* * *
Мої безсилi вiршi! Вам я мушу
зiзнатись, що потрiбнi ви лише
менi, щоб зiгрiвати власну душу
i повертати їй минулий щем.
Не сподiвайтесь наковтатись часу
i зазирнути вiчностi в лице,
я вам не залишаю жодних шансiв!
Не варто сперечатися з творцем.
лютий, 1995
* * *
Несуть думки на крилах часу
в окуте мрiями життя:
у горя непочату чашу,
у щастя млосне забуття.
Приваблює незнаний всесвiт
рiзноманiтнiстю дорiг,
шалена юнiсть погляд пестить
i зорi кидає до нiг.
Минають днi. Роки спливають -
їх не вернуть, не повторить.
Лиш спогадом яскравим крає
минуле сьогоденну мить.
Несуть думки на крилах часу
назад, в колишнє забуття,
шукає зрiлiсть несучасна
у юне щастя вороття.
лютий, 1995 /2003
Материнська краса
Вже стоїть на порозi весна,
молода, гомiнка, запашна,
та, що влiтку приходила в снах,
проростала в дiвочих пiснях.
Свiжий березень грає щодень
нам на струнах пташиних пiсень,
вiн вiтає i доньок, i мам,
подарунки приносить жiнкам.
Пахне радiстю все навкруги...
Хоч бiлiють на скронях снiги,
хоч не в'ється рiкою коса -
молода материнська краса!
березень, 1995
* * *
Безсердий смуток заповза у груди,
печаль безмовна серце обiйма.
Єдиного, його, шукаю всюди,
i не знаходжу: все нема й нема.
Його шукаю. Того, що у мрiях
несе мене до щастя на руках,
що скривдити й на крихту не зумiє,
бо бачитиме все в моїх очах.
Його шукаю. В радостi, i смутi,
в реальностi i нездiйсненних снах,
та вiдчуваю: долею забута,
залишена, загублена в роках.
березень, 1996
Спрага
Озирнуся навколо - й нап"юся
iз отруєних страхом очей.
Нi, я страху того не боюся.
Я лиш хочу, щоб натовп оцей,
що в безглуздi життя загубився,
що довiру свою не зберiг,
озирнувшись назустрiч, напився
iз наповнених щастям - моїх.
грудень, 1996
* * *
Озирнися - i ти помiтиш:
Всi навколо тобi чужi.
Серед натовпу не зустрiнеш
Безкорисливої душi.
Озирнися - i ти побачиш:
Всiм байдужi твої жалi!
Та пробачиш. Усiм пробачиш -
Людям, Всесвiту i Землi,
Бо як втриматись не зумiєш
I спiткнешся об горе десь,
Лиш озвися - i зрозумiєш,
Скiльки близьких тобi сердець!
червень, 1997
|