Змiст
ВСТУП
Актуальнiсть дослiдження: На тлi загальнолюдських фiзичних i психiчних особливостей у кожної людини помiтно виокремлюються iндивiдуальнi особливостi, якi позначаються на її життi, поведiнцi, дiяльностi. Фiзичнi iндивiдуальнi особливостi - це конституцiя органiзму, його фiзiологiчнi процеси - гуморальнi, ендокриннi, нервовi. Iндивiдуально-психологiчнi особливостi - неповторна своєрiднiсть психiки кожної людини. Природною передумовою iндивiдуальних особливостей людини є передусiм спадковi та природженi бiологiчнi особливостi будови та функцiй органiзму. Дитина народжується з властивими їй конкретними задатками, на ґрунтi яких за життя залежно вiд умов виховання розвиваються й формуються притаманнi певному iндивiду будова та функцiї органiзму, особистiсне психiчне буття. Iндивiдуальнi особливостi особистостi найяскравiше виявляються в темпераментi, характерi та здiбностях, у пiзнавальнiй, емоцiйно-вольовiй дiяльностi, потребах та iнтересах. Особливостi їх прояву залежать вiд виховання дитини. Iндивiдуальнi риси характеру, як свiдчать дослiдження, досить яскраво виявляються вже в дошкiльному вiцi. Темперамент (вiд лат. temperare - змiшувати в належних спiввiдношеннях, пiдiгрiвати, охолоджувати, уповiльнювати, керувати) характеризує динамiчний бiк психiчних реакцiй людини - їх темп, швидкiсть, ритм, iнтенсивнiсть У навчально-виховнiй роботi особливо важливим є iндивiдуальний пiдхiд до дiтей. А. Макаренко рекомендував вихователям завжди пам'ятати, що люди - дуже рiзноманiтний матерiал для виховання, i було б неймовiрним верхоглядством намагатися втиснути його в загальнi для всiх рамки. Звiсно всi iндивiдуальнi особливостi, зокрема i темперамент активно впливають на дiяльнiсть особистостi, зокрема навчальну.
Дослiдженням темпераменту займалися такi вiтчизнянi та зарубiжнi дослiдники: I.П. Павлов, В.С. Мерлiна, В.В. Бiлоус, В.Д. Небилiцин, М.Д. Левiтов
Об'єкт дослiдження: темперамент дiтей
Предмет дослiдження: прояви та урахування в навчальнiй дiяльностi темпераменту.
Мета дослiдження: Провести практичне дослiдження типiв темпераменту в дослiджуваному 7 класi учнiв, розробити рекомендацiї, щодо врахування типiв темпераменту учнiв в навчально-виховному процесi в умовах ЗОШ.
Гiпотеза дослiдження: Ми вважаємо, що темперамент як iндивiдуальна якiсна характеристика особистостi опосередковано впливає на навчальну дiяльнiсть учнiв i повинна враховуватися в навчально-виховнiй роботi.
Мета дослiдження передбачає виконання наступних завдань:
-- Дати iсторичний зрiз розвитку уявлень про темперамент.
-- Провести дослiдження типiв темпераменту у дослiджуваному класi учнiв пiдлiткового вiку.
-- Розробити конкретнi рекомендацiї, щодо врахування типiв темпераменту учнiв в навчально-виховному процесi в умовах ЗОШ.
Практична значимiсть. Результати дослiдження можуть бути застосованi у розробленнi конкретних психологiчних рекомендацiй спрямованих на врахування типiв темпераменту в навчально-виховнiй роботi в умовах ЗОШ.
Органiзацiя дослiдження. Робота проводилася в 2015 роцi на базi Сумської загальноосвiтньої школи I-III ступенiв N27 в 7 класi дiтей пiдлiткового вiку.
Методи використанi в роботi:
Тест-опитувальник Г. Айзенка, для дiагностики властивостi i типiв темпераменту. Тест А. Бєлова мiстить "паспорт" темпераментiв, якi складаються з перелiку рис, притаманних представникам кожного з чотирьох типiв темпераменту.
Структура та обсяг роботи: Курсова робота складається iз вступу, двох роздiлiв, шести пiдроздiлiв, загального висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 33 сторiнок друкованого тексту. Список використаних джерел включає 20 одиниць. Дослiдження мiстить п'ять додаткiв.
РОЗДIЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ В ПОНЯТТI ПРО ТЕМПЕРАМЕНТ.
1.1. Визначення та основнi компоненти темпераменту.
Серед рис, якi визначають нашу iндивiдуальнiсть, варто зупинитися на природжених i тих, якi виявляються в так званих властивостях темпераменту.
Якщо спостерiгати за людьми, то можна побачити, що вони рiзняться своєю поведiнкою: по-рiзному виявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнiшнього середовища. Так, однi вирiзняються врiвноваженiстю поведiнки, дiють помiрковано, не показують зовнi свої почуття, iншi за тих самих обставин нервують, емоцiйно збуджуються та вибухають вулканом почуттiв з приводу незначних подiй. Однi комунiкабельнi, легко вступають у контакт з людьми, життєрадiснi, iншi, навпаки, замкнутi та стриманi. I це стосується суто зовнiшнiх виявiв, незалежно вiд того, наскiльки ця людина розумна, працелюбна, смiлива, якi її прагнення та iнтереси [17].
Є люди, якi легко переходять вiд одних життєвих умов до iнших, легко пристосовуються, iншi ж будь-якi змiни переживають дуже гостро i з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Рiзним буває й iндивiдуальний темп перебiгу психiчної дiяльностi: швидкий, повiльний, млявий. Цi особливостi людей виявляються в їх розумовiй та практичнiй дiяльностi. Наприклад, двоє виконують одну й ту саму справу i виконують її однаково добре, але перший працює з iнiцiативою, з пристрастю, а другий - непоспiшаючи, методично i дiловито.
Такi iндивiдуальнi особливостi дiстали назву темпераменту. Темперамент - це вродженi форми поведiнки, якi виявляються в динамiцi, тонусi та врiвноваженостi реакцiй на життєвi впливи [15].
Темперамент являє собою динамiчну характеристику поведiнки людини. Наукове розв'язання питання основ темпераменту вперше дав I. П. Павлов у своєму вченнi про типи нервової системи тварин i людини. I. П. Павлов та його спiвробiтники, вивчаючи умовно-рефлекторнi реакцiї собак, звертали увагу на iндивiдуальнi вiдмiнностi в їхнiй поведiнцi, якi виявляються передусiм у швидкостi та точностi утворення умовних реакцiй - позитивних чи гальмiвних, їхнiй iнтенсивностi, здатностi адекватно реагувати на змiни подразника, загальнiй поведiнцi в експериментальних ситуацiях. I. П. Павлов, доводячи наявнiсть певної закономiрностi у виявi iндивiдуальних вiдмiнностей, висунув гiпотезу про те, що в основi їх лежать фундаментальнi властивостi нервових процесiв - збудження та гальмування, їх врiвноваженiсть та рухливiсть [7].
Сила нервової системи визначає її працездатнiсть. Вона виявляється насамперед у функцiональнiй витривалостi, тобто здатностi витримувати тривалi чи короткочаснi, але сильнi збудження. Врiвноваженiсть нервових процесiв - це баланс мiж процесами збудження та гальмування, а їх рухливiсть - швидкiсть змiни збудження та гальмування. Рухливiсть нервових процесiв виявляється у здатностi змiнювати поведiнку залежно вiд умов, швидко переходити вiд пасивного стану до активного, чи навпаки. Протилежною рухливостi якiстю є iнертнiсть нервових процесiв. Нервова система iнертнiша тодi, коли потребує бiльше часу чи зусиль для переходу вiд одного процесу до iншого.
Цi якостi нервових процесiв утворюють певнi системи, комбiнацiї, якi й зумовлюють тип нервової системи.
I. П. Павлов визначив чотири основнi типи нервової системи, близькi до традицiйної типологiї Гiппократа - Галена. Порiвнюючи свої типи нервової системи з типологiєю Гiппократа - Галена, великий росiйський фiзiолог описує їх так:
сильний, врiвноважений, рухливий тип - сангвiнiк;
сильний, врiвноважений, iнертний тип - флегматик;
сильний, неврiвноважений тип - холерик;
слабкий тип - меланхолiк [1].
За I. П. Павловим, темперамент є найголовнiшою характеристикою нервової системи людини, яка так чи iнакше позначається на всiй дiяльностi кожного iндивiда. I. П. Павлов розумiв тип нервової системи як природжений, вiдносно слабо схильний до змiн пiд впливом оточення чи виховання. Вiн називав його генотипом. На основi кожного типу формуються рiзнi системи умовних нервових зв'язкiв. Сам процес їх формування залежить вiд типу нервової системи. Тим самим тип нервової системи надає своєрiдностi поведiнцi людини, накладає характерний вiдбиток на всю сутнiсть людини - визначає рухливiсть психiчних процесiв, їх стiйкiсть. Проте вiн не є вирiшальним чинником поведiнки, вчинкiв, переконань, якi формуються в процесi iндивiдуального життя людини та в процесi виховання.
Типологiя I. П. Павлова стала джерелом багатьох дослiджень темпераменту. Так, наприкiнцi 50-х рокiв XX ст. були проведенi лабораторнi дослiдження пiд керiвництвом Б. М. Теплова, В. Д. Небилiцина, В. С. Мерлiна, якi доповнили типологiю I. П. Павлова новими елементами. Розроблено багато прийомiв дослiджень нервової системи людини, якi дали змогу глибше зрозумiти роль iндивiдуальних особливостей темпераменту в дiяльностi людини. Б. М. Теплов i В. Д. Небилiцин, вивчаючи силу нервових процесiв, дiйшли висновку, що мiж силою нервової системи щодо збудження (працездатнiстю) та чутливiстю iснує тiсний зв'язок. Вони розкрили такi поняття, як лабiльнiсть, динамiчнiсть, здатнiсть до концентрацiї та iншi риси темпераменту [6].
Усi типи темпераменту можна схарактеризувати за такими основними якостями:
лабiльнiсть - швидкiсть виникнення та перебiгу збудження i гальмування;
сенситивнiсть - мiра чутливостi до явищ дiйсностi;
реактивнiсть - сила емоцiйної реакцiї на зовнiшнi та внутрiшнi подразники;
активнiсть - характеризується тим, наскiльки людина дiяльна пiд час подолання перешкод;
темп реакцiй - швидкiсть перебiгу психiчних процесiв та реакцiй; пластичнiсть - гнучкiсть, легкiсть пристосування до нових умов;
ригiднiсть - iнертнiсть, нечутливiсть до змiни умов;
екстраверсiя - спрямованiсть особистостi на довкiлля, людей, предмети, подiї;
iнтроверсiя - фiксацiя особистостi на собi, на своїх переживаннях та думках, схильнiсть до самоаналiзу, замкнутiсть;
емоцiйна збудливiсть - характеризується тим, якої сили потрiбен вплив, щоб викликати емоцiйну реакцiю.
Варто охарактеризувати основнi типи темпераменту. Сангвiнiчний тип темпераменту характеризується високою лабiльнiстю. Умовнi рефлекси (як позитивнi, так i гальмiвнi) утворюються легко i вирiзняються точнiстю та мiцнiстю. Сангвiнiки можуть легко збуджуватись, а також легко гальмувати свої бажання. Дiяльнiсть сангвiнiка характеризується продуктивнiстю, якщо йому цiкаво, якщо вiн знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецiкаво, вiн починає нудьгувати i полишає розпочату справу, не доводячи її до кiнця. Сангвiнiк дуже рухливий, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з людьми, вирiзняється товариськiстю, вiльно та розкуто почувається в новому оточеннi. За спрямованiстю вiн яскравий екстраверт. У колi друзiв завжди веселий та життєрадiсний. Настрiй у нього переважно оптимiстичний [6, 7].
Для сангвiнiка характерна пiдвищена реактивнiсть, вiн голосно смiється та бурхливо сердиться. Почуття виникають дуже легко i так само легко змiнюються, може контролювати свої емоцiї вiдповiдно до вимог середовища.
Надзвичайно легке та швидке утворення нових нервових зв'язкiв, легка їх перебудова сприяють тому, що сангвiнiк швидко схоплює все нове, легко переключає увагу, засвоює новi навички. У нього гнучкий розум, добре розвинуте почуття гумору [8].
Риси сангвiнiчного темпераменту по-рiзному виявляються залежно вiд спрямованостi дiяльностi людини: за вiдсутностi серйозних iнтересiв у життi сангвiнiки бувають легковажними та поверховими.
Для холеричного темпераменту характерна циклiчнiсть у дiяльностi та поведiнцi. Холерик може цiлком вiддатися справi, завзято працюючи, енергiйно переборюючи труднощi на шляху до мети, i раптом усе лишити. Непостiйнiсть його настрою та циклiчнiсть поведiнки пояснюються неврiвноваженiстю вищої нервової дiяльностi та виявляються в переважаннi збудження над гальмуванням. Тому iнтенсивна дiяльнiсть пiдкiрки не завжди достатньо регулюється корою. Це яскраво простежується пiд час виникнення складних обставин, коли люди цього типу не можуть знайти правильного рiшення, та пiд час сильного емоцiйного збудження [14].
Характерним для холерика є те, що позитивнi рефлекси у нього виробляються дуже легко й залишаються надовго, а гальмiвнi виробляються з труднощами. Складний перебiг збудження та гальмiвного процесу в холерика може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Тому холеричний тип, який є пiдвищено збудливим та нестриманим, може виявлятися в життi в рiзних варiантах. Люди з серйозними, позитивними iнтересами реалiзують себе в iнiцiативних, енергiйних та принципових справах. Якщо ж таких iнтересiв немає, холерик виявляється в афективних переживаннях, роздратованостi та нестриманостi [11].
Холерик характеризується пiдвищеною емоцiйною реактивнiстю. Вiн буває нетерплячим, запальним та рiзким у стосунках, прямолiнiйним. Його вольовi дiї дуже поривчастi, якщо йому цiкаво, вiн здатний до високої концентрацiї уваги, але виявляє недостатню здатнiсть до переключення уваги. За спрямованiстю холерик екстраверт, любить бути в центрi уваги, але в спiлкуваннi вимагає, щоб усе було, як вiн того хоче, непоступливий. Має органiзаторськi здiбностi. У нього жива мiмiка, виразна жестикуляцiя, часто швидкий темп мовлення.
Флегматик - спокiйний, завжди врiвноважений, наполегливий i завзятий трудiвник життя (I. П. Павлов). Його реакцiї оптимально пристосованi до сили умовних подразникiв, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнiшнього середовища: якщо подразники слабкi, то й реакцiя слабка, якщо сильнi - то сильна. Але властива їм iнертнiсть не дає змоги швидко реагувати на рiзкi змiни середовища [7].
Умовнi рефлекси у флегматикiв утворюються повiльнiше, але виявляються досить стiйкими. Вони вмiють контролювати, затримувати й регулювати безумовнi рефлекси та емоцiї. Тому у своїй поведiнцi, рухах, розмовi вони повiльнi та спокiйнi. Мiмiка дуже бiдна, голос тихий i невиразний.
Флегматики точно дотримуються виробленого розпорядку життя, i тому нiщо не може вiдвернути їх вiд основної працi. Вони працюють зосереджено, наполегливо, вирiзняються посидючiстю, стiйкiстю уваги. Але переключення уваги в них дещо уповiльнене.
За спрямованiстю флегматик iнтроверт, тому важко сходиться з людьми, не має потреби в нових знайомствах. Разом з тим йому властивi товариськiсть, рiвне ставлення до iнших людей, вiн рiдко "виходить iз себе", не схильний до афектiв.
Почуття у флегматикiв виникають повiльнiше, нiж у сангвiнiкiв та холерикiв, але характеризуються силою, тривалiстю i водночас стриманiстю у зовнiшнiх проявах, слабкою експресивнiстю.
Меланхолiчному типовi темпераменту властива слабкiсть як збудливого, так i гальмiвного процесiв. Тому умовнi рефлекси в меланхолiкiв нестiйкi i вiд змiни оточення легко гальмуються. Особливо послаблене внутрiшнє гальмування, звiдси - низька комплексна реактивнiсть, легке вiдвертання уваги, нетривале зосередження на об'єктах дiяльностi [6].
За спрямованiстю меланхолiк iнтроверт, тому вiн важко переживає змiну життєвого оточення, потрапляючи в новi умови, почувається розгубленим. Вiн буває надмiрно сором'язливим, замкнутим, боязким та нерiшучим. Не любить нових знайомств i галасливих компанiй.
Меланхолiк - дуже вразлива людина, схильна до астенiчних емоцiй. Почуття його вирiзняються повiльнiстю перебiгу, стiйкiстю та слабкою експресивнiстю. Меланхолiку потрiбне спокiйне, звичне оточення, за таких умов вiн може успiшно працювати i впорається з будь-якими завданнями [17].
Описанi типи темпераменту у чистому виглядi рiдко трапляються в життi. У бiльшостi людей поєднуються риси рiзних темпераментiв, тому важко вiднести ту чи iншу людину до певного типу. Насправдi типiв темпераменту (як i типiв нервової системи) iснує бiльше, нiж чотири. У тих випадках, коли в людини виявляються риси рiзних темпераментiв, слiд говорити про змiшаний тип темпераменту.
Як зазначалося, риси темпераменту природженi, спадково зумовленi, як i властивостi нервової системи, що становлять їх фiзiологiчну основу. Проте особливостi вияву кожного типу темпераменту змiнюються з вiком.
Вiковi змiни темпераменту перебувають у прямiй залежностi вiд дозрiвання та розвиненостi органiзму дитини, її психiки. Чим менша дитина, тим яскравiше виявляються ознаки слабкостi нервової
системи, що характеризує високу чутливiсть. Вiкова слабкiсть нервової системи зумовлює в дитинствi яскравiсть сприймання, дитячу вразливiсть, iмпульсивнiсть. Для дiтей характернi також iнтенсивнiсть емоцiйних переживань та їх нестiйкiсть. А тому дуже часто в дитинствi спостерiгаємо швидкий перехiд вiд слiз до смiху, веселощiв [20].
На тлi вiкових особливостей уже в першi роки життя можна визначити тi динамiчнi риси, якi свiдчать про належнiсть до того чи iншого типу темпераменту.
1.2. Вплив темпераменту на процес розвитку, виховання i формування особистостi.
Особливостi типу темпераменту починають виявлятися вже в ранньому дитинствi. Завдання вчителiв та вихователiв полягає в тому, щоб зважати на цi особливостi та виробляти в дiтей умiння володiти своїм темпераментом.
Як же треба враховувати особливостi того чи iншого типу темпераменту в навчальнiй та трудовiй дiяльностi?
Оскiльки в дiтей сангвiнiчного темпераменту легко утворюються та залишаються стiйкими тимчасовi зв'язки, вони легко засвоюють новий матерiал, майже "хапають на льоту". Але внаслiдок того, що вони дуже рухливi i їхня увага вiдвертається вiд основної справи, до них слiд застосовувати заходи, якi б виховували посидючiсть та зосередженiсть. Потрiбно постiйно пiдтримувати iнтерес сангвiнiкiв до розпочатої справи, iнакше вони почнуть нудьгувати, стануть млявими або, навпаки, шукатимуть стороннi збудники та розважатимуться [18].
Працюючи з холериками, слiд ураховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи iншому об'єктi, але не можуть її швидко переключати, позаяк процеси гальмування в них уповiльненi. Вчителям слiд так органiзовувати дiяльнiсть учнiв, щоб полегшити успiшне переключення уваги та виховувати умiння її переключати [14].
Холерики можуть порушувати дисциплiну на уроках, тому що частiше бувають пiдвищено збудливими, схильними до афективних реакцiй, їх треба захопити цiкавими справами i давати якiсь доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але змiнити їх буває дуже i дуже важко. Тому перехiд вiд звичних дiй до нових має здiйснюватися поступово. Неврiвноваженi дiти (якими є холерики) потребують бiльше часу для утворення нового динамiчного стереотипу, тому до них не можна застосовувати грубих, категоричних заборон, а спрямовувати їх на iншу дiяльнiсть поступово [5].
У дiтей флегматичного та меланхолiчного темпераментiв тимчасовi зв'язки утворюються повiльнiше внаслiдок недостатньої рухливостi кiркових процесiв. Тому їм потрiбно давати бiльше часу на засвоєння та опанування навчального матерiалу.
Iнертнiсть нервових процесiв, недостатня рухливiсть флегматикiв призводить до того, що вони повiльно переключають увагу. Працюючи з ними, слiд добирати завдання, якi сприяють виробленню бiльшої швидкостi реагування та моторної рухливостi. Динамiчнi стереотипи у флегматикiв утворюються повiльнiше, нiж у сангвiнiкiв, а тому їх треба поступово переключати з однiєї звичної дiї на iншу.
Дiти меланхолiчного темпераменту потребують особливої уваги через свою вразливiсть, швидку втомлюванiсть органiзму. їм необхiднi спокiйне, сприятливе оточення та продуманий режим педагогiчного впливу, який передбачає поступовий перехiд вiд звичних умов життя до iншої дiяльностi та iнших умов. Слабкiсть нервових процесiв цих учнiв вимагає чуйного та обережного ставлення до них. Виховуючи дитину, не можна ставити завдання переробити темперамент, але за будь-якого темпераменту можна виховати всi необхiднi позитивнi якостi особистостi та її поведiнки [7].
Усi типи темпераменту мають свої позитивнi та негативнi сторони. Так, позитивнi якостi холерика - активнiсть, пристраснiсть, енергiйнiсть; сангвiнiка - рухливiсть, емоцiйнiсть, чуйнiсть; флегматика - витримка, спокiй; меланхолiка - глибина та стiйкiсть почуттiв, емоцiйна чутливiсть. Разом з тим холерики можуть бути нестриманими, рiзкими, афективними; сангвiнiки - недостатньо зосередженими, легковажними та поверховими; флегматики - млявими, байдужими; меланхолiки - сором'язливими, замкнутими. Завдання педагогiв полягає в тому, щоб з'ясувати особливостi темпераменту дитини та, спираючись на його позитивнi сторони, намагатися перебороти негативнi вияви. Наприклад, виховання може привчити холерика до стриманостi у виявi своїх почуттiв, яка йому не властива, а меланхолiк може стати бiльш смiливим та рiшучим у вчинках.
Прикладом того, як учитель має враховувати певнi риси темпераменту в процесi роботи з дiтьми, може бути дослiдження В. С. Мерлiна. Автор спостерiгав двох учнiв початкової школи з рiзним темпераментом та однаково позитивним ставленням до навчання. Вiн дав такi характеристики учням [6].
Учень М. Рухи млявi, слабкi та невиразнi, на уроках спокiйний, не кричить. Сидить завжди в одному й тому самому положеннi, постiйно щось тримає та крутить у руках. Коли його викликають, то повiльно виходить до дошки. Вiдповiдає голосно, але повiльно. Якщо перервати вiдповiдь, хлопчик соромиться, голос його стає глухим та тихим - такий стан залишається надовго. Настрiй коливається мiж пригнiченим та спокiйно-веселим. У цього хлопчика меланхолiчний темперамент.
Учень Ш. Рухи швидкi та жвавi. Пiд час уроку постiйно змiнює позу, безперервно розмовляє з iншими учнями. Дуже активний. На будь-яке запитання вчителя пiднiмає руку та вiдповiдає, не турбуючись, правильно чи неправильно. Говорить голосно, швидко. На перервах нiколи не сидить на мiсцi, бiгає по коридорах, бореться з хлопцями. Переважає веселий, життєрадiсний настрiй, який, проте, може швидко змiнюватись. Характернi дуже виразнi та сильнi емоцiйнi реакцiї. Нестриманий та непосидючий. Це хлопчик холеричного темпераменту [14].
Для обох учнiв негативна оцiнка є сильним збудником, тому що обидва активно позитивно ставляться до навчання. Однак сильна нервова система учня Ш. перемагає цi стимули i вiдповiдає збудженням, а тому негативна оцiнка може його стимулювати. Учень М., навпаки, виявляє пригнiченiсть, зниження працездатностi пiсля поганої оцiнки. Така рiзна реакцiя учнiв потребує рiзних педагогiчних прийомiв. Так, негативну оцiнку щодо М. треба застосовувати обережно, пом'якшуючи її негативну дiю. I навпаки, стосовно Ш. можна використати негативну оцiнку настiльки, наскiльки цього потребує пiдвищення його успiшностi.
Правильне виховання - в контекстi проблем темпераменту - має полягати в тому, щоб у процесi формування особистостi закрiплювати позитивнi та гальмувати негативнi якостi темпераменту, характернi для конкретного iндивiда.
Вимоги дiяльностi та тип темпераменту. У деяких видах дiяльностi вiд рис темпераменту Може залежати не тiльки хiд виконання, а й кiнцевий результат. А тому щодо певного рiзновиду дiяльностi слiд говорити про бiльш чи менш сприятливi динамiчнi риси психiки. Деякi рiзновиди дiяльностi висувають жорсткi вимоги до темпу та iнтенсивностi дiй, отже, потребують спецiального добору виконавцiв за цими якостями. Наприклад, тому, хто хоче стати льотчиком-випробувачем, диспетчером на виробництвi чи оволодiти деякими видами циркового мистецтва, треба мати рухливий та сильний тип нервової системи. Актору та музиканту необхiдна емоцiйна збудливiсть [7].
Але в бiльшостi професiй риси темпераменту, надаючи своєрiдностi процесу дiяльностi, не впливають на її кiнцеву продуктивнiсть. Недолiки темпераменту можуть компенсуватися спецiальною пiдготовкою, вольовими зусиллями та захопленiстю.
Особливостi темпераменту виявляються насамперед в особливостях використання способiв роботи. Iндивiдуальний стиль дiяльностi виробляється та вiдшлiфовується, якщо людина активно шукає прийоми та засоби, що допоможуть досягти найкращих результатiв. Так, iндивiдуальний стиль дiяльностi яскравiше проявляється у творчих людей, майстрiв своєї справи, оскiльки для творчої особистостi характерна iндивiдуалiзацiя прийомiв роботи.
Серед визначних людей трапляються представники рiзних типiв темпераменту. Тiльки в художнiй лiтературi зустрiчаємо холерика О. С. Пушкiна, сангвiнiка О. I. Герцена, флегматика I. О. Гончарова, меланхолiка М. В. Гоголя, якi використовували такий режим та способи виконання дiяльностi, якi вiдповiдали iндивiдуальному темпераменту. Риси темпераменту є однiєю з передумов розвитку характеру [1].
РОЗДIЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛIДЖЕННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ ПIДЛIТКIВ.
2.1. Характеристика органiзацiї i методiв дослiдження.
Дане дослiдження проводилось в школi N27. В дослiдженнi нами були використанi три методики для дослiдження темпераменту в даному класi. Дослiдження проводилось в 7 класi. Учням пропонувалося вiдповiсти на заданi питання, якi характеризували їхнiй темперамент. На питання пропонувалося вiдповiдати читко та конкретно, писати тiльки свою думку i саме те що перше приходило на думку не розмовляючи з iншими учнями. Питання задавалися чiтко та повторювалися два рази якщо щось було не зрозумiло то учнi могли задавати питання експериментатору. Таким чином були створенi сприятливi умови для отримання достовiрної iнформацiї за допомогою методик обраних для дослiдження.
Тест-опитувальник Г. Айзенка для дiагностики властивостей i типу темпераменту.
Iнструкцiя. Вам пропонується 57 питань про особливостi вашої поведiнки i ваших почуттiв. Якщо згоднi, ставте "плюс", якщо нi - "мiнус". Працюйте швидко, не витрачаючи багато часу на обдумування вiдповiдей, тому що найбiльш цiкава ваша перша реакцiя, а не результат дуже довгих роздумiв. Пам'ятайте, що вiдповiдати треба на кожне питання. Тут не може бути добрих чи поганих вiдповiдей. Це не випробування ваших здiбностей, а лише з'ясування особливостей вашої поведiнки. Питання опитувальника приведенi в додатку
Iнтерпретацiя результатiв. Якщо ви набрали 12 i бiльше балiв по першiй шкалi, то ви - екстраверт (12-18 балiв - помiрна екстраверсiя, 19-24 - значна), якщо у вас менше 12 балiв, то ви iнтроверт (1-7 балiв - значна, 8-11 - помiрна iнтроверсiя).
Якщо у вас 12 i менше балiв за другою шкалою, то ви емоцiйно стiйкi (до 10 балiв - висока стiйкiсть, 11-12 балiв - середня); якщо бiльше 12 балiв, то ви емоцiйно нестiйкi (15-18 балiв - висока, 19 -24 балiв - дуже висока нестiйкiсть).
Якщо ви набрали за шкалою "скритнiсть-вiдвертiсть" бiльше 4 балiв, то вашi вiдповiдi були не завжди щирими i свiдчать про тенденцiю орiєнтуватися на хороше враження про себе. За допомогою опитувальника, на думку Г. Айзенка, можна визначити тип темпераменту. Якщо зобразити координати на аркушi паперу i вiдкласти бали (вiд 0 до 24) по осях стiйкiсть (стабiльнiсть) - нейротизм та екстраверсiя - iнтроверсiя, то поєднання характеристик вкаже на тип темпераменту. У верхнiй правiй частинi (нестiйкi екстраверти) розмiстяться холерики; в правiй нижнiй частинi - сангвiнiки; в лiвiй нижнiй - флегматики i в лiвiй верхнiй частинi - меланхолiки [13, 12].
Проведення дослiдження Тест А. Бєлова.
Тест А. Бєлова мiстить "паспорти" темпераментiв, якi складаються з перелiку рис, притаманних представникам кожного з чотирьох типiв темпераменту. Слiд вiдповiдати, виходячи з того, як Ви поводитеся у повсякденному життi, а не в якихось екстремальних умовах.
Вiдмiтьте знаком "+" тi риси в "паспортi" темпераменту, якi характернi для вашої вдачi.
Паспорти темпераментiв:
Не забувайте, що це ваша власна, тобто суб'єктивна оцiнка самого себе.
Паспорти вiдповiдають темпераментам:
I - холеричному; II - сангвiнiчному; III - флегматичному; IV - меланхолiчному.
2. Визначте темперамент за формулою:
Де ФТ - значення темпераменту;
А - загальна кiлькiсть плюсiв за всiма типами;
А х - число плюсiв у "паспортi" холерика;
А с - число плюсiв у "паспортi" сангвiнiка;
А ф - число плюсiв у "паспортi" флегматика;
А м - число плюсiв у "паспортi" меланхолiка.
Кiнцевий вигляд формула може мати, наприклад, такий:
Це означає, що даний темперамент на 35% - холеричний, на 30% - сангвiнiчний, на 14% - флегматичний i на 21% - меланхолiчний.
Питання опитувальника приводяться в (додатка Г)
Оцiночна шкала. Якщо кiлькiсть позитивних вiдповiдей за одним з типiв темпераменту складає 40% i бiльше, це означає, що даний тип темпераменту для Вас є домiнуючим. Якщо цей результат складає 30-39%, то риси даного типу виявленi у Вас досить сильно, якщо 20-29% - риси даного типу виявленi середньо. При результатi 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виявленi у Вас значною мiрою [13, 16].
2.2. Результати дослiдження типiв темпераменту в дослiджуваному класi.
Результати дослiдження за допомогою методики Г. Айзенка дiагностики властивостей i типу темпераменту: Дослiдження показало що в дослiджуваному класi зустрiчаються всi типи темпераменту, але кiлькiсть носiїв рiзних темпераментiв рiзна. Шкала вiдвертостi надала iнформацiю що лише два учня iнформацiї яких можна не довiряти, але це на загальну картину впливати на буде. Статистично вiдсотковий склад носiїв рiзних темпераментiв такий: Сангвiнiчний тип мають 29% учнiв, Флегматичний 33%, Меланхолiчний 14% Холеричний 24%. Всi цi данi приведенi в (додатка А.)
Зазвичай чистий тип темпераменту зустрiчається дуже рiдко, найчастiше в людини є декiлька типiв ВНД але домiнує один iз них тому для кращого розумiння цього явища ми застосуємо методику визначення вiдсоткового спiввiдношення рiзних типiв ВНД у представникiв дослiджуваної групи.
Рис. 1 Графiк спiввiдношення рiзних типiв темпераменту в дослiджуванiй групi.
Результати дослiдження отриманi за допомогою методики Тест А. Бєлова. пiдтверджують те що зазвичай чистий тип ВНД зустрiчається дуже рiдко в дослiджуваному класi таких людей взагалi не виявлено результати дослiдження приведенi в (додатка Б).
Аналiз продуктiв дiяльностi.
Один з найпоширенiших методiв психологiчного дослiдження - вивчення продуктiв дiяльностi. Метод являє собою систему дослiдницьких процедур, спрямованих на збiр, систематизацiю, аналiз та тлумачення продуктiв дiяльностi людини. Центральним моментом структури методу є поняття "продукт дiяльностi". Методичне визначення даного поняття дещо вiдрiзняється вiд суто теоретичного його визначення. Так пiд продуктом дiяльностi особистостi розумiються реально-практичнi та iдеальнi за формою вияви активностi даної особистостi щодо явищ об'єктивного та суб'єктивного свiту. Пiзнавальнi або перетворюючi за змiстом, вони виявляють iндивiдуальнiсть конкретної людини в кожному з її дiянь, спрямованих на пiзнання або перетворення елементiв довколишньої реальностi.
В нашому випадку ми беремо до аналiзу оцiнки з журналу по предметах високої складностi (Додаток. В). Проаналiзувавши таблицю ми бачимо що Сангвiнiки мають середнiй бал по всi предметах в середньому 9.5 - 8.7. Холерики 9.25 - 7.5. Флегматики 7.0 - 6.5. Меланхолiки 7.0 - 6.0. Таким чином можна говорити про те що загальна навчальна успiшнiсть Флегматикiв i меланхолiкiв менша нiж у сангвiнiкiв i холерикiв.
Це пояснюється тим що флегматики взагалi є iнертними а меланхолiки слабкими, саме тому вони не можуть довго витримувати навантаження навчального процесу. Тому навчальнi предмети повиннi бути методично розрахованi на цi особливостi учнiв.
2.3. Поради щодо врахування особливостей типу темпераменту в навчальнiй дiяльностi
Темперамент дитини - один iз найважливiших орiєнтирiв у здiйсненнi iндивiдуального пiдходу в її вихованнi. Як зазначає київський психолог В. У. Кузьменко, "Iндивiдуальний пiдхiд у вихованнi - це варiативне використання педагогом цiлiсної системи засобiв, форм, методiв та прийомiв виховної роботи з урахуванням комплексу iндивiдуальних вiдмiнностей дiтей" [19].
Вiд властивостей темпераменту залежать динамiчнi (швидкiсть, сила, iнтенсивнiсть) особливостi характеру. Властивостi темпераменту можуть сприяти або протидiяти розвитку певних якостей особистостi (холерику легше стати хоробрим, нiж меланхолiку). Тип темпераменту певним чином зумовлює недолiки характеру при послабленнi виховання. У такому випадку сангвiнiк недостатньо зосереджений, похапливий, поверховий, легковажний. Холерик - нестриманий, конфлiктний, агресивний, невитриманий. Флегматик - млявий, байдужий, консервативний.
Меланхолiк вiдзначається хворобливою вразливiстю, замкнутiстю, вiдчуженiстю, безволлям. Вродженi динамiчнi можливостi дiтей - це тi вихiднi умови, в яких повинен дiяти вихователь, реалiзуючи свої професiйнi цiлi. А вiдтак, для дiтей кожного типу темпераменту актуальними є певнi виховнi задачi [18].
Так, для сангвiнiкiв важливо забезпечити збереження їх iнтересiв, формувати вмiння розгортати сюжет гри, знаходити в ньому новi повороти, повертатись до розпочатої роботи та завершувати її. Враховуючи знижену сензитивнiсть, варто звернути увагу на формування симпатiї до оточуючих, вмiння розумiти та враховувати iнтереси iнших людей - i дорослих, i ровесникiв.
Для холерика властива висока реактивнiсть, пiдвищено збудлива реакцiя на оточуюче. Дитина погано керує собою у незвичних ситуацiях. Тодi слiд забезпечити особливо уважний контроль з боку дорослого. З ровесниками такi дiти поводяться нестримано, iнодi конфлiктно й агресивно. Тому дорослому варто навчати таких дiтей взаємодiяти з iншими, знаходити з ними спiльну мову. Холерикiв, якi внаслiдок швидкої втомлюваностi часто порушують поведiнку, не слiд жорстко карати, важливiше - створити умови, що попереджають перевантаження дитини та надмiрне збудження нервової системи, включити малюка у цiкаву й захопливу справу
Дитина-меланхолiк вiдзначається мрiйливiстю, деякою вiдчуженiстю вiд iнших дiтей, надмiрно чутливi до емоцiйного ставлення до них оточуючих. Тому у виховних впливах мають переважати заохочення над осудом i покаранням. Такi дiти чуйно реагують на негаразди свої та ровесникiв, потребують у цi моменти моральної пiдтримки, висловлення дорослими впевненостi в їх силах i можливостях. Щоб дитина успiшно долала труднощi в роботi, потрiбно пiдкреслювати її успiхи, посилювати позитивнi емоцiї. У спiлкуваннi з ровесниками меланхолiки уникають галасливих забав та iгор, прагнуть до спокiйних iгор. Якщо таких партнерiв їй знайти не вдається, то грається на самотi. Отже потрiбно залучати таких дiтей у колективнi справи, знаходячи посильну для їх виконання роль.
Динамiчнi особливостi психiки дiтей проявляються i у мiрi їх фiзичної активностi - рухливостi. Вихователiв та батькiв турбують, насамперед, надмiрно повiльнi або надмiрно рухливi дiти. Їх, як правило, не так багато у групi дитячого садка, але вони можуть розбалансовувати чiтко встановлений для всiх режим дня, виконуючи дуже швидко, або дуже повiльно окремi режимнi моменти. Дiти з уповiльненою поведiнкою постiйно перебувають у невиграшних для себе ситуацiях: коли всi вже закiнчили одягатись i пiшли на прогулянку, ця дитина ще у роздягальнi; всi пообiдали, а ця дитина ще за столом тощо. Їх намагання робити щось швидше призводять до розпаду дiяльностi, коли дитина стає взагалi нездатною до її виконання. Водночас, такi дiти можуть бути дуже чутливими до зауважень дорослих, в них виникає пiдвищена мотивацiя їх уникнення. Вони глибоко переживають свою уповiльненiсть, стають замкненими, неконтактними. М. М. Кольцова рекомендує у роботi з цими дiтьми враховувати наступнi застереження: входження в роботу вимагає часу, поспiх ще бiльше гальмує iнертну дитину у вимогах i вказiвках використовується тiльки спокiйний, рiвний тон, адже малюк дiє не навмисне, а тому, що iнакше не може, будь-яке навантаження, завдання даються на позитивному емоцiйному фонi, включають елемент гри.
ВИСНОВКИ
Дане дослiдження дає змогу зробити такi висновки: Темперамент вiдбиває динамiчнi аспекти поводження, переважно уродженого характеру, тому властивостi темпераменту найбiльш стiйкi i постiйнi в порiвняннi з iншими психiчним особливостями людини. Найбiльш специфiчна особливiсть темпераменту полягає в тому, що рiзнi властивостi темпераменту даної людини не випадково сполучаться один з одним, а закономiрно зв'язанi мiж собою, утворити визначену органiзацiю, структуру. Тип темпераменту має важливе прикладне значення для правильного виховання дiтей в рiзних вiкових перiодах i не тiльки також цю характеристику потрiбно брати до уваги при виборi спецiальностi та подальшої соцiальної диференцiацiї особистостi.
1. Зазвичай чистий тип темпераменту зустрiчається дуже рiдко, найчастiше в людини є декiлька типiв ВНД але домiнує один iз них тому для кращого розумiння цього явища ми застосуємо методику визначення вiдсоткового спiввiдношення рiзних типiв ВНД у представникiв дослiджуваної групи.
2. Дослiдження за допомогою методики Айзенка показало, що в дослiджуваному класi зустрiчаються всi типи темпераменту, але кiлькiсть носiїв рiзних темпераментiв рiзна. Шкала вiдвертостi надала iнформацiю що лише два учня iнформацiї яких можна не довiряти, але це на загальну картину впливати на буде. Статистично вiдсотковий склад носiїв рiзних темпераментiв такий: Сангвiнiчний тип мають 29% учнiв, Флегматичний 33%, Меланхолiчний 14% Холеричний 24%.
3. Проаналiзувавши таблицю з даними про успiшнiсть, ми бачимо, що Сангвiнiки мають середнiй бал по всi предметах в середньому 9.5 - 8.7. Холерики 9.25 - 7.5. Флегматики 7.0 - 6.5. Меланхолiки 7.0 - 6.0. Таким чином можна говорити про те що загальна навчальна успiшнiсть Флегматикiв i меланхолiкiв менша нiж у сангвiнiкiв i холерикiв. Це пояснюється тим що флегматики взагалi є iнертними а меланхолiки слабкими, саме тому вони не можуть довго витримувати навантаження навчального процесу. Тому навчальнi предмети повиннi бути методично розрахованi на цi особливостi учнiв.
4. В ходi дослiдження iндивiдуальної властивостi темпераменту ми дiйшли висновкiв що темперамент має важливе значення в навчальнiй дiяльностi дитини. Таким чином врахування особливостей темпераменту є невiд'ємною частиною педагогiчного процесу. Таким чином можна стверджувати, що гiпотеза нашого дослiдження являється пiдтвердженою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-- Глуханюк Н. С. Общая психология / Н.С. Глуханюк, А.А. Печеркин, С.Л. Семенов. Академия - Москва, 2012. - 288 c.
-- Голубева, Э. А. Способности и индивидуальность / Голубева Э. А. - М. : Прометей, 1993. - 306 с.
-- Дружинин, В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 368 с.
-- Киршева А. А. Психодиагностика личности. / А. А. Киршева, А. А. Рябчикова. - М.: Гелiкон, 1995. - 198 с.
-- Макарова Л.Л., Синельников В.М. Загальна психологiя: методичнi розробки семiнарських занять: Навч. посiбник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. - 200 с.
-- Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2005. - 583 с.
-- Максименко, C. Д. Загальна психологiя : навч. посiбник / С. Д. Максименко - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : "Центр навчальної лiтератури", 2004. - 272 с.
-- Марцинковская Т. Д. Общая психология / Т.Д. Марцинковская Академия - Москва, 2013. - 384 c.
-- Матюшкин А. М. Психология мышления. Мышление как разрешение проблемных ситуаций; КДУ - Москва, 2013. - 190 c.
-- Носс И. Н. Введение в практику психологического исследования / И.Н. Носс, Н.В. Васина Издательство Института психотерапии - Москва, 2012. - 352 c
-- Общая психология. Курс лекций для первой ступени педагогического образования; Владос - Москва, 2012. - 448 c.
-- Основи практичної психологiї / В. Панок, Т. Титаренко. - К. Либiдь, 2006. - 236 с.
-- Пашукова Т.I. Практикум iз загальної психологiї. / Т.I. Пашукова, А.I. Допiр, Г.В. Дьяконов. - К.: Знання, КОО, 2006. - 203 с
-- Психологiя: Пiдручник /за ред. Ю. Трофiмова. - К. : Либiдь, 2006. - 560 с.
-- Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологии: в 2-х т. / Рубинштейн С. Л. - СПб.: Изд-во Питер, 2002. - 720 с.
-- Хозиев В. Б. Практикум по общей психологии / В.Б. Хозиев Академия - Москва, 2013. - 272 c
-- Хрестоматия по психологии / Сост. В, В, Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 2007. - 389 с.
-- Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологiя. Як допомогти собi та iншим: Навч. посiбник. - К.: Наукова думка, 2000. - 189 с.
-- Шадських Ю. Г. Психологiя i педагогiка: Навч. посiб. для студ. вищих навч. закладiв. / Ю. Г. Шадських. - Львiв : Магнолiя, 2007. - 319 с.
-- Шостак В. И. Психофизиология / В.И. Шостак, С.А. Лытаев, М.С. Березанцева. ЭЛБИ-СПб - Москва, 2012. - 352 c.
ДОДАТКИ
Додаток А. Таблиця та дiаграма темпераменту та шкала вiдвертостi за методикою Г.Айзенка.
|
Iм'я |
Сангвiнiк |
Холерик |
Флегматик |
Меланхолiк |
Вiдвертiсть |
|
Олександр |
Сангвiнiк |
|
|
|
4 |
|
Владислав |
|
|
Флегматик |
|
6 |
|
Юлiя |
|
Холерик |
|
|
3 |
|
Дмитро |
|
|
Флегматик |
|
6 |
|
Тетяна |
|
|
|
Меланхолiк |
5 |
|
Анастасiя |
Сангвiнiк |
|
|
|
7 |
|
Вiкторiя |
Сангвiнiк |
|
|
|
4 |
|
Марина |
|
|
Флегматик |
|
5 |
|
Вiкторiя |
|
|
|
|
2 |
|
Сергiй |
|
Холерик |
|
|
5 |
|
Тетяна |
Сангвiнiк |
|
|
|
8 |
|
Андрiй |
|
|
|
Меланхолiк |
5 |
|
Ярослав |
|
|
Флегматик |
|
6 |
|
Галина |
|
|
Флегматик |
|
4 |
|
Богдан |
Сангвiнiк |
|
|
|
5 |
|
Тетяна |
|
|
Флегматик |
|
5 |
|
Сергiй |
|
Холерик |
|
|
6 |
|
Микола |
|
Холерик |
|
|
4 |
|
Вадим |
|
|
|
Меланхолiк |
3 |
|
Тетяна |
Сангвiнiк |
|
|
|
7 |
|
Вiра |
|
|
Флегматик |
|
6 |
|
Вiкторiя |
|
Холерик |
|
|
5 |
Додаток Б. Таблиця спiввiдношення прояву рiзних типiв ВНД у учнiв дослiджуваного класу.
|
Iм'я |
Сангвiнiк |
Холерик |
Флегматик |
Меланхолiк |
Домiнує |
|
Олександр |
60 |
15 |
10 |
15 |
Сангвiнiк |
|
Владислав |
25 |
15 |
40 |
20 |
Флегматик |
|
Юлiя |
10 |
55 |
25 |
10 |
Холерик |
|
Дмитро |
10 |
5 |
70 |
15 |
Флегматик |
|
Тетяна |
15 |
10 |
15 |
60 |
Меланхолiк |
|
Анастасiя |
40 |
25 |
15 |
10 |
Сангвiнiк |
|
Вiкторiя |
50 |
20 |
15 |
15 |
Сангвiнiк |
|
Марина |
10 |
15 |
70 |
5 |
Флегматик |
|
Вiкторiя |
25 |
10 |
25 |
40 |
Меланхолiк |
|
Сергiй |
60 |
5 |
15 |
20 |
Холерик |
|
Тетяна |
75 |
10 |
10 |
5 |
Сангвiнiк |
|
Андрiй |
15 |
15 |
20 |
50 |
Меланхолiк |
|
Ярослав |
25 |
10 |
45 |
20 |
Флегматик |
|
Галина |
20 |
10 |
55 |
15 |
Флегматик |
|
Богдан |
55 |
30 |
15 |
10 |
Сангвiнiк |
|
Тетяна |
10 |
20 |
65 |
5 |
Флегматик |
|
Сергiй |
10 |
55 |
25 |
10 |
Холерик |
|
Микола |
15 |
45 |
30 |
5 |
Холерик |
|
Вадим |
10 |
10 |
20 |
60 |
Меланхолiк |
|
Тетяна |
55 |
20 |
10 |
15 |
Сангвiнiк |
|
Вiра |
65 |
10 |
10 |
15 |
Флегматик |
|
Вiкторiя |
55 |
10 |
15 |
20 |
Холерик |
Додаток В. Таблиця аналiзу продуктiв дiяльностi.
|
Iм'я |
Математика |
Українська мова |
Фiзика |
Бiологiя |
Домiнує |
|
Олександр |
8 |
6 |
10 |
9 |
Сангвiнiк |
|
Владислав |
6 |
7 |
6 |
8 |
Флегматик |
|
Юлiя |
7 |
7 |
5 |
8 |
Холерик |
|
Дмитро |
5 |
7 |
8 |
4 |
Флегматик |
|
Тетяна |
6 |
5 |
7 |
8 |
Меланхолiк |
|
Анастасiя |
9 |
7 |
9 |
9 |
Сангвiнiк |
|
Вiкторiя |
7 |
6 |
8 |
7 |
Сангвiнiк |
|
Марина |
6 |
6 |
7 |
5 |
Флегматик |
|
Вiкторiя |
5 |
8 |
6 |
7 |
Меланхолiк |
|
Сергiй |
8 |
6 |
8 |
7 |
Холерик |
|
Тетяна |
6 |
8 |
7 |
7 |
Сангвiнiк |
|
Андрiй |
4 |
6 |
6 |
7 |
Меланхолiк |
|
Ярослав |
6 |
6 |
7 |
9 |
Флегматик |
|
Галина |
5 |
7 |
7 |
6 |
Флегматик |
|
Богдан |
8 |
6 |
8 |
7 |
Сангвiнiк |
|
Тетяна |
5 |
7 |
4 |
6 |
Флегматик |
|
Сергiй |
4 |
6 |
9 |
6 |
Холерик |
|
Микола |
6 |
7 |
6 |
7 |
Холерик |
|
Вадим |
5 |
7 |
6 |
6 |
Меланхолiк |
|
Тетяна |
8 |
8 |
7 |
7 |
Сангвiнiк |
|
Вiра |
6 |
6 |
7 |
5 |
Флегматик |
|
Вiкторiя |
5 |
6 |
7 |
6 |
Холерик |
Додаток Г. Питання до опитувальника мет. Айзенка.
1. Чи часто ви вiдчуваєте потяг до нових вражень, пошукам пригод, змiну обстановки?
2. Чи часто ви потребу в друзях, якi розумiють всi, можуть пiдбадьорити i втiшити?
3. Ви людина безтурботний, безтурботний?
4. Дуже вам важко сказати кому-то "нi"?
5. Чи замислюєтеся ви перед тим, як щось робити?
6. Якщо ви обiцяєте що-небудь зробити, то чи завжди стримуєте своє слово?
7. Чи часто у вас змiнюється настрiй?
8. Зазвичай ви дiєте i говорiть швидко, не замислюючись?
9. Чи часто ви вiдчуваєте себе нещасною людиною, без достатнiх на те причин?
10. Завзято ви сперечаєтеся, до кiнця вiдстоюючи свою точку зору?
11. З'являється чи є у вас почуття остраху чи збентеження, коли хочете познайомитися з симпатичним представником протилежної статi?
12. Виходьте ви iнодi з себе, сердячись не на жарт?
13. Чи часто ви дiєте пiд впливом хвилинного настрою?
14. Чи часто ви переживаєте вiд того, що зробили чи сказали таке, що не слiд
було б
15. Чи усвiдомлюєте ви зазвичай перевагу книгам, а не зустрiчей друзями?
16. Чи легко вас образити?
17. Чи любите ви часто бувати в компанiях?
18. Чи виникають у вас думки, якi хотiли б приховати вiд iнших?
19. Чи буває так, що iнодi ви так повнi енергiєю, що все горить в руках, а iнодi млявi?
20. Чи вважаєте ви мати менше друзiв, але зате особливо близьких?
21. Чи часто ви мрiєте?
22. Коли з вами говорять у пiдвищених тонах, чи вiдповiдаєте тим же?
23. Чи часто вас турбує почуття провини?
24. Чи всi вашi звички хорошi i бажанi?
25. Чи здатнi ви дати волю своїм почуттям i як слiд повеселитися в компанiї?
26. Чи вважаєте ви себе людиною збудливим i чутливим?
27. Чи вважають вас оточують живим i веселим людиною?
28. Чи часто ви, зробивши якесь важливе справу, вiдчуваєте таке вiдчуття, що могли б зробити його краще?
29. Коли знаходитеся в товариствi iнших людей, ви бiльше мовчите?
30. Чи не буває так, що iнодi ви брешете?
31. Чи трапляється так, що ви не можете заснути вiд того, що в голову лiзуть рiзнi думки?
32. Якщо ви хочете дiзнатися про що-небудь, то вiддасте перевагу прочитати про це в книзi, газетi, що запитати?
33. Чи буває у вас сильне серцебиття?
34. Чи подобається вам робота, що вимагає постiйної уваги?
35. Чи буває такий стан, що вас кидає в тремтiння вiд хвилювання в якiйсь екстремальнiй ситуацiї?
36. Чи завжди ви платили б за провезення багажу в транспортi, якби не побоювалися перевiрки?
37. Неприємно вам знаходитися в суспiльствi, де жартують, смiються один над одним?
38. Ви дратiвливi?
39. Чи подобається вам робота, яка вимагає швидкостi дiй?
40. Хвилюєтеся ви з приводу неприємних подiй?
41. Ви ходите повiльно, не поспiшаючи?
42. Ви коли-небудь запiзнювались на роботу або зустрiч?
43. Чи часто ви бачите кошмарнi сни?
44. Чи правда, що ви так любите поговорити, що нiколи не втрачаєте випадку поговорити навiть з незнайомою людиною?
45. Чи турбують вас якi-небудь болю?
46. Ви б вiдчули себе дуже нещасним, якби тривалий час були позбавленi
широкого спiлкування з людьми?
47. Чи можна назвати вас нервовим людиною?
48. Чи є серед знайомих тi, якi вам явно не подобаються?
49. Чи можна сказати, що ви впевнена у собi людина?
50. Чи легко ви ображаєтеся, якщо iншi вказують на вашi помилки в роботi або особистi недолiки?
51. Чи вважаєте ви, що важко отримати справжнє задоволення вiд вечiрки?
52. Чи турбує вас вiдчуття, що ви чимось гiршi за iнших?
53. Чи легко вам внести пожвавлення в досить нудну компанiю?
54. Чи трапляється говорити про речi, в яких ви не розбираєтеся?
55. Стурбованi ви про своє здоров'я?
56. Чи любите ви жартувати?
57. Чи страждаєте ви вiд безсоння?
Всi 57 питань дiляться на три групи. 24 питання виявляють, екстраверт ви чи iнтроверт? Наступнi 24 питання пов'язанi з вашою емоцiйною стiйкiстю або нестiйкiстю. А останнi 9 питань визначають, наскiльки ви щирi у вiдповiдях.
Обробка результатiв. За кожну вiдповiдь, що спiвпадає з ключем, ставиться 1 бал. Бали по кожнiй з трьох шкал сумують.
Ключ до опитувальником.
Шкала iнтроверсiї-екстраверсiї: 1 +, 3 +, 5 -, 8 +, 10 +, 13 +, 15 -, 17 +, 20 -, 22+, 25 +, 27 +, 29 -, 32 -, 34 +, 37 -, 39 +, 41 -, 44 +, 46 +, 49 +, 51 -, 53 +, 56 +. Шкала емоцiйна стiйкiсть-нестiйкiсть: 2 +, 4 +, 7 +, 9 + 11 +, 14 +, 16 +, 19 +, 21 +, 23 +, 26 +, 28 +, 31 +, 33 +, 35 +, 38 +, 40 +, 43 +, 45 +, 47 +, 50 +, 52 +, 55 +, 57 +.
Шкала скритнiсть-вiдвертiсть (щирiсть): 6 +, 12 -, 18 -, 24 +, 30 -, 36 +, 42 -, 48 -, 54 -.
Додаток Д. Питання до методики Тест А. Бєлова: паспорт темпераментiв.
I. Ви: 1) непосидючi, метушливi; 2) нестриманi, запальнi; 3) нетерплячi; 4) рiзкi i прямолiнiйнi у стосунках з людьми; 5) рiшучi й iнiцiативнi; 6) впертi; 7) влучнi у суперечках; 8) працюєте поривами; 9) схильнi до ризику; 10) незлопам'ятнi; 11) маєте швидку, пристрасну, з плутаними iнтонацiями мову; 12) неврiвноваженi i схильнi до гарячковостi; 13) агресивнi; 14) нетерплячi до вад; 15) маєте виразну мiмiку; 16) здатнi швидко дiяти i щось вирiшувати; 17) невтомно прагнете до нового; 18) у Вас рiзкi, поривчастi рухи; 19) наполегливi в досягненнi поставленої мети; 20) схильнi до рiзких змiн настрою.
II. Ви: 1) веселi, життєрадiснi; 2) енергiйнi та дiловi; 3) часто не доводите розпочату справу до кiнця; 4) схильнi переоцiнювати себе; 5) здатнi швидко схоплювати нове; 6) непостiйнi в iнтересах i нахилах; 7) легко переживаєте поразки; 8) без труднощiв пристосовуєтесь до рiзних обставин; 9) iз задоволенням беретесь за будь-яку нову справу; 10) легко залишаєте справу, якщо вона перестала Вас цiкавити; 11) швидко включаєтесь у нову роботу i так само швидко переключаєтесь з однiєї справи на iншу; 12) для Вас обтяжливi одноманiтнiсть, буденна, клопiтка робота; 13) Ви товариськi та чуйнi, не вiдчуваєте скутостi у стосунках з новими для Вас людьми; 14) витривалi та працездатнi; 15) маєте голосну, швидку, чiтку мову, яка супроводжується жвавими жестами i виразною мiмiкою; 16) зберiгаєте самовладання в несподiванiй, складнiй ситуацiї; 17) маєте завжди бадьорий настрiй; 18) швидко засинаєте i прокидаєтесь; 19) буваєте незiбранi, виявляєте поспiшнiсть в рiшеннях; 20) часто вiдволiкаєтесь, схильнi до поверховостi.
III. Ви: 1) спокiйнi та холоднокровнi; 2) послiдовнi, серйознi в справах; 3) обачнi i розважливi; 4) вмiєте чекати; 5) мовчазнi i не любите зайвих балачок; 6) маєте спокiйну, врiвноважену мову iз зупинками, без особливих емоцiй, жестикуляцiї i мiмiки; 7) стриманi i терплячi; 8) доводите розпочату справу до кiнця; 9) не розтрачуєте даремно сили; 10) суворо дотримуєтесь встановленого розпорядку життя, системи в роботi; 11) легко стримуєте пориви; 12) не берете близько до серця похвалу чи засудження; 13) незлобливi, поблажливо ставитесь до критики на свою адресу; 14) постiйнi в своїх стосунках та iнтересах; 15) повiльно втягуєтесь в роботу i переключаєтесь з однiєї справи на iншу; 16) рiвнi у стосунках з людьми; 17) любите охайнiсть та порядок у всьому; 18) важко пристосовуєтесь до нових обставин; 19) витриманi; 20) дещо повiльнi. IV. Ви: 1) сором'язливi; 2) губитеся в нових обставинах; 3) важко встановлюєте контакт з незнайомими людьми; 4) не вiрите в свої сили; 5) легко переносите самотнiсть; 6) почуваєте пригнiченiсть i розгубленiсть при невдачах; 7) схильнi заглиблюватися в себе; 8) швидко втомлюєтесь; 9) маєте слабку, тиху мову, що iнодi переходить у шепiт; 10) мимоволi пристосовуєтесь до характеру спiврозмовника; 11) вразливi до слiз, 12) ставите високi вимоги до себе та iнших; 13) надзвичайно сприйнятливi до похвали чи засудження; 14) схильнi до пiдозр; 15) хворобливо чутливi i легко вразливi; 16) надмiрно образливi; 17) замкнутi та вiдлюдкуватi, не дiлитися нi з ким своїми думками; 18) малоактивнi, несмiливi; 19) покiрнi; 20) прагнете викликати спiвчуття i допомогу оточуючих.
2