомiв та щоќденникiв у козацькому загонi; придумують малюнки для нескладних вишиќвок; працюють над заданими композицiями. Влiтку в козацьких загонах виконують розученi в школi вiршi, пiснi, танцi; впровадять з молодшими сюжетнi iгри, ставлять спектаклi, беруть участь у конкурсi образотворќчого мистецтва.
  Беруть участь в оформленнi класу й школи, вдома допомагають прибирати кiмнату, двiр, намагаючись внести красу в домашнiй побут. Розводять квiти й доглядають за ними, беруть участь в органiзацiї та проведеннi Свята квiтiв. Слухають бесiди про красиве в природi й мистецтвi, про красивi вчинки та красу поведiнки людей, красу їхньої працi. Художньо оздоблюють виготовленi iграшки, макети, муляжi, беруть участь в офорќмленнi рiзних виставок. Беруть участь в операцiї "Живи, книго". Оргаќнiзовують змагання, огляди за краще збереження пiдручникiв, книжок.
  Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають "блискавки", стiннi газети. Слухають розповiдi, бесiди, що дають початкове уявленќня про основнi елементи доброго смаку в лiтературi, мистецтвi, в костюмi, манерi поведiнки. Переглядають кiно й телепередачi, фiльми, вiдвiдують спектаклi ТЮГiв та лялькових театрiв, слухають радiопередаќчi, в яких засуджують негiдну поведiнку i утверджують норми етики. Складають та розiгрують маленькi п"єси, сценки, дiалоги та монологи, в яких засуджується негарна поведiнка. Проводять у пiдшефних класах з козачатами сюжетно-рольовi iгри про красу поведiнки. Читають лiтературу, дiляться своїми враженнями про вчинки героїв, їхнiй зовнiшќнiй та внутрiшнiй вигляд.
  
  В. ДЖУРИ /УЧНI 7-8 КЛАСIВ/
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  1. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя. 2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
  Органiзовують i проводять бесiди, лекцiї та вечори. Присвяченi фiзичнiй культурi, спорту, туризму; зустрiчаються з вiдомими спортсменами, спортивними суддями, тренерами, лiкарями. Дiзнаються з газет, журналiв, радiо й телепередач про змагання, про визначнi досягнення українських i зарубiжних спортсменiв. Переглядаќють та обговорюють кiнофiльми на спортивнi теми. Колективно вiдвiдують спортивнi змагання. Читають популярну лiтературу про спорт, туризм, про загартування органiзму, про вiдомих спортсменiв.
  Учаться складати правильний режим занять фiзичною культурою, спортом, туризмом. Добирають вправи для спецiалiзованої зарядки вiдповiдно до вибраних видiв спорту.
  Виробляють правильну поставу та координацiю. Займаються гiмнастикою, легкою атлетикою, лижною пiдготовкою, спортивними iграми; регулярно займаються вибраними видами спорту й туризму в секцiях та гуртках школи, Будинкiв творчостi, дитячо-юнацьких спортивних шкiл та станќцiй юних туристiв. Беруть участь у проведеннi шкiльних спартакiад та естафет, виступають за честь школи в районних, мiських та обласних змаганнях. Готуються та складають норми атестацiї, прагнуть одерќжати юнацькi спортивнi розряди, активно беруть участь у заняттях дворових команд та секцiй, у змаганнях "3олота шайба", "Шкiряний м'яч", "Бiлий човен", "Снiжинка", в змаганнях "Старти надiй". Ведуть краєзнавчу, пошукову роботу в мiсцевих i далеких туристських походах та екскурсiях, подорожах i експедицiях. Удосконалюють туристську технiку. Беруть участь у шкiльних, районних, мiських та обласних зльотах i змаганнях юних туристiв. Активно зберiгають рiдну природу. Ведуть роботу за завданням шкiльного музею. Учаться основних праќвил цивiльної оборони. Беруть участь у конкурсах та змаганнях гри "Сокiл".
  Виконують вимоги особистої та громадської гiгiєни, пiдтримують чистоту й порядок на своєму робочому мiсцi в класi. Учаться надаваќти першу медичну допомогу потерпiлим. Оволодiвають навичками самоконтролю в ходi спортивних занять.
  Проводять зарядку та фiзкультхвилинки з молодшими школярами. Здiйснюють спортивне суддiвство змагань у класi й школi. Ведуть роботу старост спортивних секцiй, громадських iнструкторiв по спорќту, фiзоргiв класiв, капiтанiв команд, спортивних органiзаторiв роботи з козачатами. Органiзовують i проводять шкiльнi спартакiади; походи по рiдному краю, туристськi зльоти та змагання. Як iнструктори допомагають учителевi фiзвиховання, класним керiвникам, учителям, туристському органiзаторовi школи проводити заняття в туристсько-краќєзнавчих гуртках школи. Обладнують спортивнi майданчики та стежать за утриманням iнвентаря, за чистотою майданчикiв. Беруть участь в орќганiзацiї роботи спортивно-трудового й туристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесiди, показовi спортивнi виступи молодших школярiв. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень заќнять фiзичною культурою, спортом i туризмом, проти порушень спортивної етики, випадкiв невиконання правил гiгiєни та санiтарiї, не доќпускають неохайного ставлення до спортивного iнвентаря.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне вихвання.
  Вивчають змiст i усвiдомлюють значення моралi. Знайомляться з єднiстю прав, свобод i обов"язкiв громадян. Словом i дiлом, своїм особистим прикладом утверджують норми моралi. Визначають конкретнi шляхи втiлення моральних знань у дiї та вчинки. 3"ясовують на уроќках, бесiдах i диспутах такi поняття, як громадянський обов"язок пеќред Батькiвщиною, активна життєва позицiя, моральний iдеал. Проводять класнi години, збори на теми "Тобi до всього справа", "Слово крiпи справами своїми". Беруть участь у бесiдах i диспутах "Наступає твоя громадянська зрiлость", "Правда вiд усього дерожча". Слухають лекцiї на теми "Мораль i право", "Закон i совiсть". Читають i обговорюють статтi в журналах та газетах на морально-етичнi теми. Учатьќся аналiзувати конкретнi факти i явища повсякденного життя, робити моральний вибiр у рiзних життєвих ситуацiях. Беруть активну участь у громадському i трудовому життi класу, школи, мiста /села/, викоќнують доручення, завдання органiв учнiвського самоврядування.
  Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, викоќнують слiдопитську роботу, вивчають минуле, сучасне i майбутнє свого мiста /села, району, областi/, дiзнаються про життя i дiяльнiсть видатних землякiв. Беруть участь в охоронi природи рiдного краю та його культурно-iсторичних пам'ятникiв. Створюють шкiльнi краєзнавќчi музеї, виставки, кутки; складають адьбоми та фотомонтажi на теми "Моя Батькiвщина", "Наш край", "Наше село", беруть участь у грi "Сокiл". Виступають з концертами художньої самодiяльностi, беруть участь у початковiй вiйськовiй пiдготовцi допризовної молодi, беруть участь в урочистих проводах юнакiв у Армiю України, у шануваннi ветеранiв; проводять зустрiчi з колишнiми випускниками школи, нинi солдатами Армiї України, пiд девiзом "Спасибi тобi, солдат!"; проводять у школi свята, присвяченi Армiї України. Вивчають особливостi життя i побуту рiзних народiв, переписуються з учнями других країн, прводять заочнi змагання з ними, збори, обмiн делегацiями; органiзоќвують заочнi мандрiвки по Українi. Пiдтримують зв"язок з зарубiжниќми друзями. Проводять збори " Бiйцi згадують минулi днi", "Iхнiй подвиг живий", "Бiйцi невидимого фронту", беруть участь у вечорах "Ми славимо подвиг ваш", "Дочки України", "Країна моя, доля моя". Випускають уснi журнали "Ради життя на землi", "Вiзьми собi за прикќлад героя", "Чи знаєш ти героїв свого краю?".
  Нагромаджують досвiд колективних вiдносин. Беруть участь у рiзних формах урочної та позаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективi вiдносин дiлової залежностi й вiдповiдальностi. Беќруть активну участь в усiх колективних справах класу, школи. Керують козацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в учнiвському самоврядуваннi, органiзовують коќлективне самообслуговування. Учаться спiвробiтничати, виконувати та органiзовувати колективнi справи i керувати ними. Готують та проводять збори, колективно обговорюють свою роботу, намiчають плани, розподiляють доручення, критично оцiнюють зроблене, приймають рiќшення, контролюють їх виконання. Беруть активну участь у бесiдах i диспутах на теми "Вiдвага, щирiсть, спайка, завзяття, у кожного iскорка, разом багаття!", "Яким я хотiв би бачити свого товариша?", "Щоб мати друга, треба бути ним", " У дружбi - сила".
  Засвоюють основнi принципи гуманiзму, учаться додержувати їх у вiдносинах з дiтьми. Удосконалюють своє уявлення про добро i зло, мужнiсть i 6лагородство, формують моральний iдеал. Спостерiгають за поведiнкою людей у рiзних життєвих ситуацiях, пiзнають їх почуття i переживання, порiвнюють їх зi своїми, розвивають у собi здатќнiсть уходити в становище iншої людини, спiвпереживати, спiвчуваќти, подiляти чужi радiсть i горе. Беруть участь у волонтерськiй та шефськiй роботi; закрiплюють благороднi звички поведiнки щодо людей, нагромаджують досвiд чуйностi й душевної чулостi. Пiклуютьќся про батькiв, членiв сiм"ї, учителiв i знайомих; турбуються про хворих друзiв, вiдвiдують їх, подають їм необхiдну допомогу; оточують увагою людей похилого вiку, малюкiв та iнвалiдiв, умiло поќдають посильну допвмогу навколишнiм. Вчаться бути добрими i велиќкодушними в спiлкуваннi з учителями школи.
  Проводять збори на теми "Найкраща посада бути на землi людиною", "Людей нецiкавих на свiтi немає", "Умiй вiдчувати поряд iз собою людину", "Школяр - друг природи, друг звiрiв i птахiв", беруть участь у бесiдах i диспутах на теми "Що залишає людям кожний твiй прожитий день?", "Що означає жити по совiстi?", "Честь i людська гiднiсть. Чим вони вiдрiзняються вiд самолюбства?", "Добра справа дорожча вiд багатства". Беруть участь в операцiях "Подаруй людинi радiсть", "Добрi справи людям". Беруть участь у десантах "Зелена аптека", "Озелеќнимо наше мiсто". Виробляють навички й звички правильноi поведiнки в школi, громадських мiсцях та вдома. Допомагають учительському колекќтиву та органам учнiвського самоврядування запроваджувати в життя єдинi вимоги до учнiв. Беруть участь у бесiдах про Правила для учќнiв, аналiзують факти з життя класу, школи. Конкретизують вимоги до поведiнки на основi типових Правил для учнiв. Пропагують Правила для учнiв, роз"яснюють своїм товаришам доцiльнiсть їх суворого виконанќня. Готують тематичнi класнi збори "Правила для учнiв - закон шкiльќного життя", беруть участь у бесiдах i диспутах "Для чого потрiбна людинi дисциплiнованiсть?", "Органiзуй себе!", "Мистецтво керувати соќбою", "Поведiнка наодинцi iз самим собою", "Красота починається з порядку". Активно беруть участь у шкiльному й класному чергуваннi, в рейдах "З фотоапаратом по школi", у патрулях щодо охорони громадсьќкого порядку в школi й за її межами; органiзовують допомогу козакам. Оформляють тематичнi стенди, газети, кутки, готують радiопередачi на теми "Можна i не можна", "Що ми побачили в нашiй школi".
  Усвiдомлюють визначальну роль внутрiшньої краси людини i її культури. Учаться вiдрiзняти моральну красу людини вiд зовнiшньої красивостi, внутрiшнє благородство - вiд вишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету, застосовують їх у повсякденному життi. Привќчають себе бути втриманим у стосунках з людьми, виробляють вмiння бути уважними слухачами та цiкавими спiврозмовниками. Розвивають у собi почуття мiри, умiння знаходити межу розумного в поведiнцi, побутi, одязi. Удосконалюють свiй смак, з належною повагою ставляться до смакiв, звичок iнших людей. Слухають лекцiї про культуру поведiнќки, про виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свiй словниковий запас, звiльняються вiд слiв-паразитiв. Стежать за змiсќтом i чистотою своєї мови. Беруть участь у бесiдах, диспутах i вечерах на теми "Про культуру справжню й удавану", "В чому краса людини?", "В людини має бути все прекрасне: i обличчя, i одяг, i душа, i думќки", "Що означає бути сучасним?", "Бути, а не здаватися", "Про скромќнiсть i про гордовитiсть", " Почуття i речi", "Немає бiльшої розкошi, як розкiш людського спiлкування", "Нiщо не коштує нам так дешево i не цiниться так дорого, як ввiчливiсть", "Час, смак, стиль, мода".
  Органiзовують книжковi виставки з добором вiдповiдної лiтератури, оформляють стенди, кутки, газети на теми "Нашi смаки", "Етика повеќдiнки", "Ставлення до природи - показник твоєї культури".
  Органiзовують вечори вiдпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаїв гостинностi.
  Морально вдосконалюють свою особистiсть, намiчають конкретну програму самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться баќчити за конкретними вчинками вияви певних якостей особистостi. Вивќчають бiографiї великих людей, героїв вiйни та працi, на їх прикладi вчаться виховувати в собi країщi риси людини. Розвивають свої здiбностi, навчаються в гуртках, секцiях, клубах. Працюють у пiдшефному загонi: керують гуртками, виступають з доповiдями, проводять бесiди й збори, передають свої трудовi вмiння та навички молодшим; виховуючи їх, виховуються самi. Учаться вiдстоювати свою точку зору, терпеливо переконувати товаришiв, вiдверто зiзнаватися в своїх помилках. Проводять збори на теми "Про шляхи, що ведуть до мужностi", "Твоя програќма самовиховання", "Мужнiсть виховується з дня в день у наполегливому подоланнi труднощiв". Беруть участь у бесiдах "Воля та праця людини дивниї дива творять", "Xочу, треба - ось де виявляється твiй характер", "Що означає знайти себе?", "Чому говорять: неробство та лiнь псують людину", "Як перемогти слабостi та недолiки свог характеру", оформляють стенди, кутки, газети, готують радiопередачi "Для тих, хто працює над собою", "Великi люди про самовиховання", "Словник мораi".
  На основi спiльної дiяльностi розширюють позитивний досвiд моральних вiдносин мiж юнаками й дiвчатами; дiстають виразнi уявлення про фiзичнi й психолiчнi особливостi пiдлiткiв, а також про особливостi їхньої поведiнки; виробляють нетерпимiсть до легковажних поглядiв на любов та дружбу, грубiсть та цинiзм у стосунках мiж статями, юнаки ввiчливо та дбайливо ставляться до дiвчат i жiнок; готують бесiди, диспуќти, обговорюють статтi, книжки, кiнофiльми й вистави, в яких порушуються питання взаемовiдносин юнакiв i дiвчат; розширюють та поглиблюють уявлення та знання про сiм"ю i її функцiї, про роль та значення сiм"ї для особи й суспiльства, про демографiчну полiтику держави, про моральну красу й моральне обличчя сiм"ї; знайомляться з основними положеннями законодавства про шлюб i сiм'ю.
  Засуджують аморальнi вчинки людей, борються з негативними явищаќми в життi. Виражають непримиренне ставлення до зла й жорстокостi, ненависть до всякого виду приниження людей. Виступають проти виявiв егоїзму й утриманства, байдужостi й пристосовництвом. Виявляють високу вимогливiсть до себе, до своїх друзiв i товаришiв, до всiх членiв колективу, непримиреннiсть до будь-яких порушень норм спiвжиття; виступають з критикою i самокритикою. Ведуть непримиренну боротьбу з грубiстю, лихослiв"ям, курiнням. Активно вступають у боротьбу iз споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного свiту. Беќруть участь у рейдах щодо перевiрки порядку в класах, у школi, у дворах жилих будинкiв, у пiдлiткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших, ображати молодших, робити аморальнi вчинки в школi, вдома, в громадських мiсцях.
  Беруть участь у класних зборах: "Бiй байдужостi", "Обережно! Мiщанство i вульгарнiсть", у бесiдах i диспутах : "Щастя в боротьбi: з ким i за що?", "Як протистояти мiщанству?", "Чим вiдрiзняється справжня дружба вiд кругової поруки?" та iн.
  Оформляють стенди, вiтрини, бюлетнi й стiнгазети: "Вiкна сатири", "Не проходьте мимо", "Крокодил".
  Активно беруть участь в русi школярiв за охорону тваринного й рослинного свiту, створюють бригади охорони природних багатств.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
  Пiзнають прекрасне в навколишнiй дiйсностi: в природi й мiстi, в сучасних технiчних спорудах, у найновiших машинах. На екскурсiях спостерiгають за працею майстрiв. Свої враження про прекрасне в життi й працi передають у малюнках, фотографiях, аматорських фiльмах, у творах. Читають i обговорюють твори лiтератури й мистецтва, учаться оцiнювати їх, вiдстоювати свою думку, переконливо обґрунтовувати її. Беруть участь в експедицiях школярiв, виконують завдання музеїв з вивчення творiв народної творчостi, пам"яток iсторiї та культури рiдного краю, монументального сучасного мистецтва.
  Знайомляться з Основами законодавства про охорону iсторичних пам"яток; вiдвiдують музеї, виставки, картиннi галереї; знайомляться з архiтектурою, з прикладним мистецтвом та народною творчiстю; збирають лiтературно-краєзнавчий матерiал; випускають бюлетнi, альбоми, присвяченi майстрам мистецтв. Знайомляться з життям i творчiстю видатних художникiв, композиторiв та письменникiв; читають книжки про мистецтво; беруть участь у створеннi малих картинних галерей, у роботi клубiв за художнiми iнтересами. Переглядають та обговорюють фiльми, присвяченi проблемам мистецтва й етики. Слухають музичнi твори в записах, по радiо й телебаченню, роблять до них iлюстрацiї. Зустрiчаються з майстрами мистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й розумiння прекрасного в природi, навколишнiй дiйсностi, у стосунках мiж людьми, бачити зв"язок лiтератури, музики й живопису.
  Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з рiзних видiв мистецтв та художнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видiв мистецтва, беруть участь у художнiй самодiяльностi. Малюють на основi спостереження, з пам"ятi i з натури; беруть участь у конкурсах. Оволодiвають умiнням говорити точно й виразно. Беруть участь у дитячих художнiх виставках, влаштовують їх обговорення; керують у школi художнiми гуртками. Проводять конкурси, фестивалi, обговорення, конференцiї, присвяченi культурi й мистецтву; є членами жюрi рiзних конкурсiв художньої самодiяльностi; беруть участь у заняттях клубiв за художнiми iнтересами.
  Беруть участь у художньому оформленнi школи та шкiльної дiлянки. Намагаються скромно й зi смаком одягатися. Знайомляться iз зразками сучасного одягу на виставках, у будинках моделей, органiзовують зустрiчi з модельєрами. Беруть участь у козацьких зборах. Диспутах, присвячених проблемам естетики ("Що означає бути красивим?"; показують молодшим, як можна iз смаком одягатися.
  Випускають стiннi газети, що критикують вияви мiщанства, грубостi, неохайностi та негарної поведiнки. Проводять диспути, збори: "Мiщанин сьогоднi, який вiн?", "Про смаки сперечаються", "Про вульгарнiсть i несмак".
  
  Г. МОЛОДИКИ ( УЧНI 9 - 11 КЛАСIВ )
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  1. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя. 2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
   Органiзовують i проводять вечори, бесiди, лекцiї та конференцiї про спорт i туризм, змiцнення здоров'я, загартовування, про важливiсть фiзичного виховання для формування гарќмонiйно розвиненої особи; зустрiчаються з вiдомими спортсменами, тренерами, спортивними суддями, спортќсменами, медичними працiвќниками та працiвниками фiзичної культури й спорту.
  Постiйно стежать за розвитком фiзичної культури, спорту й туризму в нашiй країнi та за рубежем по газеќтах i журналах, радiо й телебаченню. Переглядають та обговорюють кiнофiльми на спортивну тематику, вiдвiдують спортивнi змагання; читають спецiальну й художќню лiтературу про спорт, туризм, фiзичний розвиток люќдини, про видатних спортсменiв, тренерiв i спортивних суддiв, про те, яке мiсце займають фiзична культура, спорт i туризм у життi багатьох видатних людей.
  Складають самi правильний режим дня, план занять фiзичною культурою, спортом i туризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та громадської гiгiєни i санiтарiї. Удосконалюються у вибраному видi спорту, прагнуть до досягнення високих результатiв, вiдќстоюють спортивну честь колективу на загальношкiльних змаганнях. Беруть участь у спортивних змаганнях, спарќтакiадах школи, захищають честь колективу школи на районних, мiських, обласних змаганнях; складають норми комплексу "Козацьке здоров"я", викоќнують нормативи спортивних розрядiв у вибраних видах спорту. В школi й у позаурочний час удосконалюють технiку виконання вправ у спортивнiй гiмнастицi, легкiй атлетицi, лижнiй пiдготовцi, удосконалюють технiку й тактику в спортивних iграх. Беруть участь у Всеукраїнських експедицiях по мiсцях революцiйної слави Коќзацтва; виконують нормативи на значок " Юний турист " i на спортивнi розќряди по туризму. Ведуть краєзнавчу i пошукову роботу згiдно iз завданнями туристських гурткiв та шкiльних музеїв. Оволодiвають початковою вiйськовою пiдготовќкою. Беруть участь у роботi гурткiв та секцiй вiйськової справи, у змаганнях та конкурсах, якi входять до гри "Джура". Беруть участь у роботi оборонно-масових гуртќкiв та секцiй ДТСААФ, в олiмпiадi ПВП, табiрних збоќрах. Подають першу медичну допомогу, запобiгають спортивному травматизму, удосконалюють навички саќмоконтролю в процесi занять спортом.
  Проводять роботу iнструкторiв на громадських засаќдах за вибраними видами спорту з молодшими школяќрами та пiдлiтками, органiзовують i проводять з ними зарядку, фiзкультхвилинки. Допомагають готувати моќлодших школярiв i пiдлiткiв до складання норм компќлексу "Козацьке здоров"я".
  Органiзовують будiвництво спортивних споруджень на шкiльнiй територiї та в дворах, стежать за дисциплiною, порядком i чистотою на спортивних майданчиках. Проќводять заняття в туристських гуртках; органiзовують поќходи, екскурсiї з молодшими школярами та пiдлiтками по мiсцях слави Козацтва; працюють поќмiчниками керiвникiв походiв - молодшими iнструктоќрами по туризму. Органiзовують i проводять туристськi зльоти та змагання. Проводять роботу гурткiв i секцiй вiйськової справи.
  Органiзовують i проводять змагання та конкурси, що входять в iгри "Джура" та "Сокiл", олiмпiаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та пiдлiткам правильне ставлення до фiзичної культури, спорту й туризму, до громадської санiтарiї та гiгiєни.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне виховання.
   Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рiшень Рад Українського козацтва та Молодої Сiчi про виховання молодi; поглиблюють уявлення про принќципи й норми загальнолюдської моралi; засвоюють суть основних етичних категорiй. Готують i проводять конфеќренцiї на теми: "Норми загальнолюдської моралi" та iн. Пишуть реферати, твори, роблять огляди матерiалiв преси з питань моралi: "Сенс життя-в чому ти його бачиш?", "Про почуття громадського обов'язку", "Образ молодого роќбiтника в художнiй лiтературi", "Твоя перепустка в завтќра-твої сьогоднiшнi справи", "Що означає будувати життя i влаштовуватися в ньому?". Засвоюють вимоги загальнолюдської моралi про необхiднiсть особистого пракќтичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналiзують конкретнi факти i явища повсякденного життя; виявляють принципи та норми загальнолюдської моралi в передових колективах фабрик, заводiв, установ, знайомляться з моральною атмосфеќрою цих колективiв, їх прогресивними рухами та почиќнаннями, пiзнають суть ставлення до суспiльства, колекќтиву, працi; вчаться у трудових колективiв створювати високоморальнi стосунки в шкiльному колективi. Кеќруються принципами морального кодексу в навчаннi, працi, у взаємовiдносинах з людьми.
  Беруть участь у Всеукраїнському похоќдi по мiсцях слави козацтва, здiйснюють експедицiї по рiдному краю i країнi, разом з козацькою органiзацiєю шефського пiдприємства вивчають минуле, сучасне i майбутнє свого краю (мiста, села, району, областi), зустрiчаються з ветеранами воєн i працi. Беќруть участь в охоронi природи рiдного краю та примќножують її багатства, створюють шкiльнi краєзнавчi муќзеї, виставки, кiмнати бойової слави, беруть участь у воєнно-спортивнiй грi "Джура". Беруть активну участь у воєннiй початковiй пiдготовцi допризовної молодi. Орќганiзовують урочистi проводи випускникiв школи у Армiю України, шанування ветеранiв; проводять зустрiчi з колишнiми випускниками школи, нинi солдатами, пiд девiзом "Спасибi собi, солдат!". Проќводять у школi днi й фестивалi дружби, присвяченi школярам зарубiжжя. Продовжують вивчати бойоќвi подвиги учасникiв руху Опору. Вивчають особливостi життя та побуту рiзних народiв, переписуються iз заќрубiжними учнями, проводять заочнi змагання, обмiнюються делегацiями.
  Проводять козацькi збори, органiзовують лекќцiї, диспути, виставки на героїко-патрiотичнi теми. Орќганiзовують шкiльнi вечори: "Моя Вiтчизна-Україна", "Це потрiбно живим", "Чи готовий ти до захисту Батькiвщини?", "Герої не вмиќрають", "Про тих, хто вистояв i перемiг", "Нiхто не заќбутий, нiщо не забуто", "Бути солдатом, офiцером Збройних Сил України -висока честь" i т. п. Органiќзовують читацькi конференцiї за книгами про вiйськовослужбовцiв. Створюють кiноклуби старшокласникiв "Служу Українi". Беруть участь у збираннi коштiв на споќрудження пам'ятникiв воїнам-героям, допомагають споќруджувати цi пам'ятники. Несуть почесну варту бiля Вiчного вогню.
  Знайомляться iз змiстом моральних норм, у яких виќражений принцип колективiзму; пiдготовляють та проќводять бесiди: "Яким я хочу бачити свiй колектив?", "Що дає колектив менi-що йому?", "Принцип колекќтивiзму-могутня зброя i сила трудящих людей!" Проќводять козацькi збори: "Якими нормами живе наш колектив?", "Чому важливо берегти честь колективу та виховувати в собi риси колективiста?" Аналiзують житќтя в колективi, складають портрети свого класного та шкiльного колективiв (дружба й товариство в колектиќвi, взаємна вимогливiсть i допомога, традицiї колектиќву). Переглядають та обговорюють кiнофiльми, спектакќлi, книжки, статтi про товариськiсть i дружбу; роблять висновки про те, кого можна вважати справжнiм товаќришем; в чому суть приятельських, товариських i дружќнiх стосункiв; що змiцнює та що послаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба вiдрiзняється вiд кругової поруки; вiд чого залежить тривалiсть дружби; чи можуть дружити люди, рiзнi за характером, рiзнi за переконаннями. Проводять збори: "Чого ми навчаємо молодших товаришiв та який досвiд передаємо їм?", "Про шефську роботу нашого класу". Проводять для молодших школярiв та пiдлiткiв бесiди про колективiзм, дружбу i товаришування; допомагають їм установлювати товариськi стосунки, органiзовувати дiяльнiсть, згуртовувати колектив. Виявляють iнiцiатиќву та вiдповiдальнiсть у колективних справах класу, школи.
  Пiзнають суть гуманiзму як норму способу життя, активно утверджують його своїми дiями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманiстична суть Конституцiї України. Проводять бесiди, органiзовують. лекќцiї на теми: "Гуманiзм-принцип моральний i полiтичќний", "Людина - вiнець усього живого", "Людина - це звучить гордо". У доповiдях, бесiдах i повiдомленнях виќкористовують матерiал про гуманiстичну суть сучасного українського суспiльства. Добирають з художньої лiтератури, перiќодичної преси конкретнi факти й приклади ставлення до людини в суспiльствi розвинутого гуманiзму. Аналiзують i виявляють гуманiстичний смисл своїх прав та обов'язкiв (право на середню освiту та iн.). Переглядають та обговорюють кiнофiльќми й спектаклi, радiо- й телепередачi, присвяченi пробќлемi гуманiзм - антигуманiзм. Навчаються гуманiстичќно розв'язувати конфлiктнi ситуацiї. Добирають лiтераќтуру, вирiзки з газет та журналiв з проблеми любити людство й любити людину, використовують їх у диспутi "Любити людство-легко, любити людину-важко". Обговорюють i розв'язують питання; чи вмiємо ми беќрегти гiднiсть людини, свою особисту гiднiсть; критикуєќмо людину чи її ставлення до навчання, працi, людей; оцiнюємо людину чи її справи; боремося з людиною чи за людину та iншi. Проводять козацькi збори: "Критика - допомога. Критика - зброя", "Вимогливiсть до людини - повага до неї". Керуючись принципом "людина людинi - друг, товариш i брат", прагнуть буќти скромними, уважними, ввiчливими iз старшими, ровесќниками, молодшими. Проводять для молодших товариќшiв бесiди про гуманiзм, самi показують приклад гуманних стосункiв. Запозичують досвiд у трудових коќлективах.
  Свiдомо виконують правила поведiнки. Проводять лекцiї, бесiди на теми: "Дисциплiна в нашому суспiльќствi-це явище моральне i полiтичне" (А. С. Макаренко), "Дисциплiна колективу та дисциплiна в колективi"; диспути: "Дисциплiна" - свобода чи необхiднiсть?",. "Дисциплiна та самодисциплiна". Пропагують Правила для учнiв, зразки дисциплiнованостi; утверджують у школi традицiї дисциплiнованої поведiнки; добиваються пiдвищення дисциплiни серед ровесникiв, молодших шкоќлярiв та пiдлiткiв.
  Засвоюють суть єдностi внутрiшньої та зовнiшньої культури. Вивчають норми та правила культури спiлкуќвання з людьми; з художньої лiтератури, газет та журќналiв добирають матерiали i проводять заняття на теќми: "Iсторiя розвитку етикету", "Гуманiзм-принцип загальнолюдської культури поведiнки", "Про єднiсть внутрiшньої та зовнiшньої культури", "Учiться володiти собою"". "Будьте великодушнi", "Про ввiчливiсть, скромнiсть та послужливiсть", "Такт i делiкатнiсть", "Точнiсть i пункќтуальнiсть", "Мiмiка, жест, тон, мова - основа естетичќного стилю". Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать за своїм зовнiшќнiм виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять беќсiди, лекцiї, диспути: "В людинi все повинно бути преќкрасним", "Чого нiхто не повинен бачити", "Час, смак, стиль", "Про смаки сперечаються". Вносять культуру та естетику в повсякденне життя; розширюють свої уявлення про естетику побуту, культуру поведiнки в сiм"i, в мiсцях розваг, працi й вiдпочинку; пiзнають та застоќсовують правила гостинностi, поздоровлення, листуванќня; правила бути глядачем i слухачем; навчаються кульќтурi танцю; беруть участь в органiзацiї та проведеннi вечорiв вiдпочинку, розумного й цiкавого дозвiлля в школi та її мiкрорайонi. Додержують культури поведiнќки в школi, у виробничому та громадському життi. Проќпагують норми культури поведiнки серед молодших шкоќлярiв та пiдлiткiв, навчають їх органiзовано, вiдповiдно до правил громадського спiвжиття, проводити своє дозвiлля, у всiх сферах життя додержувати засвоєних правил культури поведiнки.
  Розширюють свої уявлення про способи самовихованќня моральних якостей. Приймають особистi плани самоќвдосконалення та викоќнують їх. Дискутують на теми: "Ким бути та яким буќти?", "Робити життя-з кого?", "Чи можна змiнити свiй характер?", "Як виховувати в собi риси справжньої людини?", "Як стати врiвнi з вiком?", "Твiй iдеал - який вiн?", "Подвиг- це надзвичайнiсть чи буднi?", "В життi завжди е мiсце подвигам". .Систематично обговорюють характеристики на кожного члена колективу (що нового з"явилось у поведiнцi, як ставиться до навчання, праќцi, громадського життя, до колективу, до себе i людей, якi якостi в собi виробляє); дають принципову оцiнќку своєї поведiнки та поведiнки товаришiв. Добирають приклади складних моральних ситуацiй, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмiнюються, з товаришами досќвiдом, як керувати своїми бажаннями, вчинками, ствоќрюють громадську думку навколо позитивних вчинкiв та дiй.
  Розвивають i поглиблюють дружнi й товариськi стоќсунки, прагнуть уносити в них душевну чулiсть i благоќродство, моральну красоту й естетику, будують їх, виќходячи з правильних уявлень про мужнiсть та жiночнiсть; поважають людську гiднiсть i честь кожного, дiють вiдќповiдно до цих етичних принципiв; тонко розумiють особливостi почуттiв i переживань юнакiв та дiвчат; виявляють чутливiсть та делiкатнiсть до почуттiв товаќришiв i подруг; пiзнають взаємозв'язок любовi й духовќної культури людини; вчаться цiнувати дружбу й любов, керувати своїми почуттями, виявляти непримиреннiсть до хамства, непристойностi, вульгарностi або легковажќностi у взаєминах, активно беруть участь у пiдготовцi та проведеннi диспутiв i бесiд з питань взаємин статей, пiдготовки молодi до сiмейного життя. Обговорюють статтi, книжки, кiнофiльми, спектаклi з даної проблемаќтики, наслiдують у життi моральний iдеал сiм'ї, внутрiшньосiмейних стосункiв.
  Борються з фактами порушень правил громадського спiвжиття, з виявами бездуховностi, цинiзму, з пияцтќвом та хулiганством, нетовариським ставленням до дiвќчини, жiнки, з виявами несправедливостi й черствостi, кар'єризму, нечесностi, дармоїдства. Створюють "Козацький прожектор", оформляють "Вiкна сатири" та вiтрини "Не проходьте мимо". Допомагають постам i групам сприяння громадського контролю; запобiгають амоќральним вчинкам навколишнiх, допомагають виправитиќся тим, хто їх допускає. З принципових позицiй оцiнюють негiднi загальнолюдського способу життя дiї та вчинки, виявќляють причини та добиваються їх усунення як у шкiльќному й класному колективах, так i в навколишнiй дiйсќностi. Проводять диспути, бесiди: "З якими труднощаќми зустрiчаємося в життi? Як з ними боремося?", "Що допомагає та що заважає менi й моїм товаришам наслiќдувати принципи морального кодексу?", "Вчинки, якi завдають шкоди колективу, особистостi", "Чого я не хоќчу брати на майбутнє?", "Курiння та пияцтво-чи тiльќки особиста справа?" та iнше. Створюють негативну громадську думку навколо випадкiв аморальностi.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
   Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основi мистецтва лежить наполеглива творча праќця. Розширюють знання про мистецтво, його суть i роль у формуваннi свiтогляду, про естетичнi iдеали та художнiй смак; спостерiгають за красою труќдової дiяльностi кращих виробничникiв, пiзнають естеќтику працi, вчаться красиво, натхненно працювати. Сприймаючи красу природи, працi людини, сучасної мiсьќкої культури, передають свої враження в рiзних видах творчих робiт-малюнках, фотографiях, вiршах i т. п.
  Знайомляться з багатонацiональною естетичною кульќтурою українського народу на лекцiях, концертах, зустќрiчах з майстрами мистецтв. Слухають лекцiї та чиќтають лiтературу про сучасне українське i зарубiжне мистецтво. Вiдвiдують театри, музеї, картиннi галереї, виставки, знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слуќхають та аналiзують музичнi твори композиторiв, виконання сучасних українських та зарубiжних музикантiв, вчаться правильно оцiнювати сучасну естраду й джазову музику. Вивчають класичну й сучасну хореографiю. Дивќляться та обговорюють телепередачi, присвяченi питанќням естетики; роблять огляди книжок з мистецтвознавќства, читають i обговорюють кращi твори сучасної вiтќчизняної та зарубiжної лiтератури рiзних жанрiв; беќруть участь у конкурсах пiснi, музики, танцю та iнших видiв художньої самодiяльностi. Стежать за обговоренќням новинок художньої лiтератури на сторiнках газет, журналiв.
   Обговорюють новi спектаклi, кiнофiльми, радiо й телепередачi. Вчаться самостiйно аналiзувати художнi твори, розбиратися в творчих методах i стилях; беруть участь в охоронi та впорядкуваннi паркiв, музейних заќповiдникiв, пам'яток культури, народної творчостi. Беќруть участь у фольклорних експедицiях, у пошуковiй роботi, знайомляться з фондами краєзнавчих музеїв, мiсќцевих бiблiотек, архiвiв, приватних зiбрань та колекцiй.
  Удосконалюють свої знання, умiння та навички в улюбленому видi художньої творчостi, навчаються в мисќтецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубах любителiв мистецтв. Пишуть твори, поќв'язанi з iсторiєю театру, кiно, живопису, музики, архiќтектури; розкривають рiзноманiтнi зв'язки рiзних видiв мистецтв; самостiйно проводять мистецтвознавчi та лiќтературознавчi дослiдження, вивчають критичну лiтеќратуру.
  Органiзовують виставки репродукцiй та фотографiй видатних творiв мистецтв, випускають класнi лiтературќнi журнали, плакати, альбоми, стiннi газети, присвяченi окремим майстрам та художнiм колективам. Проводять агiтпоходи, концерти художньої самодiяльностi в сiльќських школах.
  Керують у школi художнiми гуртками, органiзовують шкiльнi унiверситети культури, концерти, фестивалi та днi мистецтв, вечори дружби народiв, конкурси; беруть участь у лекцiях-концертах, музичних вiкторинах, фесќтивалях. У своєму та пiдшефному класах, у бiблiотеках органiзовують i проводять лiтературно-музичнi вечори, пов'язанi з пам'ятними датами життя рiзних дiячiв мисќтецтв. Працюють екскурсоводами в мiсцевих та шкiльќних музеях, пропагують естетичнi й мистецтвознавчi знання, а також художнi твори у своєму та пiдшефному класах, у бiблiотеках, ЖЕКах, на виробничих пiдприќємствах; оволодiвають мистецтвом розповiдi, умiнням добирати факти, працювати самостiйно. Органiзовують виставки дитячої творчостi в школi й на шефському пiдприємствi, в ЖЕКах.
  Пояснюють молодшим школярам, що красиве в люќдини, в її працi, побутi; допомагають художньо офорќмити iнтер'єри, створювати альбоми, монтажi, картиннi галереї. Розбивають квiтники i клумби на шкiльнiй дiќлянцi, в мiкрорайонi школи, за мiсцем проживання. Утќверджують норми загальнолюдського етикету, проводять заняття з молодшими школярами з культури поведiнки, проќводять бесiди про красу працi.
  Слухають лекцiї, доповiдi про суќчасне мистецтво. Самостiйно анаќлiзують iдейно-художќнiй змiст творiв. Роблять огляди книжок в галузi естетики; переглядають i обговорюють дiафiльми, альќбоми та iншi матерiали, присвяченi естетицi.
  Виступають на диспутах, обговореннях спектаклiв, кiно- й телепередач. Беруть участь у боротьбi з мiщанстќвом та вульгарнiстю в побутi, у взаєминах мiж юнаками та дiвчатами, у спiлкуваннi. Випускають бюлетенi, газеќти, плакати, що висмiюють вульгарнi смаки та моди". (10)
  
  
  12. ЛИПЕНЬ 1993. НОВI ЧЛЕНИ ОСЕРЕДКУ.
  
  На Сьомiй нашiй Козацькiй Радi затвердили текст заяви про вступ до Адамiвського осередку Козацтва, ритуал посвяти та прийняли до Адамiвського осередку козацтва нових членiв - Редька Анатолiя, Завацького Дмитра. Тепер нас п"ять козакiв.
  
  ТЕКСТ ЗАЯВИ
  про вступ до Адамiвського Осередку Козацтва
  
  Я, П. I. по Б. прошу прийняти мене кандидатом (дiйсним членом) до Адамiвського Осередку Козацтва. Святий козацький звичай беззастережно подiляю i буду виконувати в козацькому товариствi на користь козацькiй громадi та народовi України.
  РИТУАЛ
  посвяти в козаки Адамiвського Осередку Козацтва
  
   Дiють: отаман, священик, полковники, осавули, обозний, кандидат-козак.
   Стiл, покритий скатеркою. За столом стоять отаман, священик, полковники, осавули. На столi - хлiб-сiль, вiкона Матерi Божої, Євангелiє, Кодекси, обiтниця. Осавули тримають прапори та Сiч. Отаман з перначем.
   Отаман: Шановно громадо! Запрошуємо до молитви. Просимо всiх встати.
   Священик (отаман) зачитує "Отче наш" i благословляє посвяту.
   Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться iм"я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небi, так i на землi. Хлiба нашого насущного дай нам сьогоднi. I прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим. I не введи нас у випробування, але визволи нас вiд лукавого. Бо твоє є царство, i сила, i слава навiки. Амiнь!
   Полковник: Наше козацьке товариство поповнюється сьогоднi новими товаришами. До козацької громади запрошується (прiзвище, iм"я).
   Кандидат пiдходить до вiкони. Полковник, який тримає вiкону, каже: Перехрестися тричi, козаче, до образу Покровительки нашого роду козацького Пресвятої Богородицi. Кандидат хреститься тричi.
   Осавул, який тримає Кодекси та обiтницю: Пiдiйди до обiтницi. Клади долоню лiвицi своєї на святе письмо. Читай Кодекси та обiтницю.
  Кандидат зачитує Кодекси людського буття Українського козацтва та обiтницю, поклавши лiву руку на Євангелiє, а правицею взявши текст:
  1. Кодекс лицарської честi Українського козацтва, який включає такi основнi якостi особистостi:
  - любов до батькiв, вiрнiсть у коханнi, дружбi, побратимствi, товаришуваннi, ставленнi до Батькiвщини, рiдного народу;
  - готовнiсть турбуватися про молодших, зокрема дiтей, усiх лiтнiх людей i людей похилого вiку;
  - пiдкреслено шанобливе ставлення до матерi, дiвчини, жiнки, бабусi;
  - непохитна вiрнiсть iдеям, принципам народної моралi, нацiональним i загальнолюдським цiнностям;
  - вiдстоювання свободи i незалежностi особистостi, народу, держави, єдностi i соборностi українських земель;
  - прагнення роботи пожертвування на будiвництво храмiв, навчально-виховних закладiв, просвiтних установ, пам"яток iсторiї та культури;
  - готовнiсть проявляти принциповiсть i непримиреннiсть до зла, аморальностi i наступальнiсть у боротьбi з ними;
  - здатнiсть цiлеспрямовано й систематично розвивати фiзичнi i духовнi сили, зокрема непохитну силу волi i непоборну силу духу, можливостi свого органiзму, займатися самопiзнанням i самовдосконаленням;
  - умiння скрiзь i всюди чинити шляхетно, виявляти доброчиннiсть, лицарськi чесноти, глибоку iсторичну пам"ять, нацiональну гiднiсть i гордiсть;
  - турбота про розвиток нацiональних традицiй, звичаїв, обрядiв, бережливе ставлення до рiдної природи, землi, примноження її багатств;
  - прагнення внести якнайбiльший особистий внесок у пiдвищення добробуту рiдного народу, його матерiального i духовного рiвня.
  2. Кодекс лицарської звитяги Українського козацтва:
  - готовнiсть боротися до загину за волю, честь i славу України;
  - нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рiдних, друзiв, побратимiв, долi Матерi-України;
  - презирство i ненависть до ворогiв, прагнення визволити рiдний край вiд чужих заброд-завойовникiв;
  - умiння доводити наукову неспроможнiсть ворожих iдей i теорiй, спрямованих на послаблення Української держави, на приглушення нацiональної свiдомостi i самосвiдомостi, та встановлення нацiональної несправедливостi i нерiвноправностi;
  - здатнiсть вiдстоювати в будь-яких обставинах життя рiдну мову, культуру, мистецтво, духовнi традицiї, гiднiсть i гордiсть свого та iнших народiв;
  - героїзм, подвижництво в творчiй працi i в бою в iм"я свободи i незалежностi України;
  - вiдстоювання свого права бути господарем на рiднiй землi, володарем нацiональних багатств, готовнiсть нiкому не давати на поталу своєї материзни i дiдизни;
  - здатнiсть i готовнiсть займатися постiйно, в тому числi i в години можливого лихолiття, народотворчою i нацiотворчою дiяльнiстю, будiвництвом i змiцненням Української держави.
  3. Заповiдi милосердя, якi українськi козаки залишили своїм нащадкам - сучасному Українському козацтву як дорогоцiнний морально-духовний спадок:
  - готовнiсть допомагати найслабшим, найбеззахиснiшим - дiтям, створювати умови для їхньої радостi, попереджувати їхнi страждання, замiнювати їм у разi необхiдностi батька i матiр, брата i сестру;
  - всебiчна допомога сиротам, вдовам, бабусям i дiдусям, турботливе ставлення до безпомiчних, постiйна їх матерiальна пiдтримка;
  - надання допомоги хворим, iнвалiдам, потерпiлим вiд злих людей, стихiйних сил природи та iншого;
  - здатнiсть до спiвчуття, жалю до людей, якi потрапили в бiду;
  - готовнiсть допомагати будь-якiй людинi, щиро роздiлити з нею журбу, страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.
   4. Обiтниця (урочиста обiцянка козака Українського козацтва): Перед Богом нашим Всевишнiм, перед Святою Покровом, перед українським народом обiцяю: захищати свободу народу нашого рiдного, вiковi порядки та звичаї, Самостiйну Україну! Присягаю: стояти за свободу i незалежнiсть України, недоторканiсть її кордонiв! Слава Українi! Слава Українському козацтву!
   Осавул: Роби на згадку вiдтиск гулого пальця правої руки на обкладинцi Євангелiя.
   Кандидат робить вiдтиск гулого пальця.
   Осавул: Козаче, до прапора!
   Кандидат пiдходить до прапора, стає на колiно, цiлує прапор.
  Осавул: Нахили голову, козаче. Покриємо тебе тiнню нашого прапора, як оберегом.
   Покриває кандидата-козака прапором.
   Осавул - кандидату-козаку: До Сiчi!
   Кандидат-козак пiдходить до осавула, той кладе йому на лiве плече рушник. Виймає шаблю, кладе поверх рушника на лiве плече лезом зовнi. Каже: Тепер i вiд нинi ти рiвний серед рiвних, вiльний серед вiльних в сiм"ї козакiв! Вручає козаку-кандидату шаблю, лезом зовнi в руки. Осавул каже: Цiлуй козацьку зброю. Козак-кандидат цiлує. Осавул каже: Слава козаку! Козак пiдiймає шаблю вгору i каже: Слава козакам! Слава Українi!
   Осавул: До обозу!
   Обозний дає козаку хлiб-сiль (шматочок) й каже: Треба буде - допоможемо! Треба буде - подiлимось!
   Отаман (священик): проповiдь на козацьку тему (Чотирнадцятирiк - козацький звичаєвий кодекс):
  Народ кожен пильнується оком Господнiм. Грiхи нашi гноблять нащадкiв наших. Справою Божою єсть посполiтеє дiло козацьке за вiру Христову, за волю та рiдну землю. Корогви нашi - то тiнь Покрови Богородицi. Доля народу - козацька доля. Коли супостати рабують народ - встають козаки за долю батькiв, жiнок та дiтей своїх. Юдиним та фарисеям не панувати на нашiй землi. Праведне дiло для рук козацьких. Не купiмося на новi пiдманки, бо за ласою слiдом - нове ярмо.
  
  ЗАВIТИ:
   1. Починай справу з молитвою Божою та iменем Божим. Не злися, коли щось не вийшло. Мабуть до дiла готовий не був. Споможеш, як будеш готовим до найтяжчого. Проси у Бога i дасть тобi силу, коли справа угодна для Бога. Нема на свiтi такого, щоб не корилося праведним людям.
   2. Євангелiю вiруй, а не попам. Мiж Богом та козаком посередник один - Христос, а заступниця нашому роду - Богородицi Покрова.
   3. Не обiцяй i не клянися. Бо людина - то трiска в потоцi життя. Не все залежить вiд наших бажань. Краще вiр справi, анiж словам.
   4. Перед Богом всi люди рiвнi. Не гноби нi татарина, анi ляха i сам також не гнись. Корися в походi Старшинi та козацькiй громадi, бо ця покора для тебе ярмо, а скупинi - то є заручина волi.
   5. У козака сила лише в своїй землi. В чужому краї є сила лише проти полону.
   6. Лишнього не хапай. Не всяке добро на добре. Всього на свiтi з"їсти не вдасться, - то ж бо тримайся посту. В походах посту немає.
   7. Коли просять, - помагай, - i коли не просять, а треба. Не вiдказуй навiть ворогам.
   8. Родину свою шануй, бо то твоя втiха та рай на землi. Нема на свiтi притулку, окрiм сiм"ї.
   9. Козак має зброю пильнувати, як око своє. I ще бiльше. Здоровiє другим коротити можеш тiльки тодi, коли честi твоїй рятунку нема. Коли ж честь свою ставиш вище громади, - складай свою зброю.
   10. Як не можеш козаковi вiдрядити зi справи рiвно з своєю долею, тодi козака наймитом не займай. Бо справа не пiде на лад i совiсть свою загубиш.
   11. Умiй слухати. Слухай все до кiнця. Отамана не перебивай. Гаси дратування та злiсть. Мовчання вiд розуму. Втрачай слова, як найдорожчий скарб.
   12. Заповiт iз чужого досвiду.
   13. Заповiт iз набитих гуль.
   14. Пам"ятай: один вiрний шлях на землi - терпiння. Найвеличнiшi перемоги на свiтi - це перемоги над власним "Я".
   Пiсля проповiдi козак пiдходить до святого отця, той благословляє козака.
   Козак пiдходить до отамана.
   Отаман: Клади, козаче, лiвицю до лоба, щоб не розбив тобi лоба. "Хрестить" його перначем й говорить: Хай тебе бiс не бере! Йди собi з Богом!
   Отаман командує: Вiддайте шану козаку нашого козацького товариства шаблевим вiнком!
   Козак проходить крiзь шаблевий вiнок.
   Отаман: Панове козаки! Слава Богу, що ми козаки! Слава козакам! Слава Українi!.
  Всi: Слава! Слава! Слава!
  
  
  13. СЕРПЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 1993. РИТУАЛ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА.
  
  На Восьмiй нашiй Козацькiй Радi затвердили ритуал посвяти до дитячої козацької органiзацiї.
  
  СЦЕНАРIЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА (ДЖУРИ ТА ДАНИ)
  
   Стiл, покритий скатеркою. За столом стоять полковники, осавули. На столi - хлiб-сiль, вiкона Матерi Божої, Євангелiє, обiтниця. Осавули тримають прапори та Сiч. Отаман з перначем.
   Отаман: Шановно громадо! Запрошуємо до молитви. Просимо всiх встати.
   Священик зачитує "Отче наш" i благословляє посвяту.
  Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться iм"я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небi, так i на землi. Хлiба нашого насущного дай нам сьогоднi. I прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим. I не введи нас у випробування, але визволи нас вiд лукавого. Бо твоє є царство, i сила, i слава навiки. Амiнь!
   Полковник: Наше джурове та данове товариство поповнюється сьогоднi новими товаришами. До козацької (дiвочої) громади запрошується (прiзвище, iм"я).
   Хлопець (дiвчинка) пiдходить до вiкони. Полковник, який тримає вiкону, каже: Перехрестися тричi, синку (донько), до образу Покровительки нашої роду козацького Пресвятої Богородицi. Хлопець (дiвчинка) хреститься тричi.
   Осавул, який тримає обiтницю: Пiдiйди до обiтницi. Клади долоню лiвицi своєї на святе письмо. Читай обiтницю.
   Хлопець (дiвчинка) читають обiтницю, поклавши лiву руку на Євангелiє, а правицею взявши текст.
   Осавул: Роби на згадку вiдтиск гулого пальця правої руки на обкладинцi Євангелiя.
   Осавул: Синку (донько), до прапора!
   Хлопець (дiвчинка) пiдходять до прапора, стають на колiно, цiлують прапор.
   Осавул: Нахили голову, хлопче (донько). Покриємо тебе тiнню нашого прапора, як оберегом.
   Покриває хлопця (дiвчинку) прапором.
   Осавул - дiвчинi: До Берегинi! Осавул - хлопцю: До Сiчi!
   Дiвчинка пiдходить до Берегинi. Та кладе їй рушника на лiве плече й виголошує: Хай Матiнка-Україна тебе благословляє!
   Гiлочкою верби б"є по рушниковi на плечi тричi, виголошуючи: Будь здорова, як вода! Будь гнучкою, як верба! Будь багата, як земля!
   Хлопчик пiдходить до осавула, той кладе йому на лiве плече рушник. Виймає шаблю, кладе поверх рушника на лiве плече лезом зовнi. Каже: Тепер i вiд нинi ти рiвний серед рiвних, вiльний серед вiльних в сiм"ї козакiв! Вручає хлопцю шаблю, лезом зовнi в руки. Осавул каже: Цiлуй козацьку зброю. Хлопчик цiлує. Осавул каже: Слава джурi! Хлопчик пiдiймає шаблю вгору i каже: Слава козакам! Слава Українi!
   Осавул: До обозу!
   Обозний дає хлопцю (дiвчинцi) хлiб-сiль (шматочок) й каже: Треба буде - допоможемо! Треба буде - подiлимось!
   Хлопчик (дiвчинка) пiдходять до святого отця, той благословляє їх.
   Хлопчик (дiвчинка) пiдходять до отамана.
   Отаман: Клади, синку (донько), лiвицю до лоба, щоб не розбив тобi лоба. "Хрестить" його (її) перначем й говорить: Хай тебе бiс не Бере! Йди собi з Богом!
   Отаман командує: Вiддайте шану джурi (данi) козацького товариства шаблевим вiнком!
   Джура (дана) проходить крiзь шабельний вiнок.
   Отаман: Панове козаки! Слава Богу, що ми козаки! Слава козакам! Слава Українi!
   Всi: Слава! Слава! Слава!
  
  
  14. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 1993. ВИХIД З ПIДПIЛЛЯ. РЕЄСТРАЦIЯ.
  
   У листопадi 1993 року Кабiнет Мiнiстрiв затвердив програму "Освiта" ("Україна ХХI столiття") щодо кардинальної реконструкцiї всiєї системи освiти, яка передбачала: децентралiзацiю управлiння освiтою; диференцiацiю, гуманiзацiю, iндивiдуалiзацiю навчально-виховного процесу; безперервнiсть освiти та варiативнiсть навчальних планiв i програм; переорiєнтацiя сфери освiти на прiоритетний розвиток особистостi й створення для цього вiдповiдних умов у сiспiльствi.
   У процесi реформування всiх ланок освiти наголос було зроблено на: деiдеологiзацiї й демократизацiї навчального процесу; зв"язку освiти з нацiональною iсторiєю, культурою i традицiями; забезпеченнi свободи творчостi педагогам-новаторам; урiзноманiтненнi системи навчальних закладiв з метою врахування iнтересiв i нахилiв пiдростаючого поколiння, а також реальних потреб суспiльства (поява гiмназiй, лiцеїв, колегiумiв, навчально-виховних комплексiв); поступовому приведеннi у вiдповiдностi мови навчання в школах до етнiчного складу населення. Але очiкуваних кардинальних змiн у системi освiти не вiдбулося... Я вважав, що спрацював особистий фактор...
   10.11.1993 року вiдбулася 24 сесiя Адамiвської сiльської ради ХХI скликання, яка розглянула заяву голови сiльради Сердюк Т.В. про складання повноважень. Сесiя не прйняла рiшення. Засiдання було продовжено 14.11.1993 року.
  14.11.1993 року продовжилася 24 сесiя Адамiвської сiльської ради ХХI скликання, яка розглянула питання "Про хiд виконання рiшення Љ1 17 сесiї Адамiвської сiльської ради ХХI скликання вiд 21.08.1992 року "Про органiзацiю роботи з нацiонального виховання у Адамiвськiй неповнiй середнiй школi" та знову розглянула заяву голови сiльради Сердюк Т.В.
  Рiшення по першому питанню:
  "Заслухавши та обговоривши доповiдь голови постiйної депутатської комiсiї Адамiвської сiльської ради з питань освiти, культури, медичного та торгiвельного обслуговування Бараш Л.А. та iнформацiю директора школи Тимофєєва В.Я., сесiя Адамiвської сiльської ради вiдмiчає, що робота по вихованню нацiонально свiдомого громадянина України у школi покращалася - є Положення про нацiональне виховання, змiстовний план роботи дитячої органiзацiї "Джура", виконуються виховнi плани роботи школи та класних керiвникiв, але: виховання школярiв ведеться iз деяким нацiоналiстичним вiдхиленням, що фiксується батьками та зустрiчає супротив деяких школярiв (про це свiдчить вивiшування школярами 9 класу червоних прапорiв на димарi кочегарцi та у лiсосмугi на початку села, що у першому випадку є порушенням правил безпеки - висота димаря - близько 30 метрiв).
  З цього приводу сесiя Адамiвської сiльської ради вирiшила:
  1. Звернути увагу директора школи Тимофєєва В.Я., що виховувати громадянина України треба, але не виховувати нацiоналiста у поганому розумiннi цього слова, особливо враховуючи, що громадська думка засуджує РУХ "Спасибi РУХу за розруху".
  2. Зобов"язати директора школи Тимофєєва В.Я. привести виховнi плани роботи класних керiвникiв та школи у вiдповiднiсть з нормативними вимогами Мiнiстерства освiти України. До 01.01.1994 року. Директор школи.
  3. Провести широку роз"яснювальну роботу серед батькiв, школярiв про необхiднiсть дотримуватися державної символiки у громадянському життi громади. Постiйно. Педколектив, сiльська рада."
  Рiшення по другому питанню:
  "Рекомендувати на посаду голови Адамiвської сiльської ради директора Адамiвської школи Тимофєєва В.Я." Цим рiшенням засiдання сесiї було продовжено 17.12.1993 року.
   17.12.1993 року 24 сесiя Адамiвської сiльської ради ХХI скликання обрала головою сiльради Тимофєєва В.Я.
   "Виписка з протоколу Љ5 вiд 17 грудня 1993 року.
   1. Вибори голови виконкому.
  СЛУХАЛИ:
   Заступника голови районної ради Марунченко В.Д. про роздiлення сiльських рад, Адамiвської та нової - Софiївської. На пiдставi рiшення обласної сесiї народних депутатiв й Верховної Ради України, тому необхiдно обрати головою Адамiвської сiльської ради з числа депутатiв Адамiвки, Авидiвки, Благодатного.
   Виступили: Охременко Ф.Г., Мальков А.В., Позднякова В.В.
   Мальков А.В. запропонував кандидатуру депутата Адамiвської сiльської ради, директора Адамiвської НСШ Тимофєєва В.Я.
   В голосуваннi прийняли участь 11 депутатiв.
   За Тимофєєва проголосували: за - 7 депутатiв, проти - 4 депутата.
   Вирiшили: Обрати головою виконкому Адамiвської сiльської ради народних депутатiв Тимофєєва Валерiя Яковича".
   20.12.1993 року засновники Адамiвського Осередку Козацтва (Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я.) зробили Подання до сiльради на реєстрацiю органiзацiї.
   22.12.1993 року на Козацькiй радi в Одесi отаманом УЧПГК обрали В"ячеслава Лашкевича. Вiд АОК були присутнi Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т.
   27.12.1993 року засновники АОК (Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я.) отримали Довiдку Адамiвської сiльради про регiстрацiю Адамiвського Осередку Козацтва...
  
  
  
  2-Й ЕТАП. СIЧЕНЬ 1994 - ГРУДЕНЬ 1995. ДОКУМЕНТАЦIЯ.
  
   ...У споминах я свiдомо залишаю за кадром педагогiчну та господарську дiяльнiсть в школi (з точки зору директора-адмiнiстратора), громадську дiяльнiсть в селi (депутатськi комiсiї, художня самодiяльнiсть, спорт) та iн. (у тому числi й приватне життя), а лише зосереджуюсь на головному - дiяльностi Адамiвського Осередку Козацтва (АОК)...
  
  
  15. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1994. КОЗАЦЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ.
  
   Вищий законодавчий орган України - Верховна Рада - дiстався в спадок вiд Української РСР. Її було обрано ще навеснi 1990 року i аж до весни 1994 року депутати Верховної Ради дванадцятого скликання визначали перебiг законодавчого процесу. У цьому були свої позитивнi та негативнi моменти. Позитивнi - забезпечувалися спадкоємнiсть та керованiсть суспiльного розвитку на початковiй фазi реформ, iснувала база для розгортання державотворення. Негативнi - бiльша частина депутатiв Верховної Ради займала консервативну позицiю i гальмувала створення правового поля для демократичних перетворень.
   На початку року Україна вивезла зi своєї територiї всю тактичну ядерну зброю.
   Верховна Рада лiквiдувала мiсцевi державнi адмiнiстрацiї i повернула державну владу на мiсцях радам народних депутатiв та їхнiм виконкомам.
   На районному рiвнi - протистояння Адирова М.С. та Майстра В.I. На першiй сесiї районної ради iз перевагою лише в 6 голосiв перемiг Майстро В.I.
   Посилилося протистояння партiй, поглибився розкол мiж Президентом та Верховною Радою. Спробою вирватися iз цiєї кризи стало нове радикальне рiшення щодо проведення в першiй половинi 1994 року дострокових виборiв Верховної Ради i Президента України.
   До Верховної Ради було обрано 338 депутатiв. У її складi налiчувалося 9 депутатських груп i фракцiй. Головою українського парламенту було обрано О.Мороза.
   Iз семи кандидатiв у Президенти України (В.Бабич, Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, I.Плющ, П.Таланчук) на виборах здобув перемогу Л.Кучма, за кандидатуру якого в другому турi проголосувало понад 52% виборцiв; за Л.Кравчука - 45%.
   Доробок українського парламенту тринадцятого скликання мiстить: значне розширення правової бази реформ; перехiд до органiзацiї роботи депутатiв на постiйнiй основi, зростання професiйного рiвня депутатського корпусу; прийняття нової Конституцiї України; посилення контролюючих функцiй вищого законодавчого органу.
   Однак i на цьому етапi вiдчувалися серйознi протирiччя мiж гiлками влади, незбалансованiсть їхнiх повноважень. Особливо помiтною була слабка позицiя Кабiнету Мiнiстрiв. Як i в попереднiй перiод, цей виконавчий орган лишався найнестабiльнiшим - один за одним пiшли у вiдставку уряди В.Масола (червень 1994-березень 1995), Є.Марчука (березень 1995-травень 1996), П.Лазаренка (травень 1996-липень 1997). Далi Кабiнет Мiнiстрiв очолили В.Пустовойтенко (липень 1997-грудень 1998), В.Ющенко (з грудня 1999)...
  
   З 17 грудня 1993 року я працюю головою Адамiвської сiльської ради...
  Україна готується до виборiв депутатiв всiх рiвнiв та Президента України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад "мотаються" по району - беруть участь у передвиборчому марафонi - проводять зустрiчi з виборцями, головами сiльських рад (за Законом про вибори сiльськi голови формують територiальнi виборчi комiсii). Десь у кiнцi 1993 року заїхав до Адамiвської сiльської ради Петро Чернишук (тодi голова Бiлгород-Днiстровського осередку РУХу та кандидат у депутати Верховної Ради). Ми розмовляли з ним про особливостi тогорiчних передвиборчих баталiй i якось непомiтно перейшли до питання про мою нацiональну приналежнiсть. Я - липованiн-старообрядець (липовани - нащадки донських козакiв-некрасiвцiв, якi оселилися на Дунаї пiсля розгрому царськими вiйськами повстання Кiндрата Булавiна). Петро дав менi адресу канцелярii паланкового козацького товариства i вже через кiлька днiв я розмовляв про справи козацькi з Леонiдом Городецьким (паланковим отаманом)...
   ...На той час в мiстi та районi розпочинали громадську роботу такi козацькi органiзацiї:
  
   1. Заднiстрове козацьке земляцтво. Група вищих офiцерiв Бiлгород-Днiстровської дивiзiї (начальник штабу дивiзiї Токарєв А.Є, комендант залоги - Слєпухiн М.О., командири полкiв Корнєв Ю.М., Кучер В.В., Ломовцев Ю.О., офiцери Некрасов Г.М., Глущенко I.I., Пронiн А.I., Антонов Г.В. та iн.) створила козацьке земляцтво - складову частину Всесвiтньої спiлки козакiв.
   В ЗМI ("Правда" - Москва, "Голос України" - Київ, "Юг" - Одеса, "Советское Приднестровье" - Бiлгород-Днiстровський) пройшла серiя публiкацiй (iз неоднозначною оцiнкою - вiд "вiдродження моральних традицiй козацтва" до "зради та дискредитацiї високого звання українського офiцера") щодо дiяльностi Заднiстрового козацького земляцтва.
   Ю.Корнєв (до речi, учасник лiквiдацiї наслiдкiв землетрусу у Спитацi), у приватнiй бесiдi зi мною наголошував на необхiдностi придiленню уваги питанню пiдбору кадрiв для роботи iз козаками: "...провiдниками й розповсюджувачами козацького духу можуть бути лише козаки, добре освiченi, з високим iнтелектом, якi вiдданi справi вiдродження козацтва, а не випадковi люди iз низьким освiтнiм рiвнем, що у нас тепер спостерiгається - у цьому випадку - амбiтнi нiкчеми та невигласи дискредитують козацьку iдею"...
   На початку 90-х рокiв почалося скорочення Збройних Сил; було розформовано дивiзiю, офiцерiв-козакiв звiльнено з армiї; багато хто з них виїхав за межi Одещини. Але ще в 1996 роцi маленький осередок Заднiстрового козацького земляцтва працював в мiстi; до його отамана Слєпухiна М.О. зверталася рада отаманiв козакiв Петербурга. Я мав декiлька розмов iз Миколою Олексiйовичем (справжнiй козацький полковник, фiзично дужий, iз козацьким свiтосприйняттям, але, як громадянин, розгублений у вихорi подiй утвердження незалежностi України) - штабом земляцтва було розроблено цiкавi документи - "Iдеологiя козаччини" та "Стратегiя козацтва"; цi документи отаман Слєпухiн передав менi для ознайомлення, творчої переробки та створення iдеологiчного фундаменту дiяльностi Адамiвського Осередку Козацтва...
  
   2. Буджацьке Сiчове козацьке вiйсько - складова частина кооперативу "Рюрик" при Дворянських зборах пiвдня Одещини. Засновники БСКВ - Устименко Б.I., Деордиця I.М., князь Аргутинський-Долгорукий В.В., Токарєв А.Є., Бойчев В.В., Дмитренко В.В., Кучер В.В., Зуєв О.I., Мисюк В.С., Харчук Ю.I. Першим отаманом обрали пана Деордицю, наступним - князя.
   Пан Харчук сказав: "Iз закриттям Заднiстрового козацького земляцтва - козацька iдея в Заднiстров"ї не вмерла - оскiльки землi Буджаку потребують захисту" (почалась вiйна у Приднiстров"ї - прiм. авт.)...
   Щодо особливостей дiяльностi БСКВ та спiвробiтництва iз Адамiвським Осередком Козацтва я мав довгi розмови iз Борисом Iвановичем Устименком (особливостi українського нацiонального виховання фiзично, психiчно й морально здорового поколiння; прийде час, Борис Iванович подарує моїм батькам - вони у мене педагоги - свою книгу "Тридцять два румби"; ця книга бути слугувати посiбником щодо виховання громадян України для педагогiв моєї рiдної школи на Iзмаїльщинi - Муравльовськiй); Iваном Матвiйовичем Деордицею (практичнi аспекти виховання учнiвської молодi через активну участь, зокрема, в науковiй дiяльностi - МАН - з його благословiння я почав впроваджувати цю форму роботи в науково-пошуковiй дiяльностi моїх учнiв; до речi, Iван Матвiйович порекомендував тему дипломної пiд час мого навчання в ОСГI - багатофакторний-багаторiчний дослiд. Пан Деордиця, безперечно, був непересiчною людиною. Наше спiльне болгарське походження та знання мови дозволяло менi розумiти бiльшiсть аспектiв його фундаментальної теорiї виховання школяра шляхом наукової дiяльностi. На жаль, райвно та мiськвно, дезорiєнтованi боротьбою iз учителями-новаторами, не звернули належної уваги на його iдеї практичного селянсько-землеробського формування особистостi фермера, селянина-фiлософа, а ця проблема була менi близька на початку 90-х); Володимиром Владиславовичем Аргутинським-Долгоруким (духовно-моральнi аспекти дiяльностi козацтва - вiдродження особистостi, як феномену державної людини-козака; його слушна порада щодо необхiдностi особливої уваги до таких аспектiв духовного виховання, як мистецтво, релiгiя, наука; знання козаками хоча би основ фiлософiї релiгiї та свободомислення); Олегом Iвановичем Зуєвим (iдея вивчення пiдвалин нацiонального менталiтету українця задля розумiння мiсiї сучасного козацтва); Владиславом Семеновичем Мисюком (iдея практичної реалiзацiї Всесвiтнього братства козакiв на засадах Морального Кодексу Козацького Буття); моїм земляком Василем Васильовичем Бойчевим (маючи якостi характерника, вважав за необхiдним розвивати в козакiв цi здiбностi, пiдсилюючи тим життєдайну силу Природи).
   У складi осередку було багато впливових та знаних осiб, але позицiя керiвництва стосовно других осередкiв козацтва в районi (курс на iзоляцiю та елiтаризм) не дала БСКВ можливостi консолiдувати та очолити (за своєю iнтелектуальною потенцiєю) козацький рух; до того ж вона була незалежною обласною органiзацiєю i не входила до лав Українського козацтва - на той час єдиної у країнi козацької органiзацiї Всеукраїнського масштабу - це позбавило БСКВ пiдтримки впливових нацiонально налаштованих кiл. Дiяли осередки в Саратi (Iванов С.I.), Тарутино, Арцизi, Татарбунарах, Кiлiї, Iзмаїлi, "...але тамтешнi полковники, крiм саратського Сергiя Iванова, майже нiчого не зробили для вiдродження козацтва" (Б.Устименко).
   Така ситуацiя прослiдковувалась (й дотепер є) в бiльшостi козацьких громадських структур: потенцiал дозволяє робити багато корисних справ, але вiдсутнiсть елементарної органiзацiйної роботи (потрiбен "апаратчик-чиновник" козацького напрямку), своє (у кожного) бачення перспектив й незмога досягнути злагоди у дiях (де два козака - там три гетьмана; до того ж "приватизацiя" значної кiлькостi козацьких органiзацiй "вiчними" отаманами) зводить нанiвець зусилля старшини, кожен з яких - творча особистiсть, фахiвець високого гатунку у своїй сферi...
   В тi роки до Бiлгорода-Днiстровського приїздив Гетьман Українського козацтва В.Мулява, який мав зустрiчi з керiвництвом БСКВ та Бiлгород-Днiстровської паланки.
   Смерть I.Деордицi, В.Бойчева, В.Мисюка, князя Аргутинського-Долгорукого, виїзд за межi району А.Токарєва, В.Дмитренка, В.Кучера, О.Зуєва, Ю.Харчука, вiдхiд вiд активної дiяльностi Б.Устименка призвело до припинення дiяльностi БСКВ.
  
   3. Бiлгород-Днiстровське паланкове товариство козакiв-пасiчникiв, яке й дотепер очолює Городецький Л.Г.
   Найактивнiшими членами паланки були - Берлiзов А.М., Костецький Є.П., Марин Г.М., Сердцевич Д.О., Панаїт Ф.М., Денисов I.I., Денисов Ю.I., Соловенко В.I., Сидоренко В.П., Чумаченко В.Д., Швачка П.I., Вiдман I.В., Смаглiй П.I., Хоменко Є.В., Вiтряк М.К. Згодом до пасiчникiв приєдналися Майстро А.I., Якименко В.М., Лелеченко I.А., Бiлоусенко П.I., Вiтряк М.М., Вiтряк Б.М., козаки Адамiвського курiня Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я., Завацький Д.О., Редько А.I., Гамар I.В., Гречко Л.В. ...
  В цi роки на енергiю та бажання козакiв робити справи милосердя звернула увагу влада - ми почали взаємодiяти: отримали примiщення пiд канцелярiю, перукарню, почали переобладнання колишнього банно-прального комбiнату, готували документацiю для вiдкриття ринку "Козацький привiз", будiвлi козацької церкви...
  Вiд В.Чорновола (першого Гетьмана Українського козацтва) група козакiв паланки отримала першi козацькi нагороди - Хрести з мечами. Першим в паланцi цей Хрест отримав Л.Городецький.
  Для розвитку козацтва у Бiлгород-Днiстровському (мiстi та районi) Леонiд Григорович зробив дуже багато. Вiн налагоджував роботу куренiв по селах (цих курiнiв на 1998 рiк було 7), завозив малозабезпеченим верствам населення вугiлля за цiнами вдвiчi нижче комерцiйних, вiдкрив перукарню, яка обслуговувала пенсiонерiв, iнвалiдiв, органiзував пункт самозабезпечення козакiв продуктами харчування, зокрема, там реалiзувався якiсний мед, дешевший, нiж на ринку i ще багато реальних справ.
  Л.Городецький очолив i приймав безпосередню участь у роботi з забезпечення козакiв одностроєм: через Мiнiстерство оборони України та речову службу Одеського вiйськового округу обозна служба паланки придбала офiцерськi мундири кольора морської хвилi. Такими ж мундирами було забезпечено джур та дан Адамiвської школи.
  Була придбана ритуальна козацька зброя, бунчуки, перначi, виготовленi прапори та корогви. Розробленi козацькi ритуали - прийняття до козацтва, освяти зброї, козацьких святинь та iн. Паланка почала спiвпрацювати з православними священнослужителями (отець Федiр Абрамов, отець Павел). Був свiй козацький капелан - отець Микола...
  Чому пану Городецькому вдалося налагодити практичну дiяльнiсть? Колишнi офiцери-керiвники, приходячи до влади у громадськiй козацькiй органiзацiї, намагаються "керувати-командувати", а Леонiд, працюючи багато сам, втягував за собою у працю братiв-козакiв. Керiвник громадської органiзацiї повинен набагато бiльше вiддавати громадi, нiж отримувати; лише тодi структура буде дiєвою, лише тодi будуть бачити в тебе отамана, лише тодi пiдуть за тобою...
  Є в пана Городецького риса характеру, яка пiдводила його при зустрiчi iз шахраями, заважала бiльш ефективно працювати паланцi - довiрливiсть (хоча, довiрливiсть характерна бiльшостi справжнiх козакiв). Ось про цю рису пан Леонiд казав так: "Краще я обмануся, нiж iз самого початку буду пiдозрювати людину". Ще одна риса - забувати зло, яке йому зробили особисто. Але, можливо, дещо й потрiбно було б пам"ятати...
   Початок роботи головою Адамiвської сiльської ради (освоєння азiв органiзацiйної роботи у владi), розширення кола спiлкування (сiльськi голови, районне керiвництво, мiськi козаки - Заднiстрового земляцтва, БСКВ, паланки) - допомогли (в планi налагодження практичної роботи та пiдготовки теоретичного фундаменту) нашому куреню...
  На Дев"ятiй нашiй Козацькiй Радi затвердили Правила поведiнки Козака на Радi.
  
  ПРАВИЛА ПОВЕДIНКИ КОЗАКА НА РАДI.
  
  "Козацькi заповiдi.
  Козацтво - товариство, об"єднане особливим станом душi та свiдомостi, моральностi та моралi.
  Козаки - соцiальна верства народу, яка має свою культуру, iсторiю та пам'ять. Славне минуле Козацтва, справи та заповiдi предкiв дають нам право з гордiстю сказати: "Слава Тобi, Господи, що ми козаки!"
  В козацтвi спiльне завжди було вище вiд особистого. Козаки завжди служили рiднiй землi - Святiй Українi, своєму Народовi та своїй Державi! Ми - нащадки та наступники першопрохiдцiв - козакiв минулих вiкiв!
  Понад усе в Козацтвi були КОЗАЦЬКА ВОЛЯ та НАРОДОПРАВСТВО.
  
  1. Честь та добре iм"я козака дорожче за життя.
  Бережи честь з молоду. Достойнiсть зберiгати в будь-яких обставинах. Май волю визнати свої помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи iнших, не принижуй себе. Не заздри iншим i не тримай зла в своєму серцi. Не будь занадто гордим, i навiть в думках не допускай, що ти вище iнших козакiв. Нiколи не навчай звисока, подивись для початку на себе. Бажай добра iншим, але без лестi. Май широку душу. Все, що дарує доля, зустрiчай стiйко. Вчинивши ганебну справу, май силу волi прийняти крайнє рiшення.
  
  2. Козаки всi рiвнi в правах. Пам"ятай: "Нема нi князя, нi раба, а усе раби Божиї!"
  Козаки рiвнi як в правах, так i в вiдповiдальностi за свої вчинки незалежно вiд суспiльного стану, освiти та минулих заслуг. Рiшення, прийнятi на Радi - закон для всiх. У козака нiхто не має права забрати його слово, окрiм командира в строю. Кожен козак може бути обраний на будь-яку посаду. Для збереження єдностi Козацтва козак не повинен бути в полiтичних партiях.
  
  3. По тобi судять про все козацтво та народе твоїм.
  Не роби ганебних справ та утримуй вiд них iнших. Будь чесний та правдивий, не бiйся постраждати за правду. Нехай не зваджують тебе нi користь, нi хабарництво, нi нечеснi прибутки, нi миттєва слава. Не пiддавайся згубним страстям. Уникай поганих слiв. Пам"ятай: поганi слова ще в ХIII ст. придумали вороги нашого народу для приниження Матерiв наших та Вiри. Будь прикладом в своєму життi, захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти слабкому духом та тiлом.
  
  4. Служи вiрно своєму народу, а не вождям.
  Козацтво своєю головною метою бачить служiння народу та Батькiвщинi, їхньому добробуту, а не для своєї користi та слави! Козак завжди повинен бути готовий за це покласти на вiвтар перемоги своє життя. "Не учини собi кумира та подобi йому!"
  
  5. Тримай слово - слово козака дорого.
  Козак! Пам"ятай, що кожне твоє слово - це слово твого народу, слово Козацтва. А випустиш слово - не спiймаєш. Говори, та не промовляйся, бо просто сказане - не просто слухають. Стiйкiсть честi в словi.
  
  6. Шануй старiйшин, поважай старiсть.
  Пам"ятай! Без згоди старiйшин не одне важливе рiшення отамана не може бути виконане. Влада старiйшин не вiд сили, а вiд авторитету та мудростi. Прислухайся до слiв бувалих i уникнеш багато помилок. Кожного старiйшину вважай за свого Батька, а стару козачку - за Матiр.
  
  7. Тримайся вiри предкiв, роби все за звичаями свого народу.
  Якщо сумнiви торкнулися твоєї душi i ти не знаєш, як дiяти - дiй за звичаями свого народу та Вiри предкiв. Пам"ятай! Козацький звичай завжди крiпив сiм"ю, товариство, Козацтво.
  
  
  8. Сам загинь, а товариша виручи.
  Так було завжди у козакiв. Взаємовиручка - основа козацького братерства. Як ти глянеш в очi матерi товариша, якого мiг врятувати, але не врятував?
  
  9. Люби працю, не будь бездiяльним.
  Кожний козак має робити все, щоб вiн та його сiм"я жили в достатках, але не тягни руку з криком "Дай!". Живи своєю працею. Зневажай лiнощi. Кожна справа має "горiти" в твоїх руках.
  
  10. Бережи свою сiм"ю, будь їй прикладом.
  Сiм"я - святиня шлюбу. Нiхто не має права втручатися в життя сiм"ї без її прохання. Голова сiм"ї - Батько, з нього питають за все. Батько! Добийтесь в сiм"ї авторитету та взаєморозумiння. Виховуй своїх дiтей чесними, смiливими, добрими, чуйними, безкомпромiсними в боротьбi зi злом, вiдданими Батькiвщинi. Виховуй їх козаками. Дай дiтям вiдповiдну освiту. Козак має оберiгати жiнку, захищати її честь та гiднiсть. Поважай своїх батькiв.
  
  Козаком треба народитися! Козаком треба бути! Козаком треба стати!" (11)
  
  
  16. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1994. ДОБРОВIЛЬНА КОЗАЦЬКА ДРУЖИНА.
  
   Пiсля обжинкiв розвернули роботу по створенню добровiльної козацької дружини Адамiвської сiльської ради та на сесiї затвердили її список. Причина створення - пiсля Приднiстровської вiйни багато зброї залишалося на руках у молдавських волонтерiв; вони почали грабувати прикордоннi райони України; у нас - красти свиней на свинотоварному комплексi. Козацька дружина через збройний супротив повинна була покласти край цьому явищу...
  
  "СПИСОК
  членiв народної добровiльної козацької дружини Адамiвської сiльської ради
  
  1. Тимофєєв Валерiй Якович - голова сiльської ради, шеф дружини.
  2. Козаченко Олександр Iванович - отаман дружини.
  3. Маринеску Микола Костянтинович - заступник отамана.
  4. Редько Анатолiй Сидорович - отаман Благодатненського стану.
  5. Чеботюк Олександр Миколайович - отаман Авидiвського стану.
  6. Рибальченко Вiктор Петрович - отаман Адамiвського стану.
  7. Бiлоус Василь Iванович - Адамiвський стан.
  8. Козубенко Феодосiй Iванович - Благодатненський стан.
  9. Козубенко В"ячеслав Олександрович - Благодатненський стан.
  10. Гончаров Вiктор Якович - Авидiвський стан.
  11. Лавриненко Юрiй Iванович - Адамiвський стан.
  12. Подолько Сергiй Миколайович - Адамiвський стан.
  13. Козаченко Олександр Антонович - Авидiвський стан.
  14. Деревенча В"ячеслав Iллiч - Благодатненський стан.
  15. Одорожа Iгор Федорович - Благодатненський стан.
  16. Лазаренко Дмитро Степанович - Благодатненський стан.
  17. Макаренко Федiр Васильович - Благодатненський стан.
  18. Макаренко Сергiй Федорович - Благодатненський стан.
  19. Редько Сергiй Анатолiйович - Благодатненський стан.
  20. Харченко Олександр Iванович - Авидiвський стан.
  21. Куликов Руслан Костянтинович - Адамiвський стан". (12)
  
  На Десятiй нашiй Козацькiй Радi затвердили Положення про народну добровiльну козацьку дружину Адамiвської сiльської ради та прийняли в козаки нових членiв: Козаченка Олександра Iвановича, Маринеску Миколу, Чеботюка Олександра, Лавриненка Юрiя.
  
  
  ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМIВСЬКУ ДОБРОВIЛЬНУ КОЗАЦЬКУ ДРУЖИНУ
  
  "1. Загальнi положення.
  
   1.1. Адамiвська добровiльна козацька дружина (далi АДКД) з охорони громадського порядку створюється на добровiльних засадах з метою сприяння органам мiсцевого самоврядування, правоохоронним органам, а також посадовим особам у запобiганнi та припиненнi адмiнiстративних правопорушень та злочинiв, захистi життя та здоров"я громадян, iнтересiв суспiльства та держави, вiд протиправних посягань, а також у рятуваннi людей та майна пiд час стихiйного лиха та iнших надзвичайних ситуацiй.
   2.1. Правовою основою дiяльностi АДКД є Конституцiя України, закони України, акти Президента України i Кабiнету Мiнiстрiв України, рiшення мiсцевих державних адмiнiстрацiй та органiв мiсцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку, боротьби iз злочиннiстю та адмiнiстративними правопорушеннями.
   3.1. Адреса АДКД: Одеська область, Бiлгород-Днiстровський район, село Адамiвка, сiльська рада, тел. 76-3-42, 76-3-33.
  
  2. Основнi завдання АДКД.
  
   Основними завданнями АДКД є:
   2.1. У сферi громадського порядку - надання допомоги органам внутрiшнiх справ у забезпеченнi громадського порядку i громадської безпеки, запобiганнi адмiнiстративним проступкам i злочинам.
   2.2. Iнформування органiв та пiдроздiлiв внутрiшнiх справ про вчиненi, або тi, що готуються, злочини, мiсце зосередження злочинних угруповань.
   2.3. Сприяння органам внутрiшнiх справ у виявленнi i розкриттi злочинiв, розшуку осiб, якi їх вчинили, захистi iнтересiв держави, пiдприємств, установ, органiзацiй, громадян вiд злочинних посягань, участь у забезпеченнi безпеки дорожнього руху та боротьби з дитячою бездогляднiстю та правопорушенням неповнолiтнiх.
   2.4. У разi виникнення надзвичайних ситуацiй - надання невiдкладної допомоги особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв чи правопорушень; участь у рятуваннi людей i майна, пiдтримання громадського порядку.
  
  3. Права АДКД.
  
   Для виконання своїх завдань АДКД та його члени мають право:
   3.1. Брати участь у забезпеченнi охорони громадського порядку та державного кордону разом з працiвниками органiв внутрiшнiх справ; вживати разом з працiвниками органiв внутрiшнiх справ заходiв до припинення адмiнiстративних правопорушень i злочинiв; представляти i захищати iнтереси своїх членiв у державних органах та на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, навчальних закладах; взаємодiяти з iншими органами громадської самодiяльностi; вносити до органiв самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi пропозицiї щодо запобiгання адмiнiстративним правопорушенням i злочинам, виникненню причин та умов, що сприяють їх вчиненню; АДКД проводить свою дiяльнiсть пiд контролем органiв внутрiшнiх справ.
   3.2. Спiльного з працiвниками органiв внутрiшнiх справ патрулюванням i виставленням постiв на вулицях, майданах, залiзничних вокзалах, в мiсцевих розташуваннях пiдприємств, участi в забезпеченнi охорони громадського порядку пiд час проведення масових заходiв, погодження у випадках, передбачених законом та виконавчими органами мiсцевих рад.
   3.3. Брати участь у здiйсненнi заходiв правоохоронних органiв, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
  
  4. Структура АДКД i територiя, в межах якої проводиться його дiяльнiсть.
  
  АДКД створена у складi штабу АДКД та трьох станiв - Адамiвського, Авидiвського та Благодатненського. Дiє АДКД на територiї Адамiвської сiльської ради.
  5. Умови i порядок прийняття громадян до складу АДКД i вибуття з нього.
  
  5.1. До складу АДКД приймаються громадяни України, якi досягли 18-рiчного вiку, виявили бажання брати участь у змiцненнi правопорядку та здатнi за своїми дiловими, моральними якостями i станом здоров"я виконувати на добровiльних засадах взятi на себе зобов"язання.
  5.2. Члени АДКД можуть брати участь у забезпеченнi правопорядку пiсля проходження вiдповiдальної правової та спецiальної пiдготовки в органах внутрiшнiх справ та одержання в органах мiсцевого самоврядування посвiдчень.
  5.3. Не можуть бути членами АДКД особи, якi порушують громадський порядок, особи судимiсть з яких не знята або не погашена в установленому Законом порядку, ранiше засуджених за умиснi злочини, хворi на хронiчний алкоголь, або наркоманiю, визнанi в судовому порядку недiєздатними чи обмежено дiєздатними та iншi особи у випадках, передбачених законами України.
  5.4. Громадяни приймаються до складу АДКД та виключаються з нього за їх заявою.
  5.5. У разi вчинення членом АДКД дiяння, несумiсного з подальшим перебуванням його у складi АДКД, або несумлiнного ставлення до виконання своїх обов"язкiв члена АДКД може бути виключено iз складу формування рiшенням загальних зборiв за поданням виконавчого органу.
  
  6. Обов"язки членiв АДКД.
  
  Члени АДКД зобов"язанi:
  6.1. Брати активну участь в охоронi громадського порядку, припиненнi адмiнiстративних правопорушень i злочинiв та запобiгання їм.
  6.2. Пiд час виконання обов"язкiв з охорони громадського порядку мати особисте посвiдчення i бути в затвердженої форми одягу (козацький однострiй).
  6.3. Доставляти до органу внутрiшнiх справ, штабу АДКД осiб, якi вчинили адмiнiстративнi правопорушення, з метою його припинення, встановлення особи правопорушника, складання протоколу про адмiнiстративне правопорушення.
  6.4. Надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, працiвникам органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування у їх законнiй дiяльностi, якщо в цьому їм чиниться протидiя або загрожує небезпека з боку правопорушника.
  
  
  6. Права членiв АДКД.
  
  Члени АДКД пiд час виконання своїх обов"язкiв з охорони громадського порядку пiсля обов"язкового пред"явлення посвiдчення члена АДКД мають право:
  7.1. Вимагати вiд громадян пiддержання правопорядку, припинення адмiнiстративних правопорушень i злочинiв.
  7.2. У разi виникнення пiдозри у вчиненнi адмiнiстративних правопорушень i злочинiв перевiряти у громадян документи, що посвiдчують їх особу.
  7.3. Разом з працiвниками органiв внутрiшнiх справ затримувати та доставляти до органiв внутрiшнiх справ осiб, якi виявили злiсну непокору законним вимогам членiв АДКД i не виконують вимоги щодо припинення адмiнiстративного правопорушення.
  7.4. Складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення.
  7.5. Входити до клубiв, кiнотеатрiв, iнших громадських мiсць i примiщень за згодою власника, чи уповноваженого ним органу для переслiдування правопорушника, який переховується, або припинення адмiнiстративних правопорушень, чи злочинiв.
  7.6. У невiдкладних випадках використовувати транспортнi засоби, що належать пiдприємствам, установам, органiзацiям або громадянам, крiм транспортних засобiв дипломатичних, консульських та iнших представництв iноземних держав.
  7.7. Пiд час виконання обов"язкiв члена АДКД використовувати за власним бажанням свiй або iнший приватний транспортний засiб за згодою власника або особи, у володiннi якої вiн перебуває.
  7.8. Застосувати в установленому законами порядку заходи фiзичного впливу, спецiальнi засоби iндивiдуального захисту та самооборони. Перевищення повноважень iз застосуванням сили, а також спецiальних засобiв тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом". (13)
  
  В Одесi на Радi отаманом УЧПГК обрали Андрiя Сидоренко. Вiд АОК були присутнi Гуцан В., Завацький Д.
  
  
  17. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1995. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА.
  
   Було опублiковано Указ Президента України Л.Кучми "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва". Цей Указ надав нам наснаги та сили... Ми його обговорили на Радах станiв (Адамiвського, Авидiвського, Благодатненського) та прийняли рiшення форсувати процес пiдготовки основних документiв Адамiвського Осередку Козацтва (АОК).
  
  УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ "ПРО ВIДРОДЖЕННЯ IСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ТРАДИЦIЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА"
  
   "Враховуючи iсторичну роль козацтва у становленнi української державностi, а також з метою вiдродження традицiй та звичаїв Українського козацтва постановляю:
   1. Схвалити громадськi iнiцiативи щодо державної пiдтримки дальшого розвитку i дiяльностi органiзацiй Українського козацтва, якi об"єднують громадян України, що вiдносять себе до козакiв, спрямованi на:
   - вiдродження iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва;
   - вiдновлення в установленому порядку iсторичних назв населених пунктiв, мiсцевостей, об"єктiв соцiально-культурного та iншого призначення, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва;
   - використання в установленому порядку атрибутики та символiки Українського козацтва;
   - створення вiдповiдно до законодавства України козацьких селянських (фермерських) господарств i колективних сiльськогосподарських кооперативiв, садiвницьких товариств, промислiв тощо;
   - пiклування про пам"ятки iсторiї та культури Українського козацтва, здiйснення у вiдповiдних пам"ятних мiсцях природоохоронних заходiв та сприяння науковiй роботи.
   2. Мiнiстерствам та iншим центральним органам державної влади України, Уряду Автономної Республiки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської мiських Рад сприяти розвитку Українського козацтва, в тому числi здiйсненню його статутної дiяльностi.
   3. Рекомендувати органам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державнiй власностi, вирiшувати питання щодо видiлення примiщень органiзацiям Українського козацтва.
   4. Мiнiстерству культури України, Мiнiстерству України у справах молодi i спорту здiйснювати заходи щодо проведення фестивалiв козацької творчостi, спортивних змагань, створення козацьких художнiх самодiяльних колективiв та фiзкультурно-спортивних секцiй.
   5. Мiнiстерству оборони України, Штабу Цивiльної оборони України, Нацiональнiй гвардiї України та Державному комiтету у справах охорони державного кордону України розглянути у тримiсячний строк питання щодо укомплектування окремих вiйськових формувань призовниками з органiзацiй Українського козацтва.
   6. Кабiнету Мiнiстрiв України розробити у мiсячний строк заходи щодо наукового опрацювання матерiалiв з iсторiї Українського козацтва, поетапного вiдродження його iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй.
   7. Цей Указ набирає чинностi з дня його опублiкування.
  
  м. Київ, 4 сiчня 1995 року Љ14/95. Президент України Л.Кучма". (14)
  
   В березнi АОК отримав Реєстрацiйне свiдоцтво Љ2 Про реєстрацiю Адамiвською сiльською радою дитячої громадської органiзацiї "Сiч", мета дiяльностi якої - виховання патрiота, нацiонально налаштованого громадянина України, морально та фiзично здорового. На жаль, в цi роки в школi роботу з козацько-лицарського виховання не змогли ми розвернути - заважали господарськi турботи - почався процес перманентного дiлення КСХП iм. Т.Шевченка, змiни його лiдерiв та iн. Все це вiдволiкало козакiв вiд роботи iз резервом...
  
  На Одинадцятiй Нашiй Козацькiй Радi прийняли в козаки нових членiв: Рибальченка Вiктора, Козаченка Олександра Антоновича.
   Були надрукованi методичнi рекомендацiї педагогiчним колективам закладiв освiти України по вiдродженню iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва. Цi матерiали ми використали в основних документах.
  
  МЕТОДИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ ПЕДАГОГIЧНИМ КОЛЕКТИВАМ ЗАКЛАДIВ ОСВIТИ УКРАЇНИ ПО ВIДРОДЖЕННЮ IСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ТРАДИЦIЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  (Iнформацiйний збiрник Мiнiстерства освiти України, 1995, Љ11, червень)
  
   "Початок нацiонального виховання в сувереннiй Українi активiзував процес цiлеспрямованого i систематичного виховання пiдростаючого поколiння на iсторико-культурних та господарських традицiях рiдного народу. Надаючи великого значення цьому питанню, Президент України Л.Кучма 4 сiчня 1995 року видав Указ "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва", де передбачується цiлий комплекс заходiв, в яких задiянi мiнiстерства та iншi центральнi органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республiки Крим, виконкоми обласних, мiських та районних Рад народних депутатiв.
  Для педагогiчних колективiв закладiв освiти України цей Указ Президента України є настановою i програмою оновлення змiсту виховної роботи з учнiвською та студентською молоддю в процесi викладання основ наук та в позакласнiй виховнiй роботi. Кожен викладач, учитель, класний керiвник, вихователь, керiвник гуртка, клубу чи секцiї, тренер має внести до своїх планiв навчальної та виховної роботи вiдповiднi змiни та доповнення. Перш за все, це стосується викладачiв, вчителiв iсторiї України, географiї України, етнографiї i фольклору, української лiтератури, музики, образотворчого мистецтва, фiзичного виховання, допризовної пiдготовки, а також класних керiвникiв, керiвникiв гурткiв i клубiв iсторико-краєзнавчого спрямування.
  Первиннiсть iсторико-культурних та господарських традицiй народу, а водночас i українського козацтва, їх дiалектична єднiсть iз загальнолюдською культурою є вихiдним принципом при визначеннi змiсту освiти i виховної дiяльностi навчально-виховного закладу. Заклади освiти України є провiдним фактором прилучення молодi до нацiональної культури i традицiй.
  Запорозьке козацтво - гордiсть української нацiї. Його iдейно-моральний потенцiал - це ядро козацької духовностi, яке є невичерпною скарбницею громадянського загартування пiдростаючих поколiнь. Значна частина сучасної молодi має про нього поверхове i спрощене уявлення. Насправдi воно є не тiльки вiйськовим, а й соцiальним, полiтичним, педагогiчним, культурно-iсторичним, державним явищем. У своїй дiяльностi молодiжнi козацькi осередки керуються нацiональною iдеологiєю, фiлософiєю, свiтоглядом та iншими складовими духовностi. У цiй справi допоможуть фольклорнi джерела, iсторичнi документи, зокрема, козацькi лiтописи, науковi працi про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, I.Огiєнка, I.Крип"якевича, О.Апанович, художнi твори Т.Шевченка, П.Кулiша, Б.Грiнченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетiв В.Симоненка, Л.Костенко, I.Драча, Д.Павличка та iн.
  Фундаментальний напрямок роботи - дослiдження кожним юним козаком, гуртами, загонами славної iсторiї українського козацтва, вiд його зародження до змiцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, I Мазепи. Величезний виховний потенцiал має вивчення героїчного життя, подвижницької дiяльностi, високого вiйськового мистецтва гетьманiв, кошових отаманiв, керiвникiв повстань - С.Наливайка, I.Сiрка, Т.Федоровича, I.Богуна, М.Кривоноса, I.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, I.Гонти, М.Залiзняка та iн. У кожному регiонi України, в кожному освiтньому закладi доцiльно скласти конкретнi програми вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.
  Викладачам, вчителям iсторiї України слiд пам"ятати, що вiдроджуючи козацькi традицiї та звичаї важливо, щоб учнi, студенти передусiм успiшно оволодiвали iсторiєю народовладдя, становлення i розвитку республiканських структур влади, адмiнiстративно-вiйськового ладу, демократичного i гуманiстичного управлiння, законодавства, тобто української козацької державностi.
  Викладачам та вчителям допризовної вiйськової пiдготовки, фiзичної культури, тренерам, керiвникам туристсько-спортивних гурткiв i секцiй необхiдно врахувати, що одним iз основних напрямiв втiлення в життя козацької педагогiки є дослiдження i практичне вiдродження вiйськово-спортивного мистецтва наших предкiв. Сучасну молодь захоплює вiйськова стратегiя i тактика козакiв, їхнє озброєння, майстернiсть у будiвництвi фортець, стацiонарних i рухомих (пересувних) вiйськових таборiв тощо. Доцiльно, щоб вони практично вивчали й опановували козацькi вiйськово-прикладнi види спорту: стрiльбу з лука, володiння списом, шаблею, iншими видами козацької зброї, верхову їзду, рiзнi види боротьби, плавання, подолання природних перешкод, кермування човном. При цьому, необхiдно максимально дотримуватись вимог i правил технiки безпеки. Вiдродження традицiй фiзичного загартування козакiв забезпечить змiцнення здоров"я молодi, значною мiрою пiдiрване наслiдками Чорнобильської аварiї на ЧАЕС, екологiчною кризою.
  Викладачам, вчителям бiологiї i працi, керiвникам гурткiв i клубiв натуралiстичного спрямування, класним керiвникам i батькiвськiй громадськостi на високий теоретичний i практичний рiвень слiд поставити пiзнання i вiдродження традицiй козакiв як мудрих хлiборобiв, умiлих орачiв, господарiв землi, обере гачiв i примножувачiв рукотворних скарбiв рiдного краю, його природних багатств. Учнi сiльських профтехучилищ, середнiх i старших класiв шкiл, випускники разом iз батьками, родичами, односельчанами, краянами можуть прилучатися до органiзацiї ведення фермерських господарств, оволодiння господарською винахiдливiстю, кмiтливiстю, творчою iнiцiативою, пiдприємливiстю, дiловитiстю козакiв. Необхiдно всiляко стимулювати самостiйну, чесну трудову дiяльнiсть учнiв та студентiв у таких господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових об"єднань, майстерень, асоцiацiй, органiзацiю молодiжно-козацьких господарств рiзного профiлю. Не варто забувати, що козаки були чудовими городниками i садiвниками, скотарями i пасiчниками, займалися рибальством i мисливством, розводили свiйських тварин.
  Викладачi i вчителi української мови та лiтератури, музики, образотворчого мистецтва, художньої працi, хореографiї, керiвники гурткiв та клубiв естетичного спрямування мають направляти свою дiяльнiсть на вiдродження козацьких мистецьких традицiй, зокрема, потребують практичного вiдродження козацькi мистецькi традицiї кобзарства, лiрництва, гуртового спiву, танцю, дотепного влучного слова, а також ремесел i промислiв - бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, рiзб"ярства тощо. З цiєю метою доцiльно органiзувати рiзноманiтнi мистецько-трудовi об"єднання, майстернi, залучати до цiєї роботи народних майстрiв, спецiалiстiв.
  Особливої уваги заслуговує вивчення i застосування на практицi козацьких знань народної медицини, астрономiї, агрономiї, метеорологiї, кулiнарiї, а також пiзнання козацької iдеологiї, фiлософiї, свiтогляду, моралi, етики, характеру, правосвiдомостi як вищих проявiв українського нацiонального духу.
  Мiнiстерство освiти України рекомендує всiм педагогiчним колективам закладiв освiти України спланувати з урахуванням регiональних особливостей, традицiй освiтнiх закладiв, роботу на виконання Указу Президента України вiд 4.01.1995 року "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва" та обговорити це питання на науково-методичних радах, комiсiях, засiданнях методичних об"єднань вчителiв, учнiвських та батькiвських зборах.
  У процесi роботи по вiдродженню iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва науково-педагогiчним колективам навчальних закладiв, педколективам необхiдно поєднати досягнення сучасної педагогiчної науки та традицiй українського козацтва.
  
  Заступник мiнiстра В.П.Андрущенко". (15)
  
  18. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1995. БЛОК ДОКУМЕНТIВ АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.
  
  На Дванадцятiй нашiй Козацькiй Радi затвердили блок документiв Адамiвського Осередку Козацтва: Положення, Статут, Програму, Заходи, Символiку; прийняли в козацтво нових членiв: Деревенчу В"ячеслава, Одорожу Iгоря, Макаренка Федiра.
  
  
  БЛОК ДОКУМЕНТIВ АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.
  
  
  1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМIВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК КОЗАЦТВАМ
  
   Адамiвський Осередок Козацтва (далi - АОК) - об"єднання громадян України, що проживають на територiї Адамiвської сiльської ради та вiдносять себе до козакiв.
  
   Мета iснування АОК - вiдродження козацької справи в її сучасному варiантi; популяризацiя звичаїв, традицiй та життєвих принципiв козакiв.
  
   Завдання, якi переслiдує АОК:
  1. Вiдродження нацiонального козацького духу, створення структур, якi разом iз державою працювали б над розбудовою стабiльного, безпечного, соцiального суспiльства.
  2. Виховання наступних поколiнь в дусi козацького лицарства, вiдданостi рiдному народовi; вiдродження козацьких лицарських традицiй в справi вiйськово-патрiотичного виховання молодi.
  3. Пiдтримка козацького вiдродження на Заднiстров"ї.
  4. Створення Сiчей як осередкiв таборового вишколу молодi.
  5. Охорона та захист навколишнього середовища.
  
  Напрямки роботи АОК:
  1. Козацька система здоров"я. Розробка та впровадження в практику життя козакiв козацької системи здоров"я.
   2. Козацька вiйськова справа. Оволодiння козаками сучасної вiйськової спецiальностi; практичнi знання в галузi володiння iсторичною зброєю.
   3. Козацький родовiд Вивчення козаками свого родоводу.
   4. Козацькi традицiї. Впровадження в практику повсякденного життя козакiв iсторичних традицiй.
   5. Козацька iсторiя та культура. Вивчення козаками iсторiї козацтва та культурних надбань.
   6. Козацька духовнiсть. Впровадження в практику роботи козацького осередку надбань козацької духовностi (мораль, мистецтво, релiгiя).
   7. Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених). (16)
  
  
  
  2. СТАТУТ АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
  
  1. Загальнi положення.
  
   1.1. Адамiвський Осередок Козацтва (далi - АОК) є добровiльною, незалежною, позапартiйною, громадською органiзацiєю, яка здiйснює свою дiяльнiсть згiдно мiжнародними актами по захисту прав людини, своїми iсторичними традицiями, Конституцiєю України, чинним законодавством i цим статутом.
   1.2. Дiяльнiсть АОК будується на принципах добровiльностi, рiвноправностi, самоврядування, законностi та гласностi.
   1.3. Дiяльнiсть АОК розповсюджується на територiю Адамiвської сiльської ради.
   1.4. АОК взаємодiє з державними установами та громадськими органiзацiями, що сприяють вiдродженню українського козацтва як на Українi, так i за її межами, розвиває спiвробiтництво з козацькими громадами всього свiту.
   1.5. Мiсцезнаходження керiвних органiв АОК:
   Штаб АОК - Одеська область, Бiлгород-Днiстровський район, село Адамiвка, вулиця Комсомольська 4, тел. 76-3-28.
   Штаб Адамiвського стану АОК - Адамiвська сiльська рада Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, тел. 76-3-42, 76-3-33.
   Штаб Авидiвського стану АОК - Авидiвська початкова школа Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, тел. 76-3-40.
   Штаб Благодатненського стану ОАК - Благодатненська початкова школа Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, тел. 76-3-40.
  
  2. Мета, завдання, дiяльнiсть АОК.
  
   2.1. Метою дiяльностi АОК є вiдродження козацької справи - сприяння захисту економiчних, полiтичних здобуткiв української нацiї, людської гiдностi, популяризацiї нацiональних звичаїв, традицiй та козацьких життєвих принципiв.
   2.2. АОК вирiшує такi завдання:
   - сприяє вiдродженню України як суверенної держави, її Збройних Сил, якi створенi як з оборонною метою, так i для пiдтримання порядку в державi;
   - сприяння вихованню наступних поколiнь у дусi нацiонального козацького лицарства, вiдданостi рiдному народу;
   - проведення заходiв з охорони та захисту навколишнього середовища;
   - пiдтримка нацiонально-культурного розвитку українцiв за межами України;
   - проведення роботи iз створення козацьких Сiчей i поселень як осередкiв розвитку традицiйних форм господарювання i навчання молодi на засадах козацьких традицiй;
   - боротьба проти впливу наслiдкiв тоталiтарної системи на життя рiзних верств населення України, а також проти утворення всiляких тоталiтарних структур.
  2.3. Напрямки дiяльностi АОК. АОК сприяє вiдродженню i розвитку:
   - нацiонального духу;
   - української мови;
   - збереженню духовних скарбiв i здобуткiв української нацiї;
   - нацiональних козацьких одностроїв i атрибутики, традицiй та обрядiв;
   - усної народної творчостi i кобзарства;
   - традицiйних козацьких вiйськових умiнь (козацької боротьби "гопак", володiння конем, тощо);
   - народної медицини, харчування i характерництва (характерник - народний цiлитель);
   - народної педагогiки;
   - дослiдження iсторiї України, популяризацiї та розвитку духовних надбань та культури;
   - народних промислiв;
   - вiльного господарювання;
   - ефективних форм захисту навколишнього середовища.
   2.4. АОК в порядку, передбаченому чинним законодавством:
   - координує роботу станiв (Адамiвського, Авидiвського, Благодатненського), всiляко пiдтримує їхню дiяльнiсть;
   - пропагує українську iсторiю i культуру, сприяє встановленню iсторичної правди про козацтво та його участь в державному, полiтичному, економiчному розвитку України;
   - сприяє увiчненню козацької слави, збереженню i вiдновленню пам"яток iсторiї i культури козацтва;
   - органiзовує козацькi табiрнi збори i проводить фольклорно-етнографiчнi експедицiї, присвяченi вивченню i розвитку духовних традицiй українського землi;
   - органiзовує i проводить культурно-просвiтницькi походи на конях, човнах та iнше;
   - здiйснює виробничу, господарчу дiяльнiсть;
   - проводить спортивнi змагання з козацьких вiйськових умiнь;
   - органiзовує i проводить конференцiї, семiнари, симпозiуми, виставки з питань дiяльностi АОК;
   - здiйснює видавничу дiяльнiсть;
   - органiзовує i пiдтримує дитячi та юнацькi козацькi органiзацiї, школи i табори, проводить виховну роботу серед молодi;
   - проводить роботу по створенню козацьких сiчей i поселень, де запроваджуються традицiйнi форми сiльського господарювання i народних промислiв;
   - сприяє становленню iсторичних назв мiст, сiл, вулиць, майданiв, збереженню i вiдновленню пам"яток культури українського козацтва;
   - спiвпрацює з вiйськовими органiзацiями України з питань дiяльностi АОК та з питань участi АОК у пiдготовцi юнакiв до служби у Збройних Силах України.
  
  3. Членство в АОК. Права i обов"язки членiв.
  
   3.1. Членство в АОК може бути iндивiдуальним i колективним.
   3.2. Iндивiдуальними членами АОК можуть бути громадяни України, особи чоловiчої статi будь-якої нацiональностi i соцiального походження з 18-рiчного вiку, якi пройшли випробувальний термiн 1 рiк, є активними прихильниками вiдродження i розвитку козацтва, здорового способу життя, визнають статут i сплачують членськi внески.
   3.3. Прийом у члени АОК проводиться на Радах згiдно до козацьких звичаїв за письмовою або усною заявою кандидата.
   3.4. Колективними членами АОК можуть бути трудовi колективи пiдприємств, установ, органiзацiй, громадськi об"єднання, якi сприяють реалiзацiї iдей i завдань АОК та пiдтримують його матерiально.
   3.5. До колективних членiв АОК приймає Рада АОК на пiдставi рiшень трудових колективiв пiдприємств, органiзацiй, установ.
   3.6. Стани АОК вирiшують свої внутрiшнi справи самостiйно, але у вiдповiдностi iз статутом АОК.
   3.7. Члени АОК мають право: вирiшального голосу на козацьких Радах; обирати i бути обраними в керiвнi органи АОК; брати участь у всiх заходах АОК; виносити на розгляд козацьких Рад. Будь-якi питання стосовно дiяльностi АОК; отримувати iнформацiю про заходи АОК; користуватись майном АОК у встановленому порядку; носити однострiй АОК з обладунком.
   3.8. Обов"язки членiв АОК: дотримуватись вимог статуту; брати активну участь у роботi АОК; пiдтримувати дiї та почини АОК морально i матерiально; виконувати рiшення керiвних органiв АОК; узгоджувати свої дiї iз Штабом; зберiгати i розвивати козацькi традицiї, оберiгати честь i гiднiсть козацького iменi, змiцнювати єднiсть АОК; пiклуватись про дiтей, ростити поколiння здорових морально i фiзично; сплачувати вступнi i членськi внески, розмiр яких встановлюється Радою АОК.
   3.9. Припинення членства в АОК можливе: за власним бажанням; в разi порушення цього статуту, а також за дiяльнiсть, яка завдала шкоду авторитету АОК. Рiшення про виключення приймається Радою АОК чи стану, пiсля чого може бути оскаржене до козацького суду. Рiшення про виключення колективних членiв приймаються Радою АОК.
  
  4. Структура i органи управлiння АОК.
  
   4.1. Первинним осередком АОК, який створюється за територiальним принципом або за одним з напрямкiв дiяльностi АОК є стан (сотня, курiнь).
   4.2. Сотнi (куренi) можуть об"єднуватись в полки (паланки), товариства (кошi).
   4.3. АОК складається iз станiв (в перспективi - iз сотень, полкiв, товариств (куренiв, паланок, кошiв)) згiдно з сучасним адмiнiстративно-територiальним подiлом.
   4.4. Сотнi, полки, товариства (куренi, паланки, кошi) входять в склад АОК на правах колективних членiв або його структурних одиниць.
   4.5. Керiвнi органи АОК складаються з Козацької Ради, Ради Отаманiв станiв i Штабу.
   4.6. Найвищим органом самоврядування АОК є Козацька Рада, яка складається iз членiв АОК (делегатiв) i скликається не рiдше нiж один раз на рiк. Представництво, час i мiсце проведення Козацької Ради, а також порядок денний визначає Рада Отаманiв станiв, в окремих випадках - Штаб. Козацька Рада є повноважною, якщо на нiй присутнi не менше 2/3 членiв, (обраних делегатiв).
   4.7. Козацька Рада може скликатися позачергово по вимозi 1/3 станiв, або одного з вищих органiв АОК (Ради Отаманiв станiв, Штабу).
   4.8. Козацька Рада: визначає i затверджує основнi принципи, стратегiю, завдання i напрями дiяльностi АОК; затверджує статут, вносить в нього змiни i доповнення; обирає отамана АОК (голову Ради Отаманiв станiв), Штаб, контрольно-ревiзiйну комiсiю i Суд честi строком на 1 рiк; утворює Раду почесних козакiв АОК (сiчовi дiди); заслуховує звiт отамана АОК про роботу Штабу i звiт контрольно-ревiзiйної комiсiї; розглядає рiшення Штабу в найважливiших справах господарчого, фiнансового i спiрного характеру; затверджує кошторис витрат; визначає повноваження Ради Отаманiв станiв; затверджує положення про членськi внески, Суд козацької честi, молодiжнi органiзацiї АОК, козацьку старшину, символiку, строї, ревiзiйнi комiсiї i iншi положення, вносить до них змiни.
   4.9. У перiод мiж Козацькими Радами керiвництво дiяльнiстю АОК здiйснює Рада Отаманiв станiв, яка збирається не рiдше, нiж раз на три мiсяцi i пiдзвiтна Козацькiй Радi.
   4.10. Рада Отаманiв станiв:
   Складається з Головного Отамана АОК, Отаманiв станiв, Старшини АОК (членiв Штабу), (отаманiв Товариств, Полкiв, Сотень - Кошiв, Паланок, Куренiв). Виступає законним представником iнтересiв АОК. Звiтує перед Козацькою Радою АОК. Заслуховує звiти Головного Отамана про роботу Штабу за минулий перiод. Приймає рiшення про скликання позачергової Козацької Ради АОК. Затверджує структурнi змiни в Штабi. Має право накладати вето на накази Головного Отамана чи його заступника, якщо вони суперечать рiшенням Козацької Ради i чинному законодавству, або на прохання одного з об"єднань АОК i передавати їх на остаточне вирiшення Козацькою Радою (рiшення приймається простою бiльшiстю голосiв). Може висловлювати недовiру Головному Отаману i ставити питання перед Козацькою Радою АОК про його переобрання (рiшення приймається простою бiльшiстю голосiв).
   4.11. Виконавцями рiшень Козацької Ради АОК є Головний Отаман АОК, Отамани станiв, Штаб.
   4.12. Головний Отаман АОК:
   Обирається термiном на один рiк Козацькою Радою АОК в день свята Покрови Пречистої Богоматерi; обраному Головному Отаману Козацька Рада АОК доручає вiдзнаку (булаву, пернач), як символ влади. Може обиратися не бiльше як на три строки поспiль. Представляє iнтереси Козацької Ради на всiх рiвнях органiв влади i в мiжнародних органiзацiях, у взаємовiдносинах з державними установами, громадськими i мiжнародними органiзацiями, громадянами, з iншими органiзацiями. Дiє без довiреностi вiд iменi АОК. Органiзовує виконання рiшень Козацької Ради АОК и Ради Старiйшин (Штабу). Органiзовує i проводить засiдання Штабу. Пiдписує рiшення Козацької Ради АОК i Штабу. Пiдписує всi фiнансовi документи i дiловi листи, визначає своїм наказом коло осiб, якi мають право пiдпису, особисто контролює роботу Писаря, Скарбника i всього Штабу. Органiзовує дiяльнiсть АОК i Штабу у вiдповiдностi з цим Статутом та чинним законодавством. Несе повну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть Штабу перед Козацькою Радою АОК. Видає на виконання статутних завдань розпорядження, обов"язковi для виконання АОК. Вносить на затвердження Козацької Ради, а при потребi на засiдання Штабу (Ради Старiйшин) кандидатiв до Штабу i клопочеться перед цими органами про звiльнення з посади тих членiв Штабу, якi не справляються з покладеними на них обов"язками, зловживають посадовим становищем або заплямували себе в моральному планi.
   4.13. Писар (Начальник Штабу) - Заступник Головного Отамана виконує обов"язки Головного отамана АОК у разi його вiдсутностi, або за наказом Головного Отамана АОК. Обраному Писарю Козацька Рада АОК доручає пернач, як символ влади.
   4.14. У вiдсутностi Головного Отамана АОК або для виконання певної роботи Головним Отаманом призначається Наказний Отаман.
   4.15. Штаб (Канцелярiя):
   Виступає законним представником iнтересiв АОК. Координує роботу станiв та об"єднань АОК. Приймає рiшення з поточних питань, якщо вони не вiднесенi до компетенцiї вищих органiв АОК. Готує всi необхiднi документи i матерiали. Виносить на розгляд Козацької Ради АОК i Штабу проект кошторису витрат i програму заходiв АОК. Веде загальний реєстр АОК. Самостiйно формує, в межах видiлених коштiв, штат працiвникiв АОК, самостiйно розподiляє страховий фонд i фонд заробiтної плати. Проводить облiк об"єднань та осередкiв АОК, видає їм вiдповiднi посвiдчення про права та привiлеї. Пiдзвiтний Козацькiй Радi АОК.
   4.16. Ревiзiйна Комiсiя АОК:
   Ревiзує дiяльнiсть АОК. Ревiзiйна Комiсiя обирається Козацькою Радою в кiлькостi 3 чоловiк строком на один рiк (старшина не може входити до складу Ревiзiйної Комiсiї). Перевiряє роботу Ради Отаманiв, Штабу, здiйснює контроль за надходженням i витратою коштiв i матерiалiв, правильнiстю ведення документацiї. Пiдзвiтна тiльки Козацькiй Радi АОК. Роботу куренiв i об"єднань перевiряють власнi комiсiї.
   4.17. Повноваження iнших органiв АОК визначаються окремими положеннями якi затверджуються рiшеннями Ради Отаманiв.
   4.18. Вищим органом стану (Товариства, Полку, Сотнi - Коша, Паланки, Куреня) є Рада, яка збирається не рiдше одного разу на рiк.
   4.19. Рада Стану, Товариства ,Полку, Сотнi/Коша, Паланки, Куреня вирiшує всi питання самоврядування, розпоряджається коштами та майном, обирає строком на один рiк отамана, писаря, суддю, осавула, обозного, хорунжого, скарбника, iншу козацьку старшину.
   4.20. В разi потреби у об"єднаннях може створюватись Мала Рада.
   4.21. Рада має право висунення учасникiв товариства на вибори до мiсцевих, районних, обласних, республiканських органiв влади i управлiння.
   4.22. Козаки можуть об"єднуватись в рамках АОК в цехи за напрямками дiяльностi (кобзарi, художники, гончарi, ковалi, бджолярi i т.п.) i в земляцтва, при цьому дотримуючись статуту.
  
  5. Кошти i майно АОК.
  
   5.1. АОК має кошти на банкiвських рахунках та своє майно.
   5.2. Кошти АОК складаються з:
   Членських внескiв вiд колективних членiв та iндивiдуальних членiв. Вiдрахувань вiд прибуткiв створених власних пiдприємств i органiзацiй. Банкiвського кредиту на виконання статутних завдань. Надходжень вiд проведення культурно-масових, спортивних i iнших заходiв, лотерей, лекцiй, виставок, видавничої дiяльностi, пожертвувань членiв АОК. Добровiльних пожертвувань, заповiтiв та iнших внескiв приватних осiб, установ, пiдприємств та органiзацiй України та з-за кордону. Iнших надходжень, якi не суперечать закону.
   5.3. Кошти АОК використовуються у вiдповiдностi з чинним законодавством на проведення заходiв, передбачених статутом, органiзацiйно-господарськi потреби та утримання штатного апарату.
   5.4. Майно АОК складається iз будiвель, споруд, основних засобiв виробництва, пiдприємств, засобiв транспорту i зв"язку, жилого фонду, культурних i iсторичних цiнностей та iншого.
   5.5. Право розпоряджатися коштами та майном АОК належить Радi Отаманiв АОК, яка несе вiдповiдальнiсть за своєчасне надходження коштiв та їх правильне використання.
  
  6. Правовий статус АОК.
  
   6.1. АОК та стани є юридичними особами, що можуть мати рахунки в банках, печатки, штампи, емблеми та iншу символiку, яки затверджуються Козацькою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.
   6.2. Виступає позивачем i вiдповiдачем в судах i арбiтражах.
   6.3. АОК не несе вiдповiдальнiсть за кошти i майно станiв (товариств, Полкiв, Сотень - Кошiв, Паланок, Куренiв) чи Сiчей.
   6.4. АОК, Стани, Товариства, Полки, Сотнi (Кошi, Паланки, Куренi), а також Сiчi керуються у своїй дiяльностi цим Статутом.
   6.5. Доповнення i змiни до Статуту вносяться Головним Отаманом АОК, Отаманами станiв, Штабом з наступним затвердженням Козацькою Радою АОК.
  
  7. Припинення дiяльностi АОК.
  
   7.1. Дiяльнiсть АОК може бути припинена в разi реорганiзацiї або лiквiдацiї за рiшення Козацької Ради АОК, якщо за це проголосувало бiльше 2/3 членiв (делегатiв), або в iнших випадках, передбачених чинним законодавством.
   7.2. лiквiдацiя АОК проводиться у встановленому порядку лiквiдацiйною комiсiєю, призначеною Козацькою Радою АОК.
   7.3. В разi припинення дiяльностi АОК його майно та кошти за рiшенням лiквiдацiйної комiсiї направляються на цiлi, передбаченi статутом, або використовуються в установленому порядку. (17)
  
  
  
  
  3. ПРОГРАМА ДIЯЛЬНОСТI АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
  
  1. Мета.
  
  Враховуючи унiкальнiсть козацтва як соцiального явища свiтового масштабу, воно несе в собi неосяжний нацiонально-духовний, морально-виховний i вiйськово-патрiотичний потенцiал; що козацтво є наша українська форма демократiї та державностi, форма вiйськового устрою; що структура органiзацiї козацтва легко вписується в адмiнiстративний устрiй України i пiдкрiплює його, МЕТОЮ козацького руху є розбудова української держави через духовне об"єднання та мобiлiзацiю енергiї народу на економiчне процвiтання i пiдняття добробуту людей на свiтовий рiвень. Адамiвський Осередок Козацтва складова козацтва.
  
  2. Принципи органiзацiї дiяльностi.
  
  Козацьке товариство розбудовується i дiє на принципах: добровiльностi; широкої демократiї, узгодженостi iз законами України; високої духовностi; самофiнансування i самозабезпечення; патрiотизму i вiдданостi нацiональним традицiям, нацiональнiй iдеї; розподiлу козацтва на двi великi частини: реєстрового i нереєстрового.
   До реєстрового козацтва вiдносяться тi козаки, якi задiянi у виконаннi службових обов"язкiв. За це вони платнi не отримують, а тiльки користуються моральними та деякими матерiальними пiльгами.
   Нереєстрове козацтво не задiяне у виконаннi службових обов"язкiв i займається господарською дiяльнiстю, культурою, спортом, духовним вихованням.
   Органiзацiйною формою реєстрового козацтва є Отаманський стан (Добровiльна Козацька дружина). На цей стан покладаються всi завдання територiальної оборони. Крiм того, такий стан несе високу iдейно-виховну функцiю, як по вiдношенню до молодi, так i всього населення.
   Спираючись на осередки на виробництвi, органiзацiях, на базi Товариства сприяннi оборонi України створюються територiальнi органiзацiї (стани). Вони використовуються як добровiльнi козацькi народнi дружини для допомоги мiсцевiй владi, мiлiцiї у пiдтримцi громадського порядку. Тому вони використовують стани-пункти громадського порядку i контролюють всi кримiногеннi райони населених пунктiв. За це козаки повиннi користуватись пiльгами, якi обумовленi законними актами Верховної Ради, мiсцевих рад i захищенi соцiально Положенням про добровiльну народну козацьку дружину (ДНД).
  
  3. Джерела фiнансування.
  
   3.1. Поки нема закону про козацтво, для виконання такого завдання як допризовна пiдготовка, вишколенi табори, спортивнi змагання, рятiвнi команди використовуються кошти з узгодженням таких мiнiстерств, як Мiнiстерство освiти, Мiнiстерство молодi та спорту, МНС - та частина заходiв, яка спiвпадає з планами цих мiнiстерств й може бути профiнансована за їх рахунок.
   Для цього Штаб iнiцiює заходи, розробляє кошторис, узгоджує з вiдповiдними управлiннями i проводить заходи спiльно з цими управлiннями.
   При функцiонуваннi ДНД АОК видiляються кошти з мiсцевого бюджету.
   3.2. Охоронна дiяльнiсть. Для органiзацiї охоронної дiяльностi засновується АОК охоронна фiрма (засновником виступає Рада отаманiв). Назначається директор. Розробляється пакет необхiдних документiв для отримання лiцензiй через управлiння державної охорони.
   Укладаються договори. Кожен козак-охоронець здає залiки (в УДСО), отримує спецiальне посвiдчення. Органiзацiєю охоронної служби займаються досвiдченi офiцери ЗСУ, МВД, СБУ, НГУ, Прикордонних вiйськ. На базi охоронної фiрми формується Осавульський стан.
   3.3. Самозабезпечення. Кожен козак має однострiй по встановленим зразкам за свiй кошт, купляє дозволену зброю для себе. Це справа його честi. Як правило, козак дає клятву-присягу в повнiй екiпiровцi.
   3.4. Самофiнансування. Всi козаки повиннi платити внески. На пiдприємствах, господарствах рiзних форм власностi за бажанням колективу чи керiвництва створюються козацькi органiзацiї. Отаманом, як правило, призначається-обирається керiвник пiдприємства, який дбає про заробiтну плату своїх козакiв, перераховує їх членськi внески (за заявою козака) у вiдповiдну канцелярiю (штаб), спонсоруючи заходи. Утворення власних пiдприємств, як козацьким осередком так i АОК. Утворення iнформацiйно-маркетингового центру для обслуговування Асоцiацiї пiдприємств, власниками яких є окремi козаки, для забезпечення потоку товарiв. При цьому передбачається процент на рахунок осередку. Створення iнтелектуально-мозкового штабу. Нацiонально свiдомi кадри серед науковцiв пiдприємств пiдбираються шляхом клопiткої iндивiдуальної роботи. Розробляється банк iдей. Дозрiла iдея переводиться в бiзнес-план, який втiлюється в життя i приносить дiвiденти. Кредитна спiлка створюється для самокредитування козакiв, козацьких пiдприємств, заходiв.
  
  3. Дiяльнiсть АОК.
  
   Дiяльнiсть АОК проводиться i органiзується канцелярiями (штабами) за напрямками:
   Органiзацiйному - створити монолiтну, дисциплiновану, мобiльну i ефективну структуру органiзацiї.
   Духовно-iдеологiчному - укрiпити козацький дух, пiдняти свiдомiсть членiв органiзацiї, їх нацiональну гордiсть, проводити християнську мораль, прищепити членам органiзацiї почуття гiдностi i честi козака, а також братолюбства.
   Фiнансово-господарському - забезпечити дiяльнiсть органiзацiї, привчити козака до господарювання на своїй землi, економiчно захистити членiв органiзацiї.
   Вiйськово-патрiотичному - оволодiння навиками вiйськового мистецтва, володiння зброєю, виховання любовi до Батькiвщини, її iсторiї.
   Молодiжному - втiлити у виховний процес систему козацької педагогiки та психологiї, яка передбачає вирощування здорового поколiння, сильного духом i тiлом, з високою свiдомiстю i мораллю. Дiяльнiсть охоплює як чоловiче населення, так i жiноче.
  
  5. Кiнцевий результат виконання Програми.
  
   В результатi цiєї дiяльностi маємо створити масову органiзацiю на територiї сiльської ради, на яку спирається влада в державотвореннi. Це зробити реально можливо, бо в душi кожного українця живуть козацькi гени. Органiзувати, створити систему господарств, пiдприємств, органiзацiй рiзних напрямкiв дiяльностi. Пiдвищення добробуту козакiв через надання робочих мiсць, пiдвищення платнi. Очищення масової культури вiд впливу низько духовних нашарувань - проведення культурних заходiв в дусi нацiональних традицiй i кращих творiв. Залучення жiноцтва до вiдродження нацiональних традицiй мистецтва, обрядiв, ремесел тощо. Боротьба з бiднiстю i безкультурнiстю. Охорона навколишнього середовища. (18)
  
  
  4. ЗАХОДИ
  щодо виконання Програми дiяльностi Адамiвського Осередку Козацтва
  
  Љ Заходи Термiни Вiдповiдальнi
  1. Органiзацiйна робота.
  1 Утворення Штабу. 01-03. 1996 О
  2 Проведення засiдання Штабу (Ради отаманiв). Щомiсячно О, П
  3 Проведення Козацької Ради. Щопiвроку О, П
  4 Iндивiдуальна робота з становими отаманами i старшиною, вивчення органiзацiйної документацiї. Остання субота щомiсячно О, П
  5 Органiзацiя штабної роботи в станах. Органiзацiя зв"язку. 03-05.1996 О, П
  6 Установлення контактiв з командуванням пiдроздiлiв ЗСУ, НГУ, МВС,МНС, Прикордонних вiйськ, Митницi 01-06.1996 О, П, Об, Бу
  7 Проведення методичних зборiв з отаманами станiв, писарями, обозними (на базах станiв) Щоквартально О, П
  8 Проведення методичних зборiв з осавулами. Щоквартально О, П, Ос
  9 Проведення методичних зборiв з бунчужними та хорунжими. Щоквартально О, П, Бу, Хо
  10 Складання загального реєстру органiзацiйно-штатної структури АОК. До 04.1996 П
  11 Пiдготовка пакету документiв (Положень, Програм, Статуту та iн.) для станових товариств. До 04.1996 О, П
  12 Вiдпрацювання iз писарями порядку та механiзму присвоєння козацьких звань та нагород. До 07.1996 О, П
  13 Вiдпрацювання органiзацiйно-штатної структури реєстрового та нереєстрового козацтва АОК, системи управлiння, членства, порядку проходження служби. До 12.19996 О, П
  14 Смотри станiв АОК. Щоквартально О, П
  15 Органiзацiя територiальних роїв Отаманського стану з утворенням ДНД АОК. До 08.1996 О, П
  16 Приведення статутiв станiв у вiдповiднiсть iз статутом АОК. До 12.19996. О, П, отамани та писарi станiв
  2.Фiнансово-господарська робота.
  
  17 Розробити i втiлити в життя "Систему самозабезпечення i самофiнансування козацьких пiдроздiлiв". О, отамани станiв До 12.1996
  18 Органiзувати Асоцiацiю козацьких пiдприємств. Об До 07.1996
  19 Забезпечити регулярнiсть поступлення членських внескiв. Щомiсячно Об
  20 Органiзацiя централiзованого виготовлення посвiдчень. 09.1996 П, Ск
  21 Органiзацiя Кредитної Спiлки. 12.1996 Ск
  22 Органiзацiя економiчного координацiйного центру по створенню банку iдей i втiлення їх в життя. До 09.1996 Об
  23 Створити i налагодити роботу господарчого двору. До 12.1996 Об
  24 Створити Благодiйний фонд соцiально-економiчного захисту АОК. До 01.1997 Об
  25 Залучити колективними членами громадськi органiзацiї АОК пiдприємства на територiї Адамiвської сiльської ради. Протягом 1996 О, П
  26 Розробити та затвердити кошторис прибуткiв-витрат АОК на рiк. 01.1996 й надалi щорiчно до 12. О, П, Ск
  27 Розробити Положення про членськi внески з фiзичних осiб та органiзацiй-колективних членiв. 12.1996 П, Ск
  3. Духовно-iдеологiчна робота.
  
  28 Пiдбiр священика i органiзацiя його призначення на посаду капелана АОК. До 03.1997 О, Бу
  29 Вiдпрацювання плану-графiка участi в проведеннi релiгiйних свят. До 02.1996 й надалi щорiчно П, Бу
  30 Органiзувати в АОК козацький творчий колектив. Протягом 1996 П, Бу
  31 Створення прес-центру i друкованого органа АОК. Протягом 1996 О, П
  32 Створити жiноче товариство АОК. Протягом 1996 О, П
  33 Органiзувати збiр матерiалу з iсторiї козацтва Заднiстров"я. З 1996 Старшина АОК
  34 Вiдпрацювання плану-графiка участi в проведеннi державних свят. До 02.1996 й надалi щорiчно П, Бу
  35 Заснування архiву фотокiновiдеоматерiалiв проведених заходiв, пiдбiрку друкованих матерiалiв. З 1996 й надалi постiйно П, Бу
  36 Скласти реєстр пам"яток iсторiї козаччини на територiї Адамiвської сiльської ради. Протягом 1996 П, Бу
  37 Створити музей iсторiї козаччини АОК. До 03.1998 П, Бу
  38 Проробити питання створення козацької церкви на територiї Адамiвської сiльської ради. Протягом 1996-1998 О, П, Бу
  4. Вiйськово-патрiотична робота.
  
  39 Провести облiк вiйськовозобв"язаних, вiдставникiв та запасникiв в АОК. До 06.1996 П
  40 Органiзовувати вiйськово-патрiотичнi збори-таборування на базi станiв. Щопiврiччя П
  41 Провести реєстр мiсць козацької (солдатської) слави на територiї Адамiвської сiльської ради. Протягом 1996 Бу
  42 Встановити контакт з ветеранськими органiзацiями сiльської ради i узгодити плани роботи. 01.1996 й надалi щорiчно П, Бу
  43 Органiзувати й разом з ТСОУ провести змагання з вiйськово-технiчних видiв спорту. 05 щорiчно П, Бу
  44 Органiзувати Отаманський стан АОК. 06.1996 О, П
  45 Розробити систему безпеки. Протягом 1996 О, П
  46 Пiдготовити проекти Положень про козацьку вiйськову пiдготовку. До 12.1996 П, Бу
  47 Мати постiйний контакт з керiвництвом народної освiти i цiкавитися на якому рiвнi викладається iсторiя козаччини. Постiйно Старшина
  5. Робота з молоддю.
  
  48 Втiлення в практику роботи ЗОШ на територiї Адамiвської сiльської ради козацько-лицарського виховання молодi. З 1996 Старшина
  49 Органiзацiя спортивних клубiв з нацiональних видiв бойових мистецтв. Проведення зборiв. З 1997 Бу
  50 Зустрiчi в навчальних закладах з вихованцями. Допомога матерiальна та духовна. Постiйно Старшина
  51 Органiзацiя оздоровчих спортивних таборiв разом iз керiвництвом навчальних закладiв, вiддiлiв освiти, фiзкультури i спорту. Щорiчно в 05-08 Старшина
  52 Органiзацiя краєзнавчих туристичних походiв шкiльної молодi разом з вiддiлами освiти, фiзкультури i спорту. Щорiчно в 05-08 Старшина
  53 З участю молодiжних козацьких органiзацiй започаткувати дослiдження "Звичаєве право козаччини i Конституцiя Пилипа Орлика". З 09.1996 П, Бу
  54 При дiючих станах АОК утворити при школах Адамiвської сiльської ради школи козачат та джур (Сiч). З 1996/1997 н.р. О, П. Бу
  
  Примiтки: Отаман - О, Писар - П, Обозний - Об, Бунчужний - Бу, Осавул - Ос, Хорунжий - Хо, Скарбничий - Ск. (19)
  
  
  5. СИМВОЛIКА АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
  
  I. ПРАПОР.
   Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської хвилi (розмiрами довжини до ширини 2:1). На однiй сторонi Мальтiйський бiлий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою; на другiй сторонi - нашитий напис - Адамiвський Осередок Козацтва. Полотнище закрiплене на дерев"яному держаку довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.
  
  II. ХОРУГВА.
   Символ Адамiвського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище (довжина до ширини - 1,5:1) кольору морської хвилi, оторочене золотисто-жовтою стрiчкою, на дерев"яному держаку з перекладиною. На лицьовiй сторонi - Мальтiйський бiлий хрест, по периметру напис - Адамiвський Осередок Козацтва.
  
  III. БУНЧУК.
   Знак Стану отамана. Виготовлений з кiнського волосу. Має чотири частини (пряди - Адамiвський стан, Авидiвський стан, Благодатненський стан, Софiївський стан) та мiдне навершиє iз хрестом.
  
  IV. КОМИШИНА.
   Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закiнчується прапорцем, що подiбний до прапору Адамiвського Осередку Козацтва, але вп"ятеро менший.
  
  V. ОДНОСТРОЙ.
   Однострой - унiфiкована форма одягу козака. Лiтнiй варiант - козацький кашкет з малиновим околишком та кокардою (Тризуб на фонi бiлого Георгiївського хреста); бiла (або захисного кольору) офiцерська рубаха навипуск (з коротким або довгим рукавом) з погонами, шевроном; брюки кольору морської хвилi iз малиновими лампасами; чорнi туфлi. Зимовий варiант - мундир кольору морської хвилi (брюки з малиновими лампасами) з золотими погонами; папаха (чорна, сiра) з кокардою; плащ-пальто захисного кольору з золотими погонами; чорнi чоботи. При парадi - ритуальна зброя на портупеї.
  
  VI. ШЕВРОН.
   Нарукавний знак козака. На лiвому рукавi - загальнокозацький, на правому - осередковий. Осередковий являє собою Мальтiйський щит кольору морської хвилi, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, по центру - Мальтiйський бiлий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, по периметру напис - Адамiвський Осередок Козацтва. Нижче шеврону - прямокутний шеврончик кольору морської хвилi, оторочений золотисто-жовтою стрiчкою, з написом "Адамiвський стан", "Авидiвський стан", "Благодатненський стан", "Софiївiський стан".
  
  VII. РИТУАЛЬНА ЗБРОЯ.
   Ритуальна зброя - зброя, яку козак носить при парадi. Це - козацька шабля (до 100 см завдовжки), нiж-колодач (до 45 см завдовжки); носяться в чохлах (пiхвах) на портупеї.
  
  В Одесi отаманом УЧПГК обрали Дмитра Тимошенка. Вiд АОК були присутнi Гуцан В.Т., Завацький Д.О.
  
  
  
  3-Й ЕТАП. СIЧЕНЬ 1996 - БЕРЕЗЕНЬ 1998.
  НАЛАГОДЖЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
  
  ...Життя наше, в кращому випадку, досить заплутана штука: тут є добро й зло, здоровий розум й дурiсть, себелюбнi спонукання й великодушшя; а тому, певно, нам завжди приносить радiсть спiвчуття й, так сказати, родинна пiдтримка собрата-смертного; й коли будь-чиє життя, хоча б найхимернiше, виявляє якесь прагнення вгору, а не лише поступки призначеним сторонам натури, правдивий опис його може не тiльки тiшити, але й надихати iнших. Нехай навiть в ньому не буде прикладiв людської величi - все ж воно по-людськи хвилює вас; нехай навiть не звершилось в ньому героїчне дiяння, а той, про кого йде мова, лише блукав з грiхом пополам по гранi добра та зла, часом прикро-сумно оступаючись, все одне, вже сам важкий шлях його є щось святе...
  
  
  19. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1996. ПРОГРАМА ПЕРЕТВОРЕННЯ АДАМIВСЬКОЇ ГРОМАДИ В КОЗАЦЬКУ ГРОМАДУ.
  
   ...Газети писали про початок подiй тих рокiв в Адамiвцi: "Мирно, спокiйно, продумано вершиться, можливо, найголовнiша революцiя в селянському життi"...
   Не було мирно...
   В кiнцi 80-х рокiв ХХ столiття колгосп iм. Шевченка Бiлгород-Днiстровського району було трансформовано в асоцiацiю кооперативiв. Допомагали розробити документацiю вченi з Одеського сiльськогосподарського iнституту. Вже коли я вчився там, говорив про Адамiвськi подiї iз професором Харьковським. Три голови колгоспiв пiшли на такий експеримент у Одеськiй областi - А.Дикусар (вбили чоловiка у 90-х роках), М.Миндру з Кам"янки (Герой Соцiалiстичної працi - у 90-х вiдправили його у вiдставку, але через три роки запросили знову головувати; вже покiйний) та наш М.Бурлай (зараз голова приватного пiдприємства)...
   Газети писали: "Дикусар, Миндру, Бурлай... Що пов"язує прiзвища цих командирiв сiльгоспвиробництва? Схожiсть долi. Вони першими побачили необхiднiсть реформ на селi, на свiй страх та ризик виступили першопрохiдцями й поплатились за це"...
   ...Почалася реформа на селi. Держава перевела iз складу колгоспних земель 20% площi до земель резерву, якi повиннi були використати на органiзацiю селянських фермерських господарств. Селяни заворушилися - так всю землю переведуть у резерв; без землi зостанемось. "Фермери" з мiста почали отримувати землю пiд селянськi (фермерськi) господарства; земля ця не оброблялася, заростала бур"янами. Потiм менi, як головi сiльради, прийшлося й судитися, й умовляти "хазяїв" про повернення землi - так ми повернули 72 гектара - не дали "прихватизувати" ту землю, що колись батьки нашi в 1946 роцi до колгоспу здали...
   Вирiшили колгоспники (творча група на чолi iз головою - Бурлай М.I.) трансформувати асоцiацiю кооперативiв у асоцiацiю фермерських господарств. Провели роз"яснювальну роботу, сесiю сiльської ради (я був тодi депутатом), загальнi збори, на яких розпустили колгосп й працiвники звернулися до районної ради iз проханням перевести їх у фермери; колгоспнi пенсiонери звернулися iз заявами про видiлення їм до 2-х гектарiв на ведення особистого пiдсобного господарства; iз такими заявами звернулися й ми, працiвники соцiальної сфери...
   Районна рада знайшла масу порушень в рiшеннях сесiї, загальних зборiв; цi рiшення частково було вiдмiнено сесiєю районної ради, частково через суди...
   Весну-лiто народ мiтингував; почалися порушення технологiчної, трудової дисциплiни в господарствi; частина колгоспникiв почала звинувачувати голову колгоспу у спланованому розвалi колгоспу, створеннi "пiдпiльних" кооперативiв; на чергових загальних зборах М.I.Бурлай, не витримавши обвинувачень, положив ключi на стiл. Iнiцiативна група провела збори; головою обрали В.М.Вронського. Газети писали: "Помилка М.I.Бурлая у тактичному прорахунку. Захопившись перспективами розвитку господарства, вiн недостатньо чiтко роз"яснював свої позицiї трудiвникам. Колектив вважав, що голова не займається виробництвом; реформи, якi вiн проводить, нiкуди не ведуть"...
   Вiдбулися ще декiлька сесiй сiльської ради; фермерами стали Бурлай М.I. та декiлька десяткiв працiвникiв колгоспу, соцiальної сфери; землю пiд особисте пiдсобне господарство отримали всi працiвники соцiальної сфери; пройшла "розпайовка" асоцiацiї кооперативiв iм. Шевченка, виник кооператив "Мрiя" (голова М.I.Бурлай)...
   Через декiлька рокiв почалася "земельна революцiя" в кооперативi iм. Шевченка; iнiцiативна група намагалася повернути до головування М.I.Бурлая. Пройшла серiя загальних зборiв трудового колективу. Бiльшiсть механiзаторiв та частина тваринникiв пiдтримали М.I.Бурлая; районна рада та бiльшiсть пенсiонерiв колгоспу - В.М.Вронського. З колгоспу вийшла на фермерськi хлiба група керiвникiв середньої ланки на чолi з головним агрономом А.О.Кульчицьким.
   Ще через декiлька рокiв чергова криза розколола КСХП iм. Шевченко на кооперативи iм. Шевченка (голова Г.Ф.Даниленко), "Едем" (голова В.М.Вронський), Благодатненський "Фенiкс" (голова В.О.Козубенко).
   Все яснiше було видно, що громада в глибокiй кризi: люд наче оскаженiв - усi намагалися вхопити-видерти шматочок (шматище) загальноколгоспного (кооперативного) добра. Йшов перерозподiл власностi...
   Ось у такiй обстановцi я працював головою сiльської ради (потiм сiльським головою)...
  Козаки нашого осередку вважали, що лише змiни у свiдомостi мiсцевого люду (прийняття за першооснову буття Адамiвської громади Кодексу буття козацтва) дозволять вийти з моральної кризи. Ми почали працювати над створенням Програми виходу Адамiвської громади з моральної (духовної) кризи...
  Я помiтив таку закономiрнiсть - якщо погано справи йдуть у господарськiй дiяльностi громади (причиною цього, як правило, є моральнi проблеми) - включаються Божi сили, якi спрямовують зусилля духовних керманичiв громади (в селi це, як правило, вчителi) й, через дiтей (школярiв), дорослi отримують духовний поштовх до виходу з кризи. Таким духовним поштовхом було створення в кiнцi 90-х рокiв в Адамiвцi школи козацько-лицарського виховання, знаної потiм по всiй Українi...
  Це буде потiм, а зараз я - сiльський голова громади; громади, яка, з безлiччю моральних та матерiальних проблем, застрягла в багнюцi перманентного дiлення...
   Отримали вiд одеських козакiв проект нової редакцiї Статуту Українського козацтва. Проробили його. На радах станiв обговорили. Хлопцi зробили висновок, що стара редакцiя Статуту демократичнiша. Вирiшили нiчого не мiняти в статутних документах...
   Тодi ж надiйшли документи, що пiдписав головний отаман Українського козацтва П.Бровко - "Перелiк заходiв 1996-2005 рр.". На їх основi ми розробили свої:
  
  
  ПЕРЕЛIК ЗАХОДIВ
  по дослiдженню i сприянню вiдродженню iсторико-культурних традицiй козацтва на територiї дiяльностi Адамiвського Осередку Козацтва
  
  Љ Найменування заходiв Установи, вiдповiдальнi за реалiзацiю окремих заходiв Термiн виконання Необхiдне (цiльове фiнансування допомога з боку держави, громадських органiзацiй та фондiв) за рiвнем цiн на 1996 рiк
  РОЗДIЛ I. Розвиток наукових дослiджень iсторiї та культурних традицiй козацтва
  1 Дослiдження та реєстрацiя козацьких пам"яток культури. АОК разом iз Нижньо-Днiстрянською постiйно дiючою археологiчною експедицiєю Iнституту народознавства України. 1996-1999 За умови залучення цiльового фiнансування.
  РОЗДIЛ IV. Створення i розвиток iсторико-культурних заповiдникiв та музеїв. Охорона пам"яток iсторiї та культури козацтва. Розвиток туристичної мережi.
  2 Створення та розробка нових туристично-екскурсiйних маршрутiв, турiв, походiв тощо за козацькою тематикою. АОК разом iз туристичними органiзацiями всiх форм власностi в районi. 1996-2005 За рахунок бюджетних коштiв та коштiв туристичних органiзацiй.
  3 Розробка концепцiї створення музеїв козацької слави в районi. АОК разом iз вiддiлами освiти, культури РДА. 1996-1998 Необхiдне залучення коштiв РДА.
  4 Органiзацiя туристично-краєзнавчих експедицiй по мiсцях, пов"язаних з iсторiєю козацтва та мiсцях сучасного розселення нащадкiв козакiв в районi. АОК разом iз туристичними органiзацiями всiх форм власностi. Постiйно За рахунок рiзних джерел фiнансування та комерцiйної дiяльностi.
  5 Проведення районного конкурсу на кращу екскурсiю за козацькою тематикою. АОК разом iз вiддiлом культури РДА. 1998 За рахунок бюджетних коштiв та спонсорських внескiв.
  РОЗДIЛ V. Дослiдження i розвиток культурних традицiй козацтва.
  6 Вiдновлення iсторичних назв населених пунктiв, пов"язаних з iсторiєю козацтва. АОК разом iз вiддiлом культури РДА. 1996-2000 За рахунок бюджетних асигнувань мiсцевих органiв влади.
  7 Проведення щорiчних свят козацького мистецтва. АОК разом iз вiддiлом культури РДА. Щорiчно 1996-2005 За рахунок мiсцевого бюджету та позабюджетних надходжень.
  8 Проведення районних науково-практичних семiнарiв "Культурнi традицiї козацтва в контекстi нацiональної системи виховання". АОК разом iз вiддiлом освiти РДА. Перiодично
  1996-2005 За рахунок бюджету вiддiлу освiти РДА.
  9 Участь районних козацьких колективiв у Всеукраїнському фестивалi народного мистецтва "Хортиця". АОК разом з вiддiлом культури РДА. 1996-1998,
  2000 За рахунок мiсцевого бюджету з залученням коштiв пiдприємств i комерцiйних структур.
  
  
  Мине декiлька рокiв й iнспектор Мiнiстерства освiти України полковник УК П.Бровко буде iнспектувати Бiлгород-Днiстровський район, а я - головний спецiалiст вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї - доповiдати йому про те, як ведеться в районi робота з козацько-лицарського виховання...
   В аспiрантурi змiнили тему моєї дисертацiї - "Виховна робота з населенням державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської-селищної ради)", в змiст її увiйшов роздiл "Виховання фiзично та морально здорового поколiння на засадах козацького лицарства" (була тема "Державно-громадське управлiння освiтою на мiсцевому рiвнi - модель районного вiддiлу народної освiти у сiльському районi" - я був зарахований до резерву районної державної адмiнiстрацiї на посаду начальника вiддiлу освiти).
  
  СПIВБЕСIДА
   "Поступаючий до аспiрантури Тимофєєв Валерiй Якович пройшов спiвбесiду за спецiальнiстю 13.00.01 "Теорiя та iсторiя педагогiки". Показав добрi знання з педагогiки та психологiї.
   Особливий iнтерес виявив до проблеми виховної роботи з населенням в межах сiльської (селищної) ради. Був прикрiплений до кафедри педагогiки Одеського державного унiверситету для написання кандидатської дисертацiї з жовтня 1996 року. Розробляє проблему "Змiст, форми та методи виховної роботи державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської та селищної ради) з населенням".
   Вважаю, що Тимофєєв В.Я. може бути допущений до складання вступних iспитiв до аспiрантури.
   Даю згоду бути науковим керiвником.
   Кандидат педагогiчних наук, доцент Якубовська О.М."
  
  
  ВIДГУК
  на реферат "Змiст, форми та методи виховної роботи державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської та селищної ради) з населенням"
  Тимофєєва В.Я., голови Адамiвської сiльської ради
   Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi
  
   В рефератi обґрунтовується актуальнiсть теми, дається ступiнь її розробки у теоретичному та практичному планi.
   У ч.1 "Основнi напрямки виховної дiяльностi голови мiсцевої ради" аналiзується процес виховної дiяльностi голови мiсцевої ради, розкривається ступiнь вивчення цiєї проблеми в працях вiтчизняних та закордонних вчених, обґрунтована необхiднiсть пошуку такої системи форм та методiв виховної роботи з населенням, яка б розв"язала головну проблему: пiдготовку фахiвця-управлiнця, бо лейтмотивом всiєї роботи голови мiсцевої ради є виховання людини, здатної до саморозвитку i самовдосконалення. Голова мiсцевої ради є головним вихователем громади.
   У ч.2 розглядаються педагогiчнi основи майстерностi державного службовця 9-10 рангу (голови мiсцевої ради) як вихователя населення.
   Розглядаючи особливостi та структуру виховної роботи голови мiсцевої ради, автор пiдкреслює, що виховання населення конкретизується через систему виховних завдань, принципiв, напрямкiв. Аналiзуючи їх, вiн наголошує, що у виховнiй роботi з населенням голова мiсцевої ради використовує практично весь спектр виховних методiв: переконання, позитивного впливу, вправ, заохочення, осуду, вимоги, контролю за поведiнкою, переключення, покарання; бiльшiсть засобiв та основнi форми (iндивiдуальну, групову, колективну, масову).
   Аналiзуючи соцiально-психологiчнi основи майстерностi як вихователя голови мiсцевої ради, автор стверджує, що виховний вплив голови ради залежить вiд його морально-психологiчних якостей та педагогiчної майстерностi, яка потребує великого досвiду, знань специфiки роботи, ерудицiї та психологiчної готовностi здiйснювати виховну роботу у громадi. Вказує, що здатнiсть виховувати виявляється в результатi уяснення мети дiї та засобiв її здiйснення, усвiдомлення успiхiв та недолiкiв, прагнення до самовдосконалення. Розкриваючи проблему формування умiнь та навичок виховної роботи, автор подає докази, що на успiх виховної роботи голови ради впливає попередня теоретична пiдготовка, вмiння та навички. Для утворення вмiнь та навичок виховувати не досить одного знання, потрiбне тренування.
   У ч.3 автор дає основнi положення сучасної концепцiї виховної роботи з населенням державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської та селищної ради), вказує оптимальнi шляхи пiдготовки голови ради як вихователя, критерiї результативностi його виховної роботи.
   У висновках вказується, що виховання населення головою ради в побутi, на виробництвi, в громадському життi стає важливим фактором морального та розумового розвитку соцiуму.
  Кандидат педагогiчних наук, доцент Якубовська О.М.
  
  
  ВИХОВНА РОБОТА З НАСЕЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 9-10 РАНГУ (ГОЛОВИ СIЛЬСЬКОЇ РАДИ-ОТАМАНА КОЗАЦТВА ГРОМАДИ)
  ПРОГРАМА ВИХОДУ АДАМIВСЬКОЇ ГРОМАДИ З МОРАЛЬНОЇ (ДУХОВНОЇ) КРИЗИ
  
  Душу - Боговi! Життя - Батькiвщинi! Серце - людям! Честь - нiкому!
  
  Замiсть вступу.
  
  Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або автономна.
  
   Оволодiваючи козацькою духовнiстю i вступаючи до лав козацтва, українцi ставали славним i звитяжним братством лицарiв волi, чесних власникiв, палких патрiотiв i повноправних господарiв рiдної землi. Це був не лише вiльнолюбний вiйськовий орден, що постiйно стояв на чатах своєї материзни i дiдизни, охороняв рiдну мову, культуру, духовнiсть, етнiчну територiю вiд ворожих навал. Козаки були землеробами i хлiборобами, митцями i вченими, культурними i державними дiячами, тим соцiальним станом, який на своїх могутнiх раменах зберiгав i плекав українську нацiю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом української елiти, яка виконувала iсторичну нацiотворчу i державотворчу мiсiю.
   Видатнi козацькi державотворчi, гетьмани, полковники, кошовi отамани С.Наливайко, П.Сагайдачний, I.Сiрко, I.Богун, Б.Хмельницький, I.Виговський, М.Кривонiс, I.Мазепа, П.Калнишевський завжди залишалися в нацiональнiй свiдомостi як високi взiрцi вiдваги i звитяги, синiвської любовi, вiрного служiння iнтересам Матерi-України.
   Iсторична доля вибрала для українства найбiльш адекватну його природi козацьку форму i сама в козацькому способi життя українськiй нацiональнiй психологiї дала власний розвиток. I результати, рятiвнi для нацiї, не забарилися. Високого рiвня розвою набули козацька фiлософiя, iдеологiя, мораль, характер, свiтогляд, нацiональна свiдомiсть i самосвiдомiсть. Видатнi вченi, державнi дiячi багатьох країн свiту Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський, Ж.Шерер та iн. захоплювалися героїзмом i витривалiстю, вiйськовою доблестю i демократичними засадами життя козакiв. Iноземцi часто називали Україну "Козацькою республiкою", "Країною козакiв", "Козацькою землею", а українцiв - "козацькою нацiєю".
   Для всiх народiв свiту козацтво стало найбiльшим символом волелюбства, незламностi нацiонального духу українцiв. Козацько-лицарськi традицiї завжди були i будуть могутньою силою, яка з"єднує весь український народ. Iдеї, цiнностi козацтва становлять серцевину iсторичної естафети наступностi i спадкоємностi поколiнь нашого народу, є золотим фондом сучасної нацiональної iдеологiї державотворення.
  
  I. Основнi принципи виховання громади.
  
  Сучасне Українське козацтво, спираючись на iсторичний досвiд українського народу, враховуючи надбання людства, пропонує цiлiсну програму побудови нового українського суспiльства, яке б ґрунтувалося на першочерговостi нацiональних iнтересiв України, на її рiвноправному входженнi до сiм"ї цивiлiзованих народiв, на створеннi для кожної людини можливостi забезпечити власною чесною працею гiдний рiвень життя собi та своїй родинi. Козацтво пропонує реальний шлях до добробуту i благополуччя, стабiльностi, реального змiцнення державностi, встановлення полiтичного та економiчного суверенiтету України, змiцнення її мiжнародного авторитету.
  За основу виховання в громадi ми обрали -
  КОДЕКСИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА:
  1. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТI УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,
  що включає такi основнi якостi особистостi:
  - любов до батькiв, вiрнiсть у коханнi, дружбi, побратимствi, товаришуваннi, ставленнi до Батькiвщини, рiдного народу;
  - готовнiсть турбуватися про молодших, зокрема дiтей, усiх лiтнiх людей i людей похилого вiку;
  - пiдкреслено шанобливе ставлення до матерi, дiвчини, жiнки, бабусi;
  - непохитна вiрнiсть iдеям, принципам народної моралi, нацiональним i загальнолюдським цiнностям;
  - вiдстоювання свободи i незалежностi особистостi, народу, держави, єдностi i соборностi українських земель;
  - прагнення роботи пожертвування на будiвництво храмiв, навчально-виховних закладiв, просвiтних установ, пам"яток iсторiї та культури;
  - готовнiсть проявляти принциповiсть i непримиреннiсть до зла, аморальностi i наступальнiсть у боротьбi з ними;
  - здатнiсть цiлеспрямовано й систематично розвивати фiзичнi i духовнi сили, зокрема непохитну силу волi i непоборну силу духу, можливостi свого органiзму, займатися самопiзнанням i самовдосконаленням;
  - умiння скрiзь i всюди чинити шляхетно, виявляти доброчиннiсть, лицарськi чесноти, глибоку iсторичну пам"ять, нацiональну гiднiсть i гордiсть;
  - турбота про розвиток нацiональних традицiй, звичаїв, обрядiв, бережливе ставлення до рiдної природи, землi, примноження її багатств;
  - прагнення внести якнайбiльший особистий внесок у пiдвищення добробуту рiдного народу, його матерiального i духовного рiвня.
  
  2. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЗВИТЯГИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,
  який декларує:
  - готовнiсть боротися до загину за волю, честь i славу України;
  - нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рiдних, друзiв, побратимiв, долi Матерi-України;
  - презирство i ненависть до ворогiв, прагнення визволити рiдний край вiд чужих заброд-завойовникiв;
  - умiння доводити наукову неспроможнiсть ворожих iдей i теорiй, спрямованих на послаблення Української держави, на приглушення нацiональної свiдомостi i самосвiдомостi, та встановлення нацiональної несправедливостi i нерiвноправностi;
  - здатнiсть вiдстоювати в будь-яких обставинах життя рiдну мову, культуру, мистецтво, духовнi традицiї, гiднiсть i гордiсть свого та iнших народiв;
  - героїзм, подвижництво в творчiй працi i в бою в iм"я свободи i незалежностi України;
  - вiдстоювання свого права бути господарем на рiднiй землi, володарем нацiональних багатств, готовнiсть нiкому не давати на поталу своєї материзни i дiдизни;
  - здатнiсть i готовнiсть займатися постiйно, в тому числi i в години можливого лихолiття, народотворчою i нацiотворчою дiяльнiстю, будiвництвом i змiцненням Української держави.
  
  3. ЗАПОВIДI МИЛОСЕРДЯ,
  якi українськi козаки залишили своїм нащадкам - сучасному Українському козацтву як дорогоцiнний морально-духовний спадок:
  - готовнiсть допомагати найслабшим, найбеззахиснiшим - дiтям, створювати умови для їхньої радостi, попереджувати їхнi страждання, замiнювати їм у разi необхiдностi батька i матiр, брата i сестру;
  - всебiчна допомога сиротам, вдовам, бабусям i дiдусям, турботливе ставлення до безпомiчних, постiйна їх матерiальна пiдтримка;
  - надання допомоги хворим, iнвалiдам, потерпiлим вiд злих людей, стихiйних сил природи та iншого;
  - здатнiсть до спiвчуття, жалю до людей, якi потрапили в бiду;
  - готовнiсть допомагати будь-якiй людинi, щиро роздiлити з нею журбу, страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.
  
  II. Виховання фiзично та морально здорового поколiння на засадах козацького лицарства.
  
  Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу.
  
  Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi загальнолюдським - дитинча має частiше зазирати у вiчнiсть - саме школа стоїть у витокiв духовностi суспiльства.
  Iсторичнi умови буття породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
  Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
  В сучасних умовах погiршення фiзичного та психiчного здоров"я молодi, вiдходу суспiльства вiд основ природовiдповiдного життя, необхiдно повернутися обличчям до надбання наших предкiв-козакiв - системи виховання всебiчно розвиненої особистостi молодого козака. В основу навчально-виховного процесу школи такого типу необхiдно покласти проблему "Школа козацького виховання - основа становлення особистостi козака-лицаря".
  Система виховної роботи школи такого типу базується на iдеях козацтва. Дiяльнiсть усiх джерел органiзованого впливу на виховний процес у школi спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв i традицiй, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собi кращi людськi риси козака-патрiота.
  Козацька система виховання:
  - наймудрiша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генiєм народу;
  - найавторитетнiша, бо її iстиннiсть пiдтверджена багатовiковою масовою практикою;
  - найiдейнiше, бо вона базується на заповiдях народної моралi, нацiлена на формування справжньої людини;
  - найпрогресивнiша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за свiтло знань, за перемогу Добра над Злом;
  - найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох вiкiв сумлiнно працюють мiльйони вихователiв.
  Народнi традицiї, звичаї та обряди об"єднують минуле i майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнiвська молодь убирає в себе фiлософський, психологiчний, iдейно-моральний i естетичний змiст, у неї формується козацька самобутнiсть, творче ставлення до дiйсностi...
  Головна мета школи козацького виховання - формування в родинi, школi i в громадському життi козака-лицаря, палкого патрiота, мужнього громадянина, захисника рiдної землi з яскраво вираженою свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
  Основнi завдання школи козацького виховання:
  - плекати фiзично загартованих, iз мiцним здоров"ям, дужих тiлом i духом козакiв i козачок;
  - формувати у пiдростаючого поколiння високi козацькi якостi, шляхетнiсть, моральнi чесноти, почуття милосердя;
  - виховувати силу волi i силу духу, мужнiсть i звитягу, умiння боротися зi злом i перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;
  - плекати вiру, надiю, любов, готовнiсть творити добро i красоту в собi i в довкiллi;
  - формувати здатнiсть до альтруїзму, гармонiйного поєднання особистих, iндивiдуальних i загальнодержавних потреб та iнтересiв, вiдчувати себе невiд"ємною складовою частиною цiлого i вiчного - козацтва;
  - виховувати у пiдростаючих поколiнь козацький характер, свiтогляд, iсторичну пам"ять i свiдомiсть;
  - готувати молодь до активної творчостi, участi в розвитку культури, духовностi;
  виховувати господарiв рiдної землi, творцiв держави, її захисникiв вiд ворожої агресiї, експансiї;
  - сприяти оволодiнню молоддю вiйськово-спортивним мистецтвом козакiв, формуванню в неї, з урахуванням сучасних свiтових здобуткiв в галузi науки, культури i технiки, творчих умiнь продовження полiтичних, державних, економiчних, мистецьких i вiйськових традицiй козацтва.
  
  Цикли та напрямки виховання в козацькiй школi.
  
   Цикли Напрямки
  I КУЛЬТУРА
  ТIЛО-ВИХОВАННЯ 1 Козацька система здоров"я.
  Формування у молодого козака мiцного здоров"я, загартованостi тiла й духу, умiння досягати перемоги.
   2 Козацька вiйськова справа.
  Вiдродження вiйськово-спортивного мистецтва козакiв: верхової їзди, стрiльби з лука, володiння списом, шаблею, iншими видами зброї, подолання природних перешкод, керування човном, рiзних видiв боротьби та протиборств.
  II ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Козацький родовiд.
  Органiзацiя дослiджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних цiнностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.
   4 Козацькi традицiї.
  Вiдродження прогресивних козацьких традицiй, служiння Батькiвщинi корисними справами.
   5 Козацька iсторiя та культура.
  Пiзнання iсторiї козацтва, досягнутих ними прiоритетiв - iдейних, полiтичних, наукових, культурних та iн.
  Вiдродження козацьких мистецьких традицiй: гуртового спiву, танцю, дотепного влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної медицини, астрономiї, агрономiї, метеорологiї, кулiнарiї.
   6 Козацька духовнiсть.
  Формування високої моралi, сили волi i сили духу; оволодiння основами козацької фiлософiї, iдеологiї, психологiї, характеру i свiтогляду.
   7 Козацьке самоврядування.
  Вiдродження моделi козацького самоврядування - Кола (Кругу) - де отаман - лише перший серед рiвних (безпосередня участь у прийняттi рiшень, але й персональна вiдповiдальнiсть за їх втiлення в життя).
  
  
  III. Роль лiдера громади (голови сiльської ради). Виховання дорослого населення громади.
  
  Лiдер повинен набагато бiльше вiддавати громадi, нiж отримувати; лише тодi структура буде дiєвою, лише тодi будуть бачити в тобi отамана, лише тодi пiдуть за тобою...
  
   У свiтi спостерiгається перехiд вiд державного управлiння до державно-громадського управлiння суспiльством. Це пов"язано iз загальною тенденцiєю до автономiзацiї регiонiв.
   Цим же щляхом йде i Україна. Тому сьогоднi дуже важливо виробити спiльнi державно-громадськi пiдходи до створення нової моделi цiлiсної системи управлiння суспiльством на мiсцевому рiвнi, якiй були б властивi демократизм, гуманiзм, гнучкiсть, динамiзм, мобiльнiсть, здатнiсть до самоорганiзацiї i розв"язати її головну проблему: пiдготовку фахiвця-управлiнця мiсцевого органу влади - державного службовця 9-10 рангу (голови сiльської, селищної ради), який є визначальною фiгурою життя громади на мiсцевому рiвнi - координатором спiвробiтництва органiв державного управлiння та мiсцевого (громадського) самоврядування, головним вихователем громади.
   Суспiльство збiльшує попит на демократичного i гуманiстично зорiєнтованого голову мiсцевої ради, який би гармонiйно поєднував у собi духовний, психiчний, фiзичний розвиток, самопiзнання з пiзнанням природи буття людини, всесвiту, суспiльства, був би спроможним розвивати творчi здiбностi свої i навколишнiх, спiвпрацювати з людьми рiзних фiлософських, полiтичних, релiгiйних поглядiв, у своїй роботi використовував би комплекс методiв виховання, а не тiльки один - покарання.
   Сучасна пiдготовка голiв рад до виховної роботи з населенням не дає можливостi осмислити навколишнiй i внутрiшнiй свiт людини, не спонукає до саморозвитку, до повного розкриття творчого потенцiалу особистостi.
   Тому необхiдно озброїти голiв мiсцевих рад знаннями, вмiннями, навичками щодо теорiї та практики змiсту, форм та методiв виховної роботи з населенням; це допоможе виховати мислячу, духовно здорову творчу особистiсть, здатну вирiшувати проблеми сьогодення i майбутнього у життi громади.
   Ретроспективний погляд на права, обов"язки та повноваження сiльського голови свiдчить, що лейтмотивом всьої його роботи є (як це не дивно!) виховання гармонiйно розвиненої, високоосвiченої, соцiально активної й нацiонально свiдомої людини, що надiлена глибокою громадянською вiдповiдальнiстю, високими духовними якостями, є носiєм кращих надбань нацiональної та свiтової культури, здатної до саморозвитку i самовдосконалення. Велике значення мають моральнi чесноти голови (вплив на моральну атмосферу в громадi), психологiчнi якостi (яструб-голуб), знання, вмiння, навички, досвiд практичної роботи.
   Голова ради є головним вихователем соцiуму, який його висунув на цю посаду. Естетичнi смаки голови, спосiб життя, фiзичне, психiчне, духовне здоров"я, свiтогляд, активнiсть, культура працi, полiтична, естетична, правова культура, культура поведiнки та спiлкування, вмiння застосувати знання у практичнiй дiяльностi, моральнi почуття i риси особистостi, сiмейне життя тощо - є потужним виховуючим потенцiалом, який може бути позитивним в разi переважання позитивних рис, або й навпаки.
   Крiм опосередкованого виховного впливу голова ради повинен вести й безпосередню виховну роботу серед населення сам i залучати сiм"ю, найближче соцiальне оточення - формальнi й неформальнi об"єднання, громадськi органiзацiї, засоби масової iнформацiї, школу, заклади культури, релiгiйнi об"єднання тощо, стрижнем якої є нацiональна iдея (в її козацькому варiантi), яка вiдiграває роль об"єднуючого, консолiдуючого фактору у суспiльному розвитковi, спрямованого на вироблення життєвої позицiї людини, становлення її як особистостi, як громадянина своєї держави. Нацiональний характер виховання полягає у формуваннi козака-громадянина України незалежно вiд його етнiчної приналежностi.
   Гуманiстичний характер виховання передбачає побудову його змiсту й форм на основi глибокого розумiння природи виховуваних, їх iндивiдуальних рис i можливостей, поваги до особистостi, турботи про їх гармонiйний розвиток, встановлення взаємин спiвробiтництва.
   Пiдвалини пiдготовки фахiвця-керiвника-козака закладає загальноосвiтня школа, як фахiвець вiн формується у вищiй школi, але як керiвника-вихователя вища школа його не готує, а досвiд керiвництва (зокрема, державного службовця 9-10 рангу), голова сiльської ради набуває методом випробувань та похибок, що неприпустимо!
   Тому мистецтву керувати (i виховувати!) необхiдно голову ради вчити!
  
   Виховання населення конкретизується через систему виховних завдань, що є загальними для всього суспiльства в цiлому:
   забезпечення умов для самореалiзацiї особистостi вiдповiдно до її здiбностей, суспiльних та власних iнтересiв;
   вiдхiд вiд унiфiкацiї в процесi виховання, вiд орiєнтацiї на "усереднього" виховуваного;
   формування нацiональної свiдомостi i людської гiдностi (козацькi якостi), любовi до рiдної землi, родини, свого народу, бажання працювати задля розквiту держави, готовнiсть її захищати;
   виховання правової культури: поваги до Конституцiї, законодавства України, державної символiки, знання та дотримання законiв;
   забезпечення духовної єдностi поколiнь, виховання поваги до батькiв, старших, культури та iсторiї рiдного народу;
   формування мовної культури, оволодiння i вживання української мови;
   виховання духовної культури особистостi та створення умов для вiльного формування нею власної свiтоглядної позицiї;
   утвердження принципiв загальнолюдської моралi: правди, справедливостi, милосердя, патрiотизму, доброти та iнших доброчинностей;
   культування кращих рис української ментальностi - працелюбностi, iндивiдуальної свободи, глибокого зв"язку з природою, толерантностi, поваги до жiнки, любовi до рiдної землi;
   формування почуття господаря й господарської вiдповiдальностi, пiдприємливостi та iнiцiативи, пiдготовка до життя в умовах ринкових вiдносин;
   забезпечення повноцiнного розвитку людини, охорона й змiцнення її фiзичного, психiчного та духовного здоров"я;
   формування соцiальної активностi та вiдповiдальностi особистостi через включення виховуємих у процес державотворення, реформування суспiльних стосункiв;
   забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб i почуттiв;
   вироблення екологiчної культури козака, розумiння необхiдностi гармонiї його вiдносин з природою;
   прищеплення глибокого усвiдомлення взаємозв"язку мiж iдеями iндивiдуальної свободи, правами людини та її громадською вiдповiдальностi;
   спонукання виховуємих до активної протидiї проявам аморальностi, правопорушень, бездуховностi, антигромадськiй дiяльностi.
  
   Виховання населення здiйснюється за такими принципами:
   Єднiсть нацiонального i загальнолюдського - формування нацiональної свiдомостi, любовi до рiдної землi i свого народу; оволодiння українською мовою, використання всiх її багатств i засобiв у мовнiй практицi, прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, традицiй i звичаїв народiв, що населяють Україну, оволодiння надбаннями свiтової культури.
   Природовiдповiдальнiсть виховання - врахування у процесi виховання багатогранної i цiлiсної природи людини, вiкових, iндивiдуальних особливостей (психологiчних, нацiональних, релiгiйних).
   Культуровiдповiдальнiсть виховання - органiчний зв"язок з iсторiєю народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими i релiгiйними традицiями, з народним мистецтвом, традицiями i культурами iнших народiв свiту, забезпечення духовної єдностi, наступностi та спадкоємностi поколiнь, зв"язок виховання з життя.
   Активнiсть, самодiяльнiсть i творча iнiцiатива населення, утвердження життєвого оптимiзму, розвиток позитивного мислення.
   Демократизацiя виховання - розвиток рiзноманiтних форм спiвробiтництва i встановлення довiр"я мiж вихователем i виховуємим, повага до суверенiтету особистостi, розумiння її запитiв та iнтересiв.
   Гуманiзацiя виховання - прiоритет завдань самореалiзацiї особистостi виховуємого, створення умов для вияву обдарованостi i талантiв, формування гуманної особистостi, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.
   Безперервнiсть i наступнiсть виховання - досягнення цiлiсностi i наступностi у вихованнi, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людину.
   Єднiсть навчання i виховання - розвиток i формування особистостi, опанування нею нацiональної i свiтової культури здiйснюються як єдиний процес, що передбачає набуття знань, вироблення ставлень та цiнностей, якi в кiнцевому рахунку обумовлюють свiтогляд та iдеали козака.
   Диференцiацiя та iндивiдуалiзацiя виховного процесу - врахування у виховнiй роботi рiвнiв фiзичного, психiчного, соцiального, духовного, iнтелектуального розвитку виховуємих, стимулювання активностi, розкриття творчої iндивiдуальностi кожного.
   Гармонiзацiя родинного i суспiльного виховання - виховний всеобуч населення, об"єднання i координацiя виховних зусиль усiх суспiльних iнститутiв.
  
   Реалiзацiя основних завдань i принципiв виховання здiйснюється у рядi прiоритетних напрямiв:
   Патрiотичне виховання - формування патрiотичних почуттiв означає вироблення високого iдеалу служiння народовi, готовностi до трудового та героїчного подвигу в iм"я процвiтання української держави. Воно покликане формувати громадянина-патрiота-козака, готовнiсть у будь-який час стати на захист Батькiвщини, оволодiвати вiйськовими i вiйськово-технiчними знаннями, спонукати до фiзичного вдосконалення, а також вивчати бойовi традицiї та героїчнi сторiнки iсторiї українського народу, його Збройних Сил.
   Правове виховання - формування правової культури - прищеплення поваги до прав i свобод людини i козака-громадянина, Конституцiї, державних символiв (Герба, Прапора, Гiмну); знання й дотримання у поведiнцi Законiв України; активна протидiя особам та установам, що порушують закони, завдають збиткiв державi, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть України.
   Моральне виховання - прищеплення й розвиток моральних почуттiв, переконань i потреби поводити себе згiдно з моральними нормами, що дiють в суспiльствi. Опанування духовною культурою людства, нацiї, найближчого соцiального оточення. Наслiдування кращих моральних зразкiв своєї родини, українського народу, загальнолюдських моральних цiнностей.
   Цiлiсний процес виховання передбачає художньо-естетичну освiченiсть i вихованiсть особистостi. Виховуючи естетичнi погляди, смаки, якi ґрунтуються на народнiй естетицi та на кращих надбаннях цивiлiзацiї, нацiональне виховання передбачає вироблення умiнь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу, вiдчувати й вiдтворити прекрасне у повсякденному життi.
   Трудове виховання - формування творчої, працелюбної особистостi-козака, умiлого господаря, що володiє вiдповiдними навичками та вмiннями, професiйною майстернiстю, на основi сучасних знань про ринкову економiку може самостiйно вiднайти застосування власним здiбностям у системi виробництва, науки, освiти.
   Фiзичне виховання - утвердження здорового способу життя як невiд"ємного елемента загальної культури особистостi. Повноцiнний фiзичний розвиток особистостi козака-лицаря, формування його фiзичних здiбностей, змiцнення здоров"я, гармонiя тiла i духа, людини i природи - основа фiзичного виховання.
   Екологiчне виховання - передбачає формування екологiчної культури особистостi, усвiдомлення себе частиною природи, вiдчуття вiдповiдальностi за неї як за нацiональне багатство, основу життя на землi, залучення виховуємих до активної екологiчної дiяльностi, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди природi.
  
  Структура (методи, засоби) виховної роботи голови ради з населенням.
  А. Безпосереднiй вплив:
  
  Методи Переко-нання Позитивного прикладу Вправ (привчення) Заохочення Осуду
  (покарання) Вимоги Контролю за поведiнкою Пере-конання
   Допомiжнi методи
  Способи:
  Бесiди,
  Збори,
  Вечори,
  Диспути,
  Конфе-ренцiї,
  Ранки.
  А) особистого*
  Б) видатних дiячiв, лiтературних героїв, землякiв.
  Громадське доручення, спiлкування, належним чином органiзована
  практична
  дiяльнiсть.
  Похвала,
  Подяка,
  Нагороди,
  Дошка пошани,
  Книга пошани.
  
  Заува-ження,
  Виговор,
  Штраф
  (ув"яз-нення).
  Просьба,
  тактовна
  вказiвка,
  розпоряд-ження,
  звiт перед товари-шами
  про ви-конання доручень, роботи.
  
  Повсяк-денне спо-стере-ження, iнд.
  бесiди про
  виконання
  доручень.
  Якщо є
  факти
  однобiч-
  ного
  захоп-лення
  одним
  видом
  дiяль-ностi.
  
   * Основнi якостi особистостi голови ради, що мають виховний вплив на населення: патрiотизм, свiтогляд; полiтична, правова, екологiчна культура; естетичнi смаки; культура поведiнки та спiлкування; моральнi почуття i риси особистостi; культура працi, вмiння застосувати знання у практичнiй дiяльностi; активнiсть; спосiб життя, фiзичне, психiчне, духовне здоров"я. сiмейне життя тощо...
  
  Б. Опосередкований вплив (на керiвникiв, неформальних лiдерiв, мiкрогрупи, колектив в цiлому) через: сiм"ю; дошкiльний заклад; найближче соцiальне оточення - формальнi й неформальнi об"єднання; громадськi органiзацiї; засоби масової iнформацiї; школу; заклади культури; релiгiйнi об"єднання; правоохороннi органи.
  
   1. Свiт переходить вiд державного до громадсько-державного управлiння через державно-громадське.
   2. Необхiдно виробити державно-громадськi пiдходи до створення моделi системи управлiння суспiльством на мiсцевому рiвнi i розв"язати її головну проблему: пiдготовку фахiвця-управлiнця-козака-отамана-голову сiльської ради.
   3. Сучасна система вдосконалення професiйної квалiфiкацiї голiв мiсцевих рад не спонукає до повного розкриття творчого потенцiалу особистостi. Систему необхiдно реформувати.
   4. Лейтмотивом всiєї роботи голови мiсцевої ради є виховання козака, здатного до саморозвитку i самовдосконалення. Голова ради є головних вихователем соцiуму.
   5. Мистецтву керувати (i виховувати) необхiдно голову ради вчити.
   6. В лiтературi цьому питанню придiляється необхiдна увага. Ряд авторiв стверджує необхiднiсть того, що керiвник ради повинен бути не тiльки органiзатором, а вихователем громади, усiєю своєю працею i поведiнкою виправдовував довiр"я народу.
   7. Виховання населення конкретизується через систему виховних завдань, принципiв та напрямкiв.
   8. У виховнiй роботi з населенням голова мiсцевої ради використовує практично весь спектр виховних методiв: переконання, позитивного впливу, вправ, заохочення, осуду (покарання), вимоги, контролю за поведiнкою, переключення; бiльшiсть засобiв та основнi форми (iндивiдуальну, групову, колективну, масову).
   9. Вихований вплив голови ради залежить вiд його морально-психологiчних якостей та педагогiчної майстерностi, яка потребує вiд голови ради великого досвiду, знань специфiки роботи, ерудицiї i психологiчної готовностi здiйснювати виховну роботу в громадi.
   10. Здатнiсть виховувати виявляється в розумiннi мети, дiї i засобiв її здiйснення, усвiдомленнi успiхiв i недолiкiв та прагненнi до самовдосконалювання.
   11. Для утворення вмiнь i навичок виховувати не досить одного знання, потрiбно тренування.
   12. Виховання населення головою ради в побутi, на виробництвi, в громадському життi стають важливим фактором культурного i розумового розвитку людства...
  
  Замiсть закiнчення.
  
  Мета козацтва - вiдродження народних традицiй державотворення та побудови єдиного нацiонально орiєнтованого, економiчно i соцiально ефективного й екологiчно безпечного суспiльства на принципах нацiональної iдеї, свободи, соборностi, демократiї, правової захищеностi та соцiальної справедливостi. Воно прагне сформувати нове поколiння, виховане на нацiонально-патрiотичних традицiях козацької держави. Розраховує на силу i дух козацького народу, козацької нацiї.
  
  Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна i матерiально незалежна людина, яка вмiє панувати над собою, володiє своїми емоцiями, розумом i волею, патрiот України, який постiйно морально, психологiчно, духовно i фiзично готує себе до оборони Батькiвщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честi та гiдностi, дбає про єднiсть Українського козацтва i українства всього свiту.
  У перiод розбудови й утвердження незалежної України у громадському, шкiльному i родинному життi нам потрiбен насамперед культ лицарства. Наше завдання - вiдновити iсторичну пам"ять, виховати людину, яка здатна побудувати i саму себе, i своє гiдне життя, i державу й тому ми за основу виховання громади вибрали iдеал лицаря - високошляхетної, духовно багатої, морально чистої й мужньої людини..." (20)
  
  
  
   28 червня 1996 року було прийнято Конституцiю України.
  На Тринадцятiй нашiй Козацькiй Радi було затверджено Декларацiю про перетворення Адамiвської громади в козацьку громаду (Програма виходу Адамiвської громади з моральної (духовної) кризи). Прийняли в козаки нових членiв: Бiлоуса Василя, Макаренка Сергiя, Редька Сергiя.
  
  
  20. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1996. КАПIТАН.
  
   Протистояння Президент - Верховна Рада тривало i досягло своєї кульмiнацiї влiтку 1996 року. Проте законодавчiй та виконавчiй гiлкам влади вдалося досягти компромiсу, що було зафiксовано в Конституцiйному договорi.
   Приїздили до мене з штабу округу два полковники ЗСУ; вручили капiтанськi погони й пам"ятну адресу такого змiсту: "Уважаемый Валерий Яковлевич! Приказом командующего войсками Одесского военного округа Љ125 от 16 августа Вам присвоено очередное воинское звание "КАПИТАН ЗАПАСА". Сердечно поздравляю Вас, Валерий Яковлевич с присвоением очередного воинского звания, желаю Вам крепкого здоровья, счастья в личной жизни и дальнейших успехов на благо укрепления Вооруженных Сил Украины. Начальник управления кадров округа генерал-майор В.Курлятович".
  Вiдповiдно до Указу Президента на змiну купону багаторазового використання прийшла справжня нацiональна валюта - гривня.
  В Одесi отаманом УЧПГК було обрано Iвана Герасименка. Вiд АОК були присутнi Гуцан В.Т., Завацький Д.О.
  ... Я навчаюсь в чотирьох ВНЗ: два факультети Одеського сiльськогосподарського iнституту, Одеська державна морська академiя, Одеський iнститут iнженерiв морського флоту. Сесiї спiвпадають, є "накладки". В деякi днi здаю два-три екзамени-залiки. Навчатися не було важко; важко було спланувати час - прийшлося покинути ОIIМФ. Результати навчання - три дипломи про вищу освiту; два з них - "червонi".
  В тi роки в Одесi заявили про себе козаки: кампанiї за найменування вулиць iменами козацьких ватажкiв, встановлення пам"ятникiв Б.Хмельницькому, А.Головатому. Я приїздив на сесiї в козацькiй формi; козакiв знали, сприймали позитивно.
  На Чотирнадцятiй нашiй Козацькiй Радi було прийнято рiшення про затвердження Концепцiї Адамiвського осередку Козацтва (АОК) щодо розбудови широкого козацького руху в Адамiвськiй громадi та перехiд на носiння повсякденного козацького однострою (унiфiкованого iз польовим одностроєм ЗСУ), але з козацькою символiкою (шеврони Українського козацтва, на беретах кокарди ВМФ без обрамлення - лише Мальтiйський хрест iз Тризубом); почалося пiдсилення вiйськового впливу в нашiй органiзацiї... Прийняли в козаки нових членiв: Куликова Руслана, Харченка Олександра.
  
  Концепцiя Адамiвського Осередку Козацтва (АОК)
  щодо розбудови широкого козацького руху в Адамiвськiй громадi
  
  "Адамiвський Осередок Козацтва (АОК) - надалi козацтво Адамiвської громади - має стати потужною i впливовою дружинно-вiйськовою, громадсько-полiтичною, виховно-патрiотичною, консолiдуючою силою Адамiвської громади.
  Виходячи з глибоко вкорiнених в народi iсторичних традицiй козацтва, прихильного ставлення до iдеї вiдновлення козацтва, його високого авторитету у рiзних шарах суспiльства, а також сучасних реалiй, доцiльними є такi головнi засади i принципи подальшої розбудови широкого козацького руху в Адамiвськiй громадi:
  1. Основним принципом повинна стати "двоповерховiсть" структурної побудови козацтва Адамiвської громади з видiленням його формальної (офiцiйної, державної, мунiципальної) та громадської (неформальної) частини.
  2. Офiцiйна (реєстрова, мунiципальна) частина козацтва Адамiвської громади повинна бути представлена пiдроздiлами спецiального призначення, якi б, зокрема, взяли на себе:
  - охорону майна державних та господарських структур: адмiнбудинку, тракторних бригад, ферм, гаражу, складiв;
  - охорону громадського порядку (Адамiвська добровiльна козацька дружина);
  - утворення спецiальних груп швидкого реагування, оснащених необхiдною технiкою на випадок надзвичайної ситуацiї (пожежа, землетрус, буревiй та iн.);
  - утворення школи козацького виховання для морально-духовної пiдготовки молодого поколiння з використанням звичаєвих, морально-духовних, вiйськових та iнших традицiй козаччини.
  Громадська частина козацтва Адамiвської громади повинна бути представлена єдиною i широкою мережею громадських органiзацiй рiзних рiвнiв, яки б, зокрема, взяли на себе:
  - комплексну дiяльнiсть по сприянню дiючiй українськiй армiї та флоту;
  - створення козацького вишкiльного стрiлецького центру для ветеранiв, воїнiв у запасi, який б дозволяв пiдтримувати i вдосконалювати свiй вiйськово-фаховий рiвень;
  - сприяння органам правопорядку на мiсцях (створення iнституту громадських дiльничних-iнспекторiв);
  - сприяння розвитку дiлових, економiчних структур козацтва Адамiвської громади на базi звичаїв самозабезпечення, самореалiзацiї в умовах сучасного правового поля України (створення фонду матерiальної та iнтелектуальної допомоги);
  - iсторико-просвiтницьку та художньо-мистецьку дiяльнiсть серед населення, широкого загалу, що включає всi вiковi i соцiальнi групи незалежно вiд партiйної, конфесiйної та iншої приналежностi;
  - створення широкої мережi дитячо-юнацьких, молодiжних козацьких органiзацiй на основi вiкового досвiду вишколу молодого поколiння в дусi патрiотизму, культу здорового тiла i духу.
  4. Керiвництво двома структурами козацтва Адамiвської громади - мунiципальною та громадською - за посадою здiйснює сiльський голова, який одночасно обiймає посаду Головного отамана козацтва Адамiвської громади. Фiнансування мунiципальної структури козацтва Адамiвської громади здiйснюється сiльською радою, господарськими структурами. Громадськi структури козацтва Адамiвської громади дiють на основi самофiнансування при мунiципальнiй та державнiй пiдтримцi.
  5. Оперативне керiвництво козацтвом Адамiвської громади здiйснює Наказний отаман, кандидатуру якого з числа отаманiв-керiвникiв козацтва Адамiвської громади на паритетних засадах визначають Козацька Рада козацтва Адамiвської громади та Головний отаман (сiльський голова).
  6. Козацька Рада козацтва Адамiвської громади включає Раду командирiв мунiципальних козацьких структур, Раду отаманiв козацьких, громадських органiзацiй та Раду Старiйшин.
  7. Вищим органом козацтва Адамiвської громади є Велика Козацька Рада, яка складається iз всiх козакiв та козачок (молодикiв та берегинь) козацтва Адамiвської громади. Велика Козацька Рада є правомочна, якщо на її зборах присутнi бiльше половини членiв козацтва Адамiвської громади". (21)
  
  Надiйшов новий статут УЧПК. Одеськi козаки тодi збиралися на ради в Музеї при Будинку офiцерiв (270024, мiсто Одеса, вулиця Пiроговська будинок 2). Новий осучаснений статут передбачав територiально-адмiнiстративний устрiй козацтва в областi. Якщо котрийсь iз мiсцевих осередкiв козацтва не був згодний з полiтикою обласного керiвництва УЧПК, цей осередок просто виключали з лав козацтва за "розкольницьку дiяльнiсть", що й потiм вiдбувалося неодноразово. Взагалi, намiтилося посилення "гетьманщини" в козацтвi...
  Витяг iз Статуту УЧПК
  (Статут розроблений на основi Статуту Українського козацтва)
  
  3.1. УЧПК складається з Районових козацьких товариств (скорочено - РКТ), якi пiдпорядкованi Крайовiй Старшинськiй Радi, до якої входить: Крайовий Отаман, Крайова Старшина (Вiйськовi Старшини).
  3.2. РКТ створюються самостiйно i пiдлягають реєстрацiї в крайовiй канцелярiї (Вiйськовiй Канцелярiї) УЧПК, реєструються у вiдповiдному державному органi в мiсцi їх створеннi з правом юридичної особи, або легалiзуються без цього права, на розгляд Крайової Старшинської Ради УЧПК.
  РКТ дiють та створюються на пiдставi цього Статуту та Статутiв (Положень) РКТ, якi затверджуються Районовим колом.
  3.4.2. У випадку рiвного розподiлу голосiв, вирiшальне слово залишається за Крайовим Отаманом. При незгодi вирiшальне слово залишається за Крайовим Отаманом, як чинником делегованої волi Козацького Кола.
  
  З прийняттям одеськими козаками цього статуту почався процес перманентного розбрату в лавах крайового козацтва. Спочатку розкол на "звичаєвикiв" та "статутникiв", потiм "статутники" почали дiлитися на "сiчовикiв", "реєстровцiв", "вiйськовикiв", "об"єднанцiв", "гайдамак"...
  На Радах станiв ми вирiшили нiчого в наших установчих документах не мiняти...
  Вiд Л.Городецького отримали запрошення увiйти до складу Бiлгород-Днiстровської паланки. Питання обговорили на Козацьких радах станiв. Вирiшили: брати участь у заходах паланки, активно спiвпрацювати, але структурно поки що не входити до складу паланки. Питання про входження вивчити та доповiсти на черговiй Козацькiй Радi.
  
  
  21. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1997. СТРУКТУРНI ПЕРЕТВОРЕННЯ,
  
   В березнi в мiстi Бiлгородi-Днiстровському в будинку Правлiння громади мисливцiв та рибалок вiдбулася посвята в козаки Українського козацтва. Пройшли посвяту та отримали Реєстровi грамоти й нашi козаки - В.Тимофєєв, В.Гуцан, Д.Завацький, I.Гамар, Л.Гречко.
  На П"ятнадцятiй нашiй Козацькiй Радi були затвердженi структурнi перетворення Адамiвського Осередку Козацтва (АОК). Прийняли в козаки нових членiв: Козубенка Феодосiя, Козубенка В"ячеслава.
  
  СТРУКТУРА АДАМIВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
  (КОЗАЦТВА АДАМIВСЬКОЇ ГРОМАДИ)
  
  Мунiципальне (реєстрове) козацтво Громадське козацтво
  Љ Назва Фiнансування Љ Назва Фiнансування
  1 Адамiвська Охоронна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники). Мунiципальне, господарськими структурами. 1 Адамiвський Осередок Козацтва: (отаман, заступник-писар);
  Адамiвський стан (отаман, заступник-писар,),
  Благодатненський стан (отаман, заступник-писар,),
  Авидiвський стан (отаман, заступник-писар,).
   Самофiнансування.
  2 Адамiвська Добровiльна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники). Мунiципальне, господарськими структурами. 2 Рада Старiйшин (голова, заступник).
   Самофiнансування.
  3 Адамiвська Спецiальна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники). Мунiципальне, господарськими структурами. 3 Жiноча Громада:
  Рада Козачок (голова, заступниця),
  Рада Берегинь (голова, заступниця);
  Рада Дан (голова, заступниця). Мунiципальне,
  самофiнансування.
  4 Школа Козацького Виховання (отаман-директор, заступники-завуч, педагог-органiзатор, старшина-учителi, джури-дани-учнi). Державне, мунiципальне, громадськими структурами. 4 Громадська Рада (голова, заступник). Мунiципальне,
  самофiнансування.
  5 Сiльська Козацька Рада (виконком, депутати). Мунiципальне. 5 Дитячо-юнацько-молодiжна Козацька Органiзацiя (Сiч, Молода Сiч). Мунiципальне, державне, громадське, самофiнансування.
  6 Iнститут громадських Iнспекторiв громадського порядку. Мунiципальне, державне, громадське. 6 Козацький Стрiлецький Центр (ДОСААФ). Мунiципальне, самофiнансування.
  7 Фонд матерiальної та iнтелектуальної допомоги. Мунiципальне, державне, громадське, господарськими структурами. 7 Науково-культурний Просвiтницький Центр "Берегиня" (БК). Мунiципальне, державне, громадське, господарськими структурами. (22)
  
  
  22. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1997. ДОКУМЕНТИ СТРУКТУРНИХ ПIДРОЗДIЛIВ.
  
  В Одесi отаманом УЧПГК було обрано Валентина Пiскуна. Вiд АОК були присутнi Гуцан В.Т., Редько А.I.
  На Шiстнадцятiй нашiй Козацькiй Радi затвердили документи структурних пiдроздiлiв Адамiвського Осередку Козацтва (АОК). Прийняли в козаки нових членiв: Подолька Сергiя, Лазаренка Дмитра.
  
  ДОКУМЕНТИ СТРУКТУРНИХ ПIДРОЗДIЛIВ (АОК)
  
  1. ШТАБ
  
  Загальнi положення
  1. Штаб АОК є постiйно дiючим виконавчим органом з розташуванням у селi Адамiвка (сiльська рада), що здiйснює правове, наукове, органiзацiйне, документальне, iнформацiйно-аналiтичне та iнше забезпечення дiяльностi АОК, якому пiдпорядкованi всi структурнi пiдроздiли (козацькi осередки) АОК.
  2. Посадовi особи Штабу АОК, з числа старшини АОК, здiйснюють органiзацiйно-виконавчi функцiї згiдно з Положенням про Штаб АОК.
  3. Дiяльнiсть Штабу АОК, склад i обов'язки старшини АОК, а також дiяльнiсть i завдання служб, якi вони очолюють, регламентуються окремими Положеннями.
  4. Штаб АОК безпосередньо пiдпорядковується начальнику Штабу ОКК, який призначається наказом отамана АОК.
  5. У своїй дiяльностi Штаб АОК керується Конституцiєю України, чинним Законодавством України, Указами Президента України, декретами та постановами Кабiнету Мiнiстрiв України, Статутом АОК, наказами i розпорядженнями отамана АОК та цим Положенням.
  Основнi завдання Штабу АОК
  1. Органiзацiйне забезпечення функцiонування всiх структурних пiдроздiлiв АОК з виконання ними завдань, що викладенi у Статутi АОК.
  2. Здiйснення взаємодiї з органами виконавчої влади, мiсцевого самоврядування та структурами АОК.
  3. Збiр та систематизацiя iнформацiї вiд осередкiв АОК, органiв державної влади, iнших юридичних i фiзичних осiб, як на територiї України, так i української дiаспори для здiйснення аналiзу стану розвитку АОК.
  4. Пiдготовка документiв до розгляду на засiданнях Рад старшини АОК та Великих Рад АОК.
  5. Доведення рiшень, що прийнятi на засiданнях Рад старшини АОК, Великих Рад до структурних пiдроздiлiв АОК.
  6. Контроль за виконанням наказiв, розпоряджень отамана АОК, рiшень Ради старшини АОК, Великої Ради АОК.
  
  Функцiї Штабу АОК
  1. У перiод мiж Великими Радами АОК органiзовує дiяльнiсть АОК та забезпечує роботу Рад старшини АОК.
  2. Збирає та систематизує iнформацiю вiд осередкiв АОК, органiв державної влади, iнших юридичних i фiзичних осiб, як на територiї України, так i української дiаспори, опрацьовує плани розвитку АОК та практичнi рекомендацiї щодо їх реалiзацiї.
  3. На пiдставi iнформацiї, що отримана, здiйснює аналiз розвитку АОК.
  4. Готує вiдповiднi довiдковi та науково-аналiтичнi матерiали з питань, що розглядаються на засiданнях Рад старшини АОК та Великих Рад АОК.
  5. Надає консультативну та органiзацiйно-методичну допомогу структурним козацьким осередкам АОК.
  6. Органiзовує пiдготовку та проведення заходiв, в тому числi й iнформацiйно-технологiчних, як в осередках АОК, так i загальнорайонного масштабу.
  7. Надає членам Ради старшини АОК проекти документiв та iнформацiйний матерiал з питань, що розглядаються на засiданнях Рад.
  8. Веде протокол та запис засiдань Рад старшини АОК, Великих Рад АОК, прес-конференцiй тощо.
  9. Веде облiк та узагальнення пропозицiй i зауважень, що висловленi пiд час обговорення питань порядку денного засiдання.
  10. Обробляє iнформацiю, рiшення, що прийнятi на засiданнях Ради старшини АОК, Великої Ради АОК.
  11. Обробляє й готує до друку та тиражування матерiали i документи, що пов'язанi з дiяльнiстю АОК.
  13. Органiзовує i здiйснює iнформацiйно-бiблiотечне забезпечення дiяльностi АОК.
  14. Здiйснює оформлення й надсилання документiв, забезпечує опублiкування офiцiйних матерiалiв та iнформацiї про дiяльнiсть АОК.
  15. Органiзовує пiдготовку матерiалiв для друку в районнiй газетi "Советское Приднестровье", в Козацькому Iнформацiйному Вiснику.
  16. Веде облiк, зберiгає i надає в користування документи АОК. Здiйснює передачу документiв АОК до архiву АОК, а також контроль за їх зберiганням в архiвi.
  17. Обробляє, аналiзує, надсилає адресату службову кореспонденцiю, вносить пропозицiї щодо наукової органiзацiї роботи з документацiєю та забезпечує її впровадження в роботу осередкiв АОК.
  18. Розробляє i подає на розгляд Ради проекти нормативно-правової документацiї, що регламентує взаємовiдносини АОК з органами виконавчої влади та мiсцевого самоврядування.
  19. Органiзовує виконання наказiв, рiшень, постанов отамана АОК, Великої Ради АОК, Ради старшини АОК.
  20. Розробляє нормативно-правову та методичну бази АОК.
  21. Координує взаємодiю АОК з громадськими, релiгiйними органiзацiями, благодiйними фондами.
  22. Встановлює зв'язки та обмiн досвiдом зi спорiдненими громадськими органiзацiями української дiаспори та зарубiжних країн з питань розвитку нацiонально-патрiотичного виховання суспiльства.
  23. Проводить науково-дослiднi роботи з козацької тематики як своїми силами, так i органiзовує й координує дiяльнiсть тимчасових та наукових груп.
  24. У взаємодiї з засобами масової iнформацiї органiзовує та проводить прес-конференцiї, засiдання "круглих столiв", науково-практичнi конференцiї АОК тощо.
  25. Спiвпрацює з вiйськкоматами та вiдповiдними органами iнших силових структур щодо укомплектування окремих пiдроздiлiв iз числа призовникiв, якi є членами АОК.
  26. Веде загальний реєстр особового складу АОК.
  27. Проводить iнспекцiйнi перевiрки дiяльностi осередкiв АОК, надає рекомендацiї щодо усунення виявлених недолiкiв.
  28. Здiйснює також функцiї, що покладають на Штаб АОК iншi керiвнi органи АОК.
  Керiвництво та персонал Штабу АОК
  1. Штаб АОК очолює начальник Штабу АОК, який призначається й звiльняється з посади отаманом АОК (функцiональнi обов'язки начальника Штабу АОК визначаються посадовою iнструкцiєю).
  2. Заступник начальника Штабу АОК: Керує дiяльнiстю секретарiату Штабу АОК з метою виконання прав та обов'язкiв, що випливають iз покладених на Штаб завдань. Затверджує функцiональнi обов'язки спiвробiтникiв Штабу АОК. Забезпечує рацiональний розподiл обов'язкiв мiж працiвниками Штабу та виконання ними обов'язкiв i функцiй, що передбаченi чинним Законодавством, цим Положенням, посадовими iнструкцiями та правилами внутрiшнього розпорядку. Готує та подає начальнику Штабу АОК пропозицiї щодо прийняття на роботу та звiльнення з посади працiвникiв Штабу, а також їхнiх премiювань та нагороджень. Органiзовує навчання працiвникiв Штабу та пiдвищення їхньої квалiфiкацiї.
  3. Iншi працiвники Штабу: Забезпечують своєчасне i якiсне виконання доручених завдань вiдповiдно до функцiональних обов'язкiв. Виконують окремi завдання i доручення заступника начальника Штабу, начальника Штабу АОК, отамана АОК. На спiвробiтникiв Штабу АОК поширюється Законодавство України про працю. Вони зобов'язанi виконувати Правила внутрiшнього трудового розпорядку, iнструкцiї щодо роботи з документацiєю, пiдвищувати професiйний рiвень i квалiфiкацiю.
  
  Права Штабу АОК
  1. Отримувати вiд органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ, органiзацiй iнформацiю, документи i матерiали щодо дiяльностi козацьких органiзацiй.
  2. Вимагати вiд пiдроздiлiв АОК усiх рiвнiв забезпечення своєчасного подання ними якiсної i об'єктивної iнформацiї щодо їхньої дiяльностi.
  3. Вимагати вiд керiвникiв (голiв) козацьких осередкiв всiх рiвнiв усунення недолiкiв, що виявленi у роботi пiдроздiлiв, у тому числi у випадку порушення ними чинного Законодавства України, Статуту АОК тощо.
  4. Отримувати довiдкову лiтературу, якщо вона не мiстить державної таємницi.
  
  Органiзацiйна структура Штабу АОК
  1. Старшина АОК, що входить до складу Штабу АОК, має свої управи для органiзацiї ведення роботи за вiдповiдними напрямками.
  2. Управи, служби, вiддiли, групи, що ведуть роботу з певних напрямкiв, дiють на пiдставi Статуту АОК та окремих Положень, що затвердженi отаманом АОК.
  3. Керiвники всiх пiдроздiлiв Штабу АОК призначаються й звiльняються з посади наказом отамана АОК.
  
  Фiнансування Штабу АОК
  1. Органiзацiйне, технiчне та iнше забезпечення дiяльностi Штабу АОК здiйснюється за рахунок бюджету та кошторису АОК, що визначено на утримання Штабу АОК.
  2. Штатний розпис спiвробiтникiв Штабу АОК затверджує отаман АОК.
  3. За фiнансово-господарську дiяльнiсть Штабу АОК та всiх його служб вiдповiдає отаман АОК.
  
  2. РАДА СТАРШИНИ АОК
  
  Загальнi положення
  1. Керiвнi органи АОК складаються з Великої Ради АОК та старшини АОК.
  2. До складу старшини АОК входять: отаман АОК; наказний отаман АОК; отамани станiв; начальник Штабу АОК; члени Штабу АОК; скарбничий АОК; обозний АОК; суддя АОК; голова Ради старiйшин АОК.
  
  Завдання, права, обов'язки Ради старшини АОК
  Рада старшини АОК: є керiвним органом АОК мiж Великими Радами АОК; розпоряджається майном i коштами АОК; готує питання для керiвних рiшень АОК; вирiшує поточнi питання з управлiння АОК; збирається не менше одного разу на три мiсяцi; на пiдставi свого рiшення має право приймати до лав АОК без випробувального термiну вiдомих громадських, полiтичних та вiйськових дiячiв, дiячiв науки i культури, державних керiвникiв, видатних спортсменiв, якi виявили себе активними провiдниками української державностi та української козацької iдеї, а також зробили вагомий внесок у розвиток АОК; затверджує кiлькiсть делегатiв Великої Ради АОК, якi обранi Радами станiв АОК, що скликаються 1 раз рiк, визначає час, мiсце проведення та порядок денний Великої Ради АОК; на пiдставi свого рiшення має право скликати позачергову Велику Раду АОК; за рiшенням Великої Ради Рада старшини АОК може вносити змiни та доповнення до Статуту АОК; рiшення Ради старшини АОК приймаються бiльшiстю голосiв за наявнiстю не менше половини отаманiв козацьких товариств АОК; члени старшини АОК не мають права входити до складу контрольно-ревiзiйної iнспекцiї АОК; члени старшини АОК можуть мати особовi клейноди, штампи, що зареєстрованi Штабом УРК, й використовувати їх пiд час виконання посадових обов'язкiв; бунчуковi товаришi - козаки, якi обiймали посади, - переходять до резерву отамана АОК для виконання окремих (спецiальних) завдань АОК, виконують доручення отамана АОК та Ради старшини АОК; отаман козацького товариства АОК - член Ради старшини - є вищою посадовою особою в козацькому товариствi АОК. Вiн обирається становою Радою термiном на один рiк iз. Як символ влади отамановi козацького товариства АОК вручається комишина.
  
  3. СТАРIЙШИНИ АОК
  
  Загальнi положення
  1. Рада старiйшин - традицiйний статутний орган у системi козацького самоврядування, який керується у своїй дiяльностi моральними принципами, звичаєвим правом, нормами козацького лицарства, Статутом АОК, Законодавством України та цим Положенням.
  2. Рада старiйшин є джерелом козацької честi, стоїть на охоронi звичаєвого права, iсторичних традицiй, моральних чеснот АОК, контролює плани дiяльностi штабiв станових товариств АОК, старшин, козакiв, щоб вони вiдповiдали звичаям та традицiям козацтва, з урахуванням сучасних умов розвитку суспiльства.
  3. Рада старiйшин формується з поважних козакiв, старшин без посад, якi мають заслуги перед козацтвом, добре знають звичаєве право та iсторичнi традицiї козацтва. Їх висувають i вiдкликають становi осередки, якi передають їм повноваження старшин. Термiн перебування та дiяльнiсть у Радi старiйшин - до кiнця життя. У випадку порушення звичаїв та козацької моралi, а також коли старiйшина обирається на старшинську посаду, дiяльнiсть i перебування у Радi припиняється. Прийом у члени Ради старiйшин проводиться через подання кандидатур вiд станових козацьких товариств.
  Мета та завдання
  1. Метою Ради старiйшин є : охорона звичаєвого права, iсторичних традицiй АОК, духовностi українського народу; вiдродження нацiональних традицiй, звичаїв i життєвих принципiв, захисту сiм'ї, жiнки та дитини; виховання козакiв i старшини у дусi нацiонального козацького лицарства, вiдданостi рiдному народовi.
  2. Завданнями Ради старiйшин є: контроль за дотриманням звичаєвого права отаманами, старшинами, козаками; контроль за козацькими навчальними закладами; пiклування про навчання i виховання козацьких дiтей, козачат, джур, козацької молодi на засадах козацьких традицiй; допомога у розвитку АОК; участь у вивченi iсторiї козацтва, збiрок пiсень i традицiй; розбудова нових традицiй АОК.
  
  Поняття про звичаєве право
  Звичаєве право - це споконвiчна система звичаїв i морально-правових норм нашого народу на засадах заповiдей християнської церкви. Лише завдяки звичаєвому праву, козацтво було найбiльш могутньою вiйськовою та моральною силою у суспiльствi. Тому козацтво вбачає послiдовний розвиток i дотримання звичаєвого права як чинника українського нацiонального духу. Нацiональна елiта, яка є совiстю нацiї, її iнтелектом, силою, може бути вихована лише на традицiях лицарства та козацького звичаєвого права.
  
  Повноваження та дiяльнiсть старшин
  1. Виходячи з контрольних функцiй Ради старiйшин, усi старiйшини мають право бути присутнiми та брати участь у засiданнях козацьких рад усiх рангiв. Якщо пiд час проведення засiдань цих рад її рiшення не вiдповiдають, або прямо порушують звичаєве право, старiйшина має право вимагати вiдмiни такого рiшення. Якщо рада не погодиться з висновками старiйшини, то це питання передається для розгляду на засiданнi Ради старiйшин, яка приймає остаточне рiшення. Це рiшення обов'язкове для всього козацтва.
  2. У разi порушень звичаєвого права, або коли ситуацiя в козацтвi викликає занепокоєння, Рада старiйшин має право скликати позачергове засiдання Великої Ради.
  3. Рада старiйшин збирається не менше 3-4 разiв на рiк.
  4. Рiшення на засiданнi Ради старiйшин приймається бiльшiстю голосiв.
  5. Для органiзацiї роботи Ради старiйшин обирається голова Ради старiйшин, який є головою на всiх Радах. Термiн виконання обов'язкiв голови Ради вирiшує Рада старiйшин. Голова старiйшин не має права виступати одноосiбно вiд Ради старiйшин.
  6. Усi старiйшини Ради мають рiвнi права та повноваження.
  7. Рада старiйшин не засiдає спiльно з Радою отаманiв. Представники Ради старiйшин iнформують отамана АОК про свої висновки щодо положення у лавах АОК.
  8. Рада старiйшин не втручається у дiяльнiсть отамана та начальника Штабу, низових отаманiв, якщо вони не порушують звичаєвого права. Рада старiйшин має право вимагати вiд усiх козакiв обов'язкового виконання наказiв отаманiв, якi обранi згiдно з козацьким звичаєм.
  9. Якщо з боку козака або отамана є грубе порушення козацького звичаю, то Рада старiйшин виносить матерiали на порушника до товариського суду козацької честi.
  10. Суд козацької честi має виносити такi стягнення, якi не загрожують життю, здоров'ю та волi порушника козацького звичаю. Найбiльшим стягненням є виключення порушника без права повернення його до славних лав АОК.
  11. Для безперервної та чiткої роботи Ради старiйшин з боку отамана надається вся необхiдна матерiально-фiнансова допомога. Рада старiйшин не припиняє свого iснування та дiє у випадку припинення дiї АОК. Кожний старiйшина повинен пiдiбрати здiбну людину, щоб передати їй звичаї, i, таким чином, не обiрвати iсторичну традицiю збереження звичаєвого права як єдиного фундаменту для нового вiдродження козацтва.
  
  4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РАДА
  
  Загальнi положення про Науково-методичну раду АОК
  Науково-методична рада здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України, Статуту АОК та цього Положення.
  Науково-методична рада здiйснює свою дiяльнiсть у взаємодiї з мiсцевими органами влади, науково-дослiдними установами, вищими навчальними закладами, закладами культури i освiти, архiвами, козацькими органiзацiями України.
  
  
  
  Мета i напрямки дiяльностi Науково-методичної ради
  Основною метою дiяльностi ради є об'єднання зусиль для здiйснення науково-обгрунтованих дослiджень iсторiї козацтва, вiдтворення їх результатiв у наукових працях, витворах образотворчого мистецтва тощо, визначення мiсця i ролi козацтва у формуваннi сучасної моделi державного устрою України, його вплив, як громадської сили, на консолiдацiю суспiльства, розробка i впровадження козацької економiчної моделi господарювання.
  
  Основнi завдання Науково-методичної ради
  У галузi вiйськово-патрiотичного виховання: розробка програм виховання молодi на засадах патрiотизму, демократiї, високої моралi та захисту Батькiвщини. Визначення туристсько-екскурсiйних маршрутiв мiсцями козацької слави, забезпечення установ культури, спорту, туризму змiстовними методиками, посiбниками, буклетами на козацьку тематику; складання навчальних програм з iсторiї вiйськового мистецтва козацтва для впровадження у навчальнi заклади.
  У галузi науки та освiти: органiзацiя вивчення iсторiї козацтва викладачами навчальних закладiв з проведенням наукових конференцiй, диспутiв, семiнарiв, спiльних зi школярами i молоддю зустрiчей з обговоренням актуальних питань на козацьку тематику; проведення конкурсiв на кращу наукову працю, кращий студентський та учнiвський реферат з iсторiї козацтва; забезпечення широкої пропаганди та популяризацiї наукової думки як через безпосередню участь у проведеннi цiєї роботи серед населення, так i через засоби масової iнформацiї (телебачення, радiо, пресу); забезпечення друкування найбiльш змiстовних наукових дослiджень у загальноукраїнських i мiсцевих наукових виданнях (журналах, вiсниках, газетах, окремих виданнях тощо); органiзацiя дiяльностi журi для визначення кращих наукових праць i переможцiв конкурсiв на козацьку тематику; проведення семiнарiв, конференцiй, засiдань "круглих столiв", виставок козацької лiтератури, постiйне поповнення нею бiблiотечного фонду; проведення анкетування серед викладачiв, студентiв та учнiв шкiл на предмет виявлення громадської думки щодо iсторiї Українського козацтва, узагальнення пiдсумкiв та їх використання пiд час роботи над науковою працею; органiзацiя поїздок викладачiв та студентiв мiсцями козацької слави, збирання iнформацiї для використання у їх науковiй дiяльностi та збереження iсторичної й культурної спадщини українського народу; проведення засiдань Науково-методичної ради з питань дiяльностi АОК з визначених напрямкiв; органiзацiя роботи iнiцiативної групи серед викладачiв для визначення найбiльш актуальних питань козацької тематики та розробки рекомендацiй для фахiвцiв, якi працюють над вiдповiдними науковими темами з iсторiї козацтва.
  У галузi пропагандистської i полiтичної роботи АОК: забезпечення науково-методичними рекомендацiями, тематичними розробками, наочною агiтацiєю лекторських колективiв для проведення пропаганди козацьких iдей серед населення; систематизацiя пропозицiй i рекомендацiй щодо покращення практичної участi АОК у розробцi та реалiзацiї проектiв козацької спрямованостi.
  У галузi мiжнародної дiяльностi: сприяння розширенню i змiцненню мiжнародних зв'язкiв АОК, поглибленню спiвробiтництва мiж АОК i українською дiаспорою.
  
  5. НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД АОК
  
  Загальнi положення
  1. АОК - унiтарна, єдина у своїй цiлiсностi громадська органiзацiя, на структурнi органiзацiї якої поширюється дiя законiв України, постанов i розпоряджень з питань розвитку Українського козацтва.
  2. Статут АОК є єдиним i загальнообов"язковим для всiх його структурних пiдроздiлiв, козацьких товариств, органiзацiй i громад, що входять до складу АОК.
  3. АОК може мати лише iндивiдуальне членство козакiв, якi є громадянами України.
  4. Члени АОК утворюють за мiсцем навчання (проживання) козацькi осередки (товариства). Реєстровi козаки пiдлягають єдиному реєстру у Штабi АОК, їхня дiяльнiсть регулюється Статутом, цим Положенням, наказами та розпорядженнями АОК.
  5. Учнiвськi та студентськi козацькi осередки, що створенi у навчальних закладах, не мають права юридичної особи, а легалiзуються в органах юстицiї шляхом письмового повiдомлення.
  6. На територiї сiльської ради всi структурнi осередки АОК функцiонують згiдно з адмiнiстративно-територiальним подiлом, пiдпорядкованi отаманам (головам) мiсцевих козацьких товариств АОК i перебувають на облiку у вiдповiдних штабах.
  7. Членство в учнiвськiй, або студентськiй, козацькiй органiзацiї АОК регламентується положеннями Статуту АОК.
  
  Основнi завдання
  1. Сприяння розбудовi України як суверенної, самостiйної та незалежної, демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократiї, що гармонiйно поєднує вольностi i свободи людини з дисциплiною i порядком у державi.
  2. Взаємодiя з органами влади щодо формування державної полiтики у галузi духовного, економiчного, соцiального та вiйськового будiвництва держави на засадах iсторичних, патрiотичних, господарських i культурних традицiй Українського козацтва.
  3. Сприяння вiдновленню та розвитку на звичаєвих засадах українського козацтва дiяльностi та способу життя українського народу.
  4. Сприяння пiдготовцi молодi до вiйськової служби, вiйськовому вишколу українських козакiв, комплектуванню окремих козацьких вiйськових формувань призовниками з АОК.
  5. Забезпечення культурного обмiну, тiсного спiвробiтництва з учнiвськими козацькими громадськими органiзацiями навчальних закладiв та установ.
  6. Патрiотичне i духовне виховання нового поколiння в дусi українського лицарства, української нацiональної iдеї, вiдданостi рiдному українському народу та Землi-матерi.
  7. Участь у проведеннi заходiв щодо охорони та захисту довкiлля, упорядкування козацьких могил, створення нових пам"яток культури в пам"ять про козацьке лицарство та славу українського народу.
  8. Проведення серед учнiвської та студентської молодi роботи з культурно-просвiтницького, туристично-краєзнавчого, фiзкультурно-спортивного та вiйськово-патрiотичного виховання.
  9. Запровадження у навчальних закладах та закладах позашкiльної роботи дитячо-юнацької вiйськово-патрiотичної гри "Сокiл".
  10. Проведення у межах позашкiльного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах програми "Молода сiч" iз вивченням вiйськово-патрiотичних традицiй Українського козацтва.
  
  Структура та органи управлiння учнiвськими (студентськими) молодiжними козацькими органiзацiями АОК
  1. Учнiвськi, студентськi козацькi товариства АОК створюються з урахуванням сучасного адмiнiстративно-територiального подiлу, а також з урахуванням iсторичних назв полкiв, куренiв козацького вiйська, на засадах виробничо-територiального принципу.
  2. Вiдповiдно до iсторичних реалiй вiдновлюється традицiйний для АОК станово-курiнний устрiй як вiйськово-патрiотична структура АОК. Козацькi товариства всiх рiвнiв мають право збереження iсторичних козацьких назв, не допускається перетворення їх на незаконнi воєнiзованi формування.
  3. Первинним козацьким товариством є стан. З первинних козацьких товариств-станiв складається курiнь.
  5. Усi первиннi козацькi товариства беруться на облiк i є пiдзвiтними вищим козацьким товариствам.
  6. Первинним пiдроздiлом вiйськово-патрiотичного вишколу в АОК є застава, що налiчує не менше трьох козакiв. Iншi структурнi пiдроздiли АОК мають назви: рiй (складається з застав); загiн (складається з роїв); сотня (складається з загонiв); курiнь (складається з трьох сотень); полк (складається з трьох куренiв).
  7. Первиннi козацькi учнiвськi, студентськi товариства АОК: створюються за мiсцем навчання козакiв; для керiвництва товариством обирають на засiданнях своїх рад отамана та писаря (його заступника) термiном на 1 рiк; ведуть персональний облiк членiв, приймають членськi внески; ведуть облiк коштiв, звiтують перед козацьким товариством про їх використання; отаман (голова) товариства, який керує первинним козацьким товариством, входить до мiсцевої старшини; спiвпрацюють з мiсцевим штабом; визначають завдання та напрямки своєї дiяльностi.
  
  6. СУД КОЗАЦЬКОЇ ЧЕСТI АОК
  
  Загальнi положення
  1. АОК є добровiльною, самостiйною, духовною, позапартiйною, громадською органiзацiєю, що дiє на пiдставi Конституцiї України, чинного Законодавства України та Статуту АОК з метою захисту духовних, економiчних, полiтичних здобуткiв українського народу, нацiональних традицiй та козацьких життєвих принципiв, має власну судову систему та судочинство.
  2. Судова система АОК базується на iсторичних традицiях Українського козацтва й складається з судiв козацької честi куренiв, сотень тощо.
  3. Суд козацької честi АОК є товариським судовим органом. У своїй дiяльностi суди козацької честi керуються Статутом АОК, основними заповiдями АОК та чинним Законодавством України.
  
  Завдання судiв козацької честi та порядок їх утворення
  1. Головним завданням судiв козацької честi є пiдтримка високого козацького духу, дисциплiни, людської та нацiональної гiдностi, захист авторитету АОК.
  2. Суди козацької честi складаються з суддiв, по одному в об'єднаннях й осередках АОК, та двох козакiв, якi разом з ними здiйснюють судочинство (один призначається вiдповiдним отаманом, а iнший - за проханням пiдсудного), а також з Вищого суду козацької честi з постiйним складом.
  3. В об'єднаннях та осередках АОК суддiв обирають з найбiльш гiдних козакiв (по одному) строком на два роки та не бiльше двох термiнiв поспiль.
  4. Суд козацької честi обирає Велика Рада АОК кiлькiстю 5 осiб - старшин з рiзних станiв та Головного суддi (голови суду козацької честi) - термiном на п'ять рокiв, кожен iз суддiв не може обиратися бiльше двох термiнiв поспiль.
  5. До суду козацької честi обираються козаки - юристи за фахом - та козаки, якi мають достатнiй життєвий досвiд й авторитет у товаришiв.
  
  Справи, що розглядаються судами козацької честi
  Суди козацької честi розглядають такi справи: про порушення Статуту АОК; про порушення основних заповiдей АОК; про порушення положень, що регулюють дiяльнiсть АОК; про порушення дисциплiни у козацькому середовищi; про дiяльнiсть, що завдала шкоди авторитету АОК; про стосунки об'єднань, осередкiв з органами управлiння АОК та мiж собою;
  
  
  
  Порядок розгляду справ судами козацької честi
  1. Суди козацької честi розглядають справи згiдно з поданими заявами, рiшеннями рад, об'єднань, осередкiв, з власної iнiцiативи суддiв та у порядку оскарження постанов судiв нижчої iнстанцiї.
  2. Справи розглядають суди козацької честi у складi обраного на засiданнi ради осередку чи об'єднання та двох козакiв-судочинцiв.
  3. Розгляд справ здiйснюють на вiдкритому засiданнi суду, де мають право бути присутнiми будь-якi козаки.
  4. На засiдання суду обов'язково запрошується козак, стосовно якого розглядається справа. Якщо вiн не з'являється без поважних причин на засiдання суду, справа може бути розглянута за його вiдсутностi.
  5. Суддя об'єднання чи осередку: отримавши заяву чи рiшення козацької ради, в триденний термiн порушує справу та призначає день слухання справи, але не пiзнiше 15 днiв з моменту отримання заяви, про що виносить ухвалу; здiйснює пiдготовку до слухання справи: збирає необхiднi документи, опитує козакiв, iнших осiб, залучає до матерiалiв справи iншi докази, має право давати доручення iз вказаних питань iншим козацьким судам у випадку, коли необхiднi матерiали неможливо зiбрати на територiї об'єднання чи осередку;
  6. Пiд час розгляду справи дослiджуються всi обставини та документи, опитуються особи, якi причетнi до справи. Пiсля отримання результатiв приймають постанову.
  7. Вiдмова козакiв дати суду пояснення, матерiали, документи не допускається, вважається порушенням основних заповiдей АОК та тягне за собою наслiдки, що передбаченi цим Положенням.
  8. Суддi є незалежними у прийняттi постанов i мають рiвнi права.
  9. Постанови судiв приймають бiльшiстю голосiв членiв суду.
  10. Розгляд справ, що порушенi суддями з власної iнiцiативи, проводять у такому ж порядку. 1.Суд козацької честi АОК розглядає справи про стосунки об'єднань, осередкiв з органами управлiння АОК та у порядку перегляду справ. 2.Суд козацької честi АОК розглядає справи у складi Головного суддi (голови Суду козацької честi) та чотирьох суддiв. Суддi чинять правосуддя по черзi. У разi тимчасової вiдсутностi Головного суддi його функцiї виконує один iз суддiв.
  
  Заходи, що здiйснюються судами козацької честi
  1. До козакiв, яких суди козацької честi визначають винними у порушеннi Статуту АОК, основних заповiдей козацтва, Положень, що регулюють дiяльнiсть АОК, застосовують такi заходи впливу: оголошення козацького осуду; вимога вибачитися перед зiбранням козакiв; спокута в церквi; тимчасове позбавлення права голосу; попередження про виключення з лав АОК; порушення питання про позбавлення старшинського звання перед отаманом, який це звання присвоював; порушення перед козацькою радою питання про виключення з лав АОК.
  2. Рiшення суду козацької честi "Оголошення козацького осуду" та "Попередження" оголошують на судi особисто та наказом отамана вiдповiдного рiвня перед всiм козацтвом осередку.
  3. Якщо козак вiдмовляється виконувати рiшення суду козацької честi, суд може надати суворiше покарання.
  4. Пiсля рiшення суду "На спокуту" козак повинен пiд наглядом священика поститися та сповiдатись.
  
  Оскарження постанов судiв козацької честi
  1. Постанови судiв козацької честi у десятиденний термiн пiсля їх винесення можуть бути оскарженi у судi козацької честi вищої iнстанцiї.
  2. До суду козацької честi АОК подаються заяви на перегляд справи у тому випадку, коли їх розглядали у порядку оскарження судами козацької честi об'єднань чи осередкiв нижчої iнстанцiї.
  
  7. КОЛЕГIЯ РАДНИКIВ ОТАМАНА АОК
  
  Загальнi положення
  1. Колегiя радникiв при Штабi АОК створена рiшенням отамана АОК i є його структурним пiдроздiлом.
  2. Колегiя не є юридичною особою, у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, указами Президента України, Статутом АОК, дiйсним положенням, наказами i розпорядженнями отамана АОК, головного радника Колегiї, чинним законодавством України.
  3. Колегiя має свою печатку, штамп i бланки зi своїм найменуванням, а також видає посвiдчення у порядку, що встановлено в АОК.
  4. Колегiя складається iз козакiв, якi включенi до єдиного реєстру АОК.
  5. Козаки Колегiї обов'язково носять форму єдиного зразка i отримують козацькi звання, вiдзнаки i нагороди вiдповiдно дiйсного Положення i Положення, що затверджене отаманом АОК.
  6. Штаб Колегiї знаходиться за адресою: село Адамiвка, сiльська рада.
  
  Мета i основнi завдання Колегiї радникiв
  Основною метою i завданням Колегiї є:
  1. Забезпечення у регiонi стабiльної громадсько-полiтичної життєдiяльностi АОК.
  2. Формування особового складу козацтва iз високоiнтелектуальної, освiченої iнтелiгенцiї, пiдвищуючи престиж АОК.
  3. Сприяння розвитку державної полiтики у сферi духовного, економiчного, соцiального, культурного i вiйськового будiвництва в регiонi.
  4. Створення умов, що сприяють розвитку усiх напрямiв дiяльностi Колегiї для зростання її авторитету.
  5. Консолiдацiя i залучення полiтичних сил до лав АОК за принципом вiдкритостi козацького руху.
  6. Здiйснення захисту законних iнтересiв АОК i його членiв у державних, правоохоронних, судових органах, а також громадських та iнших органiзацiях.
  
  Напрями дiяльностi Колегiї радникiв
  1. Колегiя дiє за такими напрямами: соцiально-економiчний розвиток; правове виховання; законнiсть, забезпечення порядку, захист прав i свобод громадян; охорона здоров'я населення; розвиток освiти, педагогiки, духовне виховання молодi; розвиток культури, спорту та духовне виховання молодi; питання зовнiшньої i внутрiшньої полiтики; спiвпраця iз навчальними закладами; кадрова полiтика i психологiя; бiзнес i пiдприємництво; мiжнароднi зв'язки з козацтвом; розвиток аграрної полiтики; питання внутрiшньої безпеки; взаємодiя iз засобами масової iнформацiї; громадсько-полiтичнi питання; оборонно-масова робота.
  2. Сприяння державним органам у боротьбi iз злочиннiстю, корупцiєю та iншими правопорушеннями.
  
  Обов"язки i права Колегiї радникiв
  1. Членство у Колегiї є лише iндивiдуальним.
  2. Члени Колегiї зобов'язанi: виконувати усi вимоги Статуту АОК, дiйсного Положення, розпорядження, постанови, накази i рiшення отамана АОК, керiвних органiв АОК i головного радника Колегiї; сплачувати членськi внески, розмiр яких встановлюють окремим положенням.
  3. Членство у Колегiї припиняється: за власним бажанням; у випадку порушення Статуту АОК, дiйсного положення та iнших нормативних документiв АОК; через несплату членських внескiв.
  4 Рiшення про виключення приймає Гетьман АОК на пiдставi рiшення Ради або представлення головного радника Колегiї.
  
  Структура та органи управлiння Колегiї радникiв
  1. Колегiю складають радники, помiчники радникiв i консультанти.
  2. Колегiєю керує головний радник, якого призначає отаман АОК.
  3. Головний радник призначає радникiв, помiчникiв радникiв, консультантiв, якi йому пiдпорядкованi.
  4. Головний радник звiтує отаману АОК.
  5. При Колегiї створюють Раду козацького товариства iз 7 членiв, яких обирають на конференцiї.
  6. Радою керує голова, яким є головний радник Колегiї.
  7. Голова Ради козацького товариства органiзує i проводить її засiдання (за необхiдностi).
  8. Секретар Ради обирається iз членiв Ради.
  9. Секретар Ради козацького товариства веде i оформлює протоколи зборiв товариства i засiдань Ради.
  10. Повноваження Ради козацького товариства: прийом i виключення iз козацького товариства; затвердження i змiни структури Колегiї; вибори секретаря Ради козацького товариства; прийняття рiшення про притягнення до дисциплiнарної та iншої вiдповiдальностi; заохочення членiв козацького товариства; прийняття рiшення про лiквiдацiю козацького товариства (Колегiї); розгляд i вирiшення питань, що головний радник виносить на засiдання Ради.
  
  Повноваження головного радника Колегiї
  1. Представляє iнтереси АОК на всiх рiвнях владних структур України, у громадських та мiжнародних органiзацiях, партiях та рухах.
  2. Призначає i звiльнює свого заступника, радникiв, їхнiх помiчникiв та консультантiв.
  3. У випадках, що передбаченi Статутом АОК та чинним законодавством України, вiдсторонює вiд виконання службових обов'язкiв осiб, якi вказанi у цьому Положеннi.
  4. Контролює роботу Ради Колегiї.
  5. Вносить на розгляд Ради пропозицiї з питань дiяльностi Колегiї.
  6. Видає i затверджує внутрiшнi нормативно-правовi документи, що регламентують дiяльнiсть Колегiї.
  7. Подає отаману АОК представлення про нагородження державними нагородами, вiдзнаками АОК, а також присвоєння звань.
  8. Здiйснює пiдбiр i розстановку кадрiв.
  9. Затверджує i змiнює штатний розклад i чисельнiсть Колегiї.
  10. Вирiшує iншi питання, що не суперечать Статуту АОК та чинному законодавству України.
  
  Припинення дiяльностi Колегiї радникiв
  1. Припинення дiяльностi Колегiї здiйснюється шляхом її реорганiзацiї або лiквiдацiї.
  2. Лiквiдацiя i реорганiзацiя Колегiї здiйснюється за рiшенням Ради, якщо за нього проголосувало бiльше половини її членiв та згоди головного радника i отамана АОК.
  
  
  23. СIЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 1998. ВИБОРИ.
  
  В сiчнi пройшов пiдвищення квалiфiкацiї за програмою семiнару для сiльських голiв при Одеському фiлiалi УАДУ при Президентовi України.
  Повним ходом йде пiдготовка до виборiв. Прогнози та наслiдки:
  1. Вибори 1990 року до Верховної Ради УРСР - обирали чесних, але непрофесiоналiв в галузi управлiння державою - отримали розвал.
  2. Вибори 1994 року до Верховної Ради України - обирали за принципом "делавар" - для себе й нам "кое-шо" перепаде - "поимели" "прихватизацiю" та рiзке зниження доходiв основної маси населення.
  3. Вибори 1998 року до Верховної Ради України - будуть намагатися обирати порядних професiоналiв-патрiотiв, але й будуть спроби проштовхнути непорядних-хитрих-дiлкiв-пристосуванцiв (обдурять народ).
  Вiдбулася Старшинська рада Адамiвського Осередку Козацтва. Вона дала згоду на дiї отамана щодо входу на правах автономного структурного пiдроздiлу до Бiлгород-Днiстровської паланки (отаман Л.Городецький) з метою нарощення зусиль iз козацької дiяльностi у спiльнотi братiв-козакiв та виходу в дiяльностi на районний рiвень. На Козацькiй радi паланки мене обрали її писарем (начальником штабу).
  
  ДОВIДКА
  про Бiлгород-Днiстровське паланкове козацьке товариство
  
  1. Канцелярiя Товариства знаходиться в пiдвальному примiщеннi по вулицi Першотравневiй, 63.
   2. Отаман Товариства - Городецький Леонiд Григорович, українець, народився 24.01.1950 року в селi Стара Царичанка Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi. Вiйськовий пенсiонер, освiта вища, за фахом фiлолог української мови та лiтератури (Львiвський державний унiверситет iм. I.Франка, 1976 рiк. Дружина (Мустаєва - дiвчиною) Фаягюль Фаритiвна, 1951 року народження. Син - Руслан, 1980 року народження, дочки: Наталка - 1981 року народження та Ярослава 1983 року народження. Мiсце проживання село Стара Царичанка, вулиця Ленiна 39.
   Писар Товариства - Тимофєєв Валерiй Якович, росiянин, народився 01.05.1952 року в селi Орiхiвка Болградського району Одеської областi. Голова Адамiвської сiльської ради, освiта вища, за фахом бiолог, викладач бiологiї та хiмiї (Одеський державний унiверситет iм. I.Мечнiкова, 1980 рiк), економiст (Одеський сiльськогосподарський iнститут, 1993 рiк), навчається заочно в Одеському сiльськогосподарському iнститутi та Одеськiй державнiй морськiй академiї. Дружина (Федорова - дiвоче) Свiтлана Семенiвна, 1948 року народження, директор Адамiвської школи. Сини - Павло, 1971 року народження; Валерiй, 1975 року народження, донька - Свiтлана, 1979 року народження. Мiсце проживання село Адамiвка, вулиця Комсомольська, 4.
   3. Товариство зареєстровано шляхом письмового повiдомлення (перереєстрацiя пройде 02.03.1999 року). В книзi облiку громадських органiзацiй значиться за Љ13.
   4. Статистичну звiтнiсть Товариство не веде, оскiльки не є юридичною особою.
   5. Структура паланкового козацтва не передбачає обов"язкового функцiонування низових осередкiв в межах адмiнiстративних кордонiв. Шляхом повiдомлення зареєстрованi в сiльських радах за Љ2 в селi Старокозачому 02.06.1997 року (буде за Љ2 28.02.2000 року) в селi Адамiвка школи джур дитячо-юнацької органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч", (буде за Љ1 28.02.2000 року Адамiвський курiнь Українського козацтва). Решта низових осередкiв ще знаходиться в станi органiзацiйного формування.
   6. Загальна кiлькiсть членiв Товариства 1399 осiб;
   - кандидатiв в козаки 571 особа;
   - посвячених в козаки 368 осiб;
   - джур 145 осiб;
   - дiвчат, членiв козацької громади 77 осiб;
   - асоцiйованих членiв козацької громади 238 осiб.
   Чисельнiсть Товариства облiковується згiдно з поданими заявами паланковою канцелярiєю в компутi (реєстровому списку).
   7. Товариство органiзувало пункт козацького самозабезпечення. Його функцiї зараз передаються новоорганiзованому пiдприємству "Козацька справа", яке уповноважене отаманом товариства виконувати тi ж самi завдання, аби господарська дiяльнiсть козакiв не суперечила Закону про об"єднання громадян.
   8. Товариство забезпечувало одностроями козакiв з складiв речової служби Мiнiстерства оборони за цiнами, визначеними штабом тилу вiйськ Пiвденного напрямку. Товариство органiзовує можливiсть населенню (пенсiонерам, iнвалiдам, учасникам бойових дiй, багатодiтнiм родинам) придбати вугiлля за цiнами в 25-30% дешевшими нiж на мiсцевому ринку палива, заохочуючи до фактичної доброчинностi козацькi комерцiйнi структури.
   9. Грошовi надходження в бюджет Товариства складаються з членських внескiв, якi визначенi зборами районової Ради в розмiрi 2 гривнi 50 копiйок на рiк. На цi кошти здiйснюється оренда примiщень для паланкової канцелярiї, забезпечується дiяльнiсть перукарнi з безоплатним обслуговуванням пенсiонерiв, iнвалiдiв, учасникiв бойових дiй, багатодiтних, дiтей-сирiт. З-за подорожчання орендної платнi останнiй квартал поточного року товариство є боржником.
   Майна товариство не має. Обладнання перукарнi здiйснено на особистi речовi надходження, якi остаються власнiстю козакiв.
   10. Оперативний облiк коштiв та облiк чисельностi членiв товариства здiйснюється на основi записiв в книзi сплати членських внескiв до першої половини року, пiзнiше книга передається до Крайової канцелярiї, яка до вересня проводить бухгалтерський облiк надходження коштiв i звiтує про це Генеральному скарбничому.
   11. Про дiяльнiсть Товариства майже щомiсячно отаман Товариства iнформує мiсцевi засоби iнформацiї. Вони охоче здiйснюють публiкацiї, iнодi роблять помилки трактованого характеру, щоправда позитивного змiсту.
   12. Товариство використовує Iсторичний гербовий знак вiйська Гетьмана П.Орлика, нащадками традицiй якого себе вважає.
   13. Основна мета сучасного етапу дiяльностi Товариства - це становлення органiзацiйних низових структур в селах. Ця мета на погляд отамана Товариства i районової старшини не досягнута iз-за вiдсутностi Закону про Українське козацтво, що в повнiй мiрi не дає правових пiдстав для здiйснення заходiв цивiлiзованого втручання в порятунок нацiї та держави.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського паланкового Товариства
  полковник УК Городецький Л.Г.
  Писар Товариства осавул УК Тимофєєв В.Я.
  
   Вiдбувся розкол Народного Руху України, на уламках якого з"явилося двi полiтичнi партiї - НРУ на чолi з Г.Удовенко та УНР, лiдером якої став Ю.Костенко.
   Було обнародувано документи про привласнення П.Лазаренком державних коштiв; вiн втiк за кордон.
   У березнi 1998 року за змiшаною (мажоритарно-пропорцiйною) системою вiдбулися черговi вибори до Верховної Ради. Вибори засвiдчили переконливу перемогу лiвих i вiдчутну поразку президентсько-проурядових структур, що було зумовлено невдоволенням мас становищем в економiцi та соцiальнiй сферi (мiзерна оплата працi, затримки з виплатами заробiтної плати та пенсiй, розвал систем соцiального забезпечення та охорони здоров"я тощо). Спiкером Парламенту було обрано О.Ткачука.
   Пройшли вибори до мiсцевих рад, вибори голiв. Адамiвським сiльським головою став Коноваленко А.М. - колишнiй секретар партiйної органiзацiї колгоспу iм. Шевченка. Я програв цi вибори... Причини?
   1. Загальна невдоволенiсть Адамiвської громади становищем в економiцi та соцiальнiй сферi (в тому числi й на мiсцевому рiвнi); туга за комунiстично-соцiалiстичним "раєм", а тут "нацiонально налаштований" (болгаро-росiянин!) - про це менi говорив Петро Чернишук: "Я не розумiю цього; за логiкою речей ви повиннi бути по той бiк барикади"...На виборах спрацював тезис "Спасибi РУХу за розруху".
   2. Прорахунки стратегiчнi... В холi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї є стенд iз фотографiями з життя району. На однiй з цих фотографiй - засiдання Ради отаманiв Адамiвської школи козацько-лицарського виховання (до речi козацька модель самоврядування моєї школи ще в 2001 роцi була визнана однiєю з кращих на Українi). Ось що писав один з шкiльних отаманiв (Женя Козубенко) в листi до козацької газети "Рiч про Адамiвську Сiч": "Менi хотiлося б розказати про один епiзод з життя нашої школи i села. Багато рокiв тому наш директор школи почав органiзовувати Козацький Рух на селi. Скiльки було скептикiв, якi говорили, що голова сiльради (Тимофєєв В.Я.) займається дурницями, та й ми мало в що вiрили. Але вдалося органiзувати загони, почалося в школi козацьке життя, ми їздили на Великi Ради. Тепер про нашу козацьку школу знає вся Україна!"... Дiйсно, тодi мало хто вiрив в козацьку iдею Адамiвського варiанту; практична реалiзацiя нашого проекту зовнi не зустрiчала спротив, але опоненти дотепно висмiювали нас - "дорослi дядьки граються у козакiв-розбiйникiв" й це спрацьовувало проти Тимофєєва В.Я - кандидата на посаду сiльського голови-1998...
   3. З висоти сьогоднiшнього досвiду я бачу й прорахунки тактичнi - тодiшнє невмiння працювати iз громадою публiчно, на зборах, мiтингах, через листiвки, пресу, особистi контакти i "моральне та матерiальне заохочення впливових людей" (проте, нiколи не було бажання такою цiною - бруднитися - вигравати вибори!).
  Хоча, те, що вiдбулося, повинно було вiдбутися; якби не програв вибори - не постала школа козацько-лицарського виховання...
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  1. Київ. Лютий 1990. Київськi козаки. Площа перед Головпоштою - тепер Майдан.
  2. Козацький iнформацiйний вiсник. Љ1, жовтень 1991. Адамiвка.
  3. Козацький iнформацiйний вiсник. Љ1, жовтень 1991. Адамiвка.
  4. Козацький вiсник. Љ2, березень 1992. Адамiвка.
  5. Козацький вiсник. Љ4, березень 1993. Адамiвка.
  6. Козацький вiсник. Љ2, березень 1992. Адамiвка.
  7. Козацький вiсник. Љ3, жовтень 1992. Адамiвка.
  8. Козацький вiсник. Љ3, жовтень 1992. Адамiвка.
  9. Козацький вiсник. Љ4, березень 1993. Адамiвка.
  10. Козацький вiсник. Љ5, жовтень 1993. Адамiвка.
  11. Козацький вiсник. Љ6, березень 1994. Адамiвка.
  12. Козацький вiсник. Љ7, жовтень 1994. Адамiвка.
  13. Козацький вiсник. Љ7, жовтень 1994. Адамiвка.
  14. Козацький вiсник. Љ8, березень 1995. Адамiвка.
  15. Козацький вiсник. Љ8, березень 1995. Адамiвка.
  16. Козацький вiсник. Љ9, жовтень1995. Адамiвка.
  17. Козацький вiсник. Љ9, жовтень 1995. Адамiвка.
  18. Козацький вiсник. Љ10, березень 1996. Адамiвка.
  19. Козацький вiсник. Љ11, жовтень 1996. Адамiвка.
  20. Козацький вiсник. Љ12, березень 1997, Љ13, жовтень 1997. Адамiвка.
  21. Козацький вiсник. Љ14, березень 1998. Адамiвка.
  22. Козацький вiсник. Љ14, березень 1998. Адамiвка.
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"