Аннотация: Йшов п'ятий день фiналу Євробачення... Микола Томенко i Юрiй Луценко сидiли у своїй VIP-ложi i дивилися виступ представника Турцiї...
Йшов п'ятий день фiналу Євробачення...
Микола Томенко i Юрiй Луценко сидiли у своїй VIP-ложi i дивилися виступ представника Турцiї.
- Ну що це таке, а де ж нашi? - хвилювався Томенко.
- Хм... Таракан якийсь, - вiдповiв Луценко, розглядаючи афiшку. - А, Таркан! Таркан? Так це ж той... Кiркоров!
- А чому це вiн за Турцiю виступає? - хитро прищурився Микола. - Це ж фальсифiкацiя, у явному виглядi! Юрко, зроби що-небудь, ти ж у мiлiцiї мiнiстр чи так собi?
- Зараз попрошу прислати фоторобот i групу захвата, - потягнувся до мобiлки Луценко. - Ми їх схопимо, клятих фальсифiкаторiв!
В той же час Таркан наче почуяв небезбеку i зник за кулiсами. Томенко трохи розгубився, а Луценко продовжував клацати мобiльним, намагаючись дозвонитися до голови СБУ Турчинова. Тим часом на сценi з'явилися ведучi, щоб оголосити наступного учасника.
- Виступає представник Росiї..., - зробив гросмейстерську паузу ведучий, - Iгорьок!
- Опа... А це що? - здивовано спитав Томенко, побачивши, як на сцену в'їзжає вiдкритий джип iз братками, обвiшаний бiло-синiми прапорами. Раптом джип рiзко зупинився поперед сцени, братки зненацька попадали, i зал здивовано зiтхнув.
З-пiд машини вилiз абсолютно лисий чолов'яга, озирнувся, i раптом почав розповiдати про свою лиху долю:
"Я вчера очень грустный сидел,
С самого утра ничего я не ел..."
- Почему гостей из России никто не накормил?! - накинувся Вiктор Хведорович на Тараса Чорновола, що сидiв неподалiк.
- Я... вiн... вони... - почав виправдовуватися Чорновiл. - Я... Я не знав, - ледь видавив з себе вiн, вже набираючи когось по мобiлцi.
Раптом на сценi з'явилися якiсь люди з картонними коробками. Вони пiдбiгли до джипу i поставили перед ним коробки. Але хлопець, що спiвав, чомусь не зрозумiв такої турботи про себе:
"Если трудно станет мне или набьет какой-то гад
Она на джипе прилетит, захватит папин автомат..."
Почувши слово "автомат", люди на сценi злякались i кинулись тiкати. Зал ахнув.
- Ось, Вiктор Хведорович, - важко дихаючи сказав Тарас. - Пайки принесли - це все, що вдалося знайти.
- Ах ты дубина, ты что же натворил! - чогось розсердився Хведорович.
Пiсля виступу Iгорка з'явився ведучий, що, судячи з вигляду, ще не зовсiм вiдiйшов вiд такого шоу.
- Виступають представники Бiлорусi... супергрупа "Саша i Сирожа"! - iстерично оголосив вiн.
На сценi з'явились два чоловiки, що, тримаючись один одного, пiшли до залу i затягнули свою пiсню:
"Ла-ла-ла, ла-ла-ла..., вечер наступает, спать хотят все люди,
На ночь чистить зубы никогда не будем,
Спать хотят вагоны, в пачках макароны,
Саша и Сирожа засыпают тоже..."
Зал оцепенiв, а Томенко тiльки присвиснув.
- Оце так фiнал, - сказав Луценко, який iз несподiванки ледь не загубив окуляри.
Проспiвавши свою пiсню, Саша i Сирожа мирно заснули на краю сцени.
Томенко протер раптом зпiтнiлий лiб i запитав:
- Юрко, ти не гадаєш, що щось iде не так?
- А менi подобається, - вiдповiв Луценко, намагаюсь намацати окуляри.
На сценi знову з'явився ведучий. Набравши повiтря, вiн ламаючимся голосом оголосив: "Виступають представники України - гурт Гринджоли!"
- О, так це ж нашi! - тiльки вигукнув Томенко i побiг на сцену до музикантiв. Луценко рвонув за ним.
"Ми не бидло, ми не козли,
Ми України доньки i сини", - неслося над палацем.