* * *
Роздерши власнi груди на дрiбнi шматки,
Розрiзавши останнi синi вени,
Я знову впала в чорне лоно Єни.
* * *
Ти рiзав тихо i ласкаво,
А я чекала забуття,
Ти дихав томно i повiльно,
Неначе хтось промовив 'смерть!'
Мiй гострий бiль, твоя усмiшка,
Все злилось в кров...
Напевно, я тодi померла...
Знання
Коли до смертi
Лишається пiвкроку
Троянди вже не стануть
У пригодi.
Лиш кров iз синiх вен тече,
Як новий свiт,
Як новi квiти,
Як Сатана i Бог в єдине...
Нове..
I втрата рiвносильна
Божевiллю...
Тепер ми вiльнi,
Знiмем маски,
I зробим те,
На що молитись
Лиш могли ранiше.
Ми знаєм хто ми,
Хай вони замовкнуть.
Ми знаєм й не дамо
Згнити знанню!
Ми знаєм...
I це наше спасiння.
08.12.02
* * *
Порiз, як дерево весняне,
Як творчий крик,
Як бiль у скронях,
Як вихiд у нове, ще невiдоме.
Дає забути за минуле,
Фiзичний бiль притуплює утрати,
Це наче свiтло вимкнули,
Зникає все,
Лиш це тiлесне вiдчуття,
Лиш тихий стогiн, забуття.
I хочеться втопитись в ньому,
Як в рiдному,єдиному, слiпому.
Я вибираю слiпоту, нiж дике
Електричне свiтло,
Я вибираю спокiй,
Хай пiсля смертi. Але спокiй!
Невже я не права?! Невже?!
08.10.02.
* * *
Схрещенi леза,
Вiдбудем месу i пiдемо геть.
Кохання..,лишилось три
хвилини.
А потiм... потiм.
Потiм буде смерть
Устань спиною до спини,
Притули руку до моєї скронi,
Я зроблю те саме тобi,
Для нас, в iм*я Кохання.
Вiдчуєш холод, чорноту, метал,
Але не бiйся, ще лишилось трошки.
Друга рука, така холодна,
Наче мертва, наче не твоя,
Напевно, ми на пiвдорозi,
Вже пiзно повертатись в суєту,
Позаду нас чекають лиш лiкарнi...
Ти ж хочеш щастя?
Правда хочеш?
То ж не плач, все буде..
Я люблю тебе...
(пострiл)...Пробач.
08.12.02
Довгий роздвоєний язик,
Бiлi iкла, чорнi очi,
Вона...
I моя нiкчемнiсть.
Вiддати душу
Взамiн на Неї,
Вiддати все,
На мить зустрiтись з нею.
Зазирнути в глибину.
Без егоїзму, чи вигоди,
Зазирнути, щоб втопитись
I не робити Зла...
Знайти його i зразу зникнути
Назавжди....
08.12.02
* * *
Темний простiр, гарячий подих кави,
Незакiнчена цигарка
I моя улюблена Нiрвана.
Чорнi нiгтi, бiлi очi
I пiгулки, як отрута.
Хочеш вмерти? Хочеш жити?
Хочеш я вiзьму тебе з собою?
Рахуєм днi, рахуєм ночi,
А потiм просто 'РАЗ'
I здохла...
09.12.02
* * *
Ненависть переповнює мене,
Отрута болю i огиди,
Лиш чорний колiр,
Темнi молитви,
Думки пливуть,
Все несвiдомо.
Прохання: зустрiтись з Сатаною,
А прокидатись страшно й важко,
Бо знаю, -попереду покута.
Але цей танець божевiлля
Силою бере мене, несе
В щось iнше, у щось нове,
Щасливе...
Кiлька хвилин, а потiм
Знову прокидаюсь
I вiчне коло починається
На ново
( з наголосом на перший склад в словi 'ново')
10.12.02
* * *
Рахую пальцi на руках,
Це наче втеча вiд життя,
Всi голоси повiльно завмирають,
Усi проблеми я вже поховала.
Глибока яма, кладовище утрат,
Аборти ненароджених дитят,
Цвинтар плодiв, що не дозрiли...
I тиха впевненiсть у тому,
Що вихiд є.
Вiн був, вiн є i буде...
Лиш треба зважитись на крок,
Не побоятись впасти у провалля,
Лиш припинити
Цей невпинний дiалог
Мiж мною i собою
I впевненно вiддатись долi -
Вогню з середини,
Що так i б*є ключем
10.12.02
* * *
Пiслямастурбацiйний погляд пофiгiзму
Вперед до жовтої стiни у плямах кровi,
А мiсячнi давно скiнчились
Й прищi усi утiкли, хто-куди
Здавалось би й весна не за горою,
Але ж тобi все-рiвно до отого всього,
Палiтра висохла давно.
Хотiлось би узять мундштук й травичку,
Усiстись в темному кутку
В червонiй атласнiй суконцi
Грайливо прикусить губу,
Щоб чорнi коси розпустились
Й у Нього трiснуло терпiння...
А може все оце дурня?!
Насправдi ти тут нi до чого?!
Й терпiння не було нiколи?!..,
Ускорше всього, вiн зайнятий уже,
Але й не в цьому справа...
На лобi в тебе знак стоїть:
'Екстрiму закортiлось?Прошу!..
Без кровi тут не обiйтись...'
25.01.03
Sweet Promises
Обiцянки людей - це як доторк язикiв
До ерогенних зон.
Механiчнi кивки головою,
Усмiшка прострiлює постать
Твою... на день чи на два...
А згодом занепад нутра,
Все обертається в камiнь
Дзвiн годинника, що б'є шiсть, шiсть, шiсть...
Поза межами стрiлки,
Ти стоїш у болотi,
Споглядаєш балет 'Початок Розпусти'
I Суть пронизує Тебе.
Новi обiцянки темних пiсень...
'Може дiйсно це допоможе,!
Чорний Рай... i все перетвориться в спокiй?!'
Сумлiння поїдають Тебе
Стрибок у безодню вiд болю,
Що женеться, як вовк зголоднiлий
За Тобою, за Мною, за мною...
I тепер сидиш у кутку,
Запиваєш мутними слiзьми
Своє горе. Своє нещасливе буття...
А на поверхнi, за склом,
Поза твоєю душою
Свiт прекрасний переповнений через край,
Наче тепле вино у кришталевiй оправi.
Вiн для всiх. Без обмежень
Дарує себе: свою плоть, його кров
I причастя заслуговуєш Ти,
Тiльки вийди на волю
З-пiд стiн своєї душi...
07.02.03
Вiрнiсть
Смердючий потiк людської вiрностi -
Каналiзацiя помиїв -слiв
I свiт перевертається з голови до нiг.
Вклонися дурню, оближи Їй ноги,
Невже не бачиш перед ким стоїш?
А вiра рiзна в нас з тобою
Та й iдоли не тi самi,
Але примушу я тебе упасти,
Хоч й не тепер, та через час.
I бiль пройде, бо їй не мiсце,
Не можна увесь вiк страждать.
Хоч дайте краплю океану,
Щоб втамувати свiжу рану,
Що все пече i кровоточить,
Мов бiла нiч у Петербурзi,
Коли вiдмовив ти менi.
Без слiв спиною обернувся
I зник назавжди у туманi,
Що димкою покрив мости.
А свiтлi краплi попливли
Каналами рiчними вниз.
О,сльози гострi, стрiли металевi,
Лишiть мене, не зачумляйте.
Моя провина - народилась,
Але ж хiба той вибiр був?!
Червонi стiни темної кiмнати
Притиснули з усiх бокiв
'Невже усе життя таке паскудне?' -
Так думалось менi тодi.
А вилiзши з утроби, все здалося Раєм:
Це бiле свiтло, посмiшки людей.
Недовго це затемнення тягнулось,
Прозрiння наступило, як шипи на п*яти
I подавило квiти у садку:
Ромашки польовi та маки...
10.01.03
Вiдхилення вiд сексуальних норм в Сатанi...
А днi iдуть, як нареченi лесбiянки,
Рожевi светрики не скриють чорної душi
Двi Лiбертiни, як солодкi мрiї,
Вiддали серце назавжди.
Не має меж у вiчностi -коханки,
Її вуста засмоктують тебе,
Бездоннi очi ланi-полонянки
I вирок виданий уже.
Продали кров i нутрощi задарма
Лиш бути разом, а решта - то гiвно.
Спинитись, повернутись -надто пiзно,
Отець уже не прийме все-одно.
Годинами сидять у лiжку,
Облизують свої тiла...
I пiдсвiдомiсть затопила
Реальностi потоки Зла...