Ніжно снігом вкривалась Земля,
Цілував він порепану шкіру
Він робив це усе навмання,
У душі відчуваючи віру.
Сніг кохання своє захищав
Від морозів та лютої стужі
Він її усім серцем кохав
Хоч знов перетворився в калюжі
Від горя страждала Земля
І Небо тяжко стугоніло,
"Ти його лиш чекай", - так мовля,
А до себе, як пару манило...
Січень 2009