|
|
||
Всi днi проводжу в лiжку. Я хвора. Читаю одну саму книжку. Докори. Дивлюсь у вiкно на дерева. Каштани. Чи може я тебе даремно Чекала? Думки мої в'ються навколо Неба. - "Чи може зробiть укола?" - "Не треба." Всi ночi марю та плачу. Навiщо? До ранку для мене домовик Свище.
|