Глава 1. Початок

Ми народилися в часи занепаду нашого суспльства, хтось мав усе змнити. Це сторя одного героя, хоча гером його не назвеш.

Фелкс так звали нашого героя. Вн народився вирс на окран штату Арзона, серед спекотних втрв нескнченних пустельних рвнин. Його домом був старий трейлер, що стояв бля величезного автозвалища. Для бльшост людей це мсце було царством рж та пилу, але для нього безмежна лабораторя.

Ще дитиною вн любив нишпорити серед куп металобрухту, знаходячи там детал, як нш вважали смттям. з зламаних магнтол вн складав приймач, з мдних дротв антени, а з бляшанок корпуси для саморобних приладв. Кожна його грашка мала мету: ловити сигнали, чути те, що недоступне ншим.

У школ Фелксу жилося нелегко. Однокласники часто смялися з нього худорлявого, з вчно грязними пальцями й розкуйовдженим волоссям. Вони не розумли його захоплення електронкою й зневажали тихе, замкнуте життя. Його дражнили хламовим професором часом навть штовхали в коридорах.

Та вн нколи не падав духом. Фелкс умв терпти, а замсть бйок вибирав мовчазну витримку. Усередин вн повторював соб: Колись я доведу, що бачу бльше, нж вони.

Батько працював механком на тому ж звалищ. Мовчазний суворий на вигляд, вн умв лагодити будь-що вд тракторв до старих генераторв. Проте, дивлячись на сина, вн бачив у ньому щось бльше, нж простого майстра.

Знаш, Фелксе, сказав вн одного вечора, коли сонце фарбувало пустелю в криваво-червоний колр, я розбираю машини, а ти розбираш саму тишу. Ти чуш там, де нш мовчать. Не загуби цього.

Мати померла, коли хлопчиков було лише шсть. Спогади про не були нечткими, мов радосигнал у шум: лагдна усмшка, теплий голос, запах кориц в повтр. Втрата зробила його ще замкнутшим, але й навчила цнувати кожну мить, коли свт говорив до нього хоч якимось знаком.

Ночами вн сидв на даху трейлера, спрямовуючи в небо сво саморобн антени. Йому подобалося слухати шурхт ефру хаотичний, але живий. Там, серед перешкод, вн нод ловив уривки чужих розмов, сигнали далеких радостанцй чи випадков коди.

нод йому здавалося, що вн чу бльше, нж варто. Що свт прихову вд нших щось важливе.

Вн часто ходив до бблотеки, брав книги, виходив на дах будинку й зачитувався до пзньо ноч, поки охоронець не проганяв його.

Час шов. Пил Арзони давно осв на дитяч роки Фелкса, але звичка слухати свт не зникла. Вона лише набула нових форм.

Коли вн вирс, його захоплення змнилося на професю Фелкс став першокласним програмстом але по ночам вн займався хакерством. Спершу це було невинне хоб: вн створював прост програми, як могли зламати гров акаунти чи вдкрити доступ до закритих файлв. Але швидко цього стало замало.

Його улюбленим заняттям було писати ботв-розбйникв маленьк цифров стоти, як нишпорили просторами нтернету, заражаючи чуж компютери, збираючи нформацю й вдкриваючи йому нов двер. Вн ставився до них майже як до живих давав м мена, записував у щоденник хн подорож, а нод навть виправляв хн характери, змнюючи алгоритми.

ди, малий, бурмотв вн, натискаючи Enter. Подивися, що там у темряв.

З роками його свтлом стала мережа безкрая, як колись арзонське небо. Вн любив даркнет за його хаотичнсть, за безлч закуткв, де можна було натрапити на заборонене, небезпечне, а часом прекрасне.

Одного разу, уноч, коли мсто спало, а в кмнат свтили лише екрани, один з його ботв натрапив на дивний вузол. Це не було звичайне сховище даних, не сайт навть не пдпльний форум. Структура нагадувала щось органчне: замсть каталогв пульсуюч кластери, замсть паролв багаторвнев шифри, як мнялися щосекунди.

Фелкс завмер.

Його бот наче впав у пастку, але замсть того, щоб бути знищеним, отримав назад сигнал. Не помилку, не блокування а пакет даних з позначкою US.

Це була органзаця, про яку нхто офцйно не чув. Вони займалися розробкою секретних технологй, що не мали зявитися у вдкритому свт ще десятки рокв. тепер один з його ботв торкнувся хнього забороненого саду.

Фелкс уперше вдчув, що його дитяче вмння слухати знову спрацювало. Тльки тепер замсть радохвиль вн чув шепт тней у глобальнй мереж.

серед цього шепоту ховалася дорога туди, куди ще нхто з людей не смв зазирнути.

На всх документах стояв гриф Секретно.

Цкаво пробурмотв Фелкс, вдкриваючи перш файли.

Вн виявив найбльший секрет США. Псля славнозвсного нциденту в Розвел, коли розбився космчний корабель, влада створила секретну органзацю UFO SYSTEMS. Саме хн файли Фелкс знайшов у темному сектор нтернету.

Почавши читати про технолог, як отримали з розбитого НЛО, Фелкс був шокований. Людство володло практично невичерпним джерелом енерг, анти гравтацйними двигунами, генератором темно матер, але все це було приховано вд свту.

Фелкс не мг вдрвати очей вд монтора. Його бот пробрався глибше, нж будь-коли ранше. Здавалося, що сама система дозволя йому йти дал, наче перевря, наскльки далеко вн наважиться зайти.

Текли рядки коду, миготли каталоги з дивними мтками: X-Archive, Omega-12, EchoLab. раптом папка з простим пдписом: S15.

Його серце стиснулося. Пальц завмерли на клаватур, але вн змусив себе натиснути Enter.

Усередин було не десятки, а сотн файлв. Перш клька виглядали як технчн креслення: корпуси, реакторн вдски, блоки керування. Але все це мало позначку Classified незрозумл помтки ншою, не земною мовою.

Фелкс проковтнув клубок у горл.

Господи це ж не наш формули, прошепотв вн.

Документи свдчили про щось неймоврне: перший космчний корабель, побудований на Земл за технологями прибульцв. Його офцйна назва Space-15. У звтах йшлося, що вн збергав земний дизайн, аби не викликати пдозр у випадку витоку. Зовн вн мав виглядати як звичайний експериментальний шатл, але в його серц пульсував двигун ншо цивлзац.

Чим глибше вн заглиблювався у файли, тим сильнше тряслися його руки. У звтах фгурувало слово Московй Елемент 115. У природ нестабльний. Але виявлений зразок ма аномальн властивост. Стабльний зотоп. Джерело невдоме.

Дал йшли креслення й описи: згадувались гравтацйн поля, локальн викривлення простору, а також так званий антигравтацйний вузол, що працював виключно на основ цього металу. У примтках було зазначено, що московй ключ до керування простором.

Фелкс на мить вдкинувся на спинку стльця, вдчуваючи, як його леген стиска холод. Вн не мг поврити: те, що для вчених свту було лабораторним фантомом, тут постало як основа мжзоряного корабля.

Це не може бути правдою прошепотв вн, хоча добре знав: у цих документах брехн не було.

загадковий сплав невдомого походження, з якого виготовили ключов елементи корпусу. У кресленнях вн бачив нереальн кути, де матерал складався на рвн молекул, а в роздл Енергосистема згадку про генератор темно матер.

Це не може бути правдою, видихнув вн.

Та правда дивилася на нього з екрана.

Вн почав завантажувати все: креслення, журнали випробувань, аудозаписи засекречених брифнгв. Кожен файл додавав нову трщину у звичнй картин свту.

Серед матералв була й фотографя: корабель, що стояв у темному ангар. На перший погляд звичайний шатл з плавними обводами корпусу. Але щось у його силует не вкладалося в людську логку. Наче вн був водночас частиною Земл й чужим гостем, прибулим з-за зрок.

Фелкс не мг вдвести погляду. У нього зявилося вдчуття, що вн дивиться на власну долю

S15 От би побачити його в живу, прошепотв вн.

Фелкс хотв дзнатися бльше почав шукати спосб влаштуватися на роботу в UFO SYSTEMS. Але служба безпеки швидко виявила хакера.

Фелкс знав, що переходить межу. Завантажуючи файли з папки S15, вн вдчував холодний подих за плечима. Урядов системи нколи не прощали тих, хто торкався хнх тамниць.

пдозри справдилися: за клька днв його знайшли.

Сонячний ранок Арзони розрвали чорн фургони. Двер трейлера винесли вибухом. Фелкс навть не встиг пдняти руки його повалили на пдлогу, руки скрутили за спину, холодний метал кайданок врзався в запястя.

За що?! закричав вн. Це були лише файли!

Вдповддю було мовчання чорн окуляри агентв.

Його засудили швидко й без публчност. Суд у закритому режим, жодно преси, навть адвокат, здавалося, знав заздалегдь вирок. Десять рокв. За несанкцонований доступ до урядових секретв.

У Техас на нього чекав федеральний одиночний золятор. Але до нього вн так не дстався.

Колона з трьох машин рухалася нчним шосе, коли раптом дорогу перегородив вйськовий транспорт. Фари заслпили охорону, конвой загальмав з рзким скреготом гальм. У повтр запахло гаром.

Двер вирвалися вибухом, за лчен секунди все закнчилося. Люди в унформ, не схож на звичайних вартових, дяли блискавично. Озброн й мовчазн, вони вивели Фелкса назовн.

Хто ви?.. прошепотв вн, намагаючись розгледти хн шеврони.

Один з солдатв нахилився й коротко вдповв:

Тепер ти належиш нам.

хнй герб був дивний: стилзоване око, яке дивилося вгору, на тло з зрками. Фелкс бачив його вперше, але вдчув, що вже зустрчав цей символ у тих самих файлах, де й корабель S15.

Фелкса кинули на металевий стлець у кмнат без вкон. дине свтло падало згори, роблячи обличчя офцера, що сидв навпроти, напвприхованим у тн. Чорна форма без знакв вдрзнення, холодний погляд документи на стол, пдшит червоними смугами з грифом Top Secret.

У тебе вибр, заговорив офцер низьким голосом. Або тюрма, ти згниш там, бо псля того що ти дзнався люди не живуть довго, або робота на нас. UFO SYSTEMS.

Фелкс вдчув, як у нього пересохло в горл. У голов спалахнули образи: камера з ратами, втрачена молодсть, батько, що залишився сам серед автозвалища. Потм нша картинка: монтори, коди, тамн файли, новий свт, який вн тльки-но торкнувся.

UFO Systems? тихо повторив вн. Це ви були за тими файлами S15?

Офцер уперше всмхнувся кутиком губ.

Ти влз туди, куди не мав. Але замсть того, щоб закрити тебе назавжди, ми можемо використати тво таланти.

Фелкс опустив оч на кайданки, що ще стискали його запястя. Вибр був лише формальнстю.

Я погоджуюсь, видихнув вн, розумючи, що ншого виходу нема.

Офцер кивнув клацнув пальцями. Кайданки впали на пдлогу.

Ласкаво просимо, Фелксе. З цього дня ти працюш на нас.

Йому завязали оч й вдвезли на Базу 1, секретний пдземний комплекс бля Зони 51. Хлопця поселили на 45-й поверх. Пд землею де проводились дослдження секретних технологй. З часом вн отримав доступ, почав працювати став частиною ц структури.

Аналзуючи системн файли, Фелкс знову натрапив на файли S15. Хлопець все частше зустрчав згадки про корабель. Його дуже цкавило побачити його на власн оч.

У документах зазначалося, що корабель назвали Space-15 збудували з металу московй рдксного, важкого у виробництв матералу. У звтах пдкреслювалося, що цей сплав мав властивост, як виходили за меж людських уявлень: вн мг ставати невидимим у певних спектрах випромнювання й водночас захищав екпаж вд смертельно космчно радац.

Найбльше Фелкса приголомшило нше: на корабель встановили експериментальний двигун червоточин, створений за кресленнями, що були вдтворен з зразкв технологй прибульцв. У коментарях йшлося, що цей двигун не просто долав вдстан вн пробивав у простор короткий шлях, розкриваючи невидим тунел мж зрками.

Фелкс ковтав рядки один за одним, вдчуваючи, як серце калата все швидше. Перед ним розкривалася правда: на Земл вже давно снували технолог, здатн вдкрити дорогу до нших свтв. ц технолог тримали в тн далеко вд очей людства.

Вн пдняв голову вд екрана й прошепотв:
Отже ми не перш, хто мряв дстатися зрок

Але була проблема: для стрибкв у гпер простр потрбна надточна навгаця, аби уникнути виходу в середин зрки чи планети. Систему прибульцв вдтворити не вдалося. Тому збрали програмств астрономв, щоб створити карту на основ даних телескопа Джеймса Вебба .

Фелкс став одним з головних розробникв. Його хакерськ навички, що колись здавалися грою з системами, тепер перетворилися на ключ до зламування та вдновлення технологй ншопланетного походження. Вн швидко завоював довру кервництва й колег.

Через пять рокв вн уже очолював програмний вддл, вдповдальний за нтеграцю систем управлння двигуном червоточини та адаптацю штучного нтелекту до земних умов. Саме його алгоритми дозволяли Space-15 мислити, приймати ршення й координувати роботу екпажу.

Нарешт корабель був готовий. У пдземному ангарах, глибоко пд пустелею, сяяв обтчний корпус, вкритий незвичайним вдблиском сплаву 115. Вн здавався темним, майже чорним, але варто було свтлу впасти пд певним кутом метал наче розчинявся у повтр, зникав з поля зору.

Фелкс стояв перед величезним люмнатором, спостергаючи, як групи нженерв завершували останн переврки. У грудях вдчувався дивний тягар: страх гордсть змшувалися, перетворюючись на вдчуття сторично мит.

Ти розумш? промовив хрипким голосом полковник у чорному, зупинившись поруч. Це не просто апарат. Це перший справжнй ключ. ти тримаш його в руках.

Фелкс мовчки кивнув. У його очах вдбивався корабель, який уже за клька днв мав вирушити у свою першу подорож не просто крзь космос, а крзь саму тканину реальност.

Дата запуску 20.08.2034, 21:00, космодром Зони 51.

Екпаж складався з семи осб

Фелкс навгатор систем корабля

Улл Уотсон каптан Земного корабля.

Генр Шарк перший плот.

Джон Лейн другий плот.

Аманда Кроун астроболог.

Алан Ерстон астрофзик.

Лна Доун молодший нженер, спецалзуться на аналз даних робот з чужими системами.

Переврка двигунв завершена, повдомив Генр, перший плот.
Шаблон один активовано, сказав Фелкс, запускаючи систему виходу на орбту.
Зворотний вдлк почався, додав каптан Улл.

Корабель здригнувся й пднявся в небо. Атмосфера залишилася позаду, екпаж вдчув невагомсть.

Вона кругла! вигукнув Генр, дивлячись у вкно.
Ох, ц вйськов зтхнув Фелкс.

Усмшки розвяли напруження.

Корабель вийшов на орбту. Запустився таймер стрибка. За хвилину навколо судна виникла хмара з спалахами.

Що це? занепоколась Аманда.
Захисний екран. Все добре, спокйно вдповв каптан.

3.2.1.Вдбувся стрибок. Та пд час стрибка х зачепила хвиля тахонних часток вд несподваного викиду на сонц. Корабель рзко вирвало з гперпростору й викинуло на кльця невдомо планети.

Це Сатурн? здивувався Джон.
Фелкс переврив монтори:
Н Це не наша Сонячна система. Я не можу визначити, де ми.

Глава 2. Далеке майбутн

Що сталося?! крикнув Влл, стискаючи поручн крсла каптана.
Ми стрибнули в ншу систему, швидко вдповв Фелкс, ковзаючи пальцями по консол. , схоже, ще й у час. Тут зафксовано сплеск тахонно радац.

Аманда, блда, нахилилася над екранами сканерв.
Тобто ми навть не знамо, який зараз рк?

Генр нервово стиснув кермо й озирнувся на Джона.
Я керував апаратом, але двигун повв себе сам! Я взагал не чпав систему навгац!

Алан Ерстон уперше за довгий час заговорив рзко:
Тахони Якщо дан точн, ми могли пройти крзь вузол причинност. Це означа що повернення може бути вже неможливим.

У кмнат запала тиша, порушувана лише пульсацю приладв. Вс погляди зосередилися на Фелкс, бо тльки вн один мг прочитати й розшифрувати хаотичн дан з чорного ящика Space-15.

Фелкс ковтнув повтря й прошепотв:
Ми бльше не там, де мали бути. не тод, коли мали бути.

Вони висли над планетою. Час тягнувся нестерпно повльно, кожна хвилина вддавалася у скронях глухим ударами. Минуло пять годин у невизначеност. Екпаж майже не розмовляв лише коротк реплки, сух команди та постйний писк приладв.

Нарешт Генр озвався, схилившись над панеллю :
Каптан, на одному з супутникв сигнал! Вн вн схожий на земний.

Ус рзко пдняли голови. Аманда широко розкрила оч, Алан затримав подих, а Фелкс швидко пробг поглядом дан, що свтилися на додатковому екран. Сигнал справд мав знайому модуляцю занадто знайому, щоб це було випадковстю.

Прийнято. Курс на посадку, наказав Улл, намагаючись збергати холоднокровнсть, хоча його голос злегка зраджував напруження.

Джон розвернув штурвал, корпус корабля тихо задрижав, реагуючи на змну курсу. За люмнатором величезний газовий ггант почав вддалятися, а в центр огляду зявився маленький супутник, на поверхн якого блиснула дивна геометрична структура.

Фелкс нахилився вперед, стискаючи кулаки.
Це не може бути Але якщо це справд земний сигнал то нас тут чекали.

Людство розвинулося настльки, що змогло вирватися за меж рдно планети. Телескопи, зокрема Джеймса Вебба, вдкривали далек свти, а корабл освоювали нов системи. На орбтах планет виростали космчн мста, а мж зорями прокладалися торгов маршрути. Але разом з прогресом зростали й тамниц. Одню з них було загадкове зникнення експериментального корабля S15 першого апарата, що мав двигун червоточини.

Минали роки. Зникнення S15 перетворилося на легенду, а його екпаж на символи мужност та жертви. все ж, серед науковцв вйськових точилася тиха робота: аналзи даних, вдстеження аномалй, пошук слдв. нарешт вчен знайшли можливу точку виходу координати у глибин космосу, де зафксували дивн сплески тахонно радац.

На мсце було вдправлено флот. У гперпростор розчинилися десятки кораблв розвдувальн фрегати, науков судна, бойов крейсери. Вони формували оборонний периметр, бо нхто не знав, що може вирватися з т чорно безодн.

Екпажам було вддано наказ: зустрти тих, хто зник у невдомост. х чекали як геров, як живих свдкв епохи, що вже стала легендою. водночас ус розумли т, хто повернеться, могли стати зовсм ншими.

Псля створення бази панувало вдчуття перемоги. Вчен врили, що зробили перший крок до ново ери ери справжньо мжзоряно експанс. База мала стати науковим форпостом, лабораторю й пунктом спостереження, звдки людство вдкривало б соб шлях у глибини космосу.

Але щось пшло не так. Спершу зникли клька експедицйних груп, вдправлених на розвдку. Потм почали надходити уривчаст повдомлення про дивн сигнали, що накладалися на звязок, нби хтось чужий слухав втручався.

Коли останнй контакт з базою урвався, флоту вдалося прийняти лише уламки передач. На запис було чути крики, спалахи пострлв один уривок, що холодив кров:
Вони всередин це не люди

Що сталося дал залишилося загадкою. Коли прибули рятувальн загони, база вже лежала в рунах. Двер були пробит, стни вкрит слдами плазмових ударв. Але головне жодного тла не знайшли. Люди зникли без слду.

з того часу над базою висв ореол мовчазно тамниц. Хто напав? Прибульц? Конкурентн угруповання? Чи, можливо, щось вирвалося зсередини експериментв? Вдповд дос нема

Корабель обережно св на потрскану поверхню супутника. Пил здйнявся хмарою й зависнув у повтр, немов не бажав осдати. Перед ними темнла база з американським прапором але без зрок, лише смуги. Символ, якого нхто з них ранше не бачив.

Будвл виглядали закинутими. Металев двер були подряпан й пробит кулями, а всередин панував хаос: перекинут столи, розбит монтори, стар документи, розкидан по пдлоз. Повтря здавалося застиглим, нби час тут давно зупинився.

Це англйська здивовано прошепотла Аманда, розглядаючи пожовкл написи на стнах. Але деяк слова зовсм чуж. Наче мова змнилася еволюцонувала.

Алан нахмурився, нахиляючись над аркушами.
Дати не збгаються Тут вказаний рк, якого в нашй стор ще не було.

Генр пдняв з столу металеву табличку.
База Форпост-9. Нколи не чув, щоб у нас була така програма.

Фелкс вдчув, як у горл пересохло. Вн раптом зрозумв: вони не просто зробили стрибок у простр. х занесло в глку часу, де сторя пшла ншим шляхом.

Ми у чужому майбутньому, прошепотв вн.

У сервернй Фелкс увмкнув термнал.

Дата 10.02.3050, прочитав вн уголос.
Що?! вигукнув Джон.
Ми стрибнули на тисячу рокв вперед, додав тихо.

Тим часом вйськов якими являлись два плота каптан знайшли склад збро онн рушниц й гранати ще деяк невдом реч як вони не змогли дентифкувати але виршили що потм розберуться. Плоти все це завантажили на корабель. Несподвано Фелкс викликав каптана, ми знайшли одне тло ймоврно нападника але воно не земне це щось неймоврне ви повинн це побачити!!!

Аманда стояла над тлом. Воно лежало в нерухомост, немов заснуло, але його форма не вкладалася в жодн знайом м анатомчн шаблони: коричнева шкра, нби тонка пластина хтину, сегменти по корпусу, тонк кнцвки, що згорнулись пд тлом, лице з натяком на фасетков оч майже як у комахи. Поверхня спини була вкрита чимось на кшталт рвано тканини або панцирно плвки, в деяких мсцях слди опкв.

Ми повинн взяти його для дослджень, голос Аманда дрбно затремтв вд адреналну вд морального пориву вченого. Вона вже тягнулась за рюкзаком, дставала планшет стерильн рукавички.

Це небезпечно, вдповв Улл суворо, крокуючи до входу. Його рука була на пстолет, але оч дивилися не на зброю на ризики. Ми не знамо, що це за стота, яка реакця на нашу атмосферу чи наш антиботики. Один неправильно вдкритий золятор у нас проблеми, яких не виршити тут.

Але це сторя! Як я можу вдмовитись? Аманда не стримувала голосу, обличчя свтилися сумшшю жадоби знання й щирого жаху.

Фелкс глянув на тло, потм на Аманду, потм на каптана. Вн вдчував, як у ньому одночасно горить допитливсть холодний професйний розрахунок.
Добре. Але тльки в золятор, зтхнув каптан. Няких спльних модулв, няких вдкритих контактв. Лна, пдготуй золятор. Фелкс ти вдповдаш за електронну герметизацю. Аманда ти вдповдаш за бологчну частину. Я контролюватиму фзичну безпеку.

Лна вже стояла поруч, з обличчям, по якому було видно, що серце трошки калата вд хвилювання:
мност для зразкв у вдску три. Я х простерилзую. Пдключу зовншн камерн датчики увмкну форсований цикл фльтрац повтря UV плазмову очистку. Вона злегка посмхнулась, коли промовила про технчн реч; у цй робот вона шукала опору.

Фелкс пдхопив планшет, пальц бгли по нтерфейсу: активувати герметичн шлюзи, заблокувати канали рециркуляц, закрити вс внутршн двер з електронною печаткою, створити цифрову червону зону, де тльки клька авторизованих осб матимуть доступ. Вн вдключив вд мереж т пдсистеми, що можуть передавати дан назовн без контролю, запустив шифровану сесю для запису бометр й вдео.

Аманда вже обережно накривала тло стерильною тканиною, при цьому не вдводячи очей. руки тремтли, але рухи були чтк: фотограф, зняття зразкв шкри, невеликих фрагментв тканин у пробрки, етикетки дата, координати, час стрибка, позначка не вдправляти все як для науково записки, яка може потм врятувати або знищити.

Улл стояв на вход до ангару, як прикордонник мж ризиком командою.
Жодних мпровзацй, сказав вн тихо. Якщо щось пде не так я виршую. Жодних емоцйних ршень.

Коли тягнули тло до шлюзу, воно виглядало ще бльш неприродньо: тонкий мускульний пульс у грудях, який вони ледве помтили, холод запах, що нагадував кору дерева й металчний вдголос. Аманда нахилилася, щоб ближче роздивитись символ, як були на плечовому панцир це було щось подбне до рунчно мтки, яку вона не змогла дентифкувати. Вона прошепотла майже беззвучно:
Це не людина. Але в цьому порядок. Хтось вбив. Хтось тут був.

Фелкс вдчув, як серце калата швидше. Через клька хвилин тло вже лежало в герметичному модул, шифрован логи велися, а шлюз почав вддляти золятор вд решти корабля. Лня мж наукою небезпекою була проведена поки що мцно, але кожна така операця була рулеткою.

За стною металевих дверей Аманда шепнула у мкрофон:
Починаю первинний аналз. Дайте мен годину.

Улл коротко кивнув, але в його очах читалось нше: вн знав, що годин може й не вистачити. Фелкс затримав погляд на герметичному модул подумав про те, якою цною прийшло це знання

Повернувшись на борт, екпаж злетв. Над срою поверхнею, у завихреннях пилу, чтко виднлися уламки збитих кораблв. Деяк ще мали впзнаванн контури оплавлен крила, скривлен металев обшивки, розкидан серед кратерв, немов грашки псля бур.

На базу напали прибульц, сказав Улл, вдивляючись у хаос унизу.

Ус мовчки кивнули. Кожен вдчував у горл важку грудку доказ того, що тут вдбулася битва, про яку хнй свт навть не здогадувався.

Аманда притисла руку до грудей, немов намагаючись заспокоти серце.
А якщо вони все ще тут?..

Фелкс не вдводив погляду вд радарв.
Тод ми вже в хньому пол зору. якщо вони повернуться у нас не буде другого шансу.

У тиш корабель пднмався вище, залишаючи позаду зруйновану базу й уламки, що здавалися мовчазними свдками чужо вйни.

Псля цього вони вийшли на орбту супутника, Улл скликав усх на нараду що будемо робити нам невдомо де ми знаходимось куди нам летти, потрбно дзнатись як повернутись до дому Фелкс вдзвався нам потрбно для початку дзнатись як далеко ми вд земл. тут Алан сказав що може визначити хн мсце знаходження по найближчим пульсарам це як маяки розкидан в космос пд час триангуляц хнього мсця знаходження Фелкс вловив дивний сигнал з сусдньо сонячно системи. запропонував туди стрибнути можливо там вдповд як м повернутись. Так як варантв не було а Алан ще не визначив хн мсце знаходження то каптан погодився. Псля короткого стрибка перед ними розкинувся величезний силует колись грандозна сфера Дайсона, що мала обймати зрку, тепер була лише руною. Тисяч уламкв повльно плавали у вакуум, вдбиваючи тьмяне свтло далекого сонця. Те, що мало стати вершиною цивлзац, тепер нагадувало мертве кладовище технологй.

Серед хаотичного хаосу уламкв сенсори вловили слабкий сигнал. Джон обережно скерував корабель до його джерела. Там, серед решток величезних конструкцй, свтилася невелика металева сфера розмром з людську голову. Вона рвномрно пульсувала мяким синм свтлом.

Аварйний маяк, промовив Алан, зосереджено вдивляючись у показники. дос працю псля можливо, тисяч рокв.

А тим часом в у стерильнй лаборатор панувала тиша. Аманда нахилилася над тлом прибульця, руки в рукавичках рухалися впевнено, хоча погляд свтився хвилюванням. Скальпель ковзнув по хтиновй поверхн, з тонкого надрзу повльно витекла густа чорна рдина.

Це не костюм прошепотла вона. Це частина його тла.

Вона вдсахнулася вд столу, знмаючи рукавички, на яких залишилися слди густо чорно рдини. обличчя зблдло.
Вони зростаються з власною бронею

Фелкс уже збирався щось вдповсти, коли сирени на борту Space-15 загудли, наче попереджаючи про неминучу загрозу. Джон застиг над пультом, його пальц тремтли.
Я я випадково активував маяк

Та заспокойся, нервово засмявся Фелкс, намагаючись приховати напругу. Ця штука тут валяться роками. Нхто не прилетить.

Та смх рзко урвався: на головному екран зявилися три силуети кораблв, на вигляд безплотн розвдники що вийшли з гперпростору. Вони рухалися синхронно, немов керован диною волею, вже через мить щльним стром оточили Space-15.

Чорн корпуси сяяли вдблисками чужих символв тих самих, що були на маяку й на тл прибульця.

Вони знайшли нас, прошепотла Аманда.

Каптан Улл мцно стиснув штурвал подивився на екпаж.
Ус на бойов пости. Це вже не просто дослдження. Це контакт.

Щити ввмкнути! Маскування активувати! наказав Улл. Але перед тим як пднялись щити один з чужих кораблв повис над шатлом немов щось шукаючи вистрлив синм променем в район лаборатор псля чого пднялись щити корабель став невидимий.

Аманда кинулася в мед блок, але тло прибульця зникло залишилися лише обладунки як вона вддлила вд тла

Псля чого той корабель повернувся назад до свох. Вони здналися у форм трикутника, простр мж ними раптом почав мерехтти, закручуючись у спраль. Свтло викривлялося, сенсори видавали хаотичн сигнали. За мить перед Space-15 розкрився портал чорна паща, обрамлена яскравим сяйвом.

З глибин виринув ггантський материнський корабель. Його корпус нагадував живу конструкцю: масивн сегменти, вкрит символами, рухалися, наче дихали. Вн був удесятеро бльший за Space-15 затулив половину огляду екранв.

Вони хочуть з нами звязатися, сказав Джон, не вдводячи очей вд панел.

Аманда нервово подивилася на Фелкса.
Або попередити що ми порушили хнй кордон.

Улл стискав поручн каптанського крсла так, що поблли пальц. На монторах зявилися сигнали ряди символв, подбних до тих, що вони бачили на маяку та на тл прибульця.

Фелкс вдихнув прошепотв:
Вони говорять з нами псля чого символи почали перетворюватись в звук.

Глухий електронний голос промовив:

Знмть маскування. Пдлетть для стикування.

Генр глянув на каптана.
Що робимо?
Улл вдихнув, потм твердо вдповв:
Зняти маскування. Курс на швартування. Дзнамося, хто наш нов друз.

Глава 3. Зустрч

Екпаж S15 напружено сидв на мстку. На екран висв чужий корабель величезний, темний, з дивними переливами по корпусу. Улл наказав курс на швартування.

Коли захоплююч промен з чужого корабля притягнули зафксували хнй корабель, вдчинився люк.

Генр, Джоне, ви з мною, коротко сказав каптан. Фелксе, Амандо, тримайте звязок стежте за системами.

Металевий коридор чужого корабля зустрв х тьмяним свтлом. Стни були ср, вкрит тонкими лнями, як нагадували жив нерви. Вони пульсували мяким свтлом, немов проводили енергю. Пдлога була гладкою ледь вбрувала.

Тут як у живому органзм, прошепотв Джон.

Вони йшли вперед, поки коридор не вивв у велику залу. Прямо перед ними стояли клька стот. хнй вигляд змусив екпаж завмерти: невисок, близько 160 см, з коричневою шкрою, хтиновими пластинами та очима неначе у комах, що свтилися янтарним свтлом.

Один з них зробив крок уперед. Його голос лунав хрипло, але зрозумло:

Я Гор, каптан Генор з раси Орси. Ви на борту нашого корабля.

Ми люди. з Земл, обережно вдповв Улл. Ми не вороги.

Гор нахилив голову, його оч швидко моргнули в рзному порядку.

Земля Я знаю це слово. Тисяч обертв тому ваш предки залишили слди у нашй памят. Чому ви прилетли сюди? Ця система мертва вже сотн рокв

Це сталося випадково, втрутився Фелкс через комункатор. Наш корабель потрапив у часовий зсув. Ми шукамо шлях назад.

Гор замовк, немов щось обдумуючи. Його хтинов пластини тихо заскреготали.

Люди часто приносять вйну. Але ви прийшли не як вони. Це дивно.

Аманда не витримала сказала в мкрофон:

Ми знайшли тло одн з ваших стот на закинутй баз. Воно було мертвим. Ми не знали, хто ви.

Оч Гора блиснули.

Мертве тло Орси?

На клька секунд у зал запанувала тиша. Члени екпажу напружено чекали реакц. Нарешт Гор повльно кивнув. Так знаю це був один з нашого анклаву вн був нашим агентом у вйськовому анклав який зачистив базу Землян ми не подлямо погляди вйськового анклаву ми вже тисяч рокв розвивамось порзну

Я врю, що ви не брехали. Але знайте: Орси подлен на два шляхи. вони-колонзатори. ми захисники й хранител. Т хо знищив базу були вонами. вони не знають жалю.

Фелкс нахилився ближче до комункатора прошепотв:
Отже, шанс, що ми не в бд

Шанс, пдтвердив Гор, його голос лунав хриплувато, але впевнено. Але ваш прихд вдчули й нш. Ви тепер на перехрест.

Вн розгорнув сво довг, сегментован руки. Схоже, рух був для нього природним, наче ритуальним. тод стни залу ожили: тонк лн, що ранше тьмяно мерехтли, засвтилися яскравше, переливаючись блакитним золотавим сяйвом. У повтр утворилася обмна прокця зоряного простору ггантська карта, яка охоплювала весь зал.

Члени екпажу завмерли. Перед ними простягалася мережа свтних лнй маршрути, що переплталися й сходилися у вузлах. Деяк точки сяяли спокйним блим свтлом, нш пульсували червоним, нби попереджали про небезпеку.

Гор провв одню рукою по карт, лн змстилися, зосереджуючись на центральнй област. Там, де сходилися десятки шляхв, свтилася масивна зрка, навколо яко оберталася безлч свтних точок.

Це Центр Цивлзацй, пояснив вн. Тут спвснують десятки рас. Але й тут дють закони рвноваги. Т, хто шука сили, й т, хто шука миру, зустрчаються саме там. Вам доведеться зробити вибр до кого ви належатимете.

Аманда нахилилася вперед, намагаючись розгледти символи, що свтилися довкола вузлв.
А ц червон точки?..

Оч Гора на мить заблистли.
Це мсця, де пройшла вйна зараз там неконтрольован системи. Там ваш прихд чекають не як гостей, а як здобич.

Тиша запала настльки глибока, що чути було, як трщить електрика в стнах. Улл стиснув кулаки, вдчуваючи, що кожен хнй подальший крок може визначити долю не лише екпажу, а й людства.

Гор повльно провв рукою по карт, вона змнилася: вд центрально зони промен розходилися дал, утворюючи розгалужену мережу секторв. Клька вузлв свтилися темно-червоним немов рани на тл космосу.

Вйськовий анклав, промовив вн. Вони воюють з людьми вже сотн рокв. хн хронки сповнен ненавист до вашого виду. Для них ви нащадки ворогв.

Фелкс вдчув, як його охоплю холод.
Але ми тльки-но прийшли. Ми навть не знали, про вйну.

Для вас не знали, вдповв Гор. Але тут час тече накше. Ви зникли вас уже вважали легендою. А легенди часто стають виправданням для кров.

Аманда стискала руки так, що поблли пальц.
тепер перемиря?

Так, пдтвердив Гор. Хитке, крихке, як павутиння. Клька рас, виснажен вйною, наважилися ссти за один стл. Але навть зараз люди залишаються небажаними гостями. Вас там не люблять. Багато хто волв би бачити вас мертвими.

Улл нахилився вперед, голос його був глухий:
Тобто сенсу повертатися на Землю вже нема. Тод нам треба знайти нший шлях повернутися у свй час. Попередити про все це. Про небезпеку. Щоб при першому контакт з Орсами не почати вйну.

Фелкс кивнув. Йому здавалося, що на його плеч лг тягар усього людства.
Ми стали свдками того, чого не мали бачити. Якщо ми повернемося ми зможемо змнити майбутн. Якщо н воно поглине нас, Землю.

Гор пдняв сво багатосуглобов руки, карта знову змнилася. На нй засвтився вузький, майже непомтний коридор крзь мережу червоних зон.
один шлях. Небезпечний. Але тльки вн веде назад до вашого часу. Вам доведеться пройти там, де навть я не наважився б летти.

Ус замовкли. Кожен розумв: це буде подорож не просто додому, а в саму серцевину розбитих сонячний систем поринувших в пратство рабство розбй

Гор пдвв руку до прокц, невидимий курс позначився тонкою лню, яка петляла крзь червон зони. На мить по центру зявилася нша точка бльша, осяяна холодним сяйвом.
Це планета, сказав Гор повльно. Вона належить дуже древнй рас. Ми називамо х Творцями. Вони заселяли галактики мльярди рокв тому. Коли ц стоти перейшли на нший рвень снування, вони лишили по соб технолог артефакти системи, що керують простором, енергетичн матриц, нейроконструкц. Для нас, для Орсв для багатьох нших видв, це те, що породило цивлзацю. Вони були хранителями рвноваги. Псля хнього вдходу все пшло накше: раси воювали, планети руйнувалися, правила стерлися.

Улл злегка нахмурився:
Тобто цей шлях веде до джерела до тих, хто колись давав нам ц можливост?

Так, вдповв Гор. Але хнй свт це не територя для блукань. Т машини, що лишилися, охороняють залишки. Страж це артефактн споруди як охороняють планету вони пропускають тльки чистих духом. т, хто зараз претенду на ц технолог, вбивали за право володння ними столттями.

Аманда, притримуючи планшет, пднесла погляд:
Як ми можемо використовувати хн системи? Ми ж не Орс, не можемо взамодяти з хнми конструкцями.

Фелкс вдчув, як серце пришвидшилося. Вн знав, що вдповдь Гора визначить хнй план дй.
Вам потрбн нейронтерфейси, сказав Гор. Центр Цивлзацй зберга сертифкован модул, що дозволяють поднати мислення з древнми машинами. так склалось що ви найближч генетично з древнми ваша планета була особливою. Без цього ви не зможете безпечно активувати артефакти. ще ваш корабель недостатньо великий захищений, щоби витримати маршрут до т планети.

Алан, вдчувши технчний виклик, пдхопив:
Ми повинн змнити S15. Нам потрбен корпус з бльшими реакторами, пдсилен щити вузли нтерфейсу, як зможуть взамодяти з кодами Творцв. Це не просто апрейд це повне перетворення корабля. Нам знадобляться матерали й знання, яких у нас нема.

Лна, уже уявляючи роботу, тихо додала:
треба врахувати: нейронтерфейси це не просто вживлення чпу в мозок. Вони пдднюются безпосередньо до нейронв мозку. ризики: когнтивн перевантаження, постйн звязки з чужою логкою, навть втрата частини себе. Але вигода доступ до управлння древнми мережами колосальна.

Улл пднс погляд гукнув:
Отже, план такий:

1) Ми прямумо в Центр Цивлзацй.

2) Домовлямося про супровд апрейд корабля.

3) Проходимо процедуру пдключення до нейронтерфейсв добровльно пд наглядом.

4) Лише потм шлях на планету Творцв. з Центром треба домовлятись обережно: там хитке перемиря, наш призд може розгойдувати баланс.

Гор кивнув, в його голос прозвучало щось схоже на сум:
Центр Цивлзацй мсце полтики. Там кожна допомога ма цну. Ви повинн заручитися пдтримкою як вйськових, так дипломатв. майте на уваз: вйськовий анклав, про який я говорив, не милостивий до людей. Вони можуть використати вашу подорож, щоб посяти сумнв. Вам знадобиться союзник, який зможе вдбити полтичн атаки.

Фелкс глянув на Аманду, вдчуваючи вагу вдповдальност:
Отже, спочатку Центр. Потм апрейд S15. Потм пдключення. Потм шлях до Творцв. в середин цього всього дипломатя на тонкому дрот. Правильно?

Правильно, тихо вдповв Гор. памятай: ц стоти колись були нашими творцями. хн системи вмють вдрзняти натуру розуму. Якщо вони вважатимуть вас ворогами то вони просто знищать вас.

У кмнат настала важка пауза. Кожен усвдомлював, що питання повернення додому змнилося: тепер це було не лише питання науки й технки, а питання виживання людей.

Гор натиснув на прокцю зявився детальний маршрут: вузли-пастки, област з нестабльними гравтацйними потоками, пульсуюч аномал, що могли розрвати корпус корабля. Мж ними один вузький коридор, що вв до нейтрально област поблизу планети Творцв.
Це небезпечний шлях, промовив вн. Але вн . якщо ви погоджутесь ми починамо переговори з Центром. вже звдти ви отримате те, що потрбно, щоб навть мислити в контекст хнх машин.

Улл повльно видихнув глянув на екпаж: в його очах горла ршучсть, але й страх.
Ми згдн. Але попереджаю якщо хтось з нас не витрима нейронтерфейсу або якщо Центр вдмовиться допомогти ми мнямо план. Жодних фанатичних ршень. Ми повернемося додому живими приведемо докази.

Фелкс вдчув, як пд його шкрою заграла надя й тривога водночас. Вн зрозумв: попереду не просто полт. Попереду путь, яка може змнити долю всх рас.

Гор провв рукою по карт й зупинився на маленькй свтлй точц збоку.
Для початку нам потрбно потрапити на станцю Олс. Це невелика станця, але на нй пану мирократя. Там наймоврнше домовитися про спвпрацю з Центром. Ус раси мають там сво посольства. Це свордний вузол переговорв, нейтральна територя. Тим бльше, станця розташована на околиц сектора, далеко вд основних конфлктв.

Фелкс звв брови:
Мирократя? Нколи не чув. Це якась форма демократ?

Гор тихо засмявся, його голос пролунав дивним потрскуванням.
Скорше, форма виживання. Там ршення приймаються не бльшстю не силою. Там цнують баланс. Якщо тво слова не приносять миру тебе просто не слухають.

Аманда замислено торкнулася планшета.
Тобто, якщо ми говоритимемо про небезпеку вйни, нас можуть почути?

Якщо ви говоритимете щиро, вдповв Гор, дивлячись на не своми багатогранними очима. Мирократя вдчува брехню. Там слова мають вагу лише тод, коли за ними стоть серце.

Улл гмикнув, пдперши пдборддя рукою:
То значить, у нас два завдання: переконати дипломатв, що ми не вороги знайти тих, хто допоможе нам пройти дал.

Лна усмхнулася крачком вуст:
Ну, дипломатя це не зовсм мй талант. Але, може, технка допоможе. Якщо покажемо, що ми не дик, а розуммо технолог, це теж буде аргументом.

Алан нахмурився, але промовив спокйно:
Це тонка гра. Якщо люди для них вороги минулих вйн, будь-яка наша помилка стане приводом вдкинути нас. Або й грше.

Фелкс, зцпивши кулаки, нахилився вперед:
Ми мусимо ризикнути. Якщо станця Олс це мсце, де вс говорять значить, там наше слово ма пролунати. накше нас зтруть у безмовност.

Гор кивнув.
Саме так. памятайте: на Олс вас нхто не буде захищати силою. Тльки тим, ким ви насправд.