Сад
Я йду у сад, такий пахкий багатий,
Мов наречена вквiтчаний увесь,
Поглянула, а скрiзь нектар розлятий
I пахощi сягають до небес...
Протягну руку i нектар стiкає,
Солодко млiє тане на устах,
Яка ж солодка доленька мене чекає...
Я розумiю, що весь свiт в моїх руках!