Аннотация: Нашла несколько старых стихов. Жаль было бы потерять...
Сірооко вересень в душу загляда.
З неба сипле порохом
Срібна тінь - вода.
Золотаве листячко на моїм столі,
Кетяги калинові на зеленім тлі.
Несолодкі роси в неба на вустах -
Господарка-осінь вибігла на шлях.
***
Руки мнуть помаранчеве листя,
Проривається вітер з дощем.
Осінь йде, горобина в намисті,
І несе листопад за плечем.
Малі сонечка знову до школи
Вирушають в ранковий туман.
Осінь йде по широкому полю -
Гордовито тримає стан.
Кожен крок її повен поваги,
Під ногами жовтіє стерня.
Дай нам трохи твоєї наснаги
І удачі маленьке горня!