Я сам боюся свого гнiвного вiтру,
Що може зiрвать усi квiти прекраснi i чистi;
Тому моє сонце свiтило й свiтило на листi,
Тому i вiтер мiй нiколи не гуляв по свiту.
Та квiти прекраснi i чистi
У жоднiм саду не трапились барвистiм,
Бо всi вони росли безплiднi та брехливi,
Хоча й були всi оку милi.