Summer's Dawn
Глава 4 (Iv)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками Типография Новый формат: Издать свою книгу
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Главгерои пьют чай)

I не для нас люди iдуть, люди стоять.

Це не для нас парами сплять, виключи час.

Ти не вогонь, i не вода, ти манекен.

Змило давно ангельский сад, хочу назад.

Хочу - не хочу, знаю - не знаю

Зимно, налий менi чаю

Було - не було, як нецiкаво

Знаєш, налий собi кави

Океан Ельзи

   Ми сидiли в мене на кухнi. Сидiли за столиком i тихо розмовляли. Я казала якiсь слова... та не чула їх, нiяк не могла зрозумiти, що тiльки що зi мною сталося. Здається, я справдi знайшла друга. Друга з iншого свiту. Вiн с якоюсь дивною нiжнiстю дивився на мене, клав свою руку на мою, наливав менi чаю, кави, гарячого какао... усiх безалкогольних напоїв, якi можна було створити на моїй кухнi. I називав Дитинкою.
  -- А як тебе звуть?..
  -- Не знаю... - вiн задумливо подивився кудись. - Я зараз вже нiчого не знаю...
   Стереосистема (iнша, чорна, вони були в мене в усiх кiмнатах) послухалась його i моментально зреагувала, перемкнувшись на пiсню Океану Ельзи:

Знаєш, я хотiв би знати,

Спати, чи пiти додому

Або випити на кухнi

Соку з льодом.

Може, я не хочу пити,

Жити - значить нiби бути.

Бути - значить майже жити

Може бути.

Пляма на стiнi вiд тебе

З неба, опустили землю

Темно, але неприємно

Досить, певно.

Темно, i мене заносить.

Значить...

Досить...

   Ми з ним меланхолiйно прослухали пiсню.
  -- Дитинко... яке б ти дала менi iм'я? Потрiбно ж менi у цьому свiтi якось називатися...
  -- А давай... Шукач? - несмiло запитала я. - Ти ж когось шукаєш, так?..
  -- Шукач... - вiн замислився. - Не звучить. Що ти думаєш про наймення Iншукач? Якщо я правильно розумiю вашу мову, це слово складає в собi i Iнший - не такий, як всi люди... i Шукач...
  -- Добре, - я випила трохи кави. - Iншукач... Iншик! То кого ж ти шукаєш, Iншику?..
   Судячи з виразу його обличчя, Iншик не знав, як це пояснити...
  -- Ну добре, я спробую. - Вiн рiшуче випив цiлу чашку чаю i налив собi ще. - Ти ж розумiєш, що таке кохання?.. хоч в тебе його нiколи й не було...
   Як же добре вiн мене знав. I я вiдповiла йому словами Алi Березюк:
  -- Саме так... "ти анестезiя, ти моє забуття, та я не гумова лялька, а кохання не секс..." - так було все моє життя. Але, сподiваюся, я знаю, що таке кохання. Хоча й не дуже у нього вiрю...
  -- Чому? - зацiкавився Iншик.
   Замiсть вiдповiдi я перемкнула пiсню. Знов Юля, "Талiта Кум"...
   я хочу, щоб вiчно жила
   моя душа, твоя душа
   я хочу, щоб вiчно жили
   мої слова, твої слова
   я тебе люблю
   я тебе коха-ха-хаха...
   - Вона смiється над коханням, - вiдповiв вiн. - Але я ж живий приклад того, що кохання є, розумiєш? Я прийшов сюди за своїм коханням. Прийшов з iншого свiту.
   - Ви з нею були щасливi?.. - тихо запитала я.
   - З нею?.. - Iншукач здивувався. - Це вiн, а не вона! Iстота, яка в цьому свiтi - iстота чоловiчої статi!
   Так. Дожилися. Я вже п'ю безалкогольнi напої на власнiй кухнi разом з гомосексуалом.
   - То ти гей?!
   Вiн розгублено подивився на мене.
   - Гей?.. а що це таке?..
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"