| 
 | 
| 
 | ||
Свидание с собой 
В пустом осеннем парке 
Навязчиво диктует 
Дизайн воспоминаний.
                   
И вдавливая в тишину
Опавших листьев
Кричит маниакально 
Ни о чём.
                   
Развязывает руки
Болезненному воображению,
Замешанному
На запахе надежд.
2000-11-26
| 
 |