Вогняна Мавпочка весела
Несе на Землю свiй Закон,
Щоб люди всi в мiстах i селах
Дiй мирних бачили резон!
Тварина древня та не сива,
I мрiй її вражає вись (!),
А що розумна i красива -
В оцiнцi цiй - хоч розiрвись!
Iстота ця не войовнича,
Хоч сильна й мудра водночас;
Ненависть, хижiсть їй не личать -
Це прижилось лиш серед нас!
Грайлива, радiсна мiж друзiв,
Спече смачних їм пирогiв;
Вогнем же гнiвно, без iлюзiй,
Безжально спалить ворогiв.
Вона не любить нерiшучих,
Її прихильнiсть - смiливцям,
Всiм тим, хто на життєвих кручах
Не молиться святим Отцям!
Девiзом "Зараз - чи нiколи!"
Слоган собi взяла вона,
I передати вдачу Школи
Так жодна б фраза не змогла!
Та в бочцi меду дьогтю ложка
Завжди присутня хоч би де,
Тож й наша Мавпочка хоч трошки
Цього "добра" собi знайде.
Царiв не завжди вибирають:
Нам часто "сильнi" їх дають;
Мовляв, добра ж вони бажають,
Насправдi - статок свiй "кують".
Це люди мають врахувати,
Свободу власну зберегти
I не мiльярди планувати -
Реальної сягать мети.
Тому вiзьмiм її кмiтливiсть,
Мiцну упевненiсть в собi,
Й , мов панацея на вразливiсть,
Нас захистять вони в бiдi.
Коли ж в захопленнi вiд Мавпи
Переймем в неї негатив:
Її нахабство, марнославство,
Собi це взявши за актив,
Тодi ми втратим кращих друзiв,
Повагу всiх товаришiв
I, не прижившись в Панства крузi,
Пiзнаєм бiль вiд гiрких слiв.
Розплата прийде невiдступно,
I стане ясно, що цей звiр
Безжально, хитро i пiдступно
В безодню вкинув нас зневiр!..
Тому в роботi, в хатi, всюди,,
Куди приходять цар чи звiр,
Ми ж пам"ятаймо, що ми Люди (!)
Хоч би кому наперекiр!
Нас Бог створив собi подiбно,
Ми - еволюцiї вiнець,
А, якщо Мавпi ми потрiбнi -
Пiзнаємо й її терпець.
I, поки десь там вона ходить,
Ми всi зiбрались за столом:
Хмiльнi напої в жбанах бродять,
Не конкурент їм навiть ром!
Жiнки найкращi! Друзi давнi!
Всi негаразди ми зметем!
Пiднiмем келихи вiтальнi
Щоб не було у нас проблем!
В.Ю.Радутний
20.12.2015р