Ще не вечiр Хоч є все те, що прагнув мати,
а ти смутний та невеселий:
кохання заховав за грати
i загубив ключi. Оселя
порожня стала, наче глечик
на тинi...Любий, ще не вечiр!
Фiнал курортного роману Не повернусь до втраченого раю,
i часу плин крiзь простiр не спиню:
в твоiх очах даремно я шукаю
вiдлуння кришталевого вогню.
Цвiте зеленим у Днiпрi вода,
дарує серпень лiтнiй жар останнiй.
Я розумiю, iстина проста:
ти вже герой у iншому романi.
Чумацький шлях Воли ступили на чумацький шлях.
Зiрки на ньому наче сiль, що з воза
просiялась крiзь дiрочки в мiшках,
космiчного життя буденна проза.
Сумує знову зоряний Чумак:
сiль розсипати - це поганий знак.