Не торкнуся тебе листами     

 про кохання своє нестямне,    

 не збентежу душi отрутою -

 просто iндекси переплутаю,

 

 напишу невiдому вулицю -

 хай листи мої десь заблудяться,   

 i самотнiй поштар з цiкавостi

 до нудоти їх начитається,

 

 обпечеться об слово пристрасне -

 i душа непомiтно вислизне,

 щиромовством  моїм пробуджена

 вiд пустельного сну байдужого,

 

 i блукати пiде мiж iншими

 неприкаяними i грiшними,

 i шукати тепла самiтницi.

 I  мою  вiднайти  насмiлиться...

 

 А ти йтимеш по буднях,  сяючий,

 бо не знатимеш, випрядаючи

 всепорядностi сiре прядиво,

 що тебе на любов обкрадено.

 

 17.01.04