Аннотация: Второе стихотворение про приключения.Ксанки и Дарынки. Девчата пошли в лес по дрова, и случайно наткнулись на орка который их отведет к несметным сокровищам.))
Ксанка та Даринка
Пошук скарбу
Якоїсь свiтлої доби
Дiвчата в лiс пiшли по дрова
Всi орки, людожери, змiї
Поникались по норам звiр'їм
Iде гроза! Трясе цицьками!
Кремезним кулаком, з обличчя
Зеленi соплi витiра.
Ксанка - красива i велика!
Неначе Буцифал в припадку.
Несе стальну сокиру притко
Буде дуби вона рубати.
Заней плететься наче тiнь
Довга Дарина!
Трах! Бах! Страшенний шум!
Усе гремить , i щось трещить.
-"От длина дура! " Ксанка бурчить.
Даринка тонкою ногою расковиряла в землi дiрку.
А там нора була велика в якiй спав орк, на iм'я Дрига.
-"А ну вставай зелено жабо!" Дарино сильно розлютилась.
-"Якого бiса ти паскудо залiз пiд землю мов пацюк"
-"А якби ногу я зламала ". Орк розкрив очi, озирнувсь
Да як заверещеть жалiбно: "Простiть, дiвчата, каюсь" хрюк.
-"А ну Дарино вiдiйди, я цю паскуду зараз з'їм"
Ксанка замахнула сокирой, орк якось зжався и кричить
-"Небий царице, я здаюся. У мене карта є про клад "
-"Царi, турецьки бусурмани, усякий зброд,
ходили лiсом крiзь пещери
Там орчий табор, людей мочить, знiмає дрантя з них яскраве
Та по мiшкам i в нори, в нори.
Якщо не в'бєте, вiдведу"
Ксанка задумалася дуже, та дупу почала чесать.
Даринка каже: - "Якщо брешеш.... уб'ю падлюка. "
-"Панчохи, синi панталони, яскравi галiфе, лiфи
Дiвчата все вiддам, тiльки не бийте " :Орк причитав.
-"Здiймись паскудо i веди " :Дарина грiзно прокричала.
Ксанка замрiялась : "Лiфи, лiфи. Я хочу все, i зараз".
Дрига, по дригав по тропам, все мiж дерев i в хащi.
Ксанка с Дариной поп'ятам . "Я хочу новий плащик.
Я хочу с бiсером труси, i синiє панчохи.
Я хочу юбки до колєн. I хочу принца, очень"
Ксанка скиглила, наче звiр забутий пiд забором.
"От ще не много i на мiстi. Гей друзi орки , завтрак в мiстi "
Дрига завiв дiвчат у пастку. Це був якiйсь великий грот.
Бiля стiни кiсток багато. Та дивляться глаза з дiрок.
Тут засвестiло, закружило. З дiрок дереться орча сила.
"Ми жерти хочемо Дрига. Вахтар , Барту тащiть котла"
Ксанка почухала за вухом, сокиру в гору пiдвела.
I полетiло: тiло, вухо.... рука, нога i голова.
Ксанка дралася як пантера. Даринко в сторонi чекала.
Тут хвать iз кучи м'яса. За чуба витягнула орка.
-"Ну що зелений? Де скарби? Де комзоли? Де бiсера?"
-"Ой, не вбивайте все скажу. Скарби за камiнцем великим"
- "Ну якщо брешеш?! Ксанко - фас!"
Ксанка обтрухнувшись вiд м'яса, с размаху пнула по гранiту.
Гранiт розсипався мов снiг. Страшенний крик:
-"Хто разбудив мене падлюки " Ксанка на сраку, впала з нiг.
Це був циклоп, великiй дуже. Вiн мав хвоста, велике око, рiг.
-" Ой принце мiй! Я тебе люблю, бери мене хутшич, хутчиш"
Це верещала Ксанка блiда. Не бачила вона циклопiв....
Циклоп як глянув на принцесу, так обмочив копита , й хвост.
-"Нi я не хочу!!! Мамо! Люба! Рятуйте хто-небудь " : кричав.
Но грот закритий, хащi темнi. Хоч верещи, не верещи.
А Ксанка добулась циклопа, роздерла мов мавпа журнал.
Даринка зняла з орка Дриги, панчохи класниє, цвiтнi
-"Ну бережись кузнец Микола. Тепер я дама хоть куди "
Дiвчата вволю надурившись , пiшли додому по кущам.
Зламали пару дубiв мiцних, i потягли iх за корня.
Усе смеркалось, пiвнi спали,
З труби валило бiлим паром.
А десь на другiй сторонi,
В печерi темнiй дрихли злиднi.
Вони не знали , що капец -
В обличчi Ксанки и Дарини
Прийде до них, та вдриск рознесе
Пiв лiса та нору мишей.
А зараз, лягать спати дiти!
Поки не дали пиндюлей.