Аннотация: Про особливостi суворого нордичного судочинства.
Третя пiсня про Гудрун
Херкья звалася служниця Атлi. Вона ранiше була його коханкою. Вона сказала Атлi, що бачила, як Тьодрек i Гудрун були разом. Тодi Атлi сильно розлютився. Тодi мовила Гудрун:
1
"Що це з тобою,
Атлi син Будлi?
Що дух твiй смутило?
Чому не радiєш?
Бiльше, гадаю,
ярли вподобають,
якщо ти промовиш
до люду й до мене".
Атлi мовив:
2
"Прикро менi,
Гьюкова дочко,
менi у палатах
Херкья сказала,
що з Тьодреком ви
спали разом
та пiд покровом
любилися лагiдно".
Гудрун мовила:
3
"Можу тобi я
клятву мiцну
дати на бiлiм
священному каменi,
що з Тьодреком я
того не чинила,
що є негiдним
мужа i жiнки.
4
Не обiймала
я воїна плечi,
гiдного князя,
жодного разу;
iнакше пiшла
наша розмова,
скорботою ми
таємно дiлилися.
5
Прибув сюди Тьодрек,
а з ним три десятки,
жоден не вижив
iз трьох дюжин люду;
позбавив мене ти
братiв броненосних,
позбавив мене ти
всiх моїх родичiв.
6
Саксi пошли,
князя пiвденцiв,
вiн може котел
освятити iз кропом".
7
Сiм сотень люду
до зали ввiйшли,
перш нiж ступила
до котла жiнка конунга.
Гудрун мовила:
8
"Гуннар не прийде,
не кличу я Хегнi,
рiдних братiв
менi не узрiти;
Хегнi б мечем
виправив кривду,
нинi сама я
про себе подбаю".
9
До споду вона
руки занурила,
з нурту дiстала
камiнь яскравий:
"Бачите, люди,
нинi - я чиста,
нуртом священним
доведено це".
10
Зрадiло у Атлi
серце у грудях,
коли вiн побачив
цiлi руки Гудрун:
"Хай тепер Херкья
до нурту iде,
та, що замислила
скривдити Гудрун".
11
Люди не бачили
видива гiршого,
нiж тої Херкьї
руки обваренi;
тодi утопили
дiвку в болотi.
Гудрун помстилася
так за образу.
Примiтки i коментарi
На вiдмiну вiд попереднiх та наступних, ця пiсня за жанром ближча до народних середньовiчних балад, нiж до елегiй, i вважається досить пiзньою. Мотив помсти покинутої коханки широко вiдомий у нiмецькому i почасти у скандинавському фольклорi, тому можливий вплив фольклорної традицiї на героїчну поезiю. Також певний iнтерес представляє змальований тут процес судочинства, уявлення про юрисдикцiю. Практика так званого "Божого суду", ордалiї, була розповсюджена i за християнських часiв, але сягає поганської доби. Щоби довести свою непричетнiсть до злочину та правоту, пiдозрюваний мав пройти випробування - дiстати з кип'ятку камiнь або перстень, як тут, або пронести голiруч розпечене залiзо, або пройти палаючими вуглинами чи мiж багаттями абощо, пiсля чого його рани оглядали i робили висновки щодо мiри його провини. Був i iнший спосiб - судовий двобiй (iсл. hólm-ganga, "похiд на острiв", де i мав вiдбуватися поєдинок, але не конче там). Вважалося, що вищi сили дарують перемогу невинному (чи його захисниковi), а його рани будуть добре загоюватись.
Херкья - у нiмецькiй традицiї Хельха, iсторичний прототип - Керка чи Крека, одна з дружин або наложниць Аттiли, тут - проста служниця.
Тьодрек - остготський король Теодорiх Великий (див. прим. до "Другої пiснi про Гудрун").
Священний бiлий камiнь, згаданий у строфi 3, може являти собою фалiчний мегалiт на кшталт менгiру; подiбнi артефакти знайденi на захiдному узбережжi Норвегiї. Припускають, що то були священнi мiсця, де приносили жертви i давали клятви.
6. Саксi, князь пiвденцiв - радше за все, тут поєднано особисте iм'я та етнонiм: пiд пiвденцями, ймовiрно, йдеться про саксiв. Але чому саме правитель саксiв може освятити котел - достеменно твердити важко. Можливо, це натяк на континентальне походження сюжету або й самої судової практики.
У строфi 8 iдеться про те, що Гуннар i Хегнi не можуть битися за честь сестри на судовому поєдинку, бо мертвi, вiдтак вона сама має себе захищати i пройти випробування.