Эллана
Всесвiт

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Links
Создай обложку книги бесплатно
Кожевенное мастерство: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Цикл раннiх вiршiв (бiльшiсть є окремо, з часом їх всi буде видалено)


 

Всесвiт



 
 
 
  Думка
 
 Знову думка вовтузиться в мозку
 в намаганнi знайти слова
 про кохання мого вiдголоски,
 про мої безперечнi права
 бути поруч, дивитися в очi,
 цiлувати троянд пелюстки,
 по стежинах блукати до ночi,
 дорогої торкатись руки.
 
 Годi вже! Я не хочу, не хочу
 знову схожi писати рядки!
 Я змiню поетичний почерк,
 розмiшаю з думками думки,
 щоб у цвiт зодягнулася мова,
 у яскравi галузки тепла,
 ароматом лилася бузково,
 чарувала, плекала, вела...
 
 Важко сум розливається воском,
 По порожнiх тенетах клiтин...
 Знову думка вовтузиться в мозку
 В намаганнi притулок знайти.
 
 
 
 
 
  Зазирни
 
 Зазирни у душу молоду-пропащу,
 наче в очi каламутнi - зазирни.
 Не питай мене нiчого. Спробуй краще
 переглянути мої дiвочi сни,
 прочитати почуття мої та мрiї...
 Я вiд тебе таємниць не бережу!
 Зазирни, нехай душа тебе зiгрiє,
 все одно я бiльше неї не скажу.
 
 
 
 
 
  * * *
 
 Хочу бути самою собою
 i з собою насамотi,
 i коли iду поруч з тобою,
 скiльки б не довелося iти!
 
 I над злою чужою юрбою,
 з перебитими болем крильми
 хочу бути самою собою -
 перед Богом i перед Людьми!
 
 I як хтось буде прагнути душу
 перетерти на свiй манер,
 все одно залишитися мушу
 я такою, яка тепер.
 
 Якщо навiть хтось люттю гiркою
 найдорожче усе вiдiтне,
 все одно я залишусь такою,
 бо ТАКУ ти кохаєш мене!
 
 
 
 
 
  Осквернили
 
  На небi зiрка мружилась остання,
  дивилась в очi крiзь завiсу сну...
  Ми отруїли молоде кохання.
  Ми осквернили полум'ям бажання
  його святу i вiчну таїну.
 
  Торкнутися безоднi не посмiли -
  не зважилися на останнiй крок...
  Та щось тремтливе в дотиках згубили,
  щось неосяжно свiтле... I ступили
  на шлях солодких i п'янких думок.
 
  I божевiльних, як життя, i грiшних...
  Невже такi безсилi я i ти?
  Невже кохання ще хоча б на трiшки
  не можна було чистим зберегти?
 
 
 
 
 
 
  * * *
 
 Милий, пригадай моє обличчя,
 посмiхнися спогадом собi.
 Ми не разом вже, здається вiчнiсть,
 але ти - в менi, а я - в тобi.
 
 Вдарило життя - i не востаннє,
 розкидало нас - кого куди.
 Та не похитнулося кохання,
 бо ж i ти - в менi, i я - в тобi.
 
 Не для нашої любовi - зрада,
 жалюгiднi порухи бiди...
 Ти - менi, а я - тобi - розрада,
 ти - в менi, а я - в тобi, завжди!
 
 
 
 
 
 
  * * *
 
 Три любовi благають взаємностi,
  мрiють поруч довiку iти,
  три любовi вмирають вiд ревнощiв.
  А четверта любов - це Ти.
 
  Три, не схожi, як рiзнi всесвiти,
  кожна зве до своїх орбiт,
  обiцяє плекати й пестити,
  захищати вiд слiз i бiд.
 
  Ти ж не клявся у вiрнiй вiчностi,
  скромно дужим накрив крилом
  i до нiг кинув море нiжностi
  i безмежне своє тепло.
 
 
  Три любовi до серця просяться,
  мов три казки iз трьох країн,
  гамiрливо до нього мостяться...
  Але Ти увiйшов - один.
 
  Вони все гомонять прискiпливо,
  що такої бiльш не знайти,
  бо я - мрiя, i сонця свiтло...
  Але доля моя - це Ти!
 
  Вони троє - як рiзнi сповiдi.
  Вони милi, але - чужi.
  Вiд них вiє далеким холодом,
  а вiд Тебе - теплом душi.
 
 
  I нехай там болять, обпеченi,
  три любовi - як три Свiти,
  буть без Сонця вони приреченi,
  бо мiй Всесвiт - єдиний - ТИ!
 
 
 
 
 
  Всесвiт
 
 Мене в обiйми дужi кличе Всесвiт вiчний,
 усi галактики кидаючи до нiг.
 Його мiльйонний зорегляд, святий i грiшний,
 всi таємницi для очей моїх зберiг.
 
 Його душi неусвiдомлена безмежнiсть,
 серцебиття його мiжгалактичний ритм
 тепер менi цiлком i повнiстю належать.
 Тепер для мене все негаснуче горить.
 
 Вiн пестить пальцями-сузiр'ями волосся,
 цiлує нiжно у розчуленi вуста,
 i вмить менi стає так солодко i млосно,
 що не лякає незбагненна висота.
 
 I я лечу! Лечу без крил i без ракети.
 Лечу в тепло його мозолистих долонь,
 за хвiст пiймавши неприборкану Комету
 i перервавши їй тисячолiтнiй сон.
 
 Я розриваюсь на дрiбнi метеорити,
 щоб всi побачити системи i свiти,
 i позаймати всi незайманi орбiти,
 i ним самим в собi не знайдене - знайти.
 
 Вiн сам не вiдає, який же вiн прекрасний!
 Вiн сам не знає, як бентежить його тьма!
 В його обiйми мене кличе серце власне,
 а не пiти за власним серцем сил нема!
 
 
 1996-1998
 
 
 
 

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"