Навіщо дається людині життя? Як ми часто змарновуємо його, а одумуємося на схилі літ. Життя вчить, а випробування загартовують. Бо не може бути завжди тільки приємне, світле і радісне. Є втрати, є біда невідворотна, не опускай рук у найтяжчу хвилину. Живи із надією.
Не носити тягара гніву на душі, не тримати образ і зла, прагнути до вічного, а не замикатись виключно на мирському. Зроби крок до прощення та духовного росту уже зараз.
Нет, ни стран, ни погостов - не дано выбирать. Без России не просто: жить, любить, умирать. Ах, Васильевский остров, Стрелка, Средний проспект... Гле твой юный Иосиф - сын, изгнанник, поэт?!